Вугле­ки­слі міне­раль­ні води

Серед  міне­раль­них вод гру­па вугле­ки­слих вод є одні­єю із най­цін­ні­ших. Вугле­ки­слі води актив­но діють на орга­нізм люди­ни як при вну­трі­шньо­му, так і при зов­ні­шньо­му вжи­ван­ні.  Для вну­трі­шньо­го вико­ри­ста­н­ня  кон­цен­тра­ція вугле­ки­сло­ти повин­на бути не мен­шою 0,5 г/дм³, для зов­ні­шньо­го — не мен­шою 1,0 г/дм³.

Вугле­ки­сло­та, що наси­чує під­зем­ні міне­раль­ні води до кон­ди­цій­ної кон­цен­тра­ції, має зде­біль­шо­го вул­ка­ні­чне і мета­мор­фі­чне похо­дже­н­ня. Наси­че­н­ня води вугле­ки­сло­тою від­бу­ва­є­ться у про­це­сі пере­бі­гу інтру­зив­но­го тер­мо­ме­та­мор­фі­зму порід — тем­пе­ра­тур­но­го пере­тво­ре­н­ня кар­бо­на­тних порід при втор­гнен­ні магми. Ці про­це­си хара­ктер­ні для райо­нів недав­ньо­го і суча­сно­го вул­ка­ні­зму.

В Укра­ї­ні райо­ном суча­сної гене­ра­ції вугле­ки­сло­ти є Закар­па­т­тя.  Вугле­ки­сло­та виво­ди­ться на поверх­ню роз­у­щіль­не­ни­ми  зона­ми. Під Закар­пат­ським про­ги­ном і вну­трі­шньою части­ною склад­ча­стих Кар­пат область магма­ти­чно­го роз­пла­ву зна­хо­ди­ться порів­ня­но близь­ко до поверх­ні – на гли­би­ні 20–30 км.

Вугле­ки­слі води хара­кте­ри­зу­ю­ться різно­ма­ні­тним аніон­ним скла­дом, при­чо­му  гідро­кар­бо­на­ти є май­же у всіх вугле­ки­слих водах. Катіо­ни пред­став­ле­ні в основ­но­му каль­ці­єм або натрі­єм. Міне­ра­лі­за­ція змі­ню­є­ться у широ­ких межах —  від прі­сних до роз­со­лів.

З шести типів вугле­ки­слих міне­раль­них вод, що були роз­ві­да­ні в коли­шньо­му СРСР, в Укра­ї­ні відо­мі води п’яти типів:  типу Нар­зан (Сва­ляв­ське, Шаян­ське родо­ви­ща та ін.), типу Бор­жо­мі (Поля­на Купель та ін.), типу Єсен­ту­ки (Сой­мин­ське родо­ви­ще та ін.), Джуль­фін­ський тип (Гір­сько-Тисен­ське родо­ви­ще), типу Арзні (Сіль­ське родо­ви­ще).

За кла­си­фі­ка­ці­єю ака­де­мі­ка В.М.Шестопалова, в Укра­ї­ні  виді­ле­но 25 типів вугле­ки­слих міне­раль­них вод, серед них 6 – одно­ком­по­нен­тні (вла­сне вугле­ки­слі), 12 – дво­ком­по­нен­тні і 7 – бага­то­ком­по­нен­тні. Так, до  дво­ком­по­нен­тних зокре­ма нале­жать вугле­ки­слі бор­ні води (Голу­бин­ське  родо­ви­ще), вугле­ки­слі крем’янисті (Шаян­ське родо­ви­ще), вугле­ки­слі  залі­зи­сті (Келе­чин­ське родо­ви­ще); до бага­то­ком­по­нен­тних — вугле­ки­слі бор­ні кре­м’я­ни­сті (родо­ви­ще Шаян‑2), вугле­ки­слі бор­ні строн­ці­є­ві залі­зи­сті (Сой­мин­ське родо­ви­ще).

Слід заува­жи­ти, що при вну­трі­шньо­му засто­су­ван­ні вугле­ки­слих міне­раль­них вод їхній іон­ний склад віді­грає най­ва­жли­ві­шу роль, а вугле­ки­сло­та під­си­лює його дію.

Пока­за­н­ня до засто­су­ва­н­ня вугле­ки­слих міне­раль­них вод – це хво­ро­би орга­нів трав­ле­н­ня – шлун­ка, кишків­ни­ку, печін­ки, під­шлун­ко­вої зало­зи та  жов­чних шля­хів (поза ста­ді­єю заго­стре­н­ня). Ван­ни з вугле­ки­сло­тою пози­тив­но впли­ва­ють на сер­це­во-судин­ну систе­му.

На базі вугле­ки­слих міне­раль­них вод побу­до­ва­но чима­ло курор­тів, таких як «Поля­на», «Кар­па­ти», «Вер­хо­ви­на», «Ша­ян» і бага­то інших.  Водно­час наша кра­ї­на має вели­кі можли­во­сті наро­щу­ва­н­ня і вико­ри­ста­н­ня гідро­мі­не­раль­них ресур­сів для роз­ви­тку курор­тів і оздо­ров­ле­н­ня наро­ду Укра­ї­ни.