Геотермальні ресурси Закарпаття

В Україні території з підвищеним показником геотермічного градієнта цілком закономірно приурочені до зон молодої альпійської складчастості – Криму і Карпат.   Регіоном з найвищою температурою надр в Україні є Закарпаття.

У Закарпатському прогині геотермічний градієнт становить 3,57-8,00С/100 м. На глибинах 2 км температура сягає +1200С. Свердловини виводять на поверхню воду з температурою +23-610С.

Аналіз природних умов Закарпаття (температур, глибин, хімічного складу вод)  свідчить про те, що використання геотермальних ресурсів для тепловодопостачання є перспективним, особливо враховуючи сучасні технології вилучення енергетичних ресурсів низькопотенціальних теплоносіїв. Однак найперспективнішим все ж є освоєння гідромінерального потенціалу  Закарпаття для надання курортних послуг.

Цей напрям є перспективним як з огляду на те, що Україна на невизначений термін втратила частину своїх курортних ресурсів на півдні, так в контексті курсу нашої країни на євроінтеграцію.  Адже на кордоні з країнами Євросоюзу розміщено низку родовищ з доведеними лікувальними властивостями, які досі не відомі європейським споживачам. А проте в них є низка суттєвих  переваг, а саме: близьке розташування, м’який клімат, чудова природа, помірні ціни, досить високий рівень лікарського персоналу, гостинне місцеве населення.

На Закарпатті відомі 30 родовищ і проявів термальних вод і розсолів  різного хімічного складу. Серед них виділяються  субтермальні (теплі) – 20-250С, термальні (гарячі) – 35-420С і високотермальні (дуже гарячі) – >420С.

Водоносні горизонти приурочені до неогенових андезитів, туфів, туфітів, пісковиків та аргілітів, глибина залягання переважно  500-1000 м. Дебіти свердловин від 0,n до 23 дм3/с. Температура на гирлі свердловин коливається від 23 до 61 0С. Мінералізація від 3-25 до 150 г/дм3 і більше. Води різноманітного хімічного складу – хлоридного натрієвого, натрієво-кальцієвого,  рідше – хлоридно-гідрокарбонатного і гідрокарбонатного  кальцієвого, з різними специфічними компонентами –  вуглекислі, крем’янисті, борні, йодо-бромні борні, з підвищеним вмістом заліза.

Розмаїття хімічного складу термальних вод обумовлює широкий спектр їхнього використання у бальнеотерапевтичній практиці.

Наразі ресурси термальних вод Закарпаття використовуються вкрай недостатньо, хоча в останні роки побудовано кілька сучасних термальних басейнів, зокрема в Косино і Берегово. Прикладами освоєння термальних вод є бальнеотерапевтичні комплекси Жайворонок (Берегове), Теплі води (Велятин), Термал Стар (Нижнє Солотвино).

Бальнеопроцедури застосовуються при лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, центральної та периферійної нервової систем, серцево-судинної системи, хвороб шкіри, органів дихання тощо. Але навіть у цих бальнеотерапевтичних закладах наявні ресурси термальних вод використовуються не більше ніж на 50%. Водночас вода цілої низки родовищ не використовується, а відомі водопрояви не розвідуються.

Таким чином, на Закарпатті є значні ресурси для збільшення видобування термальних мінеральних вод. Однак є і певні ризики, пов`язані із складною геологічною будовою регіону, невитриманістю водоносних горизонтів, значними глибинами залягання, часто – невеликими дебітами свердловин. Тому гідротермальні ресурси Закарпаття потребують детального вивчення.