Мікроелементи в підземних водах – особливості накопичення
Основним документом, який регламентує якість питних підземних вод і визначає їхню придатність для використання, є Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
Ці норми регламентують вміст великої кількості мікрокомпонентів у підземних водах господарсько-питного призначення. За специфікою накопичення цих мікрокомпонентів у підземних водах їх можна розділити на дві групи.
Перша група включає елементи, гранично допустимі концентрації (ГДК) яких зазвичай набагато більші, ніж їхні звичайні природні (фонові) концентрації в підземних водах. До таких елементів належать зокрема мідь, молібден, свинець і хром, значення ГДК яких становлять відповідно: 1,0; 0,07, 0,01, 1,0; 0,05 мг/дм3. Ці елементи, як правило, не створюють проблем у процесі водопостачання, оскільки їхні концентрації понад ГДК у підземних водах трапляються рідко – лише в районах значного техногенного забруднення або локально – у водах рудних родовищ.
Другу групу утворюють елементи, ГДК яких близькі до їхніх фонових концентрацій в підземних водах. До них належать залізо ( ГДК 0,2 мг/дм3), фтор (1,5 мг/дм3), берилій 0,0002 мг/дм3), миш’як (0,01 мг/дм3), стронцій (7,0 мг/дм3), марганець (0,05 мг/дм3). Відносно низькі рівні ГДК цих елементів пояснюються їхніми органолептичними властивостями – здатністю негативно впливати на смак води (залізо та марганець) і токсикологічними властивостями (миш’як, берилій, стронцій та ін.).
Високий (понад ГДК) вміст елементів другої групи найчастіше створює проблеми під час використання підземних вод для господарських і питних цілей. Переважно їхній високий вміст має природне походження і значне поширення.
Так, в Україні близько 50% свердловин, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, містять залізо в кількості більше ГДК. При цьому підвищений вміст заліза часто спостерігається як у воді глибоких (напірних) водоносних горизонтів, так і ґрунтових (безнапірних) водоносних горизонтів. Високий природний вміст заліза у підземних водах вимагає проведення відповідних заходів з водопідготовки перед подаванням такої води споживачам.