Міне­раль­ні води Закар­па­т­тя

Закар­па­т­тя – це осо­бли­вий регіон, на тери­то­рії яко­го поши­ре­ні май­же всі види міне­раль­них вод, що існу­ють на тери­то­рії Укра­ї­ни. А про їх цілю­щу силу, ще з дав­ніх-давен, відо­мо дале­ко за її межа­ми.

Закар­пат­ський арте­зі­ан­ський басейн скла­да­є­ться з Чоп-Мука­чів­сько­го і Соло­твин­сько­го басей­нів, що роз­ді­ле­ні Вигор­лат-Гутин­ським пасмом. Саме літо­ло­гі­чний та петро­гра­фі­чний склад порід най­біль­ше впли­ває на фор­му­ва­н­ня хімі­чно­го скла­ду міне­раль­них вод дано­го регіо­ну. Осо­бли­во роз­ви­ток соля­них від­кла­дів, та пов’я­за­на з ними соля­но­ку­поль­на текто­ні­ка.

Під­зем­ні води цьо­го регіо­ну мають у сво­є­му скла­ді різно­ма­ні­тні мікро­еле­мен­ти та їх спо­лу­ки. Вияв­ле­ні бор­ні, фто­ро­ві, залі­зи­сті, арсе­ни­сті, літі­є­ві, йодно-бром­нi, іно­ді сір­ко­во­дне­ві та інші води. Про­те най­цін­ні­ши­ми міне­раль­ни­ми вода­ми на тери­то­рії Закар­па­т­тя є вугле­ки­слі води.

Кла­си­фі­ка­ція міне­раль­них вод (за Шесто­па­ло­вим В.М.):
Міне­раль­ні води без спе­ци­фі­чних ком­по­нен­тів – це під­зем­ні води з міне­ра­лі­за­ці­єю понад 1г/дм3 вплив яких на орга­нізм від­бу­ва­є­ться за раху­нок скла­ду макро­ком­по­нен­тів у воді. Серед міне­раль­них вод без спе­ци­фі­чних ком­по­нен­тів на Закар­пат­ті пере­ва­жа­ють хло­ри­дно-гідро­кар­бо­на­тні (гідро­кар­бо­на­тно-хло­ри­дні) й хло­ри­дні пере­ва­жно натрі­є­ві міне­раль­ні води від мало­мі­не­ра­лі­зо­ва­них до роз­сіль­них. У цен­траль­ній зоні скла­док Чоп-Мука­чів­ської і Соло­твин­ської зон про­ги­ну міне­ра­лі­за­ція води – 1–3 г/дм3, у Соло­твин­ській запа­ди­ні поши­ре­ні води з міне­ра­лі­за­ці­єю від 10 до 35 г/дм3, а також хло­ри­дні натрі­є­ві роз­со­ли з міне­ра­лі­за­ці­єю 300–500 г/дм3, пов’я­за­ні із соля­ни­ми што­ка­ми.

Вугле­ки­слі міне­раль­ні. Зазви­чай, вугле­ки­слі води при­уро­че­ні до діля­нок інтен­сив­но трі­щи­ну­ва­тих порід, пов’язаних з вели­ки­ми текто­ні­чни­ми роз­ри­ва­ми.
Най­більш пер­спе­ктив­ни­ми на тери­то­рії Закар­па­т­тя є води, які вияв­ле­ні на гли­би­ні від 33 до 2050 м і міне­ра­лі­за­ція яких змі­ню­є­ться від 0,35 до 100 г/дм3. Най­ві­до­мі­ші родо­ви­ща вугле­ки­слих вод цьо­го регіо­ну – Ужго­род­ське (холо­дні й тер­маль­ні води), Вишків­ське (тер­маль­ні), Шаян­ське (холо­дні), Буштин­ське (холо­дні), Бере­гів­ське (тер­маль­ні), а також дже­ре­ла в райо­ні с. Вели­ка Добронь, м. Чоп і в межах Вишків­сько­го рудно­го поля. Най­ві­до­мі­ші в Укра­ї­ні курор­ти з вугле­ки­сли­ми вода­ми — “Поля­на”, “Сва­ля­ва”, “Кар­па­ти”, “Сой­ми”, “Шаян”.

Суль­фі­дні міне­раль­ні води. Най­спри­я­тли­ві­ши­ми стру­кту­ра­ми для фор­му­ва­н­ня суль­фі­дних вод є перед­гір­ські про­ги­ни, запа­ди­ни пла­тформ, між­гір­ські запа­ди­ни і про­ги­ни дав­ніх і моло­дих гір­ських склад­ча­стих обла­стей. Ці стру­кту­ри дуже часто хара­кте­ри­зу­ю­ться нафто­га­зо­но­сні­стю. У Закар­пат­сько­му про­ги­ні на окре­мих ділян­ках роз­ви­не­ні сла­бо­суль­фiднi води. Най­біль­ше родо­ви­ще вод – “Синяк”, роз­мі­щу­є­ться на схи­лах Вигор­лат-Гутин­сько­го пасма в межах роз­ви­тку нео­ге­но­вих вул­ка­но­ген­них порід. Біль­шість дже­рел суль­фі­дних вод роз­мі­щу­ю­ться уздовж пів­ні­чно схі­дно­го бор­ту Соло­твин­ської запа­ди­ни.

Кре­м’я­ни­сті міне­раль­ні води є одни­ми з най­по­ши­ре­ні­ших і цін­них міне­раль­них вод Укра­ї­ни. Спе­ци­фі­чним ком­по­нен­том у їх скла­ді є крем­ній (силі­цій), а основ­ним дже­ре­лом поста­ча­н­ня крем­нію є кварц та силі­ка­ти.