Сільськогосподарська діяльність є одним з найважливіших негативних чинників впливу на якість підземних вод, особливо це стосується практично незахищених від забруднення перших від поверхні  – ґрунтових вод.

Значна частина сполук азоту, внесених з добривами, не засвоюється рослинами, виноситься з ґрунту дощовою або поливною і потрапляє в підземні води.  В результаті у сільськогосподарських районах концентрація цих речовин у водах перших від поверхні  горизонтів постійно збільшується.

Актуальність цих проблем для європейських країн обумовила  прийняття Директиви Ради 91/676/ЄС від 12 грудня 1991 р. про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел (Нітратна директива).  Території цілої низки держав були проголошені уразливими до нітратного забруднення.

В Україні, де 70% території – це сільськогосподарські угіддя,  питання забруднення підземних вод нітратами стоїть особливо гостро. У межах агроландщафтів воно має суцільний характер.  Найвищі показники вмісту нітратів характерні для маловодних південних регіонів, але навіть у північній частині території  України у воді абсолютної  більшості колодязів вміст нітратів перевищує нормативний показник – 50 мг/дм³.

З аномально високим нітратним забрудненням пов’язані прояви водно-нітратної метгемоглобінемії, симптомами якої є головний біль, запаморочення, задишка, нудота та посиніння шкіри.  Ця хвороба частіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості і споживають колодязну воду, але  особливо небезпечним є для дітей віком до 3 років.  На жаль, досі трапляються випадки дитячої смертності через блокування дихальних центрів унаслідок водно-нітратної  метгемоглобінемії.  Так,  у квітні 2018 року в Глухівському районі Чернігівської області був зафіксований летальний випадок, коли 4-місячна дитина, якій готували суміші на основі води з колодязя, померла від отруєння нітратами. Вміст нітратів у воді  становив 800 мг/ дм³!

Заради справедливості слід зауважити, що такий надвисокий вміст нітратів у воді має точковий характер і спричинений більше забрудненням водозабірної споруди, ніж водоносного горизонту. Як правило, подібні випадки є наслідком недотримання гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів.

Загалом якісний стан ґрунтових вод в Україні обумовлює потребу відновлення його моніторингу і вжиття заходів щодо переведення населення на водопостачання з  більш захищених напірних водоносних горизонтів.