Під­зем­ні води Чер­ні­гів­ської обла­сті

Тери­то­рія Чер­ні­гів­ської обла­сті роз­та­шо­ва­на в межах Дні­пров­сько-Доне­цько­го арте­зі­ан­сько­го басей­ну. Вона лежить в межах Полі­ської біо­клі­ма­ти­чної зони і нале­жить до зони надмір­но­го зво­ло­же­н­ня. Поєд­на­н­ня таких спри­я­тли­вих гео­гра­фі­чних, клі­ма­ти­чних, гео­ло­гі­чних і гідро­гео­ло­гі­чних умов тери­то­рії обла­сті обумо­ви­ли фор­му­ва­н­ня тут зна­чних ресур­сів під­зем­них вод.

За ресур­са­ми під­зем­них вод (8326,700 тис. м³/добу) Чер­ні­гів­ська область посі­дає пер­ше місце в Укра­ї­ні. Родо­ви­ща під­зем­них вод Чер­ні­гів­щи­ни пов’язані з водо­но­сни­ми гори­зон­та­ми у четвер­тин­них, нео­ге­но­вих, палео­ге­но­вих, верх­ньо- та нижньо­крей­до­вих оса­до­вих від­кла­дах.

Водно­час область хара­кте­ри­зу­є­ться вкрай низь­ким рів­нем роз­ві­да­но­сті про­гно­зних запа­сів під­зем­них вод – близь­ко 7%, а осво­є­ність  екс­плу­а­та­цій­них запа­сів під­зем­них вод Чер­ні­гів­ської обла­сті ста­но­вить  мен­ше 10%.

Для цен­тра­лі­зо­ва­но­го водо­по­ста­ча­н­ня м. Чер­ні­го­ва  вико­ри­сто­ву­ю­ться під­зем­ні води в палео­ге­но­вих і верх­ньо- та нижньо­крей­до­вих оса­до­вих від­кла­дах. При­ро­дною гідро­гео­хі­мі­чною осо­бли­ві­стю цих вод є під­ви­ще­ний порів­ня­но з нор­мою вміст залі­за (як палео­ге­но­во­го, так і крей­до­во­го водо­но­сних гори­зон­тів) та мар­ган­цю (палео­ге­но­вий водо­но­сний гори­зонт), що обумов­лює необ­хі­дність від­по­від­ної водо­пі­дго­тов­ки перед пода­ва­н­ням спо­жи­ва­чам.

Є на тери­то­рії Чер­ні­гів­щи­ни  і родо­ви­ща міне­раль­них вод.  Це міне­раль­ні сто­ло­ві води  без спе­ци­фі­чних ком­по­нен­тів та вла­сти­во­стей малої міне­ра­лі­за­ції (1–5 г/дм), при­уро­че­ні до сере­дньо­юр­ських від­кла­дів. Родо­ви­ща роз­мі­ще­ні у м.Мена і смт Бере­зна.

Вар­то заува­жи­ти, при таких вели­че­зних ресур­сах під­зем­них вод на тери­то­рії обла­сті впро­довж остан­ньо­го часу вини­ка­ли про­бле­ми з питною водою. Вони сто­су­ва­ли­ся яко­сті і кіль­ко­сті води пер­шо­го від поверх­ні водо­но­сно­го гори­зон­ту, що  вико­ри­сто­ву­є­ться у сіль­ській місце­во­сті для інди­ві­ду­аль­но­го водо­по­ста­ча­н­ня за допо­мо­гою коло­дя­зів. Упро­довж 2020  мало­во­дно­го року у кіль­кох насе­ле­них пун­ктах спо­сте­рі­га­ло­ся зна­чне зни­же­н­ня рів­ня у коло­дя­зях. Такі про­бле­ми разом з повсю­дним забру­дне­н­ням ґрун­то­вих вод у межах агро­ланд­ша­фтів ніт­ра­та­ми вима­га­ють вжи­т­тя тер­мі­но­вих захо­дів, спря­мо­ва­них на забез­пе­че­н­ня насе­ле­н­ня водою з захи­ще­них дже­рел. Об’єднаним тери­то­рі­аль­ним гро­ма­дам вар­то звер­ну­ти ува­гу на ці пита­н­ня. Най­більш пер­спе­ктив­ним у цьо­му сен­сі вида­є­ться осво­є­н­ня повсю­дно поши­ре­но­го на тери­то­рії обла­сті водо­но­сно­го гори­зон­ту у від­кла­дах палео­ге­ну, який є захи­ще­ним від забру­дне­н­ня з поверх­ні, хара­кте­ри­зу­є­ться доброю які­стю і зна­чною кіль­кі­стю води і заля­гає на гли­би­нах, що дозво­ля­ють видо­бу­ва­ти воду без надмір­них витрат (до 150–200 м).