Істо­рія осво­є­н­ня міне­раль­них вод

Міне­раль­ні під­зем­ні води здав­на вико­ри­сто­ву­ю­ться для ліку­ва­н­ня. Про це ми дізна­є­мо­ся з  наро­дних легенд, свя­щен­них книг, тра­кта­тів ста­ро­дав­ніх уче­них. У 13 епі­чних пое­мах Гоме­ра зга­ду­є­ться вико­ри­ста­н­ня міне­раль­них вод у ста­ро­дав­ній Гре­ції. Гіп­по­крат (460—377 до н.е.) роз­ро­бив мето­ди­ку вико­ри­ста­н­ня міне­раль­них  вод. Ста­ро­дав­ні рим­ля­ни буду­ва­ли купаль­ні, тер­ми (лазні) на міне­раль­них водах Риму, Пом­пеї та інших міст. Дав­ньо­рим­ський письмен­ник і вче­ний Плі­ній Стар­ший (I ст. н.е.) роз­ро­бив кла­си­фі­ка­цію міне­раль­них дже­рел і мето­ди­ку їхньо­го засто­су­ва­н­ня. У Х сто­річ­чі вийшов у світ тра­ктат таджи­цько­го вче­но­го Аві­це­ни «Канон лікар­ської нау­ки», вели­кий роз­діл в яко­му при­свя­че­но водо­лі­ку­ван­ню.  В XIII—XVI сто­лі­т­тях зна­чних успі­хів у ліку­ван­ні міне­раль­ни­ми вода­ми дося­гла тибет­ська меди­ци­на.

На тери­то­рії Укра­ї­ни пер­ші відо­мо­сті про вико­ри­ста­н­ня під­зем­них міне­раль­них ліку­валь­них вод від­но­ся­ться до пері­о­ду  Боспор­сько­го цар­ства в Кри­му, дві тися­чі років тому. Тут збе­ре­гли­ся руї­ни коло­дя­зя поряд із зали­шка­ми  хра­му Еску­ла­па — давньо­грецького бога ліку­ва­н­ня.

Є відо­мо­сті про те, що міне­раль­ні дже­ре­ла на Закар­пат­ті були відо­мі вже у XVI сто­літ­ті. В нота­тках послів Іва­на Гро­зно­го, що повер­та­ли­ся з Царе­гра­да до Москви, зазна­ча­ло­ся, що «бага­то людей при­хо­дять хво­рими та уся­ки­ми неду­га­ми запо­ло­не­ні і ляга­ють у ті води, і усім при­хо­дя­щим буває зці­ле­н­ня».

Пер­ша згад­ка в літе­ра­ту­рі про цілю­щі ліку­валь­ні вла­сти­во­сті міне­раль­них вод Тру­скав­ця нале­жить до 1578 р.,  їх упер­ше опи­сав коро­лів­ський лікар Вой­цех Огко.

Широ­ке вико­ри­ста­н­ня міне­раль­них ліку­валь­них вод в Укра­ї­ні, як і в інших кра­ї­нах, роз­по­ча­ло­ся у XIX сто­літ­ті. Від­кри­т­тя гли­бо­ких під­зем­них вод в райо­ні Тру­скав­ця від­но­си­ться до 1820 р., а пер­шу водо­лі­кар­ню було збу­до­ва­но у 1827 р. Хімі­чні дослі­дже­н­ня міне­ральної води «Нафту­ся» зро­бив львів­ський апте­кар Тео­дор Торо­се­вич.

Ціка­вою є істо­рія від­кри­т­тя мир­го­род­ської міне­раль­ної води. У 1912 році тут була про­бу­ре­на свер­дло­ви­на для питно­го  водо­по­ста­ча­н­ня, яка дала соло­ну­ва­ту воду з непри­єм­ним запа­хом. Спо­ча­тку свер­дло­ви­ну хоті­ли заси­па­ти, зго­дом вирі­ши­ли вико­ри­сто­ву­ва­ти воду для поже­жно­го дво­ру і лазні. Через пев­ний час люди, що кори­сту­ва­ли­ся водою, помі­ти­ли її цілю­щі вла­сти­во­сті. Дослі­дже­н­ня води пока­за­ли, що вона близь­ка за скла­дом до міне­раль­них вод відо­мо­го євро­пей­сько­го курор­ту Баден-Баден. У Мир­го­ро­ді виник попу­ляр­ний курорт, відо­мий в Укра­ї­ні та за її межа­ми.

На тепе­рі­шній час в Укра­ї­ні роз­ві­да­ні родо­ви­ща міне­раль­них вод май­же всіх відо­мих у сві­ті типів, що дозво­ляє успі­шно засто­со­ву­ва­ти їх як вну­трі­шньо, так і зов­ні­шньо при ліку­ван­ні  най­шир­шо­го  спе­ктру захво­рю­вань.