Назва “алмаз” похо­дить від гре­цько­го сло­ва ада­мас, що озна­чає “непе­ре­мо­жний”. Це пов’я­за­но з його най­ви­щою твер­ді­стю та хімі­чною стій­кі­стю. Зав­дя­ки цим уні­каль­ним хара­кте­ри­сти­кам, а також бли­ску, алмаз здав­на при­вер­тав ува­гу люд­ства. Пер­ші згад­ки про цей міне­рал дату­ю­ться VIII сто­лі­т­тям до н. е., коли його впер­ше зна­йшли на тери­то­рії суча­сної Індії та Шрі-Лан­ки. Зго­дом, почи­на­ю­чи з 1725 року, алма­зи були від­кри­ті в Бра­зи­лії, а пізні­ше в Пів­ден­ній Афри­ці та Заї­рі.

Алмаз вхо­дить до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як сиро­ви­на абра­зив­на.

Розміри і властивості алмазів

При­ро­дні алма­зи мають різно­ма­ні­тні роз­мі­ри: від мікро­ско­пі­чних зерен до вели­ких кри­ста­лів, що важать сотні й навіть тися­чі кара­тів. Най­біль­ший у сві­ті алмаз “Кулі­нан”, масою 3106 кара­тів, був зна­йде­ний у 1905 році на рудни­ку “Пре­м’єр” у Пів­ден­но-Афри­кан­ській Респу­блі­ці. Алмаз вагою один карат (0,2 гра­ма) має діа­метр близь­ко 6,5 мм.

Типи алмазів

На сві­то­во­му рин­ку роз­рі­зня­ють юве­лір­ні та техні­чні алма­зи. Юве­лір­ні алма­зи від­рі­зня­ю­ться доско­на­лою фор­мою, висо­кою про­зо­рі­стю та від­су­тні­стю дефе­ктів. Після спе­ці­аль­ної оброб­ки вони пере­тво­рю­ю­ться на діа­ман­ти. До техні­чних алма­зів нале­жать різно­ви­ди, що вико­ри­сто­ву­ю­ться в про­ми­сло­во­сті, зокре­ма борт, балас, кар­бо­на­до та кон­го. Понад 80% сві­то­во­го видо­бу­тку алма­зів при­па­дає на техні­чні типи, які засто­со­ву­ю­ться у виро­бни­цтві інстру­мен­тів для різа­н­ня, свер­длі­н­ня та шлі­фу­ва­н­ня.

Родовища та знахідки алмазів в Україні

В Укра­ї­ні родо­ви­ща алма­зів не вияв­ле­ні, хоча про­я­ви кім­бер­лі­то­во­го і лам­про­їто­во­го магма­ти­зму зафі­ксо­ва­ні у Мико­ла­їв­ській, Волин­ській та Кіро­во­град­ській обла­сті. Також зна­йде­но зна­чну кіль­кість кри­ста­лів алма­зів у тери­ген­них від­кла­дах різно­го віку. Відо­мі зна­хід­ки поді­ля­ю­ться на п’ять основ­них груп:

В Укра­ї­ні хоча й не вияв­ле­но вели­ких родо­вищ алма­зів, про­я­ви кім­бер­лі­то­во­го і лам­про­їто­во­го магма­ти­зму, які свід­чать про можли­ву при­су­тність міне­ра­лу, зафі­ксо­ва­ні у кіль­кох регіо­нах. У При­а­зо­в’ї, на Воли­ні та в Кіро­во­град­ській обла­сті зна­йде­но зна­чну кіль­кість кри­ста­лів у тери­ген­них від­кла­дах різно­го віку. До типів цих зна­хі­док нале­жать кіль­ка кате­го­рій.

Пер­ша кате­го­рія вклю­чає рід­кі­сні кри­ста­ли кім­бер­лі­то­во­го та лам­про­їто­во­го типу роз­мі­ром від 0,5 до 3,5 мм. Такі кри­ста­ли зустрі­ча­ю­ться в окре­мих гео­ло­гі­чних утво­ре­н­нях, зокре­ма в межах Воли­ні та Кіро­во­град­сько­го райо­ну. Дру­га гру­па – числен­ні дрі­бні зер­на алма­зів з нео­ге­но­вих титан-цир­ко­ні­є­вих роз­си­пів. Тре­тя кате­го­рія містить мікро­кри­ста­лі­чні агре­га­ти, відо­мі як кар­бо­на­до. Їх похо­дже­н­ня точно не визна­че­не, але вони тра­пля­ю­ться у титан-цир­ко­ні­є­вих роз­си­пах Укра­ї­ни.

Зна­чний інте­рес ста­нов­лять зеле­ні кри­ста­ли з балт­ських від­кла­дів, які мають роз­мір при­бли­зно 0,3 мм. Вони нале­жать до четвер­тої кате­го­рії. П’я­тою гру­пою є імпа­ктні алма­зи, що утво­рю­ю­ться вна­слі­док паді­н­ня метео­ри­тів. При­кла­дом є Біли­нів­ська астро­бле­ма в Жито­мир­ській обла­сті, де кра­тер діа­ме­тром близь­ко 5 км утво­рив­ся близь­ко 165 міль­йо­нів років тому. Вміст алма­зів у цій зоні дося­гає 9,8 кара­тів на тон­ну поро­ди.

Серед пер­спе­ктив­них для пошу­ку алма­зів тери­то­рій Укра­ї­ни виді­ля­ю­ться пів­ніч Воли­но-Поділь­ської пли­ти, Пів­ні­чно-Захі­дний район, Побузь­кий регіон, Кіро­во­град­ський район та При­а­зов­ський мега­блок. У пів­ні­чній части­ні Воли­ні зна­йде­но улам­ки кім­бер­лі­тів, близь­ких за скла­дом до алма­зо­но­сних порід Яку­тії. У При­а­зо­в’ї вияв­ле­но лам­про­їто­ву труб­ку “Мрія”, у якій вста­нов­ле­но при­су­тність дрі­бних зерен алма­зів. Поді­бні про­я­ви дозво­ля­ють при­пу­ска­ти наяв­ність нових пер­спе­ктив­них родо­вищ.

Перспективні райони пошуків

В Укра­ї­ні пер­спе­ктив­ни­ми для пошу­ку алма­зів є пів­ніч Воли­но-Поділь­ської пли­ти, Пів­ні­чно-Захі­дний, Побузь­кий, Кіро­во­град­ський та Сере­дньо­при­дні­пров­ський райо­ни Укра­їн­сько­го щита (УЩ). У При­а­зо­в’ї вияв­ле­но лам­про­їто­ву труб­ку “Мрія”, у якій зна­йде­но дрі­бні зер­на алма­зів. Ці дані свід­чать про можли­вість наяв­но­сті алма­зо­но­сних порід у зазна­че­них регіо­нах.

Промислове застосування

Техні­чні алма­зи є неза­мін­ни­ми у бага­тьох галу­зях про­ми­сло­во­сті зав­дя­ки сво­їй над­зви­чай­ній твер­до­сті. Вони вико­ри­сто­ву­ю­ться для виго­тов­ле­н­ня різ­ців, свер­дел та абра­зив­них інстру­мен­тів, що забез­пе­чу­ють висо­ку точність та швид­кість оброб­ки твер­дих мате­рі­а­лів. Напри­клад, у маши­но­бу­ду­ван­ні вони засто­со­ву­ю­ться для різа­н­ня мета­лів та інших важ­ко­об­ро­блю­ва­них мате­рі­а­лів. У гір­ни­чо­до­був­ній про­ми­сло­во­сті алма­зні інстру­мен­ти вико­ри­сто­ву­ють для арму­ва­н­ня буро­вих коро­нок, що під­ви­щує їх ефе­ктив­ність і дов­го­ві­чність.

Крім того, алма­зи є осно­вою для виро­бни­цтва шлі­фу­валь­них паст і поро­шків, які вико­ри­сто­ву­ю­ться для оброб­ки повер­хонь з висо­ки­ми вимо­га­ми до яко­сті. Біль­шість техні­чних алма­зів засто­со­ву­ють у виго­тов­лен­ні шлі­фу­валь­них кру­гів, пил та інших ріжу­чих інстру­мен­тів. Ці інстру­мен­ти широ­ко вико­ри­сто­ву­ю­ться в авіа­цій­ній, авто­мо­біль­ній та еле­ктрон­ній про­ми­сло­во­сті для оброб­ки надмі­цних спла­вів і кера­мі­ки.

Постій­ний роз­ви­ток техно­ло­гій сти­му­лює ство­ре­н­ня нових видів син­те­ти­чних алма­зів, які за сво­ї­ми хара­кте­ри­сти­ка­ми не посту­па­ю­ться при­ро­дним. Зараз син­те­ти­чні алма­зи актив­но вико­ри­сто­ву­ю­ться у виро­бни­цтві висо­ко­то­чних опти­чних при­стро­їв, лазер­них систем і навіть у виго­тов­лен­ні ком­по­нен­тів для кван­то­вих ком­п’ю­те­рів. Це дозво­ляє зна­чно роз­ши­ри­ти сфе­ри їх засто­су­ва­н­ня та зни­жує зале­жність від обме­же­них при­ро­дних ресур­сів.