Анде­зит — вивер­же­на або субвул­ка­ні­чна гір­ська поро­да пор­фі­ро­вої стру­кту­ри, що скла­да­є­ться пере­ва­жно з сере­дньо­го пла­гі­о­кла­зу (анде­зи­ну) і одно­го або кіль­кох тем­но­ко­лір­них міне­ра­лів (моно­клін­них або ром­бі­чних піро­ксе­нів, амфі­бо­лів, біо­ти­ту). Назва похо­дить від гір­сько­го маси­ву Анди у Пів­ден­ній Аме­ри­ці. За скла­дом займає про­мі­жне поло­же­н­ня між кисли­ми (гра­ніт-ріо­лі­ти) та основ­ни­ми (габро-базаль­ти) поро­да­ми. Анде­зит зазви­чай містить близь­ко 55% крем­не­зе­му і має тем­но-сірий колір.

Анде­зит є важли­вою поро­дою, оскіль­ки він зазви­чай зустрі­ча­є­ться у вул­ка­ні­чних регіо­нах. Він має від­но­сно висо­ку в’яз­кість, що озна­чає, що він тече гір­ше, ніж базаль­то­ва лава. Це може ство­ри­ти вул­ка­ни з кру­ти­ми схи­ла­ми, такі як ті, що зна­хо­дя­ться в Андах. Анде­зит також можна вико­ри­сто­ву­ва­ти як буді­вель­ний мате­рі­ал зав­дя­ки сво­їй дов­го­ві­чно­сті та стій­ко­сті до еро­зії.

Анде­зит вхо­дить до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня, затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як сиро­ви­на для обли­цю­валь­них мате­рі­а­лів, сиро­ви­на петрур­гій­на та для лег­ких запов­ню­ва­чів бето­ну, сиро­ви­на для каме­ню буто­во­го та щебе­ню.

Анде­зит вва­жа­є­ться про­мі­жною поро­дою, пов’язана з його похо­дже­н­ням. Анде­зит утво­рю­є­ться в зонах субду­кції, де оке­а­ні­чні пли­ти насу­ну­ті під кон­ти­нен­таль­ні. Коли оке­а­ні­чна пли­та штов­ха­є­ться вниз, вона пла­ви­ться і утво­рює магму. Ця магма потім виті­сня­є­ться до поверх­ні, де засти­гає в анде­зит.

Магма, яка утво­рює анде­зит, утво­рю­є­ться в резуль­та­ті час­тко­во­го плав­ле­н­ня як оке­а­ні­чної кори, так і ман­тії. У резуль­та­ті вона має склад, що зна­хо­ди­ться між скла­дом кислої кон­ти­нен­таль­ної кори та основ­ної оке­а­ні­чної кори. Наяв­ність у його скла­ді як кисло­го, так і мафі­чно­го ком­по­нен­тів спри­яє його про­мі­жній кла­си­фі­ка­ції.

Анде­зит — вул­ка­ні­чна поро­да про­мі­жно­го скла­ду, яка хара­кте­ри­зу­є­ться широ­кою різно­ма­ні­тні­стю різно­ви­дів, що зумов­ле­но міне­раль­ним скла­дом та умо­ва­ми фор­му­ва­н­ня. Основ­ні різно­ви­ди:

• Пор­фі­ро­вий анде­зит – най­по­ши­ре­ні­ший різно­вид, у яко­му вели­кі кри­ста­ли польо­вих шпа­тів, амфі­бо­лу або піро­ксе­ну вкра­пле­ні у дрі­бно­зер­ни­сту основ­ну масу.
• Амі­гда­ло­вий анде­зит – хара­кте­ри­зу­є­ться числен­ни­ми поро­жни­на­ми (амі­гду­ла­ми), запов­не­ни­ми вто­рин­ни­ми міне­ра­ла­ми, таки­ми як кварц, каль­цит, хло­рит чи цео­лі­ти.
• Вези­ку­ляр­ний анде­зит – поро­да з вели­кою кіль­кі­стю газо­вих поро­жнин, що вини­кли вна­слі­док швид­ко­го засти­га­н­ня лави з висо­ким вмі­стом летких речо­вин.
• Скло­ва­тий анде­зит (анде­зи­то­вий вул­ка­ні­чний скло) – утво­рю­є­ться при швид­ко­му охо­ло­джен­ні лави, має скло­по­ді­бну масу та пра­кти­чно не містить кри­ста­лів.
• Піро­ксе­но­вий анде­зит – різно­вид із домі­ну­ва­н­ням піро­ксе­нів (авгі­ту, гіпер­сте­ну), що надає поро­ді тем­ні­шо­го забарв­ле­н­ня.
• Амфі­бо­ло­вий анде­зит – містить вели­ку кіль­кість амфі­бо­лів, най­ча­сті­ше рого­вої обман­ки.
• Біо­ти­то­вий анде­зит – зба­га­че­ний біо­ти­том, що надає поро­ді хара­ктер­но­го тем­но-буро­го від­тін­ку.
• Квар­цо­вий анде­зит (дацит) – про­мі­жний різно­вид між анде­зи­том і ріо­лі­та­ми, містить до 20 % квар­цу, від­рі­зня­є­ться сві­тлі­шим кольо­ром та під­ви­ще­ною стій­кі­стю до виві­трю­ва­н­ня.

Анде­зит — це тип вул­ка­ні­чної поро­ди, який зазви­чай вини­кає в резуль­та­ті вул­ка­ні­чної діяль­но­сті, осо­бли­во в зонах субду­кції. Ось деякі місця, де можна зна­йти анде­зит:

Анди (Пів­ден­на Аме­ри­ка): Анде­зит назва­ний на честь Анд­ських гір, які про­хо­дять уздовж захі­дних око­лиць Пів­ден­ної Аме­ри­ки. Цей регіон є яскра­вим при­кла­дом вул­ка­ні­чної дуги, утво­ре­ної субду­кці­єю пли­ти Наска під пів­ден­но­а­ме­ри­кан­ською пли­тою. В Андах бага­то анде­зи­то­вих вул­ка­нів, що вивер­га­ють пото­ки анде­зи­то­вої лави та вул­ка­ні­чно­го попе­лу.

Каска­дний хре­бет (Пів­ні­чна Аме­ри­ка): Каска­дний хре­бет на захо­ді Спо­лу­че­них Шта­тів, вклю­ча­ю­чи такі шта­ти, як Вашинг­тон, Оре­гон і пів­ні­чна Калі­фор­нія, є ще одним добре відо­мим місцем вул­ка­ні­зму Анд. Ці вул­ка­ни є части­ною Тихо­оке­ан­сько­го вогня­но­го кіль­ця і вивер­га­ють анде­зит і даци­то­ву лаву.

Ява та Індо­не­зія: Індо­не­зія, осо­бли­во острів Ява, має бага­то анде­зи­то­вих вул­ка­нів зав­дя­ки сво­є­му роз­та­шу­ван­ню вздовж Тихо­оке­ан­сько­го регіо­ну. Вибу­хо­ве вивер­же­н­ня цих вул­ка­нів може ста­но­ви­ти сер­йо­зну небез­пе­ку для насе­ле­н­ня побли­зу.

Япо­нія: Япо­нія, як і Індо­не­зія, є части­ною Тихо­оке­ан­сько­го вогня­но­го кіль­ця і має кіль­ка анде­зи­то­вих вул­ка­нів. Гора Фудзі, напри­клад, є відо­мим анде­зи­то­вим утво­ре­н­ням вул­ка­нів в Япо­нії.

Цен­траль­на Аме­ри­ка: у кра­ї­нах Цен­траль­ної Аме­ри­ки, таких як Гва­те­ма­ла, Ніка­ра­гуа та Коста-Ріка, анде­зи­то­ві вул­ка­ни роз­та­шо­ва­ні вздовж вул­ка­ні­чних дуг. Субду­кція Коко­со­вої пли­ти під Кариб­ську ство­рює умо­ви для утво­ре­н­ня анде­зи­то­вої магми та вивер­жень у цьо­му регіо­ні.

Нова Зелан­дія: як на Пів­ні­чно­му, так і на Пів­ден­но­му остро­вах Нової Зелан­дії є анде­зи­то­ві вул­ка­ни. Вул­ка­ні­чна зона Тау­по на Пів­ні­чно­му остро­ві осо­бли­во актив­на і хара­кте­ри­зу­є­ться числен­ни­ми анде­зи­то­ви­ми вивер­же­н­ня­ми.

Філіп­пі­ни: Філіп­пі­ни, роз­та­шо­ва­ні в захі­дній части­ні Тихо­го оке­а­ну, мають кіль­ка анде­зи­то­вих вул­ка­нів через їх роз­та­шу­ва­н­ня в межах Вогня­но­го кіль­ця. Гора Майон в регіо­ні Бікол на Філіп­пі­нах є відо­мим анде­зи­то­вим вул­ка­ном.

Це лише кіль­ка при­кла­дів регіо­нів, де анде­зит зазви­чай зустрі­ча­є­ться. В межах Укра­ї­ни поши­ре­ний у Закар­пат­ті, Кри­му, Дон­ба­сі та При­а­зо­в’ї.

Видо­бу­ток анде­зи­тів здій­сню­є­ться кар’єрним спосо­бом. Поро­да вибу­хо­вим мето­дом від­ді­ля­є­ться від маси­ву, після чого дро­би­ться та сор­ту­є­ться за фра­кці­я­ми. Части­на бло­ків при­да­тна для подаль­шої оброб­ки (полі­ру­ва­н­ня, різьбле­н­ня), що дозво­ляє вико­ри­сто­ву­ва­ти їх у деко­ра­тив­них цілях.

Анде­зит — це магма­ти­чна поро­да, яка вико­ри­сто­ву­є­ться для різно­ма­ні­тних цілей. Він бага­тий міне­ра­ла­ми та має дрі­бно­зер­ни­сту текс­ту­ру, що робить його іде­аль­ним для буді­вель­них про­е­ктів.

Одним із най­по­ши­ре­ні­ших засто­су­вань анде­зи­ту є будів­ни­цтво доріг і мостів. Його міцність і дов­го­ві­чність роблять його іде­аль­ним мате­рі­а­лом для таких буді­вель­них про­е­ктів. Анде­зит також вико­ри­сто­ву­є­ться при будів­ни­цтві буді­вель та інших спо­руд, таких як під­пір­ні сті­ни та водні спо­ру­ди.

Окрім вико­ри­ста­н­ня в буді­вель­них про­е­ктах, анде­зит також вико­ри­сто­ву­є­ться у виро­бни­цтві висо­ко­які­сних кам’яних інстру­мен­тів. Його міцність і твер­дість роблять його іде­аль­ним для цієї мети, і він вико­ри­сто­ву­вав­ся про­тя­гом тися­чо­літь люд­ськи­ми циві­лі­за­ці­я­ми по всьо­му сві­ту. Анде­зит також вико­ри­сто­ву­є­ться в деко­ра­тив­них цілях, напри­клад, для ство­ре­н­ня скуль­птур та інших деко­ра­тив­них пре­дме­тів. Його при­ро­дна кра­са та уні­каль­на текс­ту­ра роблять його попу­ляр­ним вибо­ром для худо­жни­ків і дизай­не­рів.

Важли­во від­зна­чи­ти, що кон­кре­тне вико­ри­ста­н­ня анде­зи­ту може від­рі­зня­ти­ся зале­жно від його яко­сті, зов­ні­шньо­го вигля­ду та досту­пно­сті в пев­но­му регіо­ні. Крім того, на при­да­тність анде­зи­ту для кон­кре­тно­го засто­су­ва­н­ня можуть впли­ва­ти такі факто­ри, як місце­ві гео­ло­гі­чні умо­ви та перед­ба­чу­ва­не вико­ри­ста­н­ня мате­рі­а­лу.