Аргі­літ. Хара­кте­ри­сти­ка, поши­ре­н­ня та засто­су­ва­н­ня

Аргі­літ — це оса­до­ва кам’яниста гли­ни­ста поро­да, що фор­му­є­ться вна­слі­док ущіль­не­н­ня, дегі­дра­та­ції та цемен­та­ції глин під час діа­ге­не­зу та епі­ге­не­зу. Його назва похо­дить від гре­цьких слів «ἄργιλος» (гли­на) і «λίϑος» (камінь), що під­кре­слює його гли­ни­сте похо­дже­н­ня та кам’янисту стру­кту­ру.

Аргі­літ вхо­дить до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як сиро­ви­на петрур­гій­на та цегель­но-чере­пи­чна.

Фізико-хімічні властивості

Аргі­літ є гір­ською поро­дою, скла­де­ною тон­ко­дис­пер­сним гли­ни­стим мате­рі­а­лом, у яко­му пере­ва­жа­ють мон­тмо­ри­ло­ніт і гідро­слю­ди. У його скла­ді тра­пля­ю­ться домі­шки гідро­кси­дів залі­за, гла­у­ко­ні­ту, крем­не­зе­му, а також релі­кто­ві міне­ра­ли, такі як кварц, польо­ві шпа­ти, муско­віт, біо­тит, хло­рит, а іно­ді — цир­кон, рутил і тур­ма­лін. Зміст кла­сто­ген­но­го мате­рі­а­лу в поро­ді є низь­ким і не пере­ви­щує 5% від загаль­но­го об’єму.

Основ­ною від­мін­ні­стю аргі­лі­ту від зви­чай­них глин є його під­ви­ще­на густи­на та стій­кість до роз­мо­ка­н­ня. На від­мі­ну від гли­ни­стих слан­ців, він хара­кте­ри­зу­є­ться менш вира­же­ною шару­ва­ті­стю. Ці осо­бли­во­сті роблять аргі­літ важли­вим мате­рі­а­лом для різних про­ми­сло­вих засто­су­вань.

Поширення на території України

На тери­то­рії Укра­ї­ни родо­ви­ща аргі­лі­тів і сиро­ви­ни для керам­зи­ту поши­ре­ні в усіх регіо­нах і пов’язані з від­кла­да­ми різних гео­ло­гі­чних систем, таких як кам’яновугільна, перм­ська, юрська, нео­ге­но­ва, палео­ге­но­ва та четвер­тин­на. Най­більш відо­мі родо­ви­ща керам­зи­то­вої сиро­ви­ни зосе­ре­дже­ні в Дон­ба­сі, Гір­сько­му Кри­му, Кар­па­тах і Львів­сько-Волин­сько­му басей­ні.

Серед роз­ві­да­них родо­вищ, які вне­се­ні до Дер­жав­но­го фон­ду родо­вищ кори­сних копа­лин Укра­ї­ни, вра­хо­ва­но 55 родо­вищ керам­зи­то­вої сиро­ви­ни. З них під­го­тов­ле­но до екс­плу­а­та­ції лише 5, а актив­но роз­ро­бля­ю­ться лише 2 — Сні­жнян­ське родо­ви­ще у Доне­цькій обла­сті та Ново­зва­нів­ське родо­ви­ще у Луган­ській обла­сті.

Сні­жнян­ське родо­ви­ще, роз­та­шо­ва­не непо­да­лік міста Сні­жне у Доне­цькій обла­сті , має загаль­ні запа­си аргі­лі­тів і алев­ро­лі­тів, які оці­ню­ю­ться в 3 492 тис. м³. Основ­на про­ду­ктив­на тов­ща пред­став­ле­на аргі­лі­та­ми поту­жні­стю 9 м, які пере­кри­ті шара­ми алев­ро­лі­тів і піща­ни­стих глин. Родо­ви­щем займа­є­ться Сні­жнян­ський завод керам­зи­то­во­го гра­вію.

Ново­зва­нів­ське родо­ви­ще в Луган­ській обла­сті має пло­щу 27,4 га і пред­став­ле­но чер­гу­ва­н­ням аргі­лі­тів (70–80%) та алев­ро­лі­тів (20–30%), що фор­му­ють тов­щу від 24,3 до 69 м. Загаль­ні балан­со­ві запа­си цьо­го родо­ви­ща оці­ню­ю­ться в 12 818 тис. м³, і воно є пер­спе­ктив­ним для виро­бни­цтва керам­зи­ту.

Голя­тин­ське родо­ви­ще стро­ка­тих аргі­лі­тів верх­ньої крей­ди роз­та­шо­ва­не в Закар­пат­ській обла­сті , на пів­ніч від с. Голя­тин у пра­во­му бор­ту р. Голя­тин­ка. Аргі­лі­ти гідро­слю­ди­сті. Сиро­ви­на лег­ко­плав­ка з сере­дньою тем­пе­ра­ту­рою спі­ка­н­ня та пока­зни­ком вогне­трив­ко­сті 1200–1300°С.

Крім того, У Доне­цькій обла­сті зна­хо­дя­ться такі родо­ви­ща: Весе­ла Доли­на, Костян­ти­нів­ське (ділян­ка Пів­ден­на), Про­ле­тар­ське, Ста­ро­ми­хай­лів­ське, Схі­дно­хар­цизь­ке, Феноль­нян­ське (ділян­ки Феноль­нян­ська та Широ­ка Бал­ка). У Луган­ській обла­сті роз­та­шо­ва­ні родо­ви­ща Ков­па­ків­ське, Луту­гін­ське, Мар­му­ро­ве (Ново­пав­лів­ське), Нижньо­на­голь­чин­ське. Попри наяв­ні запа­си сиро­ви­ни, жодне з цих родо­вищ на даний момент не роз­ро­бля­є­ться.

Використання аргіліту

Аргі­літ, зав­дя­ки сво­їм уні­каль­ним фізи­ко-хімі­чним вла­сти­во­стям, займає важли­ве місце у про­ми­сло­во­сті, забез­пе­чу­ю­чи сиро­ви­ну для виго­тов­ле­н­ня різно­ма­ні­тних буді­вель­них мате­рі­а­лів та виро­бів. Його вико­ри­ста­н­ня охо­плює кіль­ка клю­чо­вих напрям­ків.

Одні­єю з голов­них галу­зей засто­су­ва­н­ня аргі­лі­ту є виро­бни­цтво керам­зи­ту. Цей мате­рі­ал отри­му­ють шля­хом нагрі­ва­н­ня аргі­лі­ту до тем­пе­ра­тур 1050–1250 °C. У про­це­сі нагрі­ва­н­ня аргі­літ спу­чу­є­ться, утво­рю­ю­чи лег­кий і пори­стий запов­ню­вач. Керам­зит вико­ри­сто­ву­є­ться в будів­ни­цтві для виро­бни­цтва лег­ких бето­нів, які поєд­ну­ють низь­ку вагу, висо­ку міцність та тепло­ізо­ля­цій­ні вла­сти­во­сті. Крім того, керам­зит засто­со­ву­є­ться як тепло­ізо­ля­цій­ний мате­рі­ал, напов­ню­вач для ґрун­тів у сіль­сько­му госпо­дар­стві, а також у ланд­ша­фтно­му дизай­ні.

Аргі­літ слу­гує важли­вою скла­до­вою у виро­бни­цтві цемен­ту, оскіль­ки він містить вели­ку кіль­кість крем­не­зе­му та гли­но­зе­му, які необ­хі­дні для фор­му­ва­н­ня клін­ке­ру — осно­ви цемен­ту. Його вико­ри­ста­н­ня дозво­ляє покра­щи­ти фізи­ко-меха­ні­чні вла­сти­во­сті цемен­ту та зни­зи­ти собі­вар­тість про­ду­кції.

Као­лі­но­ві аргі­лі­ти, які мають висо­кий вміст алю­мі­ні­є­вих окси­дів, відо­мі під назвою «флінт-клей». Вони вико­ри­сто­ву­ю­ться для виро­бни­цтва вогне­трив­ких мате­рі­а­лів, які витри­му­ють висо­кі тем­пе­ра­ту­ри та агре­сив­не хімі­чне сере­до­ви­ще. Такі мате­рі­а­ли засто­со­ву­ю­ться у мета­лур­гії, скля­ній про­ми­сло­во­сті та енер­ге­ти­ці для виго­тов­ле­н­ня футе­ру­вань печей і тепло­ізо­ля­цій­них бло­ків.

Крім того, через свої тепло­ізо­ля­цій­ні вла­сти­во­сті аргі­літ слу­жить осно­вою для виго­тов­ле­н­ня ізо­ля­цій­них плит і бло­ків, які засто­со­ву­ю­ться у будів­ни­цтві для уте­пле­н­ня буді­вель та спо­руд.

У сіль­сько­му госпо­дар­стві аргі­літ вико­ри­сто­ву­є­ться як ком­по­нент для покра­ще­н­ня стру­кту­ри ґрун­тів. Зав­дя­ки сво­їй зда­тно­сті утри­му­ва­ти воло­гу, він допо­ма­гає забез­пе­чи­ти спри­я­тли­ві умо­ви для росту рослин. Крім того, його засто­со­ву­ють для виго­тов­ле­н­ня добрив і як напов­ню­вач у кор­мо­вій про­ми­сло­во­сті.

Таким чином, аргі­літ є важли­вим ресур­сом для буді­вель­ної галу­зі Укра­ї­ни, а його родо­ви­ща мають зна­чний потен­ці­ал для роз­ви­тку виро­бни­цтва керам­зи­ту та інших мате­рі­а­лів.