Азбест – це воло­кни­стий міне­рал, який лег­ко роз­пу­шу­є­ться на тон­кі, гну­чкі та міцні воло­кна. За хімі­чним скла­дом він нале­жить до водне­вих силі­ка­тів магнію та залі­за, час­тко­во каль­цію і натрію.

Азбест вхо­дить до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня­за­твер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як сиро­ви­на вогне­трив­ка і сиро­ви­на еле­ктро- і радіо­те­хні­чна.

Властивості азбесту

Азбест кла­си­фі­ку­ють на дві основ­ні гру­пи, кожна з яких має свої осо­бли­во­сті хімі­чно­го скла­ду, стру­кту­ри та вла­сти­во­стей: хри­зо­тил-азбест і амфі­бол-азбест. Хри­зо­тил-азбест, що нале­жить до гру­пи сер­пен­ти­ні­тів, має труб­ча­сту воло­кни­сту будо­ву, висо­кі пока­зни­ки гну­чко­сті, ела­сти­чно­сті та тер­мо­стій­ко­сті, а також від­зна­ча­є­ться стій­кі­стю до впли­ву висо­ких тем­пе­ра­тур і кислот. Він широ­ко вико­ри­сто­ву­є­ться у про­ми­сло­во­сті зав­дя­ки зда­тно­сті лег­ко роз­пу­шу­ва­ти­ся на дов­гі воло­кна. Амфі­бол-азбест хара­кте­ри­зу­є­ться висо­кою міцні­стю, кисло­то­трив­кі­стю і тер­мо­стій­кі­стю, однак його воло­кна менш гну­чкі та лам­кі­ші порів­ня­но з хри­зо­тил-азбе­стом. Амфі­бол-азбест скла­дні­ше роз­пу­шу­є­ться, тому засто­со­ву­є­ться пере­ва­жно в умо­вах, де потрі­бна хімі­чна стій­кість до агре­сив­них сере­до­вищ.

Хри­зо­тил-азбест є водне­вим силі­ка­том магнію, має труб­ча­сту будо­ву, різні кольо­ри – від біло-зеле­но­го до чор­но­го.
Його фізи­чні вла­сти­во­сті­ла­сти­во­сті:

• Твер­дість: 2–2,5 за шка­лою Моо­са
• Густи­на: 2500 кг/м³
• Тем­пе­ра­ту­ра плав­ле­н­ня: близь­ко 1500°C
• Міцність воло­кон: до 3–3,3 ГПа
• Тер­мо­стій­кість до 700°C, низь­ка еле­ктро­про­від­ність, стій­кість до кислот і лугів

Амфі­бол-азбест об’­єд­нує гру­пу міне­ра­лів, що мають воло­кни­сту стру­кту­ру без труб­ча­стої будо­ви. Основ­ні міне­ра­ли цієї гру­пи:

• Анто­фі­літ: жов­то-сірий або зеле­ний, нее­ла­сти­чний, стій­кий до кислот навіть при нагрі­ван­ні до 900°C.
• Кро­кі­до­літ: синій міне­рал з тем­пе­ра­ту­рою плав­ле­н­ня 1150°C, висо­кою кисло­то- та луго­стій­кі­стю.
• Амо­зит: сіру­ва­то-білий міне­рал з тем­пе­ра­ту­рою плав­ле­н­ня до 1200°C, міцні­стю воло­кон до 3 ГПа.
• Режи­кіт: бла­ки­тний, з висо­кою кисло­то­трив­кі­стю та дов­жи­ною воло­кон до 2–3 см.

Родовища азбесту в Україні

В Укра­ї­ні зна­чних родо­вищ азбе­сту поки що не вияв­ле­но. Відо­мі лише окре­мі про­я­ви анто­фі­літ-азбе­сту, пов’язані з основ­ни­ми та уль­тра­о­снов­ни­ми поро­да­ми докем­брій­сько­го Укра­їн­сько­го щита (УЩ). Ці про­я­ви роз­та­шо­ва­ні в При­а­зов­сько­му та При­дні­пров­сько­му райо­нах.

У При­а­зов­сько­му регіо­ні про­я­ви азбе­сту вклю­ча­ють Куй­би­шев­ський, Оси­пен­ків­ський, Кола­рів­ський і Вишня­ків­ський про­я­ви, які роз­та­шо­ва­ні на тери­то­рії Запо­різь­кої обла­сті .

У При­дні­пров­сько­му регіо­ні виді­ля­ють Петров­ський і Запо­різь­кий про­я­ви, що роз­та­шо­ва­ні у Дні­про­пе­тров­ській обла­сті та Запо­різь­кій обла­сті .

Азбе­сто­ві тіла мають лін­зо­по­ді­бну фор­му, їх дов­жи­на ста­но­вить від 15 до 500 метрів, а поту­жність може дося­га­ти 150 метрів. На Куй­би­шев­сько­му про­я­ві азбест хара­кте­ри­зу­є­ться сплу­та­но­во­ло­кни­стою будо­вою, дов­жи­ною воло­кон до 1,5 см і вмі­стом до 10 %. Ці міне­ра­ли мають кисло­то­стій­кість на рів­ні 94–96 %. Інші про­я­ви мають поді­бний склад і будо­ву, але поки що не мають пра­кти­чно­го зна­че­н­ня..

Застосування азбесту

Зав­дя­ки уні­каль­ним фізи­чним вла­сти­во­стям азбест широ­ко вико­ри­сто­ву­є­ться в різних галу­зях про­ми­сло­во­сті. Хри­зо­тил-азбест засто­со­ву­є­ться для виго­тов­ле­н­ня вогне­трив­ких текс­тиль­них виро­бів, тепло­ізо­ля­ції, вогне­стій­ких фарб, філь­трів та азбе­сто­це­мен­ту. Його воло­кни­ста стру­кту­ра, тер­мо­стій­кість та ела­сти­чність роблять цей мате­рі­ал неза­мін­ним у виро­бах, які мають витри­му­ва­ти екс­тре­маль­ні умо­ви. Амфі­бол-азбест через стій­кість до хімі­чних речо­вин і висо­ку тер­мо­стій­кість вико­ри­сто­ву­ють у виро­бни­цтві еле­ктро­те­хні­чно­го папе­ру, кар­то­ну, фарб та мастил, які засто­со­ву­ю­ться в агре­сив­них сере­до­ви­щах.