Йод і бром нале­жать до еле­мен­тів, які віді­гра­ють зна­чну роль у роз­ви­тку суча­сної нау­ки, техні­ки та суспіль­ства. Оби­два еле­мен­ти вхо­дять до гру­пи гало­ге­нів, хара­кте­ри­зу­ю­ться поді­бни­ми фізи­ко-хімі­чни­ми вла­сти­во­стя­ми і часто зустрі­ча­ю­ться у тих самих гео­ло­гі­чних сере­до­ви­щах. Саме тому вивче­н­ня йоду та бро­му зазви­чай про­во­ди­ться пара­лель­но. Їх ресур­си мають як еко­но­мі­чне, так і соці­аль­не зна­че­н­ня, оскіль­ки визна­ча­ють можли­во­сті роз­ви­тку меди­ци­ни, фар­ма­цев­ти­ки, хімі­чної про­ми­сло­во­сті та аграр­но­го секто­ру.

Йод та бром вхо­дять до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня , затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як хімі­чна сиро­ви­на.

У при­ро­ді йод і бром поши­ре­ні досить широ­ко, однак зазви­чай пере­бу­ва­ють у роз­сі­я­но­му ста­ні, оскіль­ки їхні спо­лу­ки добре роз­чи­ня­ю­ться у воді та лег­ко вими­ва­ю­ться з гір­ських порід. За спри­я­тли­вих умов йод кри­ста­лі­зу­є­ться у вигля­ді сіру­ва­то-чор­них пла­сти­нок. Най­ва­жли­ві­ши­ми його спо­лу­ка­ми є йоди­сті солі калію, натрію, амо­нію, а також орга­ні­чні спо­лу­ки — мети­лу й ети­лу. Зав­дя­ки силь­ним анти­се­пти­чним вла­сти­во­стям йод широ­ко засто­со­ву­є­ться у фар­ма­цев­ти­чній про­ми­сло­во­сті. У сві­то­вій пра­кти­ці як сиро­ви­ну для його виро­бни­цтва вико­ри­сто­ву­ють не лише під­зем­ні води, але й від­хо­ди виро­бни­цтва селі­три та мор­ські водо­ро­сті.

Бром у віль­но­му ста­ні являє собою чер­во­ну­ва­то-буру ріди­ну з різ­ким запа­хом. При охо­ло­джен­ні він утво­рює чер­во­но-кори­чне­ві кри­ста­ли. Най­більш поши­ре­ні його неор­га­ні­чні спо­лу­ки — бро­ми­сті солі калію, натрію, амо­нію, залі­за, а також орга­ні­чні — бро­ми­стий метил, мети­лен тощо. Зав­дя­ки сво­їм вла­сти­во­стям бром та його спо­лу­ки мають над­зви­чай­но широ­кий спектр засто­су­ва­н­ня: від виро­бни­цтва анти­де­то­на­то­рів для паль­но­го та фото­про­ми­сло­во­сті до меди­ци­ни й сіль­сько­го госпо­дар­ства.

Сиро­ви­ною для виро­бни­цтва бро­му можуть слу­гу­ва­ти мор­ська вода, ропа соло­них озер, луги калій­них під­при­ємств і під­зем­ні води нафто­га­зо­вих родо­вищ. В Укра­ї­ні бром тра­ди­цій­но видо­бу­ва­ють із роз­со­лів соля­них озер. Для про­ми­сло­вої при­да­тно­сті важли­ви­ми пока­зни­ка­ми є не лише кон­цен­тра­ція і хімі­чний склад роз­со­лів, але й тем­пе­ра­ту­ра та лужність. Під­ви­ще­на тем­пе­ра­ту­ра зни­жує витра­ти енер­гії на піді­грів під час пере­роб­ки, тоді як висо­ка лужність, нав­па­ки, потре­бує зна­чних обся­гів сір­ча­ної кисло­ти, що ускла­днює про­цес і під­ви­щує собі­вар­тість про­ду­кції.

Таким чином, йод і бром нале­жать до важли­вих міне­раль­них ресур­сів, без яких немо­жли­вий роз­ви­ток меди­ци­ни, фар­ма­цев­ти­ки, хімі­чної про­ми­сло­во­сті та сіль­сько­го госпо­дар­ства. Їх ресур­си в Укра­ї­ні пред­став­ле­ні кіль­ко­ма пер­спе­ктив­ни­ми родо­ви­ща­ми, а виро­бни­цтво забез­пе­чу­є­ться спе­ці­а­лі­зо­ва­ни­ми під­при­єм­ства­ми. Водно­час для ста­ло­го роз­ви­тку важли­во не лише раціо­наль­но вико­ри­сто­ву­ва­ти наяв­ні запа­си, але й роз­ши­рю­ва­ти сиро­вин­ну базу шля­хом пошу­ку нових дже­рел.

Най­ва­жли­ві­шим про­ми­сло­вим дже­ре­лом одер­жа­н­ня йоду і бро­му є пла­сто­ві води нафто­вих і газо­вих родо­вищ. В Укра­ї­ні виді­ля­ють три основ­ні нафто­га­зо­но­сні обла­сті, де в під­зем­них роз­со­лах вияв­ле­но про­ми­сло­ві кон­цен­тра­ції цих еле­мен­тів. Про­від­не місце посі­дає Пере­д­кар­пат­ський про­гин. Тут водо­но­сні гори­зон­ти пов’язані з трі­щи­ну­ва­ти­ми та кавер­но­зни­ми вапня­ка­ми, пачка­ми пісків і піско­ви­ків, мер­ге­ля­ми та алев­ро­лі­та­ми. Кон­цен­тра­ція йоду у пла­сто­вих водах коли­ва­є­ться від 7 до 78 мг/л, а бро­му — від 67 до 400 мг/л.

Дні­пров­сько-Доне­цька запа­ди­на також має висо­кий потен­ці­ал. Най­пер­спе­ктив­ні­ши­ми є девон­ські соле­но­сні від­кла­ди, де зафі­ксо­ва­ні одні з най­ви­щих пока­зни­ків кон­цен­тра­ції: до 170 мг/л йоду та 4545 мг/л бро­му. Це робить даний регіон над­зви­чай­но важли­вим з точки зору можли­во­го про­ми­сло­во­го осво­є­н­ня.

Йодо­бром­ні води Крим­сько­го пів­остро­ва при­уро­че­ні до крей­до­вих і палео­ге­но­вих від­кла­дів. Їх від­рі­зняє хлор­каль­ці­є­вий склад, а вміст йоду й бро­му коли­ва­є­ться в межах 20–35 мг/л та 20–117 мг/л від­по­від­но.

В Укра­ї­ні про­ми­сло­вий видо­бу­ток і пере­роб­ка бро­му здій­сню­ю­ться на Сацько­му хімі­чно­му та Пере­коп­сько­му бром­но­му заво­дах. На Сацько­му під­при­єм­стві виро­бля­ють бром у залі­зі, а також калій і натрій бро­ми­сті. Пере­коп­ський завод пра­цює на базі уні­каль­но­го Сива­сько­го родо­ви­ща ком­пле­ксної хімі­чної сиро­ви­ни. Тут бром місти­ться в ропі у фор­мі MgBr₂ у кон­цен­тра­ції від 54 до 220 мг/л. Це родо­ви­ще являє собою міл­ко­во­дну зато­ку Азов­сько­го моря, роз­ді­ле­ну шту­чни­ми дам­ба­ми на три водо­йми з різним сту­пе­нем міне­ра­лі­за­ції. Окрім бро­му, воно містить зна­чні запа­си натрі­є­вих і магні­є­вих солей.

Єди­не роз­ві­да­не родо­ви­ще про­ми­сло­вих під­зем­них йодо­вих вод в Укра­ї­ні — Пів­ні­чно-Сива­ське (Хер­сон­ська область). Води заля­га­ють на гли­би­нах 1300–1600 м, мають тем­пе­ра­ту­ру близь­ко 60°С і хара­кте­ри­зу­ю­ться само­ви­лив­ним режи­мом. Балан­со­ві екс­плу­а­та­цій­ні запа­си ста­нов­лять 33,6 тис. м³/добу при сере­дньо­му вмі­сті йоду 29,8 мг/л, що забез­пе­чує щорі­чний видо­бу­ток до 365 т цьо­го еле­мен­ту.

Окре­мий інте­рес ста­нов­лять супу­тні води нафто­вих родо­вищ. Вони нале­жать до так зва­них техно­ген­них родо­вищ, оскіль­ки кіль­кість йоду і бро­му в них зале­жить не лише від при­ро­дних умов, але й від техно­ло­гії та тем­пів роз­роб­ки нафто­вих покла­дів, а також подаль­шо­го вико­ри­ста­н­ня під­то­вар­них вод.