Буді­вель­ні піски на Київ­щи­ні

Київ­ська область, роз­та­шо­ва­на в цен­траль­ній части­ні Укра­ї­ни, сла­ви­ться сво­ї­ми при­ро­дни­ми багат­ства­ми. Одним з най­ва­жли­ві­ших ресур­сів є буді­вель­ний пісок, який вико­ри­сто­ву­є­ться в будів­ни­цтві, інфра­стру­ктур­них про­е­ктах та інших галу­зях. Київ­ська область має вели­ку кіль­кість родо­вищ буді­вель­но­го піску, роз­ки­да­них по всій тери­то­рії. Одним із най­більш відо­мих родо­вищ є в райо­ні Киє­ва та Ново­укра­їн­ки. Інші зна­чні зна­хо­дя­ться непо­да­лік Виш­го­ро­да, Фасто­ва, Бро­ва­рів та інших міст і сіл обла­сті.

Родо­ви­ща буді­вель­но­го піску в Київ­ській обла­сті мають зна­чний еко­но­мі­чний потен­ці­ал. Їх видо­бу­ток та подаль­ша пере­роб­ка ство­рю­ють робо­чі місця та спри­я­ють роз­ви­тку буді­вель­ної галу­зі в обла­сті. Буді­вель­ний пісок з родо­вищ Київ­ської обла­сті широ­ко вико­ри­сто­ву­є­ться в буді­вель­ній галу­зі для різних цілей. Він є необ­хі­дним ком­по­нен­том для виго­тов­ле­н­ня бето­ну, цегли, шту­ка­тур­ки та інших буді­вель­них мате­рі­а­лів. Також він засто­со­ву­є­ться для ство­ре­н­ня фун­да­мен­тів, доро­жньо­го покри­т­тя, заси­пки тран­шей та інших буді­вель­них робіт.

Буді­вель­ний пісок з родо­вищ Київ­ської обла­сті має висо­ку якість і від­по­від­ає стан­дар­там буді­вель­ної про­ми­сло­во­сті — ДСТУ Б В.2 7–32-95. Він має необ­хі­дні фізи­ко-меха­ні­чні вла­сти­во­сті та хімі­чний склад, що робить його іде­аль­ним мате­рі­а­лом для будів­ни­цтва. Пісок для виго­тов­ле­н­ня бето­ну оці­ню­є­ться за кіль­ко­ма клю­чо­ви­ми факто­ра­ми. Зокре­ма, важли­ви­ми пока­зни­ка­ми є зер­но­вий склад піску, наяв­ність шкі­дли­вих домі­шок та вміст пилу­ва­тих і гли­ни­стих часток. У яко­сті дрі­бно­го запов­ню­ва­ча бето­ну зазви­чай вико­ри­сто­ву­є­ться пісок з моду­лем кру­пно­сті в діа­па­зо­ні від 1,5 до 2,5. Від­по­від­но до при­зна­че­н­ня бето­ну, пісок може мати рівень гли­ни­стих часток мен­ше 0,05 мм від 2,0–3,0%, вклю­ча­ю­чи гли­ну у груд­ках в межах 0,25–0,5%. Пісок також може місти­ти час­тки роз­мі­ром мен­ше 0,16 мм в кіль­ко­сті до 15,0%, а для дуже дрі­бних пісків — до 20%.

Серед шкі­дли­вих домі­шок, які можуть бути при­су­тні­ми в пісках для бето­ну, вар­то від­зна­чи­ти орга­ні­чні зали­шки, гли­ни­сті і пилу­ва­ті час­тки, слю­ду, сір­ча­ні і сір­ча­но­ки­слі спо­лу­ки, амор­фні фор­ми крем­не­зе­му. Вико­ри­ста­н­ня піску з моду­лем кру­пно­сті 1,0–1,5 або 3,25–4,0 потре­бує дода­тко­во­го ана­лі­зу на осно­ві техно­ло­гі­чних випро­бу­вань і техні­ко-еко­но­мі­чно­го обґрун­ту­ва­н­ня для визна­че­н­ня його доціль­но­сті.

При­да­тність піску для виро­бни­цтва силі­ка­тних бето­нів, силі­ка­тної цегли і каме­нів для авто­клав­но­го твер­ді­н­ня силі­ка­тних виро­бів оці­ню­є­ться згі­дно з вимо­га­ми ДСТУ Б В. 2.7–80, які сто­су­ю­ться зер­но­во­го скла­ду, вмі­сту незв’я­за­но­го квар­цу (SiO2), хімі­чно­го скла­ду, вмі­сту гли­ни­стих часток, а також шкі­дли­вих і орга­ні­чних домі­шок. Вимо­ги до зер­но­во­го скла­ду пісків для виро­бни­цтва ніздрю­ва­тих бето­нів та піску — ком­по­нен­та в’я­жу­чо­го для одер­жа­н­ня щіль­но­го силі­ка­тно­го бето­ну не пре­д’яв­ля­ю­ться.

З улам­ко­вих порід на тери­то­рії Київ­ської обла­сті пра­кти­чну цін­ність для буді­вель­но­го виро­бни­цтва мають четвер­тин­ні алю­ві­аль­ні піски. Для їх видо­бу­тку потрі­бні міні­маль­ні роз­крив­ні робо­ти, так як на зна­чних пло­щах вони заля­га­ють без­по­се­ре­дньо на поверх­ні. Ці піски містять до 90–98% квар­цу та мають най­мен­шу кіль­кість домі­шок. Поту­жність їх у сере­дньо­му 5–10 м, іно­ді 17–25 м. Роз­ро­бля­ю­ться пере­ва­жно більш кру­пно­зер­ни­сті піски русло­вих і при­ру­сло­вих фацій, межа­ми яких і кон­тро­лю­є­ться про­ду­ктив­на тов­ща.

Широ­ке вико­ри­ста­н­ня пісків в різних галу­зях будін­ду­стрії для роз­бу­до­ви м. Киє­ва і обла­сті обумо­ви­ло про­ве­де­н­ня числен­них гео­ло­го­ро­зві­ду­валь­них робіт на цей вид кори­сної копа­ли­ни. Пер­ші мас­шта­бні пошу­ко­ві робо­ти по пошу­ках та роз­від­ці родо­вищ буді­вель­них русло­вих пісків р. Дні­про були про­ве­де­ні в 1975–1977 рр. Пра­в­обе­ре­жною гео­ло­гі­чною екс­пе­ди­ці­єю за заяв­кою Київ­мі­ськ­бу­ду. Було дослі­дже­но 20 діля­нок, в т.ч. 15, що роз­та­шо­ва­ні в руслі р. Дні­про. Зага­лом межах Київ­ської обла­сті роз­ві­да­но біль­ше 30 родо­вищ буді­вель­них пісків, з них роз­ро­бля­ю­ться:

Дні­пров­ське родо­ви­ще піску роз­та­шо­ва­не у руслі р. Дні­про — від гир­ла р. Десна до при­ста­ні Вишень­ки. Кори­сна копа­ли­на — суча­сні алю­ві­аль­ні русло­ві піски квар­цо­ві тон­ко-дрі­бно­зер­ни­сті. Роз­ро­бля­є­ться гідро­ме­ха­ні­зо­ва­ним спосо­бом із від­ван­та­же­н­ням на бар­жі. При­да­тні для всіх видів буді­вель­них робіт, кіль­кість пісків пра­кти­чно нео­бме­же­на.

Сту­гнів­ське родо­ви­ще піску роз­та­шо­ва­не на від­ста­ні 7 км на пів­ніч від м. Обу­хів на заплав­ній тера­сі р. Сту­гна. Кори­сна копа­ли­на — пісок алю­ві­аль­ний квар­цо­вий, дрі­бно­зер­ни­стий. Поту­жність 9,8–18,0 м. Вико­ри­сто­ву­є­ться для виро­бни­цтва силі­ка­тної цегли. Можли­вий при­ріст запа­сів за раху­нок віль­них діля­нок у всіх напрям­ках.

Засту­гнів­ське родо­ви­ще піску роз­та­шо­ва­не на від­ста­ні 2 км на пів­ден­ний захід від м. Василь­ків на дру­гій надза­плав­ній тера­сі р. Сту­гна. Кори­сна копа­ли­на — пісок алю­ві­аль­ний квар­цо­вий тон­ко­зер­ни­стий. Поту­жність 8 м. Вико­ри­сто­ву­є­ться для доро­жньо-буді­вель­них робіт.

Пухів­ське родо­ви­ще піску роз­та­шо­ва­не в захі­дній око­ли­ці с. Пухів­ка на запла­ві р. Десна. Кори­сна копа­ли­на — піски алю­ві­аль­ні квар­цо­ві тон­ко-дрі­бно­зер­ни­сті, із гли­би­ни 0,1–2,1 м обво­дне­ні. Поту­жність піску до 21,5 м.

Рожів­ське родо­ви­ще піску роз­та­шо­ва­не на від­ста­ні 0,3 км на пів­ні­чний захід від с. Рожів­ка на дру­гій надза­плав­ній тера­сі р. Десна. Кори­сна копа­ли­на — пісок алю­ві­аль­ний, квар­цо­вий, тон­ко­зер­ни­стий. Сере­дня поту­жність піску 28,0 м, роз­крив­них порід — 0,1 м.

Горен­ське родо­ви­ще піску роз­та­шо­ва­не близь­ко с. Горен­ка в доли­ні пра­во­го при­то­ку р. Ірпінь. Кори­сна копа­ли­на — пісок алю­ві­аль­ний квар­цо­вий, дуже дрі­бний. Сере­дня поту­жність піску — 5 м. Сере­дня поту­жність роз­крив­них порід 0,2 м.

Ново-Укра­їн­ське родо­ви­ще піску роз­та­шо­ва­не побли­зу м. Укра­їн­ка, в аква­то­рії Канів­сько­го водо­схо­ви­ща. Кори­сна копа­ли­на — пісок русло­вий алю­ві­аль­ний квар­цо­вий. Вміст амор­фно­го крем­не­зе­му роз­чин­но­го у лугах від­по­від­ає вимо­гам ДСТУ Б В. 2.7–32-95.

Рожнів­ське та Садо­ве родо­ви­ща роз­та­шо­ва­ні на пів­ден­ній око­ли­ці с. Рожни, на ліво­му бере­зі Дні­пра. Кори­сна копа­ли­на вико­ри­сто­ву­є­ться, як запов­ню­вач для буді­вель­них роз­чи­нів та для бла­го­устрою, рекуль­ти­ва­ції й пла­ну­ва­н­ня.

Гні­дин­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не в захі­дній око­ли­ці с. Гні­дин в запла­ві р. Золо­че.

Інші родо­ви­ща роз­ві­да­ні і облі­ко­ву­ю­ся дер­жав­ним балан­сом запа­сів, як резерв­ні, це:
Родо­ви­ща піску буді­вель­но­го, що при­да­тний, як запов­ню­вач для буді­вель­них роз­чи­нів і бето­ну: Кон­ча-Заспин­ське, біля смт. Козин, Жов­тне­ве, на око­ли­ці с. Жов­тне­ве.
Родо­ви­ща піску буді­вель­но­го, що при­да­тний для виро­бни­цтва силі­ка­тної цегли — Київ­ське, Три­піль­ське, “Гатне”, “Острів Без­імен­ний” тощо.
Родо­ви­ща піску буді­вель­но­го, що при­да­тний для доро­жньо-буді­вель­них робіт — Василь­ків­ське, роз­та­шо­ва­не біля с. Погре­би тощо.

Про­цес видо­бу­тку русло­вих пісків є важли­вою скла­до­вою діяль­но­сті буді­вель­ної і гір­ни­чо­до­був­ної галу­зей. Русло­ві піски, також відо­мі як річко­ві піски, є від­кла­дним мате­рі­а­лом, який утво­рю­є­ться в резуль­та­ті дії річко­вих пото­ків та еро­зії в руслах рік або струм­ків. Про­цес видо­бу­тку скла­да­є­ться з таких ета­пів:

1. Перед поча­тком видо­бу­тку про­во­ди­ться деталь­на роз­від­ка родо­ви­ща русло­вих пісків. Це вклю­чає гео­ло­гі­чні дослі­дже­н­ня, вимі­рю­ва­н­ня тов­щи­ни та роз­мі­рів пісча­но­го шару, визна­че­н­ня яко­сті піску тощо.
2. Після роз­від­ки родо­ви­ща роз­ро­бля­є­ться план видо­бу­тку. Він вклю­чає в себе визна­че­н­ня опти­маль­них місць для роз­роб­ки, оцін­ку обся­гу піску, техно­ло­гі­чні про­це­си та управ­лі­н­ня добу­ва­н­ням.
3. Екс­ка­ва­ція може вико­ну­ва­тись за допо­мо­гою бага­то­ша­ро­вих екс­ка­ва­то­рів, зем­ле­рий­них машин або спе­ці­а­лі­зо­ва­них пла­ву­чих суден. Пісок зби­ра­є­ться з дна русла та нано­си­ться на спе­ці­аль­ні транс­порт­ні засо­би для подаль­шо­го пере­ве­зе­н­ня.

4. Після екс­ка­ва­ції пісок транс­пор­ту­є­ться до місця пере­роб­ки. Це може бути спе­ці­аль­на обро­бна уста­нов­ка або фабри­ка.
5. При­бу­т­тя піску на місце пере­роб­ки перед­ба­чає про­цес про­мив­ки та сор­ту­ва­н­ня. Пісок про­ми­ва­є­ться і про­хо­дить через про­цес сор­ту­ва­н­ня, де він роз­ді­ля­є­ться на різні фра­кції від­по­від­но до вимог інду­стрії та клі­єн­тів.
6. Після про­мив­ки та сор­ту­ва­н­ня пісок гото­вий до транс­пор­ту­ва­н­ня до клі­єн­тів.

Уза­галь­ню­ю­чи, родо­ви­ща буді­вель­но­го піску в Київ­ській обла­сті є неоці­не­ним ресур­сом, що має вели­кий еко­но­мі­чний та інфра­стру­ктур­ний потен­ці­ал. Пра­виль­не управ­лі­н­ня цими родо­ви­ща­ми, забез­пе­че­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку та збе­ре­же­н­ня при­ро­дних ресур­сів є клю­чо­ви­ми зав­да­н­ня­ми для макси­мі­за­ції кори­сті від їх вико­ри­ста­н­ня.

СПИ­СОК ВИКО­РИ­СТА­НОЇ ЛІТЕ­РА­ТУ­РИ:
1. Антро­по­ге­но­вые отло­же­ния Украи­ны. — К.: Нау­ко­ва дум­ка, 1986
2. Веклич М. Ф., Сирен­ко Я. А., Матви­ши­на Ж. Я. и др. Палео­гео­гра­фия Киев­ско­го При­дне­про­вья. — К.: Нау­ко­ва дум­ка, 1984.
3. Мине­раль­но-сырье­вая база строи­тель­ных мате­ри­а­лов Украин­ской ССР. Киев­ская обл., 1989.