Дав­со­ніт — уні­каль­на сиро­ви­на з пер­спе­кти­ва­ми роз­ви­тку в Укра­ї­ні

Дав­со­ніт є гостро­де­фі­ци­тним видом висо­ко­те­хно­ло­гі­чної гір­ни­чо-хімі­чної сиро­ви­ни, яка має важли­ве зна­че­н­ня у фар­ма­ко­ло­гії, виро­бни­цтві алю­мі­нію та каль­ци­но­ва­ної соди. Його вла­сти­во­сті та склад дозво­ля­ють вико­ри­сто­ву­ва­ти цей міне­рал для потреб різних висо­ко­те­хно­ло­гі­чних галу­зей про­ми­сло­во­сті.

Дав­со­ніт вхо­дить до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як сиро­ви­на хімі­чна.

Дав­со­ніт (хімі­чна фор­му­ла: NaAlCO₃(OH)₂) – це міне­рал, що нале­жить до гру­пи кар­бо­на­тів і є цін­ним дже­ре­лом натрію, алю­мі­нію та вугле­ки­сло­ти. Його фізи­ко-хімі­чні вла­сти­во­сті роблять його неза­мін­ним у ряді галу­зей, таких як фар­ма­ко­ло­гія, виро­бни­цтво алю­мі­нію та каль­ци­но­ва­ної соди. Міне­рал хара­кте­ри­зу­є­ться висо­кою тер­мо­стій­кі­стю, хімі­чною ста­біль­ні­стю та зда­тні­стю утво­рю­ва­ти які­сні мате­рі­а­ли для техно­ло­гі­чних про­це­сів.

Фізи­чні вла­сти­во­сті дав­со­ні­ту вклю­ча­ють його білий або злег­ка жов­ту­ва­тий колір, шов­ко­ви­стий блиск та низь­ку твер­дість (3–3,5 за шка­лою Моо­са). Він зустрі­ча­є­ться у вигля­ді гол­ча­стих кри­ста­лів, сфе­ро­лі­тів, гло­бул або сно­по­по­ді­бних агре­га­тів. У стру­ктур­но­му пла­ні дав­со­ніт є про­ду­ктом низь­ко­тем­пе­ра­тур­них гідро­тер­маль­них про­це­сів, що фор­му­ю­ться у зонах кон­та­кту оса­до­вих і гли­бин­них порід.

Гене­зис дав­со­ні­ту без­по­се­ре­дньо пов’язаний із гідро­тер­маль­ни­ми про­це­са­ми у кар­бо­на­тних поро­дах. Його фор­му­ва­н­ня зазви­чай від­бу­ва­є­ться за уча­стю вугле­ки­сло­ти, натрі­є­вих і алю­мі­ні­є­вих спо­лук, які наси­чу­ють пори, трі­щи­ни та поро­жни­ни оса­до­вих порід. В Укра­ї­ні про­я­ви дав­со­ні­ту фіксу­ю­ться у Соло­твин­ській запа­ди­ні, Склад­ча­стих Кар­па­тах та Дон­ба­сі. Най­більш пер­спе­ктив­ни­ми для роз­роб­ки є покла­ди Закар­па­т­тя та Дон­ба­су, де міне­рал утво­рює пла­сто­ві, лін­зо­по­ді­бні чи бре­кчій­ні стру­кту­ри, бага­ті на натрій та алю­мі­ній.

Розповсюдження в Україні

В Укра­ї­ні про­я­ви дав­со­ні­ту зустрі­ча­ю­ться у від­кла­дах Соло­твин­ської запа­ди­ни, Склад­ча­стих Кар­пат і на рту­тно­ру­дних полях Дон­ба­су. Про­те біль­шість із них не має про­ми­сло­во­го зна­че­н­ня. Най­ва­жли­ві­ши­ми регіо­на­ми є Закар­па­т­тя та Дон­бас, де були вияв­ле­ні пер­спе­ктив­ні про­я­ви цьо­го міне­ра­лу.

У межах Соло­твин­ської запа­ди­ни дав­со­ніт заля­гає у трі­щи­нах і пусто­тах аргі­лі­тів, алев­ро­лі­тів і піско­ви­ків ново­се­ли­цької та тере­свин­ської світ міо­це­ну. Він утво­рює біло­сні­жні шов­ко­ви­сті ску­пче­н­ня у фор­мі сфе­ро­лі­тів, гло­бул, сно­по­по­ді­бних агре­га­тів і про­жил­ків роз­мі­ром до 2 мм. На Буштин­ській пло­щі дав­со­ні­то­ві покла­ди роз­та­шо­ва­ні на гли­би­нах 123,2–464,1 м, сере­дня тов­щи­на покла­дів ста­но­вить 21,7 м. Вміст дав­со­ні­ту у поро­дах дося­гає в сере­дньо­му 10,84 %. Про­гно­зні ресур­си дав­со­ні­то­вої руди оці­ню­ю­ться в 279 млн тонн, із них вміст дав­со­ні­ту ста­но­вить 30,2 млн тонн.

Одним із най­біль­ших родо­вищ дав­со­ні­ту у Закар­пат­ті є Руське Поле, де про­гно­зні ресур­си скла­да­ють 125 млн тонн руди із вмі­стом дав­со­ні­ту та при­ро­дної соди близь­ко 7 %. Це родо­ви­ще вва­жа­є­ться най­більш пер­спе­ктив­ним для роз­роб­ки.

У межах Дон­ба­су вияв­ле­но кіль­ка діля­нок із про­я­ва­ми дав­со­ні­ту. Най­ва­жли­ві­ші з них – це Кін­дра­тів­ська та Слов’янська ділян­ки.

Кін­дра­тів­ська ділян­ка роз­та­шо­ва­на в межах Друж­ків­сько-Костян­ти­нів­ської анти­клі­на­лі. Дав­со­ніт вияв­ле­но у стра­ти­форм­них пла­сто­вих тілах і зонах дро­бле­н­ня, що мають про­тя­жність 7 км за про­стя­га­н­ням і до 600 м за паді­н­ням. Він запов­нює пори піско­ви­ків, пусто­ти коре­не­вих систем ста­ро­дав­ніх рослин, фор­мує дрі­бні розе­тки у цемен­ті, оса­джу­є­ться у вигля­ді ско­ри­нок і нальо­тів на пло­щи­нах тер­тя, а також у трі­щи­нах. Вміст дав­со­ні­ту коли­ва­є­ться від 1 % до 10 %. За кате­го­рі­єю Р2 про­гно­зні ресур­си на ділян­ці оці­ню­ю­ться в 5,1 млн тонн за бор­то­во­го вмі­сту 5 %.

Слов’янська ділян­ка хара­кте­ри­зу­є­ться содо­вою міне­ра­лі­за­ці­єю, яка лока­лі­зу­є­ться в над­што­ко­вій бре­кчії на гли­би­нах 420–940 м. Дав­со­ніт утво­рює лін­зо­по­ді­бні покла­ди пло­щею 0,9 км². Він зустрі­ча­є­ться у вигля­ді мікро­кон­кре­цій роз­мі­ром 0,2–0,5 мм, запов­нює трі­щи­ни та утво­рює раді­аль­но-про­ме­ни­сті агре­га­ти разом із анке­ри­том і каль­ци­том. Роз­по­діл міне­ра­лу нерів­но­мір­ний, вміст змі­ню­є­ться від 5 % до 22 % (у сере­дньо­му 11,6 %). Про­гно­зні ресур­си дав­со­ні­ту за кате­го­рі­єю Р1 ста­нов­лять 3,96 млн тонн за бор­то­во­го вмі­сту 10 % і 5,5 млн тонн – за бор­то­во­го вмі­сту 5 %.

У Дні­пров­сько-Доне­цькій запа­ди­ні (ДДЗ) вияв­ле­но низ­ку бре­кчій у соля­но­ку­поль­них стру­кту­рах, які можуть бути пер­спе­ктив­ни­ми для пошу­ків дав­со­ні­ту. До таких стру­ктур нале­жать Ново­дми­трів­ська, Сте­пків­ська, Бере­цька, Лозів­ська, Ніжин­ська, Тван­ська, Іва­но­град­ська, Пара­фі­їв­ська, Іва­ни­цька, Синів­ська тощо. Гео­ло­гі­чні умо­ви та супу­тня міне­ра­лі­за­ція роблять ці ділян­ки ціка­ви­ми для подаль­шої гео­ло­гі­чної роз­від­ки.

Хоча про­я­ви дав­со­ні­ту в Укра­ї­ні ще не набу­ли про­ми­сло­во­го зна­че­н­ня, окре­мі родо­ви­ща, такі як Руське Поле та Буштин­ська пло­ща, демон­стру­ють вели­кий потен­ці­ал для роз­роб­ки. Дон­бас і Дні­пров­сько-Доне­цька запа­ди­на також можуть ста­ти пер­спе­ктив­ни­ми регіо­на­ми за умо­ви подаль­ших гео­ло­гі­чних дослі­джень. Висо­кий вміст дав­со­ні­ту, його уні­вер­саль­ність і зна­чу­щість для про­ми­сло­во­сті під­кре­слю­ють важли­вість роз­ви­тку цьо­го напря­му у гір­ни­чо-хімі­чній галу­зі Укра­ї­ни.

Застосування давсоніту

Дав­со­ніт є цін­ним мате­рі­а­лом для бага­тьох галу­зей про­ми­сло­во­сті зав­дя­ки сво­є­му скла­ду, що вклю­чає натрій, алю­мі­ній і вугле­ки­сло­ту. У фар­ма­ко­ло­гії його вико­ри­сто­ву­ють для виро­бни­цтва анта­ци­дів, які ефе­ктив­но ней­тра­лі­зу­ють під­ви­ще­ну кисло­тність у шлун­ко­во-кишко­во­му тра­кті, забез­пе­чу­ю­чи без­пе­чну і при­ро­дну осно­ву для лікар­ських засо­бів. Його хімі­чна ста­біль­ність і чисто­та роблять його неза­мін­ним ком­по­нен­том у ство­рен­ні пре­па­ра­тів висо­кої яко­сті.

У виро­бни­цтві алю­мі­нію дав­со­ніт віді­грає важли­ву роль як дже­ре­ло алю­мі­ні­є­вих спо­лук. Зав­дя­ки висо­ко­му вмі­сту окси­дів алю­мі­нію цей міне­рал вико­ри­сто­ву­є­ться для отри­ма­н­ня алю­мі­ні­є­во­го поро­шку, який далі засто­со­ву­є­ться у мета­лур­гії, авіа­бу­ду­ван­ні та виро­бни­цтві алю­мі­ні­є­вих спла­вів. Осо­бли­во важли­вою є його зда­тність забез­пе­чу­ва­ти стій­ку сиро­вин­ну базу для виро­бни­цтва алю­мі­нію у кра­ї­нах із обме­же­ни­ми запа­са­ми тра­ди­цій­них бокси­то­вих родо­вищ.

Крім того, дав­со­ніт може вико­ри­сто­ву­ва­ти­ся у виго­тов­лен­ні спе­ці­аль­них мате­рі­а­лів для буді­вель­ної галу­зі, таких як цемен­ти та бето­ни, що мають під­ви­ще­ну хімі­чну стій­кість і міцність. У хімі­чній про­ми­сло­во­сті його спо­лу­ки слу­гу­ють базою для син­те­зу спе­ці­а­лі­зо­ва­них про­ду­ктів, які засто­со­ву­ю­ться у виро­бни­цтві добрив, ката­лі­за­то­рів і реаген­тів.

Таким чином, дав­со­ніт є стра­те­гі­чно важли­вим міне­ра­лом, що поєд­нує в собі фун­кціо­наль­ність, еко­но­мі­чну ефе­ктив­ність і пер­спе­ктив­ність для подаль­шо­го вико­ри­ста­н­ня в різних галу­зях. Його засто­су­ва­н­ня не лише забез­пе­чує ста­біль­не виро­бни­цтво клю­чо­вих про­ду­ктів, а й спри­яє роз­ви­тку про­ми­сло­во­го потен­ці­а­лу Укра­ї­ни.