Експлуатаційна розвідка родовищ
Досвід промислової експлуатації родовищ різних видів корисних копалин показує необхідність проведення їх подальшого вивчення у процесі видобутку. Зазвичай це відбувається в рамках експлуатаційної розвідки. Проведення довивчення у процесі експлуатації у багатьох випадках рекомендується Державною комісією України по запасам корисних копалин (ДКЗ) під час розгляду матеріалів детальних геолого-економічних оцінок конкретних об’єктів та затвердження запасів. Однак видобувні підприємства і самі зацікавлені в отриманні додаткових даних про об’єкт розробки, необхідних для забезпечення високої ефективності видобутку, планування якості видобутку та повноти вилучення корисних копалин з надр. Крім того, проведення дорозвідки та експлуатаційної розвідки відповідно до стандарту підприємства регламентовано пунктом 13.4 наказу №199 від 16.12.2002 «Про затвердження Інструкції із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр».
Насамперед, проведення експлуатаційної розвідки стосується об’єктів складної геологічної будови, що мають невитримані умови залягання корисних копалин, мінливі параметри оруднення, непостійні якісні показники руд. Завдання та методика експлуатаційної розвідки залежать від конкретного об’єкта і виду корисних копалин. Експлуатаційна розвідка планується підприємством згідно до вимог інструкції та на розсуд головного інженера та геолога підприємства опираючись на матеріали геологічних звітів та проекту розробки та рекультивації.
Експлуатаційна розвідка виконується для уточнення даних про об’єкт експлуатації, отриманих на стадії попередньої детальної розвідки. Розвідувальними роботами на стадії експлуатації вирішуються такі завдання:
- уточнення даних про умови залягання, морфології та внутрішню будову покладів корисних копалин,
- умовирозробки родовища,
- якість мінеральної сировини.
Розвідка випереджає фронт добових робіт і виконується для уточнення контурів рудних тіл з високим коефіцієнтом рудоносності, визначення контурів очисних блоків, уточнення кількості та якості запасів корисних копалин. Отримані дані використовуються для проектування видобутку та проведення підготовчих робіт, а також річного та оперативного планування діяльності підприємства.
Розвідка, що проводиться на стадії експлуатації родовища, від попередніх стадій розвідки відрізняється більшим ступенем детальності та достовірності результатів. Значно зростає щільність розвідувальної мережі, частота та обсяги опробування. Дослідження на стадії експлуатаційної розвідки проводяться цілеспрямовано. У зв’язку з цим експлуатаційна розвідка вирішує дві специфічні задачі:
- уточнення даних попередньої розвідки
- контроль процесу видобутку корисних копалин.
В результаті уточнення даних попередньої розвідки можуть скоригуватися контури тіл корисних копалин та контакти порід, виявлятися нові дані про кількість і склад попутних корисних компонентів і шкідливих домішок, фізико-механічні властивості вміщуючих порід та корисних копалин та гідрогеологічні умови різних частин родовища. У зв’язку з цим уточнюються запаси корисної копалини, розподіл її за сортами.
Вирішення другого завдання – контролю процесу видобутку корисних копалин – полягає у дотриманні повноти виїмки та комплексного використання мінеральної сировини. У процесі розробки родовища геологічної службою повинні бути з’ясовані такі найважливіші питання, як визначення величини втрат та ступеня розбіжності корисних копалин. Повинні також постійно проводитися мінералогічні, мінералого-технологічні та інші дослідження для вирішення питань найбільш повного та комплексного використання мінеральної сировини, що видобувається. Не менш важливим завданням геологічної служби видобувних підприємств є турбота про приріст запасів і, відповідно, про зміцнення сировинної бази та продовження терміни діяльності підприємства. Збільшення запасів можливе за рахунок виявлення в процесі згущення розвідувальної мережі нових “сліпих” покладів чи рудних скупчень, вивчення оруднення на флангах і глибоких горизонтах родовища.
Довивчені в процесі експлуатаційної розвідки запаси корисних копалин уточнюються, переводяться у відповідні вищі категорії розвіданості, підраховуються та враховуються запаси, які були додатково виявлені чи погашені. Умовно балансові та позабалансові запаси при залученні їх у розробку перетворюються на балансові. Окремо підраховуються та враховуються розкриті, підготовлені та готові до видобутку. запаси. Також уточнюються та окремо враховуються запаси, що знаходяться в охоронних ціликах, виходячи з їхнього промислового значення, ступеня геологічної та техніко-економічної вивченості. На підставі цього проект розробки родовища може бути підданий коригуванню.
В результаті уточнення даних розвідки можуть виявитися нові дані про геологічну будову родовища, умови залягання рудних покладів та якість сировини, змінити запаси корисних копалин, що може вимагати коригування проекту розробки родовища. Вирішення другого завдання – забезпечення повноти виїмки та комплексного використання мінеральної сировини. Геологічні служби видобувних підприємств, крім того, повинні дбати про приріст запасів, зміцнення сировинної бази та продовження термінів діяльності підприємства.
Експлуатаційна розвідка використовується для уточнення кількості та якості запасів корисної копалини, уточнення контурів рудних покладів та підготовлених блоків, підвищення ефективності видобуткових робіт та повноти вилучення з надр, проектування видобутку та проведення підготовчих робіт, а також річного та оперативного планування діяльності підприємства.