Гео­тер­маль­ні ресур­си Закар­па­т­тя

В Укра­ї­ні тери­то­рії з під­ви­ще­ним пока­зни­ком гео­тер­мі­чно­го гра­ді­єн­та ціл­ком зако­но­мір­но при­уро­че­ні до зон моло­дої аль­пій­ської склад­ча­сто­сті – Кри­му і Кар­пат. Регіо­ном з най­ви­щою тем­пе­ра­ту­рою надр в Укра­ї­ні є Закар­па­т­тя.

У Закар­пат­сько­му про­ги­ні гео­тер­мі­чний гра­ді­єнт ста­но­вить 3,57–8,0°С/100 м. На гли­би­нах 2 км тем­пе­ра­ту­ра сягає +120°С. Свер­дло­ви­ни виво­дять на поверх­ню воду з тем­пе­ра­ту­рою +23–61°С.

Ана­ліз при­ро­дних умов Закар­па­т­тя (тем­пе­ра­тур, гли­бин, хімі­чно­го скла­ду вод) свід­чить про те, що вико­ри­ста­н­ня гео­тер­маль­них ресур­сів для тепло­во­до­по­ста­ча­н­ня є пер­спе­ктив­ним, осо­бли­во вра­хо­ву­ю­чи суча­сні техно­ло­гії вилу­че­н­ня енер­ге­ти­чних ресур­сів низь­ко­по­тен­ці­аль­них тепло­но­сі­їв. Однак най­пер­спе­ктив­ні­шим все ж є осво­є­н­ня гідро­мі­не­раль­но­го потен­ці­а­лу Закар­па­т­тя для нада­н­ня курор­тних послуг.

Цей напрям є пер­спе­ктив­ним як з огля­ду на те, що Укра­ї­на на неви­зна­че­ний тер­мін втра­ти­ла части­ну сво­їх курор­тних ресур­сів на пів­дні, так в кон­текс­ті кур­су нашої кра­ї­ни на євро­ін­те­гра­цію. Адже на кор­до­ні з кра­ї­на­ми Євро­со­ю­зу роз­мі­ще­но низ­ку родо­вищ з дове­де­ни­ми ліку­валь­ни­ми вла­сти­во­стя­ми, які досі не відо­мі євро­пей­ським спо­жи­ва­чам. А про­те в них є низ­ка сут­тє­вих пере­ваг, а саме: близь­ке роз­та­шу­ва­н­ня, м’який клі­мат, чудо­ва при­ро­да, помір­ні ціни, досить висо­кий рівень лікар­сько­го пер­со­на­лу, гостин­не місце­ве насе­ле­н­ня.

На Закар­пат­ті відо­мі 30 родо­вищ і про­я­вів тер­маль­них вод і роз­со­лів різно­го хімі­чно­го скла­ду. Серед них виді­ля­ю­ться суб­тер­маль­ні (теплі) — 20–25°С, тер­маль­ні (гаря­чі) — 35–42°С і висо­ко­тер­маль­ні (дуже гаря­чі) — >42°С.

Водо­но­сні гори­зон­ти при­уро­че­ні до нео­ге­но­вих анде­зи­тів, туфів, туфі­тів, піско­ви­ків та аргі­лі­тів, гли­би­на заля­га­н­ня пере­ва­жно 500‑1000 м. Дебі­ти свер­дло­вин від 0 до 23 дм3/с. Тем­пе­ра­ту­ра на гир­лі свер­дло­вин коли­ва­є­ться від 23 до 61°С. Міне­ра­лі­за­ція від 3–25 до 150 г/дм3 і біль­ше. Води різно­ма­ні­тно­го хімі­чно­го скла­ду — хло­ри­дно­го натрі­є­во­го, натрі­є­во-каль­ці­є­во­го, рід­ше – хло­ри­дно-гідро­кар­бо­на­тно­го і гідро­кар­бо­на­тно­го каль­ці­є­во­го, з різни­ми спе­ци­фі­чни­ми ком­по­нен­та­ми — вугле­ки­слі, крем’янисті, бор­ні, йодо-бром­ні бор­ні, з під­ви­ще­ним вмі­стом залі­за.

Роз­ма­ї­т­тя хімі­чно­го скла­ду тер­маль­них вод обумов­лює широ­кий спектр їхньо­го вико­ри­ста­н­ня у баль­нео­те­ра­пев­ти­чній пра­кти­ці.

Нара­зі ресур­си тер­маль­них вод Закар­па­т­тя вико­ри­сто­ву­ю­ться вкрай недо­ста­тньо, хоча в остан­ні роки побу­до­ва­но кіль­ка суча­сних тер­маль­них басей­нів, зокре­ма в Коси­но і Бере­го­во. При­кла­да­ми осво­є­н­ня тер­маль­них вод є баль­нео­те­ра­пев­ти­чні ком­пле­кси Жай­во­ро­нок (Бере­го­ве), Теплі води (Веля­тин), Тер­мал Стар (Нижнє Соло­тви­но).

Баль­нео­про­це­ду­ри засто­со­ву­ю­ться при ліку­ван­ні захво­рю­вань опор­но-рухо­во­го апа­ра­ту, цен­траль­ної та пери­фе­рій­ної нер­во­вої систем, сер­це­во-судин­ної систе­ми, хво­роб шкі­ри, орга­нів диха­н­ня тощо. Але навіть у цих баль­нео­те­ра­пев­ти­чних закла­дах наяв­ні ресур­си тер­маль­них вод вико­ри­сто­ву­ю­ться не біль­ше ніж на 50%. Водно­час вода цілої низ­ки родо­вищ не вико­ри­сто­ву­є­ться, а відо­мі водо­про­я­ви не роз­ві­ду­ю­ться.

Таким чином, на Закар­пат­ті є зна­чні ресур­си для збіль­ше­н­ня видо­бу­ва­н­ня тер­маль­них міне­раль­них вод. Однак є і пев­ні ризи­ки, пов‘язані із скла­дною гео­ло­гі­чною будо­вою регіо­ну, неви­три­ма­ні­стю водо­но­сних гори­зон­тів, зна­чни­ми гли­би­на­ми заля­га­н­ня, часто – неве­ли­ки­ми дебі­та­ми свер­дло­вин. Тому гідро­тер­маль­ні ресур­си Закар­па­т­тя потре­бу­ють деталь­но­го вивче­н­ня.