Вигідні географічні умови сучасної Київської області сприяли ранній появі на її території людей та активному освоєнню надр. Археологічні знахідки у Фастові і с. Добраничівці засвідчують, що більш ніж 12 тисяч років тому первісні люди вже використовували кам’яні знаряддя праці та предмети побуту з граніту, кварциту, пісковику; виготовляли прикраси з напівдорогоцінного каміння — бурштину, халцедону та кварцу.
В епоху мезоліту та неоліту з’явилися кам’яні знаряддя праці – сокири, свердла, тесла. Збирання каміння на поверхні землі поступово змінилося його цілеспрямованим видобуванням.
Трипільська культура (VI-III тисячоліття до н.е.) характеризується широким видобутком глини для виготовлення кераміки. Глина і камінь використовувалися трипільцями для зведення будинків. Видобування каміння велося за допомогою горизонтальних та вертикальних гірничих виробок.
Геологічне середовище не лише забезпечувало людину мінеральною сировиною. Протягом тисячоліть люди освоювали підземелля, зводили оборонні споруди.
Свідченням масштабних земляних робіт є скіфські кургани та оборонні споруди Змієві вали (за різними даними, І тисячоліття до н.е. – Х тисячоліття н.е.).
З кінця ІІ сторіччя до н.е. у побут увійшло залізо, а масове виготовлення залізних виробів розпочалося з початку І тисячоліття до н.е., з формуванням скіфської культури. Залізо добували з місцевих руд – бурого залізняку, лімоніту, болотного заліза.
Період Київської Русі (Х‑ХІІ сторіччя) характеризується бурхливим розвитком будівництва, а також ливарного, ковальського та ювелірного промислів. Високий попит на залізо для виготовлення зброї і знарядь праці задовольнявся за рахунок болотної руди, яка видобувалася поверхневим способом за допомогою лопат і кирок.
На Київщині чимало топонімів розповідають про корисні копалини і пов’язані з ними промисли місцевих мешканців.
Так, 5 сіл в межах поліської частини області мають у назві слово «рудня», що свідчить про те, що в давнину тут виробляли залізо з болотної руди. Звичайно, з болотних руд вже давно не видобувають залізо, однак вони використовуються як сировина для мінеральних пігментів.
Про наявність сировини для виробництва скла — скляних пісків розповідають назви населених пунктів зі словом «гута», два села з такою назвою розміщені у Вишгородському, одне — в Богуславському районі. Зустрічаються серед топонімів Торф’яне, Піски, Пісківка та інші, що прямо вказують на наявність відповідних копалин. Власне, вони і характеризують мінерально-сировині ресурси Київщини, левову частку яких складає сировинна база для виробництва будівельних матеріалів і торф.
Сьогодні на території Київської області обліковується 230 родовищ з 20 видами різноманітних корисних копалин. З них розробляються лише 106. Якщо ви зацікавлені в можливості розробки або маєте інші питання щодо надрокористування Інститут Геології професіонально допоможе в їх вирішенні. З переліком послуг, які ми надаємо можна ознайомитись тут.
Наші консультації БЕЗКОШТОВНІ.