156695402 194622689109209 2688676249642737011 n

Вигі­дні гео­гра­фі­чні умо­ви суча­сної Київ­ської обла­сті спри­я­ли ран­ній появі на її тери­то­рії людей та актив­но­му осво­єн­ню надр. Архе­о­ло­гі­чні зна­хід­ки у Фасто­ві і с. Добра­ни­чів­ці засвід­чу­ють, що більш ніж 12 тисяч років тому пер­ві­сні люди вже вико­ри­сто­ву­ва­ли кам’яні зна­ря­д­дя пра­ці та пре­дме­ти побу­ту з гра­ні­ту, квар­ци­ту, піско­ви­ку; виго­тов­ля­ли при­кра­си з напів­до­ро­го­цін­но­го камі­н­ня — бур­шти­ну, хал­це­до­ну та квар­цу.
В епо­ху мезо­лі­ту та нео­лі­ту з’явилися кам’яні зна­ря­д­дя пра­ці – соки­ри, свер­дла, тесла. Зби­ра­н­ня камі­н­ня на поверх­ні зем­лі посту­по­во змі­ни­ло­ся його ціле­спря­мо­ва­ним видо­бу­ва­н­ням.
Три­піль­ська куль­ту­ра (VI-III тися­чо­лі­т­тя до н.е.) хара­кте­ри­зу­є­ться широ­ким видо­бу­тком гли­ни для виго­тов­ле­н­ня кера­мі­ки. Гли­на і камінь вико­ри­сто­ву­ва­ли­ся три­піль­ця­ми для зве­де­н­ня будин­ків. Видо­бу­ва­н­ня камі­н­ня вело­ся за допо­мо­гою гори­зон­таль­них та вер­ти­каль­них гір­ни­чих виро­бок.

Гео­ло­гі­чне сере­до­ви­ще не лише забез­пе­чу­ва­ло люди­ну міне­раль­ною сиро­ви­ною. Про­тя­гом тися­чо­літь люди осво­ю­ва­ли під­зе­ме­л­ля, зво­ди­ли обо­рон­ні спо­ру­ди.

Свід­че­н­ням мас­шта­бних зем­ля­них робіт є скіф­ські кур­га­ни та обо­рон­ні спо­ру­ди Змі­є­ві вали (за різни­ми дани­ми, І тися­чо­лі­т­тя до н.е. – Х тися­чо­лі­т­тя н.е.).
З кін­ця ІІ сто­річ­чя до н.е. у побут уві­йшло залі­зо, а масо­ве виго­тов­ле­н­ня залі­зних виро­бів роз­по­ча­ло­ся з поча­тку І тися­чо­лі­т­тя до н.е., з фор­му­ва­н­ням скіф­ської куль­ту­ри. Залі­зо добу­ва­ли з місце­вих руд – буро­го залі­зня­ку, лімо­ні­ту, боло­тно­го залі­за.
Пері­од Київ­ської Русі (Х‑ХІІ сто­річ­чя) хара­кте­ри­зу­є­ться бур­хли­вим роз­ви­тком будів­ни­цтва, а також ливар­но­го, коваль­сько­го та юве­лір­но­го про­ми­слів. Висо­кий попит на залі­зо для виго­тов­ле­н­ня зброї і зна­рядь пра­ці задо­воль­няв­ся за раху­нок боло­тної руди, яка видо­бу­ва­ла­ся поверх­не­вим спосо­бом за допо­мо­гою лопат і кирок.

На Київ­щи­ні чима­ло топо­ні­мів роз­по­від­а­ють про кори­сні копа­ли­ни і пов’язані з ними про­ми­сли місце­вих мешкан­ців.

Так, 5 сіл в межах полі­ської части­ни обла­сті мають у назві сло­во «рудня», що свід­чить про те, що в дав­ни­ну тут виро­бля­ли залі­зо з боло­тної руди. Зви­чай­но, з боло­тних руд вже дав­но не видо­бу­ва­ють залі­зо, однак вони вико­ри­сто­ву­ю­ться як сиро­ви­на для міне­раль­них пігмен­тів.
Про наяв­ність сиро­ви­ни для виро­бни­цтва скла — скля­них пісків роз­по­від­а­ють назви насе­ле­них пун­ктів зі сло­вом «гута», два села з такою назвою роз­мі­ще­ні у Виш­го­род­сько­му, одне — в Богу­слав­сько­му райо­ні. Зустрі­ча­ю­ться серед топо­ні­мів Торф’яне, Піски, Пісків­ка та інші, що пря­мо вка­зу­ють на наяв­ність від­по­від­них копа­лин. Вла­сне, вони і хара­кте­ри­зу­ють міне­раль­но-сиро­ви­ні ресур­си Київ­щи­ни, лево­ву час­тку яких скла­дає сиро­вин­на база для виро­бни­цтва буді­вель­них мате­рі­а­лів і торф.
Сьо­го­дні на тери­то­рії Київ­ської обла­сті облі­ко­ву­є­ться 230 родо­вищ з 20 вида­ми різно­ма­ні­тних кори­сних копа­лин. З них роз­ро­бля­ю­ться лише 106. Якщо ви заці­кав­ле­ні в можли­во­сті роз­роб­ки або має­те інші пита­н­ня щодо надро­ко­ри­сту­ва­н­ня Інсти­тут Гео­ло­гії про­фе­сіо­наль­но допо­мо­же в їх вирі­шен­ні. З пере­лі­ком послуг, які ми нада­є­мо можна озна­йо­ми­тись тут.
Наші кон­суль­та­ції БЕЗ­КО­ШТОВ­НІ.

Leave a Reply