Кори­сні копа­ли­ни Чер­ка­ської обла­сті

Чер­ка­ська область в Укра­ї­ні є бага­тою на різні кори­сні копа­ли­ни, поді­ле­ні на декіль­ка кате­го­рій:

1. Горю­чі кори­сні копа­ли­ни:

• Вугі­л­ля буре.
• Торф.

2. Мета­лі­чні кори­сні копа­ли­ни:

• Чор­ні мета­ли.
• Кольо­ро­ві мета­ли.
• Бла­го­ро­дні мета­ли.
• Радіо­актив­ні мета­ли.

3. Неме­та­лі­чні кори­сні копа­ли­ни:

• Сиро­ви­на неру­дна для мета­лур­гії.
• Сиро­ви­на фор­му­валь­на та для огруд­ку­ва­н­ня залі­зо­ру­дних кон­цен­тра­тів.
• Сиро­ви­на гір­ни­чо­ру­дна.
• Сиро­ви­на юве­лір­на.
• Сиро­ви­на для обли­цю­валь­них мате­рі­а­лів.
• Сиро­ви­на буді­вель­на.

Чер­ка­ська обла­сті роз­та­шо­ва­на на пере­ти­ні двох суб­про­він­цій в Укра­ї­ні Тут виді­ле­но мета­ло­ге­ні­чні обла­сті, де роз­мі­щу­ю­ться бага­то родо­вищ кори­сних мета­лі­чних копа­лин. Осо­бли­во це сто­су­є­ться стру­ктур­но-мета­ло­ге­ні­чних зон, таких як Біло­цер­ків­ська, Голо­ва­нів­ська та Зве­ни­го­род­сько-Брат­ська обла­сті. Ця тери­то­рія має важли­ві родо­ви­ща вто­рин­них као­лі­нів, бен­то­ні­то­вих глин та буді­вель­них мате­рі­а­лів.

Вугілля буре.

Про­ми­сло­ва наяв­ність родо­вищ буро­го вугі­л­ля пов’я­за­на із від­кла­да­ми, що похо­дять від кон­ти­нен­таль­них про­це­сів та роз­та­шо­ва­на в межах коли­шніх палео­до­лин на кри­ста­лі­чних поро­дах основ­но­го фун­да­мен­ту. Зазви­чай гли­би­на заля­га­н­ня цих вугіль­них пла­стів ста­но­вить в сере­дньо­му від 30 до 60 метрів.

У межах Чер­ка­ської обла­сті вияв­ле­но два родо­ви­ща: Рижа­нів­ське роз­та­шо­ва­не у Рижа­нів­ській палео­до­ли­ні і вклю­чає пла­сти буро­го вугі­л­ля, роз­та­шо­ва­ні серед від­кла­дів коли­шніх озер і боліт. Гео­ло­гі­чний роз­крив скла­да­є­ться з різних від­кла­дів, вклю­ча­ю­чи мор­ські від­кла­ди палео­ге­но­во­го та нео­ге­но­во­го похо­дже­н­ня, а також від­кла­ди четвер­тин­но­го пері­о­ду різних типів. Зараз це родо­ви­ще не актив­но роз­ро­бля­є­ться або не вико­ри­сто­ву­є­ться. Зелень­ків­ське роз­та­шо­ва­не біля села Зелень­ків і нале­жить до Зелень­ків­ської палео­до­ли­ни буча­цько­го віку. Воно скла­да­є­ться з двох частин. Захі­дна части­на має чоти­ри окре­мі пла­сти буро­го вугі­л­ля, з поту­жні­стю від 0,5 до 5,1 метра та гли­би­ною від­кла­да­н­ня в сере­дньо­му 42 метри. Схі­дна части­на має буро­го вугі­л­ля з сере­дньою тов­щи­ною 2,6 метра і заля­гає на гли­би­ні до 51,4 метра. Родо­ви­ще не екс­плу­а­ту­є­ться в даний час.

Торф

Покла­ди тор­фу роз­та­шо­ва­ні вздовж річок Росі, Гни­ло­го, і Гір­сько­го Тіки­чів та їхніх при­ток. Торф має тем­но-буре або тем­но-кори­чне­ве забарв­ле­н­ня та вклю­чає рослин­ні зали­шки. Гли­би­на тор­фо­вих шарів змі­ню­є­ться від 0,3 до 2 метрів, а їхній сере­дній роз­мір — від 1,3 до 2 метрів. На тери­то­рії Чер­ка­ської обла­сті зна­хо­ди­ться 25 родо­вищ тор­фу, які пері­о­ди­чно видо­бу­ва­ю­ться.

Залізо

В межах Воло­дар­сько­го рудно­го поля вияв­ле­ні залі­зні руди мета­мор­фо­ген­но­го похо­дже­н­ня, які пов’я­за­ні з залі­зи­сти­ми квар­ци­та­ми воло­дар­сько-біло­цер­ків­ської тов­щі. Про­яв цих руд роз­та­шо­ва­ний при­бли­зно за 10 кіло­ме­трів на пів­ніч від міста Біла Цер­ква. Магні­тні ано­ма­лії вини­ка­ють через наяв­ність залі­зи­стих квар­ци­тів серед гір­ських порід, що утво­рю­ють під­ня­т­тя, яке має скла­дний гео­ло­гі­чний роз­рив. Зміст роз­чин­но­го залі­за в цих рудах коли­ва­є­ться від 16,93% до 42,15%. Про­те цей про­яв не має про­ми­сло­во­го зна­че­н­ня.

Маргенець

Про­я­ви мар­ган­цю на тери­то­рії Чер­ка­ської обла­сті вияв­ле­ні в Голо­ва­нів­ській мета­ло­ге­ні­чній обла­сті на Пів­ні­чно-Ятрансько­му рудно­му полі та на Свер­дли­ків­сько­му про­я­ві. У рудних зонах зна­хо­дя­ться гра­нат-біо­ти­то­ві гра­фі­тов­мі­сні гней­си з мар­ган­цем від 6% до 14%. Про­я­ви потре­бу­ють подаль­шо­го вивче­н­ня.

На Свер­дли­ків­сько­му про­я­ві зна­йде­ні улам­ки гра­ні­тів з мар­ган­цем до 18,39%. Також вияв­ле­ні піро­лю­зит-пси­ло­ме­ла­но­ві руди з вмі­стом до 60% окси­ду мар­ган­цю в корах виві­трю­ва­н­ня порід. Про­те, ці про­я­ви не мають зна­че­н­ня з пра­кти­чної точки зору через їхні неве­ли­кі обся­ги.

Алюміній

Про­яв Зве­ни­го­род­ський роз­та­шо­ва­ний біля села Гудзів­ка і пов’я­за­ний із бокси­то­по­ді­бни­ми поро­да­ми, що утво­ри­ли­ся вна­слі­док виві­трю­ва­н­ня лате­ри­тно­го типу. Ці поро­ди заля­га­ють на гли­би­ні до 93 метрів серед піща­но-као­лі­но­вих від­кла­дів нижньої крей­ди. Тов­щи­на покла­ду коли­ва­є­ться від 0,2 до 10,5 метрів. Бокси­то­по­ді­бні поро­ди мають пухку стру­кту­ру, але низь­кий вміст гли­но­зе­му (до 17,1%), що робить цей про­яв неспри­я­тли­вим для видо­бу­тку.

Мідь та нікель

Про­яв Пав­лів­ський роз­та­шо­ва­ний близь­ко 2 кіло­ме­трів на пів­ден­ний схід від села Пав­лів­ка і пов’я­за­ний з захо­дом Пав­лів­ської гра­ві­та­цій­ної ано­ма­лії. В цих зонах є міне­ра­ли, такі як пірит, піро­тин, халь­ко­пі­рит і іно­ді арсе­но­пі­рит. Вміст міді в цих зонах ста­но­вить від 0,1% до 0,3%, ніке­лю — від 0,11% до 0,13%, а гра­фі­ту може бути до 20%. Про­те про­яв ще не досить добре дослі­дже­ний.

Титан, титан-цирконій

В Чер­ка­ській обла­сті роз­та­шо­ва­на Тара­сів­сько-Тара­щан­ська пло­ща, яка вклю­чає Тара­сів­ське родо­ви­ще та кіль­ка про­я­вів титан-цир­ко­ні­є­вих руд. Тара­сів­ське родо­ви­ще роз­тя­гу­є­ться понад 20 км від пів­ден­но­го схо­ду до пів­ні­чно­го захо­ду і містить піски з під­ви­ще­ни­ми кон­цен­тра­ці­я­ми міне­ра­лів тита­ну та цир­ко­нію. Також є про­я­ви титан-цир­ко­ні­є­вих руд в межах Тара­щан­ської пло­щі, які потре­бу­ють подаль­шо­го вивче­н­ня.

Тантал, ніобій

Про­яв Мур­зин­ський роз­та­шо­ва­ний на захо­ді від села Мур­зин­ці. В пегма­ти­тах, що про­йшли мета­со­ма­ти­чні змі­ни, зна­йде­но низь­кі кон­цен­тра­ції тан­та­лу (0,02%) та ніо­бію (до 0,03%). Цей про­яв пов’я­за­ний із текто­ні­чни­ми пору­ше­н­ня­ми субме­ри­діо­наль­но­го напрям­ку, які є части­ною Пер­во­май­сько­го роз­ло­му. Ці об’є­кти вима­га­ють подаль­шо­го вивче­н­ня.

Золото

В Чер­ка­ській обла­сті вияв­ле­ні кон­цен­тра­ції золо­та в точках міне­ра­лі­за­ції та гео­хі­мі­чні зони в корі виві­трю­ва­н­ня кри­ста­лі­чно­го фун­да­мен­ту. В межах Таль­нів­ської мета­ло­ге­ні­чної зони (Сав­ран­ське рудне поле) роз­та­шо­ва­не Май­ське родо­ви­ще, при­уро­че­не до пачки гней­сів, мігма­ти­тів та амфі­бо­лі­тів, які зазна­ли інтен­сив­них гідро­тер­маль­но-мета­со­ма­ти­чних змін (у вигля­ді оквар­цу­ва­н­ня та біо­ти­ти­за­ції). До змі­не­них порід, що утво­рю­ють кру­то­па­да­ю­чі покла­ди, тяжіє золо­те зру­де­ні­н­ня, пред­став­ле­не в основ­но­му само­ро­дним золо­том. В піща­но-гра­вій­них від­кла­дах нижньої крей­ди вияв­ле­ні числен­ні оре­о­ли золо­та, най­ви­щий вміст (920 мг/м³) вияв­ле­но на про­я­ві Скри­пчи­не­цько­му. Однак через вели­ку гли­би­ну, неве­ли­ку поту­жність та обме­же­ну пло­щу ціх від­кла­дів, вони не мають само­стій­но­го про­ми­сло­во­го зна­че­н­ня. Замість цьо­го вони вико­ри­сто­ву­ю­ться як пока­зни­ки для пошу­ку дже­ре­ла золо­та.

Уран

Про­яв Бере­сто­ве­цький роз­та­шо­ва­ний на захо­ді від села Сушків­ка і пов’я­за­ний із наяв­ні­стю ура­но­вих руд у гра­ні­то­ї­дах уман­сько­го ком­пле­ксу, які містять пегма­то­ї­дні гра­ні­ти. Вміст ура­ну в цих рудах ста­но­вить від 0,073% до 0,13%. Уран місти­ться у міне­ра­лах, таких як ура­ні­ніт, оте­ніт, а також торит та мона­цит. У вугли­стих від­кла­дах ново­пе­трів­ської сві­ти також зна­хо­ди­ться уран, але в інших міне­раль­них фор­мах.

Каолін

Родо­ви­ща вто­рин­них као­лі­нів роз­та­шо­ва­ні на палео­до­ли­нах у кри­ста­лі­чно­му фун­да­мен­ті та у від­кла­дах смі­лян­ських верств нижньої крей­ди. Као­лін вто­рин­ний є резуль­та­том пере­ми­ву та пере­но­су мате­рі­а­лу з кори виві­трю­ва­н­ня. Вико­ри­сто­ву­є­ться, пере­ва­жно, у чор­ній мета­лур­гії для виро­бни­цтва вогне­трив­ких виро­бів. Наяв­ність і якість као­лі­ну зале­жать від вмі­сту гли­но­зе­му та запі­со­че­но­сті. Деякі родо­ви­ща роз­ро­бля­ю­ться (родо­ви­ща: Мур­зин­ське, Ново­се­ли­цьке, Рижа­нів­ське) інші вима­га­ють подаль­шо­го вивче­н­ня (родо­ви­ща: Залі­зня­чків­ське, Озір­нян­ське, Зве­ни­го­род­ське).

Глина бентонітова

В Чер­ка­ській обла­сті бен­то­ні­то­ві гли­ни поши­ре­ні на вели­ких пло­щах — близь­ко 1270 км². Ці гли­ни від­но­ся­ться до тери­ген­но­го коло­ї­даль­но-оса­до­во­го типу і гене­ти­чно при­уро­че­ні до бояр­ської сві­ти верх­ньо­го міо­це­ну. Нара­зі роз­ро­бля­є­ться уні­каль­не Чер­ка­ське родо­ви­ще, зокре­ма Дашу­ків­ська ділян­ка. Гли­ни мають різний склад та вла­сти­во­сті, і вико­ри­сто­ву­ю­ться для виро­бни­цтва кера­мі­чних виро­бів, буро­вих роз­чи­нів, сор­бен­тів та інших цілей. У межах Чер­ка­сько­го родо­ви­ща також роз­та­шо­ва­ні попе­ре­дньо роз­ві­да­ні ділян­ки та про­я­ви бен­то­ні­то­вих глин.

Графіт

Вияв­ле­но шість місць, де зна­хо­ди­ться гра­фіт. Серед них Пав­лів­ський про­яв є най­більш пер­спе­ктив­ним з ура­ху­ва­н­ням вмі­сту гра­фі­ту та умов видо­бу­тку. Інші про­я­ви гра­фі­ту, такі як Межи­рі­цький, Свер­дли­ків­ський, Ска­лів­ський, Кам’я­не­чів­ський і Голу­бень­ків­ський, не мають про­ми­сло­во­го зна­че­н­ня через низь­ку вміст гра­фі­ту. Пав­лів­ський про­яв роз­та­шо­ва­ний побли­зу с. Пав­лів­ка Пер­ша і при­уро­че­ний до пев­ної стру­ктур­ної зони з гра­фі­тв­мі­сни­ми гней­са­ми та інши­ми поро­да­ми.

Граніт, гнейс, мігматит.

В обла­сті облі­ко­ву­є­ться чоти­ри родо­ви­ща деко­ра­тив­но­го каме­ню (гра­ні­ту): Богу­слав­ське, Ста­ро­ба­бан­ське, Тан­ське та Пів­ні­чно-Тан­ське. Богу­слав­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не побли­зу міста Богу­слав і має сві­тло-сірий гра­ніт для виго­тов­ле­н­ня бло­ків та щебе­ню. Родо­ви­ще Ста­ро­ба­бан­ське зна­хо­ди­ться біля села Ста­рі Баба­ни і має сірий і роже­во-сірий гра­ніт для теса­них виро­бів і обли­цю­валь­них плит. Родо­ви­ще Тан­ське роз­та­шо­ва­не побли­зу села Тан­ське і також має сірий та роже­во-сірий гра­ніт для бло­ків та обли­цю­валь­них плит. Пів­ні­чно-Тан­ське родо­ви­ще зна­хо­ди­ться на пів­ні­чно­му про­дов­жен­ні Тан­сько­го родо­ви­ща та роз­ро­бля­є­ться.

Сиро­ви­на для виго­тов­ле­н­ня буто­во­го каме­ню та щебе­ню похо­дить в основ­но­му з родо­вищ гра­ні­тів, гней­сів, мігма­ти­тів. Деякі родо­ви­ща актив­но видо­бу­ва­ю­ться, інші закон­сер­во­ва­ні. Ці мате­рі­а­ли вико­ри­сто­ву­ю­ться для будів­ни­цтва залі­зни­чних шля­хів, важ­ких бетон­них кон­стру­кцій та інших буді­вель­них про­е­ктів.

Пісок

Родо­ви­ща пісків на тери­то­рії пов’я­за­ні з різни­ми від­кла­да­ми епох палео­ге­ну, нео­ге­ну та четвер­тин­ної систе­ми. Піски в основ­но­му мають дрі­бно- та сере­дньо­зер­ни­сту стру­кту­ру, іно­ді з вмі­стом гли­ни. Кру­пно­зер­ни­сті піски рід­ко зустрі­ча­ю­ться. Най­біль­ші видо­бу­тки пісків вклю­ча­ють Піщан­ське, Синяв­ське, Єрків­ське та Кате­ри­но­піль­ське II. Піски вико­ри­сто­ву­ю­ться для буді­вель­них роз­чи­нів та як напов­ню­ва­чі в важ­ких бето­нах та шля­хо­во­му будів­ни­цтві.

Підземні води

В Чер­ка­ській обла­сті роз­та­шо­ва­ні родо­ви­ща прі­сних та міне­раль­них під­зем­них вод, вклю­ча­ю­чи міне­раль­ні радо­но­ві дже­ре­ла у деяких містах. Одне з родо­вищ міне­раль­них радо­но­вих вод зна­хо­ди­ться в Біло­цер­ків­сько­му райо­ні та має гли­бо­кий водо­но­сний гори­зонт і висо­кий вміст радо­ну. Дру­ге родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не в Зве­ни­го­род­ці і екс­плу­а­ту­є­ться сана­то­рі­єм “Радон”. Крім того, є родо­ви­ща прі­сних під­зем­них вод, такі як Тара­щан­ське, Кагар­ли­цьке та Уман­ське, з різни­ми хара­кте­ри­сти­ка­ми, вклю­ча­ю­чи гли­би­ну та дебі­ти свер­дло­вин.

Отже, Чер­ка­ська область має вели­кий потен­ці­ал для вико­ри­ста­н­ня сво­їх кори­сних копа­лин у різних галу­зях еко­но­мі­ки, що може при­зве­сти до зро­ста­н­ня виро­бни­цтва, змен­ше­н­ня зале­жно­сті від імпор­ту та забез­пе­че­н­ня роз­ви­тку регіо­ну. Важли­во вра­хо­ву­ва­ти ста­лий роз­ви­ток та охо­ро­ну нав­ко­ли­шньо­го сере­до­ви­ща в про­це­сі видо­бу­тку кори­сних копа­лин.