Кори­сні копа­ли­ни Чер­ні­гів­ської обла­сті

Чер­ні­гів­ська область не є одні­єю з ліде­рів з видо­бу­тку кори­сних міне­раль­них ресур­сів, про­те її надра мають досить різно­ма­ні­тний склад кори­сних копа­лин. На тери­то­рії обла­сті Дер­жав­ним балан­сом фіксу­є­ться існу­ва­н­ня 323 родо­вищ (з них 282 родо­ви­ща та 41 об’єкт облі­ку) шести видів кори­сних копа­лин, вклю­ча­ю­чи горю­чі (газо­по­ді­бні, рід­кі, твер­ді) і неме­та­лі­чні (гір­ни­чо-хімі­чні, неру­дні для мета­лур­гії, буді­вель­ні). З цих родо­вищ на сьо­го­дні­шній день роз­ро­бля­є­ться 106 (з них 72 родо­ви­ща та 34 об’єкти облі­ку), тоді як 176 родо­вищ зали­ша­ю­ться неро­зро­бле­ни­ми.

Нафта

З 20 родо­вищ нафти в госпо­дар­ський обіг вклю­че­но 18, які мають балан­со­ві видо­був­ні запа­си нафти обся­гом 12,7 міль­йо­нів тонн, що ста­но­вить 9,45% від загаль­них нафто­вих запа­сів Укра­ї­ни. Гли­би­на заля­га­н­ня нафти варі­ює від 1700 до 4000 метрів. Най­біль­ші родо­ви­ща нафти — Гні­дин­ців­ське, Тала­ла­їв­ське та Леля­ків­ське. На сьо­го­дні, одну тре­ти­ну обла­сно­го видо­бу­тку цієї сиро­ви­ни забез­пе­чує Тала­ла­їв­ське родо­ви­ще.

Вугілля

В надрах обла­сті є вугі­л­ля, загаль­ні запа­си яко­го ста­нов­лять близь­ко 100 млн т, але через зна­чну гли­би­ну заля­га­н­ня (май­же 1000 м) видо­бу­ток не веде­ться. Кам’яне вугі­л­ля поши­ре­не у верх­ньо­ба­шкир­ських та намюр­ських від­кла­дах вияв­ле­не на Ани­сів­ській, Бере­знян­ській, Бор­ків­ській, Ведиль­ців­ській стру­кту­рах.

За резуль­та­та­ми пошу­ків вияв­ле­но Дро­здо­ви­цьке родо­ви­ще буро­го вугі­л­ля, що за суча­сни­ми вимо­га­ми від­по­від­ає кон­ди­ці­ям. Покла­ди поту­жні­стю від 0,1 до 4,9 м роз­кри­ті свер­дло­ви­на­ми на гли­би­нах 11–59 м.

Торф

Чер­ні­гів­ська область є тре­тьою за запа­са­ми тор­фу в Укра­ї­ні, з балан­со­ви­ми запа­са­ми 66,146 міль­йо­нів тонн, що ста­но­вить 12% загаль­них про­ми­сло­вих запа­сів кра­ї­ни. Дослі­дже­но 86 родо­вищ, пере­ва­жна части­на яких при­уро­че­на до долин рр. Зам­глаю, Сно­ву, Крю­ко­вої, Смяч, Тете­ви, Дні­пра, Десни та ін. Гли­би­на тор­фо­во­го покла­ду вели­ка і місця­ми дося­гає 6–7 м, про­те такі ділян­ки займа­ють незна­чні пло­щі, у сере­дньо­му гли­би­на ста­но­вить 1–2 м, рід­ко 3 м.

Най­біль­ші родо­ви­ща тор­фу Заме­лай, виро­бле­не май­же на 60%, Залі­зни­ця- Пори­сте Крю­кі­веьке І, Снов­ське III нині закон­сер­во­ва­ні або не роз­ро­бля­ю­ться, за виня­тком Снов­сько­го III, яке інтен­сив­не екс­плу­а­ту­є­ться. Тор­фо­ві родо­ви­ща тією чи іншою мірою вико­ри­сто­ву­ю­ться для пері­о­ди­чно­го видо­бу­тку тор­фу місце­вим насе­ле­н­ням.

Бішофіт

На тери­то­рії обла­сті зна­йде­но єди­не в Укра­ї­ні родо­ви­ще бішо­фі­ту, відо­мо­го як Ново­по­діль­ске родо­ви­ще, роз­та­шо­ва­не в Ічнян­сько­му райо­ні. Бішо­фіт є при­ро­дним полі­мі­не­раль­ним роз­со­лом з висо­ким вмі­стом хло­ри­ду магнію, бро­му і понад 20 мікро­еле­мен­тів. Ця міне­раль­на сиро­ви­на має бага­то засто­су­вань, вклю­ча­ю­чи баль­нео­ло­гі­чні про­це­ду­ри та виро­бни­чі галу­зі, такі як хімі­чна, буді­вель­на, мета­лур­гій­на, еле­ктро­енер­ге­ти­чна, лег­ка про­ми­сло­вість та сіль­ське госпо­дар­ство. Про­во­дя­ться захо­ди щодо роз­ши­ре­н­ня видо­бу­тку, вико­ри­ста­н­ня і реа­лі­за­ції бішо­фі­ту.

Крейда

Є важли­вою сиро­ви­ною для про­ми­сло­во­сті і зна­хо­дить засто­су­ва­н­ня у виро­бни­цтві цемен­ту, хімі­чних про­ду­ктів, скла, а також у галу­зі целю­ло­зно-папе­ро­во­го виро­бни­цтва. Є шість родо­вищ крей­ди з загаль­ни­ми запа­са­ми 34 міль­йо­ни тонн, при цьо­му най­біль­ші з них роз­та­шо­ва­ні в райо­ні Нов­го­род-Сівер­сько­го, зокре­ма Путив­ське родо­ви­ще.

Кварцові піски

Піски є загаль­но­по­ши­ре­ни­ми в обла­сті, вклю­ча­ю­чи покла­ди скля­них і фор­му­валь­них пісків. На тери­то­рії робіт відо­ме одне Ріпкин­ське родо­ви­ще фор­му­валь­но­го піску. Ці піски вико­ри­сто­ву­ють у фор­му­валь­но-стри­жне­вих сумі­шах для чавун­но­го лит­тя. Родо­ви­ще не роз­ро­бля­є­ться. Відо­мі також Папір­нян­ське, Гри­бо­во-Руднян­ське, Глі­бів­ське родо­ви­ща пісків для виро­бни­цтва скла, пов’язані з ново­пе­трів­ською та бере­цькою сві­та­ми пол­тав­ської серії. В гео­ло­гі­чній будо­ві родо­вищ беруть участь четвер­тин­ні і палео­ге­но­ві від­кла­ди.

Глини

На тери­то­рії Чер­ні­гів­ської обла­сті відо­ме Чудів­ське родо­ви­ще вогне­трив­ких сірих глин, пов’язане з від­кла­да­ми стро­ка­тих глин нео­ге­ну. Гли­ни при­да­тні для виго­тов­ле­н­ня туго­плав­кої цегли. Родо­ви­ще не роз­ро­бля­є­ться.

На Нев­клян­сько­му, Голу­бів­сько­му, Гра­бів­сько­му, Тупи­чів­сько­му родо­ви­щах роз­ро­бля­ю­ться стро­ка­ті гли­ни, що слу­гу­ють мате­рі­а­лом для виго­тов­ле­н­ня цегли та чере­пи­ці. Льгов­ське родо­ви­ще закон­сер­во­ва­не. На Полу­бот­сько­му родо­ви­щі при­су­тні гли­ни, що вико­ри­сто­ву­ють для виро­бни­цтва керам­зи­ту. Родо­ви­ще не роз­ро­бля­є­ться.

Води питні

Прі­сні води досить поши­ре­ні на тери­то­рії Чер­ні­гів­ської облі­а­сті і широ­ко вико­ри­сто­ву­ю­ться місце­вим насе­ле­н­ням для госпо­дар­ських та питних цілей. З Чер­ні­гів­сько­го, Сла­ву­ти­цько­го, Михай­ло-Коцю­бин­сько­го, Щор­сів­сько­го та Горо­днян­сько­го родо­вищ видо­бу­ва­ють гідро­кар­бо­на­тні, каль­ці­є­во-магні­є­ві, натрі­є­ві води. Всі,окрім Горо­дян­сько­го родо­ви­ща роз­ро­бля­ю­ться.

Родо­ви­ще Бере­зна роз­та­шо­ва­не за 3 км від смт Бере­зна. Водо­но­сний гори­зонт юрських від­кла­дів пред­став­ле­ний верх­нім і сере­днім від­ді­ла­ми. Гли­би­на заля­га­н­ня водо­но­сно­го гори­зон­ту — 790—799 м, поту­жність — 150–300 м. Води напір­ні, висо­та напо­ру — 750 м, рівень води — 40 м. За хімі­чним скла­дом води хло­ри­дні натрі­є­ві, із загаль­ною міне­ра­лі­за­ці­єю 4,0 г/дм3. Мають баль­нео­ло­гі­чну цін­ність. Тип води мир­го­род­ський. Родо­ви­ще роз­ро­бля­є­ться.

Отже, Чер­ні­гів­ська область має вели­кий потен­ці­ал для видо­бу­тку різних кори­сних копа­лин, хоча не всі родо­ви­ща актив­но екс­плу­а­ту­ю­ться. Збіль­ше­н­ня інве­сти­цій у роз­роб­ку надр обла­сті буде спри­я­ти нала­го­джен­ню еко­но­мі­чно­го добро­бу­ту місце­во­го насе­ле­н­ня.