Кори­сні копа­ли­ни Чер­ні­ве­цької обла­сті

У сиво­му полі кам’я­них кра­їв Буко­ви­ни, при­хо­ва­но­му в засні­же­них обі­ймах Кар­пат, роз­кри­ва­ю­ться неймо­вір­ні скар­би неви­ди­мо­го сві­ту — кори­сні копа­ли­ни, які зба­га­чу­ють та при­ро­дньо витво­рю­ють цю уні­каль­ну зем­лю. У цій стат­ті ми від­пра­ви­мо­ся на захо­пли­ву подо­рож в світ при­ро­дних ресур­сів Чер­ні­ве­цької обла­сті, роз­гля­да­ю­чи багат­ство її надр, яке визна­чає не лише еко­но­мі­чний роз­ви­ток регіо­ну, але й впли­ває на жит­тя й бла­го­по­луч­чя його мешкан­ців.

У межах обла­сті налі­чу­є­ться 158 родо­вищ, з яких роз­ро­бля­є­ться близь­ко 50. Основ­ну час­тку у стру­кту­рі міне­раль­но-сиро­вин­ної бази обла­сті займає буді­вель­на сиро­ви­на (80%), 12% — під­зем­ні води, 5% — вугле­во­дне­ва сиро­ви­на, та 3% при­па­дає на інші кори­сні копа­ли­ни.

Нафта

Лопу­шнян­ське нафто­ве родо­ви­ще зна­хо­ди­ться у Вижни­цько­му райо­ні Чер­ні­ве­цької обла­сті між сс. Леке­чі, Лопу­шна та Долі­шній Шепіт. Дане родо­ви­ще про­сто­ро­во при­уро­че­не до зов­ні­шньої части­ни Пере­д­кар­пат­сько­го про­ги­ну. Лопу­шнян­ська стру­кту­ра є анти­клі­наль­ною склад­кою, що роз­би­та пов­здов­жні­ми ски­да­ми та попе­ре­чни­ми ски­до-зсу­ва­ми на бло­ки. Покла­ди нафти зосе­ре­дже­ні у юрських, крей­до­вих та палео­ге­но­вих від­кла­дах. Запа­си нафти на родо­ви­щі оці­ню­ють у 11,8 млн. т., з яких видо­був­ни­ми є 3,1 млн. т., а також запа­си роз­чи­не­но­го у нафті при­ро­дно­го газу у 1,9 млрд м³.

Пер­спе­ктив­ни­ми щодо нафто­га­зо­но­сно­сті є Путиль­ська, Федь­ко­ви­цька, Дихти­не­цька, Рожен­ська, Тара­шан­ська пло­щі та ін.
Дихти­не­цька пло­ща роз­та­шо­ва­на на межі Іва­но-Фран­ків­ської (Вер­хо­вин­ський район) та Чер­ні­ве­цької (Вижни­цький район) обла­стей. Пло­ща даної ділян­ки скла­дає 69 км². Дихти­не­цьке під­ня­т­тя є кру­пною бра­хі­ан­ти­клі­на­л­лю у межах Біль­че-Воли­цької зони Пере­д­кар­пат­сько­го про­ги­ну. Дихти­не­цька стру­кту­ра роз­би­та попе­ре­чни­ми ски­до-зсу­ва­ми на окре­мі бло­ки. Дана пло­ща зна­хо­ди­ться у пер­спе­ктив­но­му нафто­га­зо­но­сно­му райо­ні із щіль­ні­стю неро­зві­да­них ресур­сів вугле­во­днів від 30 до 50 тис.т/км².

Тара­шан­ська пло­ща роз­та­шо­ва­на у межах Чер­ні­ве­цько­го райо­ну Чер­ні­ве­цької обла­сті. Тара­шан­ська стру­кту­ра являє собою анти­клі­наль, сла­бо-витя­гну­ту у пів­ні­чно-захі­дно­му напрям­ку. Пер­спе­ктив­ни­ми на нафто­га­зо­но­сність є кем­брій­ські від­кла­ди із під­ра­хо­ва­ни­ми пер­спе­ктив­ни­ми ресур­са­ми віль­но­го газу кате­го­рії С₃ у кіль­ко­сті 1100 млн м³.

Газ

При­ро­дний газ у межах обла­сті від­кри­то на 5 родо­ви­щах (Чор­но­гузь­ке, Сла­ви­цьке, Кра­сно­їль­ське та Шере­ме­тів­ське).
Чор­но­гузь­ке родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на від­ста­ні 2 км від м. Вижни­ця. У текто­ні­чно­му пла­ні зна­хо­ди­ться у межах пів­ден­но-схі­дної части­ни Біль­че-Воли­цької зони Пере­д­кар­пат­сько­го про­ги­ну, у Сто­ро­жи­не­цько­му бло­ці. За сво­їм типом Чор­но­гузь­ка стру­кту­ра є анти­клі­на­л­лю. Покла­ди Чор­но­гузь­ко­го родо­ви­ща пла­сто­ві, скле­пін­ча­сті, текто­ні­чно екра­но­ва­ні. Балан­со­ві запа­си ста­ном на 01.01.2021 р. ста­но­ви­ли 33 млн м³.

Кра­сно­їль­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у райо­ні с. Кра­сно­їльськ Чер­ні­ве­цько­го райо­ну Чер­ні­ве­цької обла­сті. У текто­ні­чно­му пла­ні родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у межах пів­ден­но-захі­дної части­ни Зов­ні­шньої зони Пере­д­кар­пат­сько­го про­ги­ну, перед фрон­том насу­ву Вну­трі­шньої зони. Балан­со­ві запа­си ста­ном на 01.01.2021 р. ста­но­ви­ли 578 млн м³.

Буре вугілля

Покла­ди буро­го вугі­л­ля у межах обла­сті відо­мі у райо­ні с. Іспас. Поту­жність пла­стів вугі­л­ля ста­но­вить 30 см. У межах дано­го села вияв­ле­но два пла­сти буро­го вугі­л­ля, верх­ній пласт заля­гає на гли­би­ні 23 м, нижній – 31 м. У межах Флі­ше­вої зони Кар­пат покла­ди вугі­л­ля зна­йде­но у сс. Селя­тин, Сер­гії, смт. Пути­ла. Поту­жність пла­стів ста­но­вить 20–30 см.

Бітумінозні сланці

Покла­ди біту­мі­но­зних слан­ців зна­йде­но у пів­ні­чно-схі­дній части­ні Буко­вин­ських Кар­пат, у верхів’ях Чере­мо­шу, Сіре­ту, Мало­го Сіре­ту і Сіре­те­ля. Ці покла­ди при­уро­че­ні до мені­лі­то­вої сві­ти палео­ге­ну, поту­жність від­кла­дів якої сягає 1500 м.

Золото

Роз­си­пні про­я­ви золо­та у обла­сті пов’я­за­ні із алю­ві­аль­ни­ми від­кла­да­ми у доли­нах річок Дні­стер, Прут, Чере­мош, Сірет та їх при­ток. Роз­по­діл золо­та у роз­си­пах нерів­но­мір­ний, вкрай рід­ко його вміст ста­но­вить 1–2 г/м³. Поту­жність золо­то­но­сних гори­зон­тів не біль­ше 10–20 см. Роз­мір золо­тих піщи­нок скла­дає 0,25–0,5 мм, деко­ли біль­ше 1 мм. Дово­лі рід­ко зустрі­ча­ю­ться само­род­ки, вагою до 1 г. У деяких з про­я­вів вміст золо­та дося­гає про­ми­сло­вих зна­чень, під­твер­джу­ю­чи пер­спе­кти­ви подаль­ших пошу­ко­во-роз­ві­ду­валь­них робіт на родо­ви­ща роз­си­пно­го золо­та у дано­му регіо­ні.

Будівельний камінь

Як буді­вель­ний камінь можна вико­ри­сто­ву­ва­ти піско­ви­ки, що видо­бу­ва­ють у Путиль­сько­му, Вижни­цько­му та Сто­ро­жи­не­цько­му райо­нах. Ці піско­ви­ки утво­ри­лись у крей­до­во­му пері­о­ді і їхня поту­жність сягає 500–600 м.

Трепел

На тери­трії Чер­ні­ве­цької обла­сті роз­ві­да­ні покла­ди тре­пе­лу. Вони роз­та­шо­ва­ні на край­ньо­му пів­ні­чно­му схо­ді обла­сті, в доли­ні р. Дні­стер. Про­те, поту­жність кори­сної тов­щі неве­ли­ка і рід­ко сягає біль­ше 3 м.

Мармур

У смт. Кра­сно­їльськ роз­ві­да­но родо­ви­ще мар­му­ри­зо­ва­них вапня­ків, які можна вико­ри­сто­ву­ва­ти у яко­сті обли­цю­валь­но­го камі­н­ня. У стру­ктур­но­му пла­ні родо­ви­ще при­уро­че­не до Бори­сла­во-Покут­сько­го покри­ву Пере­д­кар­пат­сько­го про­ги­ну. Скла­де­не кру­пно- та дрі­бно­гли­бо­ви­ми кон­гло­ме­ра­то-бре­кчі­я­ми мар­му­ри­зо­ва­них вапня­ків трі­ас-юрсько­го віку та домі­шка­ми зеле­них мета­мор­фі­чних порід верх­ньо­па­лео­зой­сько­го віку, які заля­га­ють в осно­ві роз­рі­зу поля­ни­цької сві­ти олі­го­це­ну у вигля­ді лін­зо­ви­дно­го тіла. Поту­жність кори­сної тов­щі скла­дає 25,4 м. Запа­си оці­не­но ста­ном на 01.01.2020 р. за кате­го­рі­я­ми С₁ 414 тис.м³ та С₂ – 35 тис.м³.

Вапняк

Покла­ди вапня­ку при­уро­че­ні до від­кла­дів палео­зою, мезо­зою та нео­ге­ну. Основ­ні запа­си зосе­ре­дже­ні у межах Застав­нів­сько­го, Кель­ме­не­цько­го та Соки­рян­сько­го райо­нів. Сумар­ні запа­си за кате­го­рі­я­ми А+В+С₁ оці­ню­ють у 160 млн т. Покла­ди Вимозь­ко­го та Бабин­сько­го родо­вищ вико­ри­сто­ву­ють для випа­лю­ва­н­ня буді­вель­но­го вапна, Ново­се­ли­цько­го та Вікнян­сько­го родо­вищ як агро­хі­мі­чну сиро­ви­ну. Як буді­вель­ний камінь вико­ри­сто­ву­ють вапня­ки із Воро­но­ве­цько­го, Кома­рів­сько­го, Скит­сько­го та ін. родо­вищ.

Ново­се­ли­цьке родо­ви­ще (Схі­дна та Захі­дна ділян­ки) вапня­ків роз­та­шо­ва­не за 1 км на захід від с. Ново­се­ли­ця Дні­стров­сько­го райо­ну Чер­ні­ве­цької обла­сті. У стру­ктур­но­му пла­ні родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на пів­ден­но-захі­дній окра­ї­ні Поділь­сько­го пла­то. Кори­сна копа­ли­на пред­став­ле­на рифо­ген­ни­ми вапня­ка­ми нижньо­сар­мат­сько­го віку, що пере­кри­ті нео­ге­но­ви­ми гли­на­ми, лесо­по­ді­бни­ми четвер­тин­ни­ми суглин­ка­ми та ґрун­то­во-рослин­ним шаром. Сере­дня поту­жність вапня­ків на Захі­дній ділян­ці ста­но­вить 33 м, на Схі­дній – 19 м. Запа­си вапня­ків ста­ном на 01.01.2021 р. ста­но­ви­ли за кате­го­рі­я­ми В+С₁ 2672.1 тис. т.

Кома­рів­ське родо­ви­ще вапня­ків роз­та­шо­ва­не за 1,5 км на схід від с. Кома­рів Дні­стров­сько­го райо­ну Чер­ні­ве­цької обла­сті. Кори­сна копа­ли­на пред­став­ле­на нижньо­сар­мат­ськи­ми вапня­ка­ми. Поту­жність кори­сної тов­щі коли­ва­є­ться від 3 до 39 м, сере­дня ста­но­вить 15 м. Про­ду­ктив­на тов­ща під­сте­ля­є­ться літо­там­ні­є­ви­ми вапня­ка­ми, а пере­кри­ва­є­ться пору­ше­ни­ми пере­кри­ста­лі­зо­ва­ни­ми вапня­ка­ми, гли­на­ми, суглин­ка­ми, піска­ми та ґрун­то­во-рослин­ним шаром. Родо­ви­ще ком­пле­ксне, роз­ро­бля­є­ться для отри­ма­н­ня буто­во­го каме­ню та бло­чно­го каме­ню. Зали­шок запа­сів ста­ном на 01.01.2019 р. ста­но­вить: «Камінь пиляль­ний» за кате­го­рі­я­ми А+В+С₁ – 16525 тис. м³, «Камінь буді­вель­ний» за кате­го­рі­я­ми В+С₁ – 5316 тис. м³.

Гіпс

Покла­ди гіпсу у межах обла­сті при­уро­че­ні до так зва­но­го Скит­сько-Мама­ли­гів­сько­го гіпсо­во­го райо­ну. Поту­жність гіпсо­вих шарів коли­ва­є­ться від 10–15 м до 35–40 м. Гіпс видо­бу­ва­ють із Верен­чан­сько­го, Мама­ли­гів­сько­го, Дара­ба­нів­сько­го, Скит­сько­го, Ста­лі­нешт­сько­го та Чор­но­по­ті­цько­го родо­вищ. Сумар­ні запа­си ста­ном на 01.01.2017 р. за кате­го­рі­я­ми А+В+С₁ ста­нов­лять близь­ко 60 млн т.

Глина, суглинок

Родо­ви­ща глин та суглин­ків вико­ри­сто­ву­ють для виро­бни­цтва цегли, чере­пи­ці та кера­мі­чних виро­бів. Покла­ди при­уро­че­ні до від­кла­дів нео­ге­но­вої та четвер­тин­ної систем. Поту­жність покла­дів є зна­чною, про­те роз­ро­бля­ють зазви­чай верх­ні шари. Сере­дня поту­жність глин 0,5–2 м. Серед най­біль­ших родо­вищ: Сто­ро­жи­не­цьке, Чор­но­гу­зів­ське, Іспа­ське, Бере­го­мет­ське, Вашків­ське та Мигів­ське.

Сторожинецьке‑2 родо­ви­ще глин роз­та­шо­ва­не на пів­ні­чній око­ли­ці м. Сто­ро­жи­нець Чер­ні­ве­цької обла­сті. Родо­ви­ще скла­да­є­ться з двох діля­нок №2 та №3. У роз­рі­зі родо­ви­ща беруть участь гли­ни нижньої під­сві­ти дашав­ської сві­ти міо­це­ну та роз­крив­ні поро­ди антро­по­ге­ну. Загаль­на поту­жність кори­сної тов­щі змі­ню­є­ться від 5,5 до 37 м, сере­дня ста­но­вить 12 м. Ста­ном на 01.01.2020 р. запа­си Сто­ро­жи­не­цько­го родо­ви­ща було апро­бо­ва­но про­то­ко­лом ДКЗ Укра­ї­ни №5017 від 23.01.2020 р. у кіль­ко­сті 964 тис. м³ (кат. А+В+С₁).

Пісок

Пісок , що видо­бу­ва­ють у обла­сті, при­уро­че­ний до від­кла­дів нео­ге­ну та антро­по­ге­ну. Сере­дня поту­жність покла­дів піску ста­но­вить 3–5 м, а макси­маль­на не пере­ви­щує 15 м.

Гравійно-галечниковий матеріал

Покла­ди гра­вій­но-гале­чни­ко­во­го мате­рі­а­лу при­уро­че­ні до русло­вих частин річок Дні­стер та Прут, а також їх при­ток, де вони фор­му­ють коси, від­мі­ли­ни, остро­ви. Поту­жність зазви­чай ста­но­вить 3–5 м. До скла­ду гра­вій­но-гале­чни­ко­во­го мате­рі­а­лу вхо­дять улам­ки гір­ських порід, а саме: квар­цо­вих піско­ви­ків, вапня­ків, кре­ме­нів, аргі­лі­тів, алев­ро­лі­тів, що пере­мі­ша­ні із піща­ним та гли­ни­стим мате­рі­а­лом. Серед родо­вищ, що роз­ро­бля­ю­ться, виді­ля­ю­ться Непо­ло­ків­ське, Лужан­ське, Вашкі­ве­цьке, Вижни­цьке, Чор­но­гузь­ке, Спа­ське, Май­дан­ське та інші родо­ви­ща.

Підземні води

У межах обла­сті зустрі­ча­ю­ться хло­ри­дно-натрі­є­ві, гідро­кар­бо­на­тно-натрі­є­ві-магні­є­во-каль­ці­є­ві, сір­ко­во­дне­во-хло­ри­дно-натрі­є­ві та бром­но-хло­ри­дно-каль­ці­є­ві під­зем­ні води. Для цен­тра­лі­зо­ва­но­го водо­по­ста­ча­н­ня у обла­сті екс­плу­а­ту­ю­ться 9 родо­вищ прі­сних під­зем­них вод. Чер­ні­ве­цьке родо­ви­ще при­уро­че­не до водо­но­сно­го гори­зон­ту у алю­ві­аль­них від­кла­дах голо­це­ну та нео­плей­сто­це­ну. Запа­си під­зем­них вод затвер­дже­ні по семи водо­за­бо­рах, що роз­та­шо­ву­ю­ться на обох бере­гах р. Прут. На ліво­му бере­зі це Лужа­ни, Ленківці‑1, Мага­ла, Рогі­зна, Оче­рет, Лен­ків­ці І‑Новосілля; на пра­во­му бере­зі – Біла; ще один на остро­ві «Бере­го­вий».

Водо­но­сний гори­зонт Вашків­сько­го родо­ви­ща при­уро­че­ний до суча­сних четвер­тин­них від­кла­дів. Води прі­сні, скла­дно­го хімі­чно­го скла­ду з пере­ва­жа­н­ням йонів гідро­кар­бо­на­ту та каль­цію з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,2–0,7 г/л. Вижни­цьке родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на пра­во­му бере­зі р. Чере­мош, на захід від м. Вижни­ця. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до суча­сних четвер­тин­них алю­ві­аль­них від­кла­дів. Води прі­сні, скла­дно­го хімі­чно­го скла­ду з пере­ва­жа­н­ням йонів гідро­кар­бо­на­ту та каль­цію з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,3–0,45 г/л.

Ново­се­ли­цьке родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у м. Ново­се­ли­ця. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до верх­ньо­че­твер­тин­них алю­ві­аль­них від­кла­дів. Води суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тно-натрі­є­во-каль­ці­є­ві, загаль­ною міне­ра­лі­за­ці­єю 1,7–1,9 г/л. Ново­дні­стров­ське родо­ви­ще зна­хо­ди­ться на пів­ден­но-схі­дній око­ли­ці м. Ново­дні­стровськ. Водо­но­сні гори­зон­ти на родо­ви­щі пред­став­ле­ні водо­но­сним ком­пле­ксом верх­ньо­про­те­ро­зой­ських від­кла­дів та водо­но­сним гори­зон­том четвер­тин­них алю­ві­аль­них від­кла­дів. Екс­плу­а­ту­є­ться водо­но­сний ком­плекс у верх­ньо­про­те­ро­зой­ських від­кла­дах. Води напір­ні, прі­сні, гідро­кар­бо­на­тні каль­ці­є­ві, з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,4–0,6 г/л.

Соки­рян­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у межах м. Соки­ря­ни. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до нижньо­сар­мат­ських від­кла­дів. Води прі­сні та сла­бо­мі­не­ра­лі­зо­ва­ні з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,9–1,7 г/л гідро­кар­бо­на­тно­го каль­ці­є­во­го скла­ду.
Кель­ме­не­цьке родо­ви­ще зна­хо­ди­ться у смт. Кель­мен­ці. Води гідро­кар­бо­на­тно-суль­фа­тно-каль­ці­є­во-натрі­є­во­го скла­ду з загаль­ною міне­ра­лі­за­ці­єю до 0,87 г/л. Кіцман­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на пів­ніч від смт. Лужа­ни. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до гра­вій­но-гале­чни­ко­вих від­кла­дів верх­ньо­го нео­плей­сто­це­ну. Води без­на­пір­ні, гідро­кар­бо­на­тно­го каль­ці­є­во­го скла­ду, з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,4–06 г/л.

Сто­ро­жи­не­цьке родо­ви­ще зна­хо­ди­ться у межах м. Сто­ро­жи­нець. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до верх­ньо­че­твер­тин­них гра­вій­но-гале­чни­ко­вих від­кла­дів. Води прі­сні, суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тно-каль­ці­є­ві з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,4–0,6 г/л. Вадул-Сірет­ське родо­ви­ще роз­мі­ще­не біля с. Кам’яна. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до алю­ві­аль­них від­кла­дів верх­ньо­го нео­плей­сто­це­ну. Води пере­ва­жно гідро­кар­бо­на­тно-каль­ці­є­ві, рід­ше суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тні магні­є­во-каль­ці­є­ві.

Мінеральні води

У обла­сті екс­плу­а­ту­є­ться трид­цять родо­вищ міне­раль­них вод.

Мали­не­шнин­ське родо­ви­ще зна­хо­ди­ться в урочи­щі Мали­не­шний Вижни­цько­го райо­ну. Міне­раль­ні води пов’язані із від­кла­да­ми мені­лі­то­вої сві­ти нео­ге­ну. Води гідро­кар­бо­на­тні, натрі­є­во-каль­ці­є­ві, з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,6–0,7 г/л. Вміст орга­ні­чних речо­вин у межах 10–12 мг/л. Нале­жить до міне­раль­них ліку­валь­но-сто­ло­вих вод типу «Нафту­ся». Усть-Путиль­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на пів­день від с. Усть-Пути­ла. Водо­но­сний гори­зонт пов’язаний із від­кла­да­ми маняв­ської сві­ти палео­ге­ну. Води прі­сні, ней­траль­ні, гідро­кар­бо­на­тно-хло­ри­дні каль­ці­є­во-натрі­є­ві. Міне­ра­лі­за­ція 0,25–0,5 г/л. Вико­ри­сто­ву­є­ться як при­ро­дно-сто­ло­ва вода під назвою «Кар­пат­ська дже­рель­на».

Пор­ку­лин­ське родо­ви­ще роз­мі­ще­не на схі­дній око­ли­ці с. Пор­ку­лин. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до кро­снен­ських від­кла­дів палео­ге­ну. Води суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тно­го натрі­є­во-магні­є­во-каль­ці­є­во­го типу із міне­ра­лі­за­ці­єю 0,4–0,8 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Роса Кар­пат». Буденецьке‑І родо­ви­ще роз­мі­ще­не у с. Буде­нець. За скла­дом вода гідро­кар­бо­на­тно-натрі­є­ва із міне­ра­лі­за­ці­єю 0,7–0,9 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Буде­не­цька». Буде­не­цьке (свд. №3 мв) родо­ви­ще роз­мі­ще­не на захі­дній око­ли­ці с. Буде­нець. Води сто­ло­ві гідро­кар­бо­на­тно-натрі­є­ві з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,7–1,3 г/л. Завод роз­ли­ву сто­ло­вої води «Буко­вин­ська» базу­є­ться на вико­ри­стан­ні води з дано­го родо­ви­ща.

Долин­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на око­ли­ці с. Тов­три. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до опіль­сько­го яру­су нижньо­го нео­ге­ну. Води сла­бо­со­ло­ну­ва­ті, гідро­кар­бо­на­тно-суль­фа­тні магні­є­во-каль­ці­є­ві, з міне­ра­лі­за­ці­єю 1,9–2,1 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Доли­на». Мамор­ни­цьке родо­ви­ще зна­хо­ди­ться на око­ли­ці с. Радго­спів­ка. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до від­кла­дів вов­чи­не­цької тов­щі нижньо­го сар­ма­ту. За скла­дом вода гідро­кар­бо­на­тна каль­ці­є­во-магні­є­во-натрі­є­ва, каль­ці­є­во-натрі­є­во-магні­є­ва з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,8–1,2 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Мамор­ни­цька». Шилі­ве­цьке родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на око­ли­ці с. Шилів­ці. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до нео­ге­но­вих від­кла­дів. Вода у дже­ре­лі чиста, про­зора, гідро­кар­бо­на­тно-каль­ці­є­во­го скла­ду з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,4–0,7 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Шилів­чан­ка».

Китро­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на тери­то­рії урочи­ща Китро­си, на захід від с. Осе­лів­ка. Водо­но­сний гори­зонт пов’язаний із від­кла­да­ми альб­сько­го яру­су. Вода про­зора, без запа­ху, сла­бо­со­ло­ну­ва­то­го при­сма­ку, холо­дна. За скла­дом гідро­кар­бо­на­тно-суль­фа­тна, магні­є­во-натрі­є­во-каль­ці­є­ва з міне­ра­лі­за­ці­єю 1,0–1,4 г/л, сла­бо­лу­жна. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Китро­ська».Зеле­не­цьке родо­ви­ще зна­хо­ди­ться у с. Зеле­на. Водо­но­сний гори­зонт напір­ний, висо­та напо­ру 16 м. Води суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тні натрі­є­ві з міне­ра­лі­за­ці­єю 1–1,1 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Зелен­чан­ка». Мигів­чан­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на око­ли­ці с. Миго­во. Водо­но­сний гори­зонт, що екс­плу­а­ту­є­ться – нижньо­сар­мат­ський. Води без­на­пір­ні. За скла­дом гідро­кар­бо­на­тно-магні­є­во-каль­ці­є­ві та натрі­є­во-магні­є­во-каль­ці­є­ві з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,2–0,8 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву.

Бру­сни­цьке родо­ви­ще роз­мі­ще­не в с. Бру­сни­ця. На родо­ви­щі наяв­ні два типи міне­раль­них вод. Суль­фі­дні води сено­ман­сько­го яру­су верх­ньої крей­ди, які можуть вико­ри­сто­ву­ва­тись для зов­ні­шньо­го засто­су­ва­н­ня. Гідро­кар­бо­на­тно-хло­ри­дно-натрі­є­ві води з низь­кою міне­ра­лі­за­ці­єю без спе­ци­фі­чних ком­по­нен­тів у косів­ських від­кла­дах нео­ге­ну. Чер­ні­ве­цьке родо­ви­ще зна­хо­ди­ться у схі­дній части­ні м. Чер­нів­ці. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до дрі­бно­зер­ни­стих пісків верх­ньо­ба­ден­сько­го під’ярусу. Води низь­кої міне­ра­лі­за­ції – 1,3–1,7 г/л. За скла­дом гідро­кар­бо­на­тно-каль­ці­є­ві води без спе­ци­фі­чних ком­по­нен­тів. Від­не­се­ні до ліку­валь­но-сто­ло­вих під назвою «Чер­нів­чан­ка».

Хре­ща­тин­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у райо­ні мона­сти­ря у с. Хре­ща­тик. Родо­ви­ще являє собою пла­сто­вий вихід дже­рел, які роз­мі­ще­ні на від­ста­ні 50 м один від одно­го. Вода з даних дже­рел вико­ри­сто­ву­є­ться для водо­по­ста­ча­н­ня с. Хре­ща­тик, мона­сти­ря та для роз­ли­ву сто­ло­вої води. Вода низь­кої міне­ра­лі­за­ції – 0,5–0,8 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Хре­ща­тик».Кель­ме­не­цьке родо­ви­ще зна­хо­ди­ться у смт. Кель­мен­ці. Водо­но­сний гори­зонт пов’язаний із верх­ньо­крей­до­ви­ми від­кла­да­ми. Вода за скла­дом гідро­кар­бо­на­тно-суль­фа­тна хло­ри­дно-каль­ці­є­во-натрі­є­ва з міне­ра­лі­за­ці­єю 1,2–2,2 г/л. Від­не­се­на до ліку­валь­но-сто­ло­вих під назвою «Кель­ме­не­цька».

Ново­се­ли­цьке родо­ви­ще роз­мі­ще­не на захі­дній око­ли­ці м. Ново­се­ли­ця. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до четвер­тин­них алю­ві­аль­них від­кла­дів. Води без­на­пір­ні, гідро­кар­бо­на­тно-суль­фа­тно-каль­ці­є­ві з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,7–1,2 г/л. Реко­мен­до­ва­на до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Ново­се­ли­цька». Валя-Кузьмін­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на схі­дній око­ли­ці с. Валя Кузьмін. Водо­но­сний гори­зонт пов’язаний із верх­ньо­ба­ден­ськи­ми від­кла­да­ми. Води напір­ні, гідро­кар­бо­на­тно-натрі­є­ві, з міне­ра­лі­за­ці­єю 1,3–1,7 г/л. Від­не­се­ні до ліку­валь­но-сто­ло­вих міне­раль­них вод під назвою «Валя Кузьмін­ська» і реко­мен­до­ва­ні при ліку­ван­ні хро­ні­чних гастри­тів. Бабин­ське родо­ви­ще зна­хо­ди­ться у с. Бабин. Водо­но­сний ком­плекс роз­та­шо­ва­ний у нижньо-сере­дньо­ба­ден­ських від­кла­дах. Вода гідро­кар­бо­на­тно-суль­фа­тна каль­ці­є­ва, прі­сна, з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,7–1,1 г/л.

Вижен­ське родо­ви­ще зна­хо­ди­ться на око­ли­ці с. Вели­ка Вижен­ка. Водо­но­сний гори­зонт роз­та­шо­ва­ний у від­кла­дах мені­лі­то­вої сві­ти палео­ге­ну. Води гідро­кар­бо­на­тні з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,5 г/л. Від­не­се­ні до ліку­валь­но-сто­ло­вих міне­раль­них вод і реко­мен­до­ва­ні до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Дія­на». Дра­чи­не­цьке родо­ви­ще роз­мі­ще­не на око­ли­ці с. Дра­чин­ці. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до нижньо­не­о­ге­но­вих косів­ських від­кла­дів. Води напір­ні, суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тні натрі­є­во-каль­ці­є­ві з міне­ра­лі­за­ці­єю 1,16 г/л. Від­не­се­ні до сто­ло­вих міне­раль­них вод і реко­мен­до­ва­ні до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Дра­чи­не­цька». Лужан­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на пів­ні­чний схід від Лужан­сько­го екс­пе­ри­мен­таль­но­го заво­ду. Водо­но­сний гори­зонт роз­мі­ще­ний у верх­ньо­че­твер­тин­них алю­ві­аль­них від­кла­дах. Води прі­сні з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,5–0,6 г/л. Від­не­се­ні до сто­ло­вих міне­раль­них вод і реко­мен­до­ва­ні до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Лужан­ська».

Непо­ло­ків­ське родо­ви­ще зна­хо­ди­ться на пів­ні­чний схід від залі­зни­чної стан­ції Непо­ло­ків­ці. Екс­плу­а­та­цій­ний водо­но­сний гори­зонт роз­та­шо­ва­ний у сере­дньо­че­твер­тин­них алю­ві­аль­них від­кла­дах. Води прі­сні, гідро­кар­бо­на­тно-каль­ці­є­ві, з загаль­ною міне­ра­лі­за­ці­єю 0,7 г/л. Від­не­се­ні до прі­сних вод і реко­мен­до­ва­ні до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Непо­ло­ків­ська». Родо­ви­ще прі­сних та сто­ло­вих під­зем­них вод «Буко­ви­на» роз­мі­ще­не на тери­то­рії ВАТ «Роси Буко­ви­ни», на око­ли­ці м. Чер­нів­ці. Водо­за­бір прі­сних вод екс­плу­а­тує водо­но­сний гори­зонт алю­ві­аль­них від­кла­дів верх­ньо­го нео­плей­сто­це­ну і пред­став­ле­ний дво­ма свер­дло­ви­на­ми. Води хло­ри­дно-суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тні натрі­є­во-каль­ці­є­ві з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,79 г/л (1 свер­дло­ви­на) та 0,96 г/л (2 свер­дло­ви­на). Води 2 свер­дло­ви­ни від­не­се­но до сто­ло­вих і реко­мен­до­ва­но до про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Буко­вин­ка».

Іспа­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у захі­дній части­ні с. Іспас. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до сере­дньо­плей­сто­це­но­вих алю­ві­аль­них від­кла­дів четвер­тої надза­плав­ної тера­си р. Чере­мош. Вода із дже­ре­ла гідро­кар­бо­на­тна каль­ці­є­ва з міне­ра­лі­за­ці­єю 0,6 г/л. Води від­не­се­ні до міне­раль­них сто­ло­вих вод і реко­мен­до­ва­ні для про­ми­сло­во­го роз­ли­ву. Чере­мо­шське родо­ви­ще роз­мі­ще­не на пів­ден­ний схід від с. Дов­го­пі­л­ля. Водо­но­сний гори­зонт палео­ге­но­вий. За хімі­чним скла­дом вода суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тна магні­є­во-каль­ці­є­ва з міне­ра­лі­за­ці­єю до 1,0 г/л. Води від­не­се­ні до міне­раль­них сто­ло­вих вод і реко­мен­до­ва­ні для про­ми­сло­во­го роз­ли­ву під назвою «Чере­мо­шська».

Вели­ко­ку­чу­рів­ське родо­ви­ще зна­хо­ди­ться на схі­дній око­ли­ці с. Вели­кий Кучу­рів. Під­зем­ні води хло­ри­дно-гідро­кар­бо­на­тні натрі­є­ві з вели­чи­ною сухо­го зали­шку 2,1–2,5 г/л. Води можуть вико­ри­сто­ву­ва­тись для про­ми­сло­во­го роз­ли­ву як ліку­валь­но-сто­ло­ві під назвою «Вели­ко­ку­чу­рів­ська». Бісків­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не на око­ли­ці с. Усть-Пути­ла. Водо­но­сний гори­зонт при­уро­че­ний до нижньо­па­лео­ге­но­вих від­кла­дів ямнен­ської сві­ти. Гори­зонт сла­бо­на­пір­ний. За хімі­чним скла­дом під­зем­ні води гідро­кар­бо­на­тно-каль­ці­є­ві.

Чер­ні­ве­цька область воло­діє зна­чним обся­гом кори­сних копа­лин та при­ро­дних ресур­сів, які є клю­чо­ви­ми для її роз­ви­тку. Важли­во вра­хо­ву­ва­ти еко­ло­гі­чну важли­вість та дов­го­стро­ко­вий вплив на нав­ко­ли­шнє сере­до­ви­ще при вико­ри­стан­ні цих ресур­сів. Збе­ре­же­н­ня еко­ло­гі­чної рів­но­ва­ги та ста­ло­го роз­ви­тку повин­ні бути прі­о­ри­те­та­ми для обла­сті.