Кори­сні копа­ли­ни Дні­про­пе­тров­ської обла­сті

В Укра­ї­ні, серед усіх обла­стей, Дні­про­пе­тров­ська область вирі­зня­є­ться сво­їм бага­тим при­ро­дним спад­ком у вигля­ді різно­ма­ні­тних кори­сних копа­лин. Ці при­ро­дні ресур­си не тіль­ки забез­пе­чу­ють робо­чі місця та дохо­ди для місце­во­го насе­ле­н­ня, але й мають важли­ве зна­че­н­ня для виро­бни­цтва та роз­ви­тку різних галу­зей про­ми­сло­во­сті в Укра­ї­ні.

Вугілля кам’яне

Одні­єю з клю­чо­вих кори­сних копа­лин Дні­про­пе­тров­ської обла­сті є вугі­л­ля. Область має зна­чні запа­си буро­го та антра­ци­то­во­го вугі­л­ля, які є важли­вим дже­ре­лом енер­гії для Укра­ї­ни. Вугіль­ні шахти нада­ють робо­чі місця для тисяч місце­вих жите­лів та забез­пе­чу­ють ста­біль­ний потік дохо­дів у бюджет обла­сті. Крім того, вугі­л­ля вико­ри­сто­ву­є­ться як сиро­ви­на для виро­бни­цтва тепла та еле­ктро­енер­гії, що має кри­ти­чне зна­че­н­ня для під­три­ма­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня про­ми­сло­во­сті та побу­то­во­го спо­жи­ва­н­ня.

Кам’яне вугі­л­ля при­уро­че­не до від­кла­дів нижньо­го від­ді­лу кам’яновугільної систе­ми, яка поши­ре­на в пів­ні­чній части­ні обла­сті. В гео­ло­гі­чно­му від­но­шен­ні — це пів­ден­ний фланг Ново­мо­сков­сько­го і пів­ден­но-захі­дна части­на Пав­до­град­сько-Петро­пав­лів­сько­го вугле­но­сних райо­нів.

Пла­сти вугі­л­ля робо­чої поту­жно­сті при­уро­че­ні, голов­ним чином, до самар­ської сві­ти, поту­жні­стю до 700 м. У най­біль­шій за поту­жні­стю (100—200 м) вугле­но­сній тов­щі, між кар­бо­но­ви­ми вапня­ка­ми заля­гає до 50 вугіль­них пла­стів сумар­ною поту­жні­стю до 20 м. Про­те, поту­жність пере­ва­жної біль­шо­сті пла­стів Пав­ло­град­сько-Петро­пав­лів­сько­го райо­ну незна­чна (1,4–1,5 м); в Ново­мо­сков­сько­му і Петри­ків­сько­му райо­нах пере­ва­жа­ють пла­сти вугі­л­ля сере­дньої поту­жно­сті (3,4—3,7 м). Вугі­л­ля пере­ва­жно гуму­со­ве, пред­став­ле­не мало­золь­ни­ми і мало­сір­ча­ни­сти­ми типа­ми. Хара­ктер­ні про­верс­тки і лін­зи сапро­пе­лі­то-гумі­тів та сапро­пе­лі­тів поту­жні­стю до 0,1 м.

Сере­дній речо­вин­ний склад вугі­л­ля (в % орга­ні­чної маси): вітре­ніт — 51–54, семі­ві­тре­ніт — 2–3, фюзе­ніт — 21–25, лейо­ги­ніт — 22. Тем­пе­ра­ту­ра плав­ле­н­ня золи — 1025–1350*, зба­га­чу­ва­ність вугі­л­ля Пав­ло­град­сько-Петро­пав­лів­сько­го райо­ну лег­ка до сере­дньої, Ново­мо­сков­сько­го — важ­ка. Сту­пінь мета­мор­фі­зму вугі­л­ля зро­стає з захо­ду на схід, дов­го­по­лу­ме­не­во­го в Ново­мо­сков­сько­му до пере­хі­дно­го від дов­го­по­лу­ме­нев­го до газо­во­го в захі­дній части­ні Пав­ло­град­сько- Петро­пав­лів­сько­го райо­ну.

Вугілля буре

Пло­ща обла­сті охо­плює схі­дний фланг Верх­ньо­дні­пров­сько­го вугле­но­сно­го райо­ну. Про­ми­сло­ва вугле­но­сність пов’язана з кон­ти­нен­таль­ни­ми від­кла­да­ми буча­цької серії еоце­но­во­го від­ді­лу палео­ге­но­вої систе­ми кай­но­зою, які випов­ню­ють древ­ні річко­ві палео­до­ли­ни. Тут відо­мі При­дні­пров­ська (Синель­ни­ків­ська), Ново-Оле­ксан­дрів­ська та Воскре­се­нів­ська палео­до­ли­ни.

У межах най­більш зна­чної за вугле­но­сні­стю і роз­мі­ра­ми При­дні­пров­ської палео­до­лин, яка про­тя­га­є­ться в субме­ри­діо­наль­но­му напрям­ку вздовж Дні­пра, тут роз­ві­да­но або оці­не­но: Синель­ни­ків­ське і Пер­во­зва­нів­ське родо­ви­ща, Ган­но-Тре­пів­ська ділян­ка та пів­ден­на части­на При­дні­пров­ської вугле­но­сної пло­щі. Про­ми­сло­ва вугле­но­сність пов’язана з верх­ньою части­ною від­кла­дів буча­цької серії.

Пласт буро­го вугі­л­ля хара­кте­ри­зу­є­ться мін­ли­вою поту­жні­стю від 0,2 до 15,0м при шири­ні 1—5 км. Будо­ва пла­ста про­ста; місця­ми пласт роз­че­плю­є­ться на два чи три шари — пере­вер­ство­ву­є­ться гли­на­ми, піска­ми і као­лі­на­ми поту­жні­стю від 0,5 до 7 м. Гли­би­на заля­га­н­ня покла­ду змі­ню­є­ться від 10,6 м до 132,6 м, пере­ва­жно 65—75 м. За які­стю вугі­л­ля від­но­си­ться до техно­ло­гі­чної гру­пи “Б1”. За гене­ти­чни­ми озна­ка­ми від­но­си­ться до гумі­тів та гумі­то-ліпто­біо­лі­тів. Золь­ність — 19,4%, воло­гість — 55,8%, вміст сір­ки — 4,2%, тепло­та зго­ра­н­ня: сухої маси — 6700ккал/кг, робо­чо­го пали­ва — 1810 ккал/кг.

Золото

Золо­то­ру­дна міне­ра­лі­за­ція при­уро­че­на до скла­дно­по­бу­до­ва­них син­клі­наль­них стру­ктур — Вер­хів­ців­ської, Бур­ської, Чор­том­ли­цької, Софі­їв­ської, Біло­зер­ської та ін., що скла­да­ють Вер­хів­ців­сько-Сур­сько-Чор­том­ли­цьку і Конк­сько-Біло­зер­ську мета­ло­ге­ні­чні зони, широ­ко пред­став­ле­ні кон­тра­стні вул­ка­но­ген­ні утво­ре­н­ня різно­ма­ні­тно­го скла­ду (від уль­тра­о­снов­них до кислих). Поро­ди роз­слан­ньо­ва­ні, мета­мор­фі­зо­ва­ні, під­ля­га­ють інтен­сив­ним мета­со­ма­ти­чним змі­нам: про­пі­лі­ти­за­ції, листве­ні­ти­за­шї, оквар­цу­ван­ню, бере­зи­ти­за­ції, суль­фі­ди­за­ції.

Золо­то­ру­дні утво­ре­н­ня при­уро­че­ні до змі­не­них порід і пред­став­ле­ні міне­ра­лі­зо­ва­ни­ми зона­ми, квар­цо­ви­ми і кар­бо­на­тни­ми жила­ми, а також золо­то­про­я­ва­ми в залі­зи­стих квар­ци­тах. З ними пов’я­за­ні родо­ви­ща: Сер­гі­їв­ське, Бал­ка Золо­та, Бал­ка Широ­ка, Пів­ден­не та кіль­ка пер­спе­ктив­них про­я­вів золо­та. Родо­ви­ща Сер­гі­їв­ське та Бал­ка Золо­та роз­та­шо­ва­ні в пів­ден­ній части­ні Сур­ської гра­ніт-зеле­но­ка­м’я­ної стру­кту­ри і кон­тро­лю­ю­ться екс­тру­зі­єю пла­гі­о­лі­па­ри­тів. В кон­та­кто­вих зонах екс­тру­зії, зрід­ка в сере­ди­ні неї, скон­цен­тро­ва­ні золо­то­ру­дні жили, що заля­га­ють субзгі­дно з її кон­та­кта­ми. Родо­ви­ще Бал­ка Широ­ка роз­та­шо­ва­не у схі­дній части­ні Чор­том­ли­цької гра­ніт-зеле­но­ка­м’я­ної стру­кту­ри. Золо­то­но­сни­ми є пачки пере­вер­сту­ва­н­ня мета­вул­ка­ні­тів основ­но­го та кисло­го скла­ду з залі­зи­сти­ми квар­ци­та­ми, по яких роз­ви­ну­ті мета­со­ма­ти­ти листве­ніт-бере­зи­то­во­го ряду. Міне­ра­лі­зо­ва­ні зони явля­ють собою субвер­ти­каль­ні вср­сто­по­ді­бні тіла.

Залідні руди

Запа­си залі­зної руди в Дні­про­пе­тров­ській обла­сті ста­ли осно­вою для роз­ви­тку мета­лур­гій­ної галу­зі. Виро­бни­цтво чаву­ну та ста­лі є клю­чо­вою скла­до­вою укра­їн­ської еко­но­мі­ки, а ця область є її одні­єю з основ­них “ста­ле­вих” осе­ред­ків. Вели­кі мета­лур­гій­ні ком­бі­на­ти вико­ри­сто­ву­ють залі­зну руду Дні­про­пе­тров­ської обла­сті для виро­бни­цтва висо­ко­які­сної ста­лі, яка вико­ри­сто­ву­є­ться в будів­ни­цтві, авто­мо­біль­ній про­ми­сло­во­сті та бага­тьох інших галу­зях.

Родо­ви­ща і про­я­ви залі­за зосе­ре­дже­но в межах Інгу­ле­цько-Кри­во­різь­кої та Кри­во­різь­ко-Кре­мен­чу­цької мета­ло­ге­ні­чних підзон. В оста­ній підзо­ні осо­бли­ве місце посі­дає Кри­во­різь­ка рудна зона, або Кри­во­різь­кий залі­зо­ру­дний басейн, де роз­ві­да­ні основ­ні запа­си руд. За вмі­стом залі­за руди пред­став­ле­ні дво­ма про­ми­сло­во-техно­ло­гі­чни­ми типа­ми:
1. бага­ти­ми, що вико­ри­сто­ву­ю­ться мета­лур­гій­ною про­ми­сло­ві­стю без попе­ре­дньо­го зба­га­чу­ва­н­ня;
2, бідни­ми — залі­зи­сти­ми квар­ци­та­ми, що потре­бу­ють попе­ре­дньо­го зба­га­че­н­ня.

Покла­ди бага­тих руд Кри­во­різь­ко­го басей­ну пред­став­ле­ні пла­ста­ми, лін­за­ми, поту­жни­ми шар­нір­ни­ми покла­да­ми, стов­па­ми і при­уро­че­ні до склад­ча­стих та склад­ча­сто-роз­рив них стру­ктур. Бідні залі­зи­сті руди скла­да­ють основ­ну масу всіх родо­вищ Кри­во­різь­ко­го басей­ну та деяких родо­вищ і про­я­вів Інгу­ле­цько-Кри­во­різь­кої мета­ло­ге­ні­чної підзо­ни. Всі вони є сиро­вин­ною базою гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­них ком­бі­на­тів. Основ­не про­ми­сло­ве зна­че­н­ня мають неоки­сле­ні магне­ти­то­ві і силі­кат-магне­ти­то­ві квар­ци­ти. Попу­тно на всіх родо­ви­щах добу­ва­ю­ться оки­сле­ні залі­зи­сті квар­ци­ти, які в цей час скла­да­ю­ться в окре­мі від­ва­ли і в подаль­шо­му можуть ста­ти сиро­вин­ною базою для ком­бі­на­ту по пере­роб­ці оки­сле­них руд.

Про­від­ну роль в лока­лі­за­ції всіх родо­вищ залі­зних руд має стра­ти­гра­фі­чний чин­ник. У Кри­во­різь­ко-Кре­мен­чу­цькій мета­ло­ге­ні­чній підзо­ні всі покла­ди залі­зних руд лока­лі­зу­ю­ться в сакса­ган­ській (рід­ше в гдан­ців­ській) сві­ті кри­во­різь­кої серії, в Інгу­ле­цько-Кри­во­різь­кій підзо­ні в арте­мів­ській та родіо­нів­ській сві­тах інгу­ло-інгу­ле­цької серії, а у Вер­хів­цев­сько-Чор­том­ли­цькій зоні — в сур­ській сві­ті конк­ської серії. На сьо­го­дній­шній день в обла­сті облі­ко­ву­є­ться 30 родо­вищ залі­зних руд, з них роз­ро­бля­є­ться 18.

Марганцеві руди

Один з най­біль­ших в сві­ті басей­нів мар­ган­це­вих руд зна­хо­ди­ться на Дні­про­пе­тров­щи­ні. Це Ніко­поль­ський мар­ган­це­вий басейн, що вмі­щує понад 2,1 млрд т руди. На Ніко­поль­сько­му родо­ви­щі нижньо­о­лі­го­це­но­ва фор­ма­ція з про­ми­сло­ви­ми пла­ста­ми руд про­стя­га­є­ться з пере­ри­ва­ми із захо­ду на схід уздовж пів­ден­но­го схи­лу Укра­їн­сько­го щита (УЩ) май­же на 250 км при шири­ні до 25 км. Рудні пла­сти, що мають поту­жність близь­ко 2 м, заля­га­ють серед піща­но-алев­ри­то-гли­ни­стих порід. Мар­ган­це­вий кон­цен­трат тут отри­му­ють з руд трьох гене­ти­чних типів: карбонатних(середній вміст мар­ган­цю 19,8 %), окси­дних (27,8 %) й окси­дно-кар­бо­на­тних (24,4 %). Голов­ни­ми рудни­ми міне­ра­ла­ми висту­па­ють: пси­ло­ме­лан, бра­у­ніт, піро­лю­зит, ман­га­ніт, родо­хро­зит.

Титан-цирконієві руди

В межах Дні­про­пе­тров­ської обла­сті зна­хо­дя­ться основ­ні про­ми­сло­ві титан-цир­ко­ні­є­ві родо­ви­ща — Вов­чан­ське, Воскре­се­нів­ське, Пів­ден­не, Тара­сів­ське, а також най­біль­ше в Євро­пі — Мали­шів­ське, на базі яко­го пра­цює Віль­но­гір­ський гір­ни­чо­ме­та­лур­гій­ний ком­бі­нат. Титан-цир­ко­ні­є­ві роз­си­пи мають роз­мі­ри від неве­ли­ких до дуже вели­ких за запа­са­ми, заля­га­ють серед дрі­бно­зер­ни­стих пісків, скла­де­ні від­но­сно добре від­сор­то­ва­ни­ми піска­ми, про­ду­ктив­ні гори-зон­ти зна­чної поту­жно­сті (10 м). Рудо­но­сні гори­зон­ти роз­та­шо­ва­ні у верх­ніх части­нах роз­рі­зів. Зба­га­че­н­ня пісків рудни­ми міне­ра­ла­ми від­бу­ва­ло­ся вна­слі­док пере­від­кла­да­н­ня нижніх про­ду­ктив­них гори­зон­тів. Основ­ни­ми кори­сни­ми міне­ра­ла­ми є іль­ме­ніт, лей­ко­ксен, рутил, цир­кон, став­ро­літ, дистен, силі­ма­ніт та ін. Вміст цін­них міне­ра­лів — п • 10 кг/м Іль­ме­ніт в пісках дуже змі­не­ний, з висо­ким вмі­стом ТіО2 (64–68%). Рудні піски добре зба­га­чу­ю­ться з одер­жу­ва­н­ням кон­цен­тра­тів всіх кори­сних міне­ра­лів.

Гранат (альмандин)

Абра­зив­на сиро­ви­на, зокре­ма гра­нат-аль­ман­дин, має зна­чний потен­ці­ал до роз­роб­ки в Кри­во­різь­ко­му басей­ні. Гра­нат у цьо­му регіо­ні зустрі­ча­є­ться у скла­ді мета­мор­фі­чних порід, що утво­ри­ли­ся вна­слі­док гео­ло­гі­чних про­це­сів, хара­ктер­них для басей­ну. Зав­дя­ки висо­кій твер­до­сті, хімі­чній стій­ко­сті та абра­зив­ним вла­сти­во­стям, гра­нат вико­ри­сто­ву­є­ться у виро­бни­цтві абра­зив­них мате­рі­а­лів для різа­н­ня, шлі­фу­ва­н­ня та очи­ще­н­ня повер­хонь.

Будівельні матеріали

На тери­то­рії Дні­про­пе­тров­ської обла­сті нара­хо­ву­є­ться на балан­сі 145 родо­вищ (ста­ном на 2017р) неме­та­ле­вих кори­сних копа­лин, з яких 63 роз­ро­бля­ю­ться, що скла­дає 44 %. Осво­є­н­ня міне­раль­но-сиро­вин­ної бази буді­вель­них мате­рі­а­лів не пере­ви­щує 50 %. Вель­ми поши­ре­ни­ми є мар­мур та гра­ніт, що вико­ри­сто­ву­ю­ться для будів­ни­цтва спо­руд, пам’я­тни­ків та деко­ра­тив­них виро­бів. Крім того, доло­міт з обла­сті вико­ри­сто­ву­є­ться у буді­вель­ній галу­зі як важли­ва сиро­ви­на для виро­бни­цтва цемен­ту та інших буді­вель­них мате­рі­а­лів.

Каолін первинний

Пер­вин­ні као­лі­ни є дово­лі роз­по­всю­дже­ною кори­сною копа­ли­ною на тери­то­рії обла­сті, їх пер­спе­кти­ви визна­ча­ю­ться тіль­ки які­стю кори­сної копа­ли­ни, поту­жні­стю порід, шо їх пере­кри­ва­ють, та цін­ні­стю сіль­сько­го­спо­дар­ських земель над ними. В обла­сті роз­ві­да­но дев’ять родо­вищ, попе­ре­дньо оці­не­но вісім про­я­вів. На даний час екс­плу­а­ту­ю­ться лише Глу­хо­ве­цьке та Про­сян­ське родо­ви­ща.

Про­ду­ктив­на тов­ща родо­вищ као­лі­ну зазви­чай має пла­сто­по­ді­бну фор­му поту­жні­стю від 9,0 до 25,0 м і пред­став­ле­на пер­вин­ни­ми као­лі­на­ми — біли­ми і сві­тло-сіри­ми, жир­ни­ми, з зер­на­ми квар­цу. Склад као­лі­ну (%): SіО2 ‑62,67; А12О3 — 25,4; Fе2О3 —1,12; в.п.п. — 9,26. Тем­пе­ра­ту­ра плав­ле­н­ня као­лі­ну — 1810—1830*С.

Важли­вим пока­зни­ком яко­сті пер­вин­них као­лі­нів є вміст фар­бу­ю­чих окси­дів. Гра­ні­тні као­лі­ни Про­сян­сько­го родо­ви­ща, які похо­дять з Вер­шин­ських покла­дів, є над­зви­чай­но чисти­ми у цьо­му аспе­кті (зміст TiO2 в типо­вих про­бах зба­га­че­но­го као­лі­ну не пере­ви­щує 0,5–0,6%, Fe2O3 не пере­ви­щує 0,8%). Гней­со­ві као­лі­ни в цьо­му регіо­ні вияв­ля­ють біль­ший вміст окси­ду тита­ну (до 1–1,2%). Осо­бли­ву ува­гу при­вер­та­ють акце­сор­ні міне­ра­ли в као­лі­нах. Напри­клад, в рам­ках Про­сян­сько­го родо­ви­ща можна виді­ли­ти моно­ци­то­ві као­лі­ни (які зустрі­ча­ю­ться на гра­ні­тах Дні­про­пе­тров­сько­го ком­пле­ксу) та іль­ме­ні­то-магне­ти­то­ві або цир­ко­но-магне­ти­то­ві као­лі­ни.

Талькомагнезит

Прав­дин­ське родо­ви­ще таль­ко­ма­гне­зи­тів і кар­бо­на­ти­зо­ва­них сер­пен­ти­ні­тів зна­хо­ди­ться в Кри­ни­чан­сько­му райо­ні Дні­про­пе­тров­ської обла­сті в 25 км від м. Дні­про. Родо­ви­ще при­уро­че­но до пів­ден­но-схі­дної части­ни одно­ймен­но­го уль­тра­о­снов­но­го маси­ву Сур­ської син­клі­наль­ної стру­кту­ри. В райо­ні широ­ко роз­ви­ну­ті текто­ні­чні пору­ше­н­ня, що визна­ча­ють його скла­дну бло­ко­ву стру­кту­ру. Мета­мор­фі­чні орто­по­ро­ди основ­но­го, сере­дньо­го і кисло­го скла­ду пере­ша­ро­ву­ю­ться з залі­зи­сто-кар­бо­на­то-кре­ме­ни­сти­ми і залі­зи­сто-кре­ме­ни­сти­ми слан­ця­ми.

Про­ду­ктив­на тов­ща родо­ви­ща з таль­ко-магне­зи­та­ми і кар­бо­на­ти­зо­ва­ни­ми сер­пен­ти­ні­та­ми заля­гає серед мета­мор­фі­чних порід. Про­тя­жність цієї тов­щі за про­стя­га­н­ням 800 м, а поту­жні­стю від 80 до 350 м. Таль­ко-магне­зи­ти не від­чу­ва­ють різ­ких змін в поту­жно­сті на всій тери­то­рії роз­ві­да­них діля­нок. Про­гно­зні ресур­си до гли­би­ни 150 м скла­да­ють близь­ко 300 млн т. Макси­маль­на поту­жність кон­ди­цій­них про­шар­ків, вклю­че­них в під­ра­ху­нок запа­сів — 6 м.

Піски формувальні

На тери­то­рії Дні­про­пе­тров­ської обла­сті роз­ві­да­но 6 родо­вищ фор­му­валь­них пісків, що при­уро­че­ні сар­мат­сько­го яру­су пол­тав­ської сві­ти в палео­до­ли­ні р. Дні­про. Це Хоро­шів­ське, Дні­про­пе­тров­ське, Суха­чів­ське, Таром­ське, Кра­сно­і­ва­нів­ське та Мали­шев­ське. Роз­ро­бля­є­ться тітьки Мали­шев­ське, що є ком­пле­ксним родо­ви­щем іль­ме­ніт-рутил-цир­ко­но­вих роз­си­пних руд. Роз­роб­ка таких пісків веде­ться тіль­ки від­кри­тим спосо­бом. Добу­ті піски вико­ри­сто­ву­ю­ться в при­ро­дно­му виді без попе­ре­дньої їх оброб­ки, що поясню­є­ться висо­кою які­стю роз­ві­да­ної сиро­ви­ни, яка задо­воль­няє всі вимо­ги ливар­но­го виро­бни­цтва.

Камінь бутовий

При­ро­дним кам’яним буді­вель­ним мате­рі­а­лом є кри­ста­лі­чні вивер­же­ні і мета­мор­фі­зо­ва­ні поро­ди, які від­сло­ню­ю­ться вздовж Дні­пра та його при­то­ків: Татар­ки, Осо­ко­рів­ки, Сере­дньої Тер­си. Най­більш цін­ни­ми є пла­гі­о­гра­ні­ти, пла­гі­о­мі­гма­ти­ти, гра­ні­ти, гра­но­діо­ри­ти та квар­цо­ві діо­ри­ти. Вони вико­ри­сто­ву­ю­ться для виро­бни­цтва буту і щебе­ню для буді­вель­них робіт та як баласт на залі­зни­чних і авто­мо­біль­них шля­хах. На пло­щі від­пра­цьо­ву­ють 9 деталь­но роз­ві­да­них родо­вищ — Рибаль­ське, Чаплін­ське, Люби­мів­ське, Ста­ро­ко­да­цьке, Наде­ждів­ське, Воло­ське, Осо­ко­рів­ське, Башма­чків­ське, Ком’яно-Зубилівське. Сиро­ви­на цих родо­вищ від­по­від­ає вимо­гам дію­чих ДГСТ та ТУ (мар­ка щебе­не­вої про­ду­кції “800‑1400”). Вимо­гам стан­дар­тів для деко­ра­тив­но-обли­цю­валь­но­го камі­н­ня сиро­ви­на цих родо­вищ не від­по­від­ає.

Отже, роз­гля­да­ю­чи різно­ма­ні­тні кори­сні копа­ли­ни Дні­про­пе­тров­ської обла­сті, можна під­кре­сли­ти їх важли­вий вне­сок у роз­ви­ток регіо­ну та загаль­ної еко­но­мі­ки Укра­ї­ни. Ця ста­т­тя деталь­но ана­лі­зу­ва­ла бага­тий гео­ло­гі­чний потен­ці­ал обла­сті, який вклю­чає в себе такі кори­сні копа­ли­ни, як бур­штин, гра­ніт, пісок і гли­на. Не лише вони віді­гра­ють важли­ву роль у будів­ни­цтві та про­ми­сло­во­сті, але і ство­рю­ють дода­тко­ві можли­во­сті для роз­ви­тку сумі­жних секто­рів еко­но­мі­ки.