Кори­сні копа­ли­ни Хер­сон­ської обла­сті

Хер­сон­щи­на — це справ­жня скар­бни­ця при­ро­дних ресур­сів, яку вар­то дослі­джу­ва­ти з вели­ким захо­пле­н­ням. У даній стат­ті ми роз­гля­не­мо кори­сні копа­ли­ни Хер­сон­щи­ни, оці­ни­мо їх зна­че­н­ня та засто­су­ва­н­ня у різних галу­зях еко­но­мі­ки.
У стру­ктур­но-текто­ні­чно­му від­но­шен­ні тери­то­рія Хер­сон­ської обла­сті нале­жить до При­чор­но­мор­ської запа­ди­ни, яка у рельє­фі вира­же­на При­чор­но­мор­ською низо­ви­ною. У межах обла­сті роз­та­шо­ва­но 112 родо­вищ кори­сних копа­лин, з яких 92 облі­ко­ву­є­ться на Дер­жав­но­му балан­сі запа­сів.

Газ

Стріл­ко­ве газо­ве родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у пів­ні­чній части­ні Ара­бат­ської стріл­ки за 25 км від м. Гені­чеськ. Родо­ви­ще при­уро­че­не до зану­ре­н­ня Азов­сько­го Валу Скіф­ської пли­ти. Про­ду­ктив­ною тов­щею висту­па­ють від­кла­ди май­коп­ської серії, поту­жні­стю 855–875 м. Покла­ди пла­сто­ві скле­пін­ні, пов’язані із трьо­ма пачка­ми піща­но-алев­ри­ти­сто­го скла­ду. Роз­роб­ку родо­ви­ща роз­по­ча­ли у 1976 році, з того часу видо­бу­ли 1907,3 млн м³ газу (близь­ко 62% від поча­тко­вих запа­сів).

Торф

Родо­ви­ща тор­фу зосе­ре­дже­ні в плав­нях доли­ни р. Дні­про. Налі­чу­є­ться три родо­ви­ща тор­фу, з яких най­більш осво­є­ним є Кар­да­шин­ське. Торф вико­ри­сто­ву­ють як орга­ні­чне добри­во.

Залізо

На тери­то­рії Хер­сон­ської обла­сті роз­та­шо­ва­ні три рудо­про­я­ви залі­зних руд – При­си­ва­ський, Утлю­цький та Хер­сон­ський. При­си­ва­ський рудо­про­яв являє собою субме­ри­діо­наль­ну сму­гу дов­жи­ною до 35 км, шири­ною до 20 км. Рудов­мі­сна тов­ща заля­гає на гли­би­ні 50 м на пів­но­чі, посту­по­во загли­блю­ю­чись на пів­день до 60–62 м.

Утлю­цький рудо­про­яв роз­та­шо­ва­ний у аква­то­рії Утлю­цько­го лима­ну. Сере­дня поту­жність рудо­но­сної тов­щі 8 м. руди пред­став­ле­ні оолі­то­ви­ми різно­ви­да­ми і оза­лі­зне­ни­ми піско­ви­ка­ми з сере­днім вмі­стом залі­за 30–34%. Хер­сон­ський рудо­про­яв є пів­ден­ним про­дов­же­н­ням Кри­во­різь­ко­го залі­зо­ру­дно­го басей­ну. Даний про­яв видов­же­ний з захо­ду на схід при­бли­зно на 30 км, з сере­дньою шири­ною 20 км. Гли­би­на заля­га­н­ня на пів­но­чі 36–66 м, на пів­дні 78–124 м. Рудні тіла пред­став­ле­ні лін­за­ми або про­шар­ка­ми оолі­то­вих руд поту­жні­стю до 1 м, які пере­ша­ро­ву­ю­ться із залі­зи­сти­ми піско­ви­ка­ми та залі­зи­сти­ми гли­на­ми.

Титан

Тита­нов­мі­сні роз­си­пи пред­став­ле­ні озер­но-річко­вою фор­ма­ці­єю плі­о­цен-голо­це­ну палео­ру­сел Дні­пра, Моло­чної та їх при­ток, що поши­ре­на в пів­ні­чній части­ні обла­сті та тери­ген­ною лиман­но-мор­ською та мор­ською фор­ма­ці­єю, що поши­ре­на вздовж Кар­кі­ні­кіт­ської зато­ки. Сере­дній вміст іль­ме­ні­ту у роз­си­пах дося­гає 3 кг/т, рути­лу – 1,4 кг/т та цир­ко­ну 1,75 кг/т.
Най­біль­ші кон­цен­тра­ції серед озер­но-річко­вої фор­ма­ції від­зна­че­но у Ста­ні­слав­сько­му рудо­про­я­ві, дов­жи­ною 2,5 км, шири­ною 6,5 м та поту­жні­стю 0,2 м. Серед рудо­про­я­вів мор­ської фор­ма­ції най­біль­ше зна­че­н­ня має Джа­рил­га­чцький рудо­про­яв, який роз­та­шо­ва­ний на о. Джа­рил­гач та мате­ри­ко­вій части­ні від с. Лазур­не до Тен­дрів­ської Коси. Кори­сна тов­ща скла­де­на дрі­бно-сере­дньо­зер­ни­сти­ми піска­ми. Ново­о­ле­ксі­їв­ський рудо­про­яв про­стя­га­є­ться від Тен­дрів­ської зато­ки на захо­ді, до Джа­рил­га­чцької зато­ки на схо­ді, дов­жи­ною 27 км, шири­ною 10–210 м, поту­жні­стю 0,1–0,6 м. Вмі­щу­ю­ча тов­ща – дрі­бно­зер­ни­сті та сере­дньо­зер­ни­сті піски.

Золото

Про­я­ви золо­та при­уро­че­ні до лів­обе­реж­жя Дні­пра. Золо­то зустрі­ча­є­ться у при­бе­ре­жних піща­них та більш гли­бо­ко­во­дних мули­стих від­кла­дах голо­це­ну. Роз­по­діл золо­та у при­бе­ре­жних і дон­них від­кла­дах ста­но­вить від 1–3 до 3–5 мг/т. Вияв­ле­но рудо­про­я­ви золо­то побли­зу сіл Пам’ятне, Лазур­не та Гола При­стань.

Марганцеві руди

Роз­ві­да­но Федо­рів­ське родо­ви­ще мар­ган­це­вих руд з екс­плу­а­та­цій­ни­ми запа­са­ми біль­ше 30 млн тон. Руди пере­ва­жно оки­сні, при­да­тні для отри­ма­н­ня перо­кси­дних кон­цен­тра­тів. Нара­зі родо­ви­ще не роз­ро­бля­є­ться.

Цегельно-черепична сировина

У Хер­сон­ській обла­сті налі­чу­є­ться 20 родо­вищ цегель­но-чере­пи­чної сиро­ви­ни із запа­са­ми близь­ко 38.5 млн м³. У яко­сті сиро­ви­ни в обла­сті вико­ри­сто­ву­ють суглин­ки четвер­тин­но­го віку, що покри­ва­ють всю тери­то­рії обла­сті. Також вико­ри­сто­ву­ють лесо­ви­дні суглин­ки та чер­во­но-бурі гли­ни.

Піски

У обла­сті роз­ві­да­но 22 родо­ви­ща буді­вель­них пісків , 3 з них роз­ро­бля­ю­ться – Шабов­ське, Калан­ча­цьке, Кар­да­шин­ське. Загаль­ні запа­си піску в обла­сті оці­ню­ють в 194 млн м³.

Вапняки

У яко­сті флю­со­вої сиро­ви­ни у Хер­сон­ській обла­сті видо­бу­ва­ють вапня­ки мео­ти­чно­го яру­су нео­ге­ну, які вико­ри­сто­ву­ю­ться мета­лур­гій­ни­ми заво­да­ми у м. Кри­вий Ріг. Ста­ро­сіль­ське родо­ви­ще (ділян­ка Архан­гель­ська) роз­та­шо­ва­не побли­зу сели­ща Архан­гель­ське Бери­слав­сько­го райо­ну. Кори­сна тов­ща скла­де­на щіль­ни­ми ден­дри­то­ви­ми, оолі­то­ви­ми пелі­то­мор­фни­ми вапня­ка­ми сар­мат­сько­го яру­су міо­це­ну, поту­жні­стю до 16 м, покла­ди пла­сто­по­ді­бні. Роз­роб­ка родо­ви­ща роз­по­ча­лась у 1969 році.

Для виро­бни­цтва буді­вель­но­го вапна у обла­сті роз­ро­бля­ють 7 родо­вищ. Вапня­ки Пів­ні­чно-Схі­дної ділян­киСта­ро­сіль­сько­го родо­ви­ща при­да­тні для виго­тов­ле­н­ня вапна І та ІІ сор­ту. Біло­кри­ни­цьке родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у Бери­слав­сько­му райо­ні, між с. Біло­усо­ве та Кар’єрне. Кори­сна копа­ли­на пред­став­ле­на трьо­ма різно­ви­да­ми пон­ти­чних вапня­ків: виві­трі­лий до щебе­ню вапняк, улам­ко­вий пли­тча­стий вапняк та кри­ста­лі­чний вапняк. Вапня­ки посту­по­во пере­хо­дять із одно­го виду в інший. Загаль­на поту­жність коли­ва­є­ться від 1,2 до 7,2 м, у сере­дньо­му ста­но­вить 4 м.

Як пиля­ний мате­рі­ал роз­ро­бля­ють вапня­ки пон­ти­чно­го та мео­ти­чно­го яру­сів нео­ге­ну. Для виро­бни­цтва буту та щебе­ню роз­ро­бля­є­ться Захі­дно-Тягин­ське родо­ви­ще вапня­ку, що роз­та­шо­ва­не на захід від с. Тягин­ка у Біло­зер­сько­му райо­ні та пра­во­му бере­зі р. Тягин­ка. Кори­сна копа­ли­на пред­став­ле­на пон­ти­чни­ми, мео­ти­чни­ми та сар­мат­ськи­ми вапня­ка­ми. Сар­мат­ські вапня­ки оолі­то­ві, детри­то-оолі­то­ві, поту­жні­стю до 14 м. Вапня­ки мео­ти­чно­го регі­о­яру­су чере­па­шко-оолі­то­ві та оолі­то­ві, поту­жні­стю до 4,3 м. Вапня­ки пон­ти­чно­го регі­о­яру­су чере­па­шко-оолі­то­ві, чере­па­шко-детри­ту­со­ві, афа­ні­то­ві, поту­жні­стю до 6,8 м.

Мергель

У обла­сті роз­ві­да­но Запо­віт­ське родо­ви­ще мер­ге­лю, із запа­са­ми біль­ше 3,5 млн т, яких при видо­бу­тку 100 т/добу виста­чи­ло б на 100 років екс­плу­а­та­ції.

Мінеральні солі

Міне­раль­ні солі в обла­сті кон­цен­тру­ю­ться у роз­со­лах водо­ймищ, таких як зато­ка Сиваш, а також в ропі деяких озер.

Лікувальні грязі

Хер­сон­ська область бага­та на родо­ви­ща ліку­валь­них гря­зей. Родо­ви­ще озе­ра Лиман роз­та­шо­ва­не на пів­ні­чно-схі­дно­му узбе­реж­жі Утлю­цько­го лима­ну, біля с. Азов­ське. Родо­ви­ще озе­ра Гені­че­ське роз­та­шо­ва­не на Ара­бат­ській Стріл­ці, на захід від с. Щасли­ве. Родо­ви­ще озе­ра Саль­ко­ве роз­та­шо­ва­не на пере­ший­ку Чон­гар, на пів­ден­ний схід від залі­зни­чної стан­ції Саль­ко­ве. Родо­ви­ще озе­ра Кру­гле зна­хо­ди­ться на схі­дно­му узбе­реж­жі Тен­дрів­ської зато­ки, на око­ли­ці с. Новочорномор’я. Родо­ви­ще озе­ра Соля­не (Гопри) роз­та­шо­ва­не в межах м. Гола При­стань. Родо­ви­ще озе­ра Соло­не роз­та­шо­ва­не на захід від с. Раденськ Оле­шків­сько­го райо­ну. Побли­зу с. Кру­гло­о­зер­ка роз­та­шо­ва­не родо­ви­ще озе­ра Прокоф’ївське.

Підземні та мінеральні води

Хер­сон­ська область роз­та­шо­ва­на у межах При­чор­но­мор­сько­го арте­зі­ан­сько­го басей­ну. На тери­то­рії обла­сті поши­ре­ні водо­но­сні ком­пле­кси четвер­тин­них, нео­ге­но­вих і палео­ге­но­вих від­кла­дів. Для обла­сті зако­но­мір­ним є збіль­ше­н­ня гли­би­ни заля­га­н­ня водо­но­сних гори­зон­тів та міне­ра­лі­за­ції вод з рухом з пів­но­чі на пів­день.

У Хер­сон­ській обла­сті роз­ві­да­но 5 родо­вищ міне­раль­них вод. У райо­ні м. Гені­чеськ у від­кла­дах верх­ньої крей­ди-палео­ге­ну на гли­би­ні біль­ше 1,5 км роз­кри­ті тер­маль­ні йодо-бром­ні води. У райо­ні м. Ска­довськ роз­ві­да­ні йодо-бром­ні, суль­фі­дні та хло­ри­дні натрі­є­ві води на гли­би­нах близь­ко 400 м. У обла­сті роз­ві­да­но Пів­ні­чно-Сива­ське родо­ви­ще йодних вод, із вод яко­го можна отри­му­ва­ти до 450 т йоду щорі­чно.

В під­сум­ку можна зазна­чи­ти, що Хер­сон­ська область воло­діє зна­чним міне­раль­но-сиро­вин­ним ресур­сом, який віді­грає клю­чо­ву роль у її еко­но­мі­чно­му та соці­аль­но­му роз­ви­тку. Залу­че­н­ня цих ресур­сів до госпо­дар­ської діяль­но­сті спри­яє зро­стан­ню еко­но­мі­чно­го потен­ці­а­лу регіо­ну та забез­пе­чен­ню нових можли­во­стей для ство­ре­н­ня робо­чих місць. Про­те, важли­во забез­пе­чи­ти баланс між вико­ри­ста­н­ням при­ро­дних ресур­сів та збе­ре­же­н­ням еко­ло­гі­чної стій­ко­сті регіо­ну, щоб забез­пе­чи­ти ста­ле збе­ре­же­н­ня цін­но­стей при­ро­дно­го сере­до­ви­ща для май­бу­тніх поко­лінь.