Кори­сні копа­ли­ни Хар­ків­ської обла­сті

Хар­ків­ська область має зна­чні запа­си кори­сних копа­лин. В обла­сті зна­хо­дя­ться покла­ди при­ро­дно­го газу, нафти, кам’я­но­го та буро­го вугі­л­ля, кам’я­ної солі, фосфо­ри­тів, охри, гли­ни, пісків, вапня­ків, крей­ди. На тери­то­рії обла­сті облі­ко­ву­є­ться 420 родо­вищ (в тому числі 90 об’єктів облі­ку ком­пле­ксних родо­вищ) різно­ма­ні­тних кори­сних копа­лин, з яких 180 родо­вищ (в тому числі 63 об’єкти облі­ку) екс­плу­а­ту­є­ться.

Газ

Хар­ків­ська область нале­жить до Дні­пров­сько-Доне­цької нафто­га­зо­но­сної обла­сті.

Газ при­ро­дний пред­став­ле­но 43 родо­ви­ща­ми, сумар­ні видо­був­ні балан­со­ві запа­си яких кате­го­рії А + В + С₁ ста­нов­лять 320,8 млрд м3, або 30% запа­сів Укра­ї­ни. 23 родо­ви­ща екс­плу­а­ту­ю­ться з видо­був­ни­ми запа­са­ми кате­го­рії А + В + С₁ – 264,2 млрд м³ (36,32% запа­сів Укра­ї­ни). За дани­ми 2006 року, видо­бу­ток газу в обла­сті досяг 7742,4 млн м³.

Нафта

Нафта в обла­сті пред­став­ле­на 11 родо­ви­ща­ми з балан­со­ви­ми видо­був­ни­ми запа­са­ми кате­го­рії А + В + С₁ – 5,6 млн т. В обла­сті відо­мі 33 родо­ви­ща кон­ден­са­ту з видо­був­ни­ми запа­са­ми кате­го­рії А + В + С₁ – 11,2 млн т, що скла­дає 13,47% загаль­но­укра­їн­ських запа­сів. 3 остан­ніх 20 родо­вищ екс­плу­а­ту­ю­ться і мають запа­си кате­го­рії А + В + С1 – 8 млн т. Видо­бу­ток нафти (вклю­ча­ю­чи газо­вий кон­ден­сат) у 2006 році ста­но­вив 248,6 тис. т.

Вугілля

Важли­ву роль серед міне­раль­них ресур­сів Хар­ків­ської обла­сті віді­гра­ють запа­си кам’яного вугі­л­ля. Кам’яне вугі­л­ля пред­став­ле­не 6 родо­ви­ща­ми з про­ми­сло­ви­ми запа­са­ми кате­го­рії А + В + С₁ – 1987,1 млн т. Буре вугі­л­ля пред­став­ле­не одним родо­ви­щем з запа­са­ми А + В + С₁ – 390 млн т, яке під­го­тов­ле­не до про­ми­сло­во­го осво­є­н­ня.

Фосфорити

Фосфо­ри­ти в Хар­ків­ській обла­сті мають обме­же­не поши­ре­н­ня, роз­по­всю­дже­ні в пів­ден­но­схі­дній части­ні Дні­пров­сько-Доне­цької запа­ди­ни (Ізюм­ський, Бар­вен­ків­ський та Лозів­ський райо­ни) і пов’язані з крей­дя­ною і палео­ге­но­вою систе­ма­ми. Основ­ним фосфо­ро­но­сним гори­зон­том Хар­ків­щи­ни явля­є­ться сено­ман­ський, який най­біль­ше роз­по­всю­дже­ний у Ізюм­сько­му та Лозів­сько­му райо­нах.

У Лозів­сько­му райо­ні пошу­ко­ви­ми робо­та­ми вияв­ле­но Оріль­ське родо­ви­ще фосфо­ри­тів, яке скла­да­є­ться із 2‑х діля­нок: Орільська‑1 та Орільська‑2. Оці­не­ні тут пер­спе­ктив­ні і про­гно­зні ресур­си фосфо­ри­тів скла­да­ють 67,5 млн. тон. На ділян­ці Орільська‑2 про­ве­де­ні пошу­ко­во-оці­но­чні робо­ти, де були під­ра­хо­ва­ні запа­си та пер­спе­ктив­ні ресур­си фосфо­ри­тів по кате­го­рії С₂ і Р₁ у кіль­ко­сті 20,2 млн. тон. Із-за вели­кої поту­жно­сті покрив­них порід (біль­ше 30 м) та заво­дне­но­сті ділян­ка не була реко­мен­до­ва­на для подаль­шо­го вивче­н­ня. Кори­сною копа­ли­ною на Кре­ме­не­цькій, Сини­чи­но-Яре­мів­ській та Мало­ка­ми­шу­вах­ській пло­щах є фосфо­ри­то­ва руда і крей­да. Руди цих родо­вищ від­но­ся­ться до жов­но­го типу фосфо­ри­тів.

Цементна сировина

У яко­сті кар­бо­на­тних порід для виро­бни­цтва цемен­ту вико­ри­сто­ву­ють вапняк, крей­ду, вапня­ко­вий туф; кар­бо­на­тно-гли­ни­стих — мер­гель, мер­ге­ля­стий вапняк; із гли­ни­стих порід гли­ни, оса­до­во­го і вул­ка­ні­чно­го похо­дже­н­ня.

Визна­чаль­не зна­че­н­ня кар­бо­на­тної сиро­ви­ни при вибо­рі сиро­вин­ної бази цемен­тно­го заво­ду поля­гає у тому, що кар­бо­на­тні поро­ди (вапня­ки, крей­да, мер­гель) поши­ре­ні дале­ко не всю­ди. В Укра­ї­ні їх негли­бо­ке заля­га­н­ня спо­сте­рі­га­є­ться в окре­мих райо­нах. Гли­ни­ста цемен­тна сиро­ви­на широ­ко роз­по­всю­дже­на на тери­то­рії кра­ї­ни, необ­хі­дні її родо­ви­ща зав­жди роз­та­шо­ва­ні побли­зу від відо­мих чи роз­ві­ду­ва­них вели­ких родо­вищ кар­бо­на­тної сиро­ви­ни.

Крейда та глина

Шебе­лин­ське родо­ви­ще крей­ди та гли­ни зна­хо­ди­ться у Бала­клій­сько­му райо­ні Хар­ків­ської обла­сті. Воно роз­та­шо­ва­но на пів­ні­чно-схі­дно­му схи­лі Гла­зу­нів­сько­го скле­пі­н­ня Шебе­лин­сько­го текто­ні­чно­го під­ня­т­тя. Гідро­гео­ло­гі­чні умо­ви родо­ви­ща спри­я­тли­ві для від­кри­тої роз­роб­ки. У межах родо­ви­ща є два водо­но­сних гори­зон­ти, що пов’язані з крей­до­ви­ми, палео­ге­но­ви­ми й четвер­тин­ни­ми від­кла­да­ми. Ґрун­то­ві води палео­ге­но­вих і четвер­тин­них від­кла­дів мало­чи­сле­ні й дре­ну­ю­ться гли­бо­ки­ми бал­ка­ми та яра­ми. Кори­сною копа­ли­ною для цемен­тної про­ми­сло­во­сті є крей­да і мер­ге­лі крей­до­вої систе­ми, палео­ге­но­ві й четвер­тин­ні гли­ни.

Кіль­кість шкі­дли­вих домі­шок (MgO, SO₃, P₂O₅) не пере­ви­щує допу­сти­мих меж.

Гли­ни від­по­від­а­ють вимо­гам, які пред’являються до гли­ни­сто­го ком­по­нен­ту цемен­тної сиро­вин­ної сумі­ші. Сиро­ви­на Шебе­лин­сько­го родо­ви­ща при­да­тна для отри­ма­н­ня висо­ко­мі­цно­го, там­по­на­жно­го й жаро­стій­ко­го цемен­ту й непри­да­тна для біло­го, кольо­ро­во­го й суль­фа­то­стій­ко­го цемен­тів.

До числа вели­ких родо­вищ Хар­ків­ської обла­сті також від­но­си­ться Куп’янське родо­ви­ще крей­ди і глин та Вели­ко­бур­лу­цьке родо­ви­ще доло­мі­тів.

Кварцовий пісок

В Укра­ї­ні квар­цо­вий пісок вико­ри­сто­ву­є­ться пере­ва­жно в будів­ни­цтві і для виро­бни­цтва скла і крем­нію. Типо­вим при­кла­дом є Гуса­рів­ське родо­ви­ще, що роз­та­шо­ва­не в Бар­він­ків­сько­му райо­ні Хар­ків­ської обла­сті. Родо­ви­ще скла­да­є­ться з двох діля­нок: Схі­дної та Захі­дної. Пісок Схі­дної ділян­ки вико­ри­сто­ву­є­ться як фор­му­валь­ний мате­рі­ал, а Захі­дної – для виро­бни­цтва кар­бі­ду крем­нію. Тов­ща пісків дуже витри­ма­на за поту­жні­стю і про­стя­га­н­ням. Поту­жність змі­ню­ю­ться від 5 м до 24,5 м.

Формувальний пісок

Фор­му­валь­ні піски є основ­ним ком­по­нен­том при виро­бни­цтві ливар­них форм і стри­жнів. У Хар­ків­ській обла­сті роз­ро­бля­є­ться 1, Гуса­рів­ське родо­ви­ще. На родо­ви­щі видо­бу­ва­ю­ться одно­рі­дні квар­цо­ві і сла­бо­гли­ни­сті гру­бо­зер­ни­сті піски поту­жні­стю від 7,5 до 31,7 м. В райо­ні пере­ва­жа­ють піски хар­ків­ської сві­ти.

Діатоміт

В межах Укра­ї­ни про­я­ви діа­то­мі­тів відо­мі в райо­ні Дні­про­во-Доне­цької запа­ди­ни та інших райо­нів і пов’язані з крей­до­вою систе­мою та від­кла­да­ми кай­но­зою.

Дер­жав­ним балан­сом вра­хо­ву­є­ться 1 родо­ви­ще діа­то­мі­тів в Хар­ків­ської обла­сті. Вели­ко­бур­лу­цьке родо­ви­ще діа­то­мі­тів зна­хо­ди­ться у Вели­ко­бур­лу­цько­му райо­ні Хар­ків­ської обла­сті. Пласт діа­то­мі­тів заля­гає серед від­кла­дів хар­ків­ської сві­ти. Він про­сте­же­ний на про­тя­зі 3,2 км і має поту­жність від 0,5 до 14,5 м. У підо­шві пла­ста заля­га­ють тре­пе­ли, які не від­по­від­а­ють вимо­гам цемен­тної про­ми­сло­во­сті. Запа­си діа­то­мі­ту затвер­дже­ні в яко­сті актив­ної міне­раль­ної добав­ки при виро­бни­цтві цемен­ту. Родо­ви­ще не роз­ро­бля­є­ться.

Підземні води

Хар­ків­ська область нале­жить до обла­стей з най­біль­шою кіль­кі­стю роз­ві­да­них екс­плу­а­та­цій­них запа­сів під­зем­них вод за абсо­лю­тни­ми пока­зни­ка­ми. Затвер­дже­ні запа­си скла­да­ють 1047,87 тис. м³/добу, а кіль­кість свер­дло­вин пере­ви­щує 3,1 тис. Міне­раль­ні води, зокре­ма з Хар­ків­сько-Верх­ньо­ки­їв­сько­го гори­зон­ту, є важли­вою скла­до­вою водних ресур­сів регіо­ну. Вони відо­мі сво­єю баль­нео­ло­гі­чною цін­ні­стю, яка базу­є­ться на спри­я­тли­во­му поєд­нан­ні основ­них ком­по­нен­тів, таких як крем­ні­є­ва кисло­та, вугле­ки­сло­та, каль­цій, натрій, магній з неве­ли­ким вмі­стом залі­за і зна­чним вмі­стом орга­ні­чних речо­вин.

У регіо­ні фун­кціо­ну­ють сана­то­рії, які мають зна­чний потен­ці­ал у меди­чно­му та оздо­ров­чо­му напрям­ках зав­дя­ки міне­раль­ним водам, таким як “Рай-Оле­нів­ка”, “Роща”, “Бер­мін­во­ди”, “Бере­зів­ські води” та інші. “Бер­мін­во­ди” є визна­ним баль­нео­ло­гі­чним закла­дом між­на­ро­дно­го зна­че­н­ня. Дослі­дже­н­ня щодо ліку­валь­них вла­сти­во­стей міне­раль­них вод у регіо­ні про­дов­жу­ю­ться, і резуль­та­ти вка­зу­ють на те, що схо­жі дже­ре­ла можуть бути вияв­ле­ні в інших райо­нах Хар­ків­ської обла­сті.

Біль­шість родо­вищ, за виня­тком Шати­лів­сько­го, відо­мі видо­бу­тком питних або техні­чних під­зем­них вод. Шати­лів­ське родо­ви­ще єди­не в межах міста, де видо­бу­ва­ють міне­раль­ну сто­ло­ву воду під назвою “Харківська‑1”. Серед міне­раль­них вод хар­ків­сько-верх­ньо­ки­їв­ських від­кла­дів осо­бли­ву попу­ляр­ність мають родо­ви­ща, що зна­хо­дя­ться на схи­лах Бере­зів­ської бал­ки, роз­та­шо­ва­ні за 20 км від Хар­ко­ва.

Бере­зів­ська вода хара­кте­ри­зу­є­ться низь­кою міне­ра­лі­за­ці­єю, містить гідро­кар­бо­на­ти, каль­цій та магній, а також залі­зо і мета­крем­ні­є­ву кисло­ту, тому її порів­ню­ють з шаян­ськи­ми міне­раль­ни­ми вода­ми. У бага­тьох райо­нах Хар­ків­ської обла­сті було вияв­ле­но міне­раль­ні води, ана­ло­гі­чні до Бере­зів­ських. Важли­ви­ми можуть ста­ти дже­ре­ла радо­но­вих міне­раль­них вод у райо­ні с. Петрів­ське та біля Чер­во­но­о­скіль­сько­го водо­схо­ви­ща, що постра­жда­ло вна­слі­док пов­но­мас­шта­бно­го втор­гне­н­ня.

Хар­ків­ська область має зна­чний потен­ці­ал у сфе­рі екс­плу­а­та­ції при­ро­дних ресур­сів. На тери­то­рії обла­сті бага­то кори­сних копа­лин, зокре­ма, зна­чні запа­си під­зем­них вод, які мають як меди­чне, так і про­ми­сло­ве зна­че­н­ня, зна­чні запа­си при­ро­дно­го газу, кам’я­но­го вугі­л­ля, що мають важли­ве зна­че­н­ня для енер­ге­ти­чної та про­ми­сло­вої галу­зей. Крім того, на тери­то­рії обла­сті є родо­ви­ща різно­ма­ні­тних буді­вель­них мате­рі­а­лів, що вико­ри­сто­ву­ю­ться у будів­ни­цтві та інфра­стру­ктур­них про­е­ктах. При­ро­дні ресур­си Хар­ків­ської обла­сті є важли­вим дже­ре­лом для роз­ви­тку еко­но­мі­ки регіо­ну та під­трим­ки його соці­аль­но­го та еко­но­мі­чно­го добро­бу­ту.