Кори­сні копа­ли­ни Кіро­во­град­ської обла­сті

Кіро­во­град­ська область в Укра­ї­ні віді­грає важли­ву роль у забез­пе­чен­ні наро­дно­го­спо­дар­ських об’є­ктів різно­ма­ні­тною міне­раль­ною сиро­ви­ною. Вона має зна­чний потен­ці­ал кори­сних копа­лин і вва­жа­є­ться одні­єю з най­біль­ших резер­ву­а­рів міне­раль­них ресур­сів в Укра­ї­ні, з більш ніж 390 вида­ми кори­сних копа­лин.

У ціло­му на тери­то­рії обла­сті, в поро­дах кри­ста­лі­чно­го фун­да­мен­ту вияв­ле­но біль­ше 50 родо­вищ, які від­но­ся­ться до гідро­тер­маль­но-мета­со­ма­ти­чно­го, магма­то­ген­но­го, зали­шко­во­го, гіпер­ген­но­го, мата­мор­фо­ген­но­го та уль­тра­ме­та­мор­фо­ген­но­го гене­ти­чних типів.

Гео­ло­го­стру­ктур­на пози­ція Кіро­во­град­сько­го рудно­го райо­ну визна­ча­є­ться його роз­та­шу­ва­н­ням у зоні зчле­ну­ва­н­ня Цен­траль­но­го осьо­во­го під­ня­т­тя Інгуль­сько­го мега­бло­ка та Інгу­ло-Інгу­ле­цько­го син­клі­но­рію.

Мета­лі­чні кори­сні копа­ли­ни Кіро­во­град­ської обла­сті пред­став­ле­ні родо­ви­ща­ми залі­за, ніке­лю, ура­ну та золо­та, про­я­ва­ми цир­ко­нію.

Залізо

В схі­дній части­ні Кіро­во­град­ської обла­сті роз­та­шо­ва­ні зна­чні родо­ви­ща залі­зної руди, най­глиб­ши­ми техно­ген­ни­ми поро­жни­на­ми і загли­бле­н­ня­ми в Укра­ї­ні є залі­зо­ру­дні шахти й кар’єри Кри­во­різь­ко­го басей­ну. У шахтах видо­бу­ток руди веде­ться з гли­би­ни 850 – 1 500 м, а в кар’єрах – з гли­би­ни 300 м. Основ­ні запа­си зхо­се­ре­дже­ні в межах Петрів­сько­го, Ган­нів­сько­го, Арте­мів­сько­го, Горі­хів­сько­го і Попель­на­стів­сько­го родо­вищ.

Нікель

На тери­то­рії Кіро­во­град­ської обла­сті відо­мі родо­ви­ща ніке­ле­вих руд нале­жать до Побузь­кої зони гли­бин­них зла­мів. Тут відо­мо понад 50 маси­вів основ­них та уль­тра­о­снов­них порід, таких як габ­бро, пері­до­ти­ти і даци­ти. Ці поро­ди містять цін­ні рудні міне­ра­ли, вклю­ча­ю­чи пір­ро­тин, пен­тлан­діт та халь­ко­пі­рит. У про­це­сі видо­бу­тку вміст ніке­лю зба­га­чу­є­ться до рів­нів 0,9–1,5%, залі­за — 10–20%, кобаль­ту 0,03%, крем­не­зе­му — 45%. Кін­це­вим про­ду­ктом є феро­ні­кель — сплав, що вклю­чає нікель, кобальт та залі­зо.

Уран

Область має ряд родо­вищ ура­но­вої руди, вклю­ча­ю­чи Мічу­рін­ське та Вату­тін­ське, які скла­да­ють базу для атом­ної енер­ге­ти­ки. Об’єкти ура­но­вої міне­ра­лі­за­ції зна­хо­дя­ться в межах Кіро­во­град­ської ура­но­во­ру­дні зони. Зага­лом усі рудні покла­ди при­уро­че­ні до аль­бі­ти­тів й від­но­ся­ться до ура­но­во-натрі­є­вої гідро­тер­маль­но-мета­со­ма­ти­чної фор­ма­ції.

Золото

На тери­то­рії Кіро­во­град­ської обла­сті налі­чу­є­ться два родо­ви­ща та 11 про­я­вів золо­та. Всі вони від­но­ся­ться до золо­то-квар­цо­вої мало­суль­фі­дної рудної фор­ма­ції. Золо­те зру­де­ні­н­ня лока­лі­зу­є­ться в основ­но­му в межах Надєждівсько-Юр’ївської та Інгуло-Кам’янської мета­ло­ге­ні­чних зон. В межах Клин­ців­сько-Конев­сько­го рудно­го поля роз­та­шо­ва­ні два близь­ко роз­та­шо­ва­ні родо­ви­ща — Клин­ців­ське та Юрів­ське, які при­уро­че­ні до схі­дно­го кон­та­кту Ново­укра­їн­сько­го маси­ву гра­ні­тів. Золо­те зру­де­ні­н­ня лока­лі­зу­є­ться в гней­сах біо­ти­то­вих, біо­тит-амфі­бо­лі­то­вих, кор­ді­є­ри­то­вих. Міне­ра­лі­зо­ва­ні зони явля­ють собою ділян­ки інтен­сив­но­го про­квар­цу­ва­н­ня порід з кру­тим паді­н­ням. Рудні інтер­ва­ли роз­по­ді­ле­ні у сере­ди­ні міне­ра­лі­зо­ва­них зон нерів­но­мір­но. Руди золо­то-квар­цо­ві з низь­ким вмі­стом суль­фі­дів.

Рідкісні метали

Руди рід­кі­сних мета­лів на тери­то­рії Кіро­во­град­ської обла­сті пов’язана з гра­ні­то­ї­да­ми ново­укра­їн­сько­го та кіро­во­град­сько­го ком­пле­ксів. Відо­мо два про­я­ви цир­ко­ні­є­вих руд — Оси­ку­ва­цький і Воло­ди­ми­рів­ський, які зна­хо­дя­ться в край­ній пів­ні­чно-захі­дній части­ні обла­сті, в межах Оси­ку­ва­цько­го рудно­го поля. В асо­ці­а­ції з цир­ко­ні­єм вияв­ле­ні насту­пні міне­ра­ли: ніо­бій (до 0,07%)та рід­кі­сно­зе­мель­ні: ітрій (до 0,1%), лан­тан і церій (до 0,1%). Голов­ним міне­ра­лом-кон­цен­тра­то­ром ніо­бію є іль­ме­ніт. Ця асо­ці­а­ція міне­ра­лів має висо­кий інте­рес для видо­бу­тку і оброб­ки через вміст цін­них мета­лів.

Серед горю­чих кори­сних копа­лин наяв­ні буре вугі­л­ля, горю­чі слан­ці та торф.

Буре вугілля

Родо­ви­ща буро­го вугі­л­ля роз­та­шо­ва­ні в схі­дній части­ні обла­сті і скла­да­ють 90% запа­сів Дні­пров­сько­го буро­ву­гіль­но­го басей­ну. Гли­би­на заля­га­н­ня покла­дів буро­го вугі­л­ля зде­біль­шо­го зале­жить від суча­сно­го рельє­фу і змі­ню­є­ться від 10–30 м до 100–150 м. Покла­ди буро­го вугі­л­ля зазви­чай мають скла­дну будо­ву. Пла­сти май­же гори­зон­таль­но заля­га­ють і можуть бути неви­три­ма­ни­ми, рід­ко бува­ють від­но­сно витри­ма­ни­ми. Є декіль­ка родо­вищ, які не роз­ро­бля­ю­ться. Але зага­лом пра­кти­чно все видо­бу­те вугi­л­ля пере­ро­бля­є­ться i вико­ри­сто­ву­є­ться в обла­стi.

До Кіро­во­град­сько­го буро­ву­гіль­но­го райо­ну від­но­ся­ться родо­ви­ща: Ново­ми­хай­лів­ське, Севе­ри­нів­ське, Бала­шів­ське, Чер­во­но­яр­ське, Гає­во-Весе­лів­ське/, Зеле­нів­ське та вугле­про­я­ви: Тру­до­лю­бів­ський, Попів­ський, Куців­ський, до Оле­ксан­дрій­сько­го — Моро­зів­ське, Семе­нів­сько-Оле­ксан­дрій­ське, Мошо­ри­но-Сві­тло­піль­ське, Пів­ден­но-Празь­ке родо­ви­ща. Роз­ро­бля­ю­ться з них Моро­зів­ське та Семе­нів­сько-Оле­ксан­дрій­ське родо­ви­ща.

Горючі сланці

Горю­чі слан­ці скон­цен­тро­ва­ні в межах Бов­ти­шсько­го родо­ви­ща. Вони хара­кте­ри­зу­є­ться сере­дньою золь­ні­стю та тепло­утво­ре­н­ням. Нижня части­на родо­ви­ща, покри­ва­та шара­ми піща­них та гли­ни­стих від­кла­дів палео­ге­но­во­го пері­о­ду. Обся­ги горю­чих слан­ців оці­ню­ю­ться при­бли­зно у 3 мільяр­ди тонн.

Торф

На тери­то­рії Кіро­во­град­ської обла­сті роз­та­шо­ва­ні неве­ли­кі родо­ви­ща тор­фу, які пере­ва­жно зна­хо­дя­ться у багни­стих місцях в око­ли­цях річок Мала Вись і Вели­ка Вись.

Неру­дні кори­сні копа­ли­ни в Кіро­во­град­ській обла­сті ста­нов­лять:

• сиро­ви­ни неру­дні для мета­лур­гії, в тому числі: сиро­ви­на воген­трив­ка — као­лін та сиро­ви­на флю­со­ва – пла­ви­ко­вий шпат;
• гір­ни­чо­ру­дна сиро­ви­на — сиро­ви­на для обли­цю­валь­них мате­рі­а­лів – гра­ніт);
• сиро­ви­на буді­вель­на, в тому числі: сиро­ви­на цемен­тна (тре­пел і мер­гель), сиро­ви­на для буто­во­го каме­ню ( гра­ніт, гнейс), сиро­ви­на піща­но-гра­вій­на ( пісок), цегель­но-чере­пи­чна сиро­ви­на( гли­ни, суглин­ки).

Каолін

В Кіро­во­град­ській обла­сті є родо­ви­ща као­лі­ну, одне родо­ви­ще пер­вин­но­го (Вер­бо­ло­зі вське) та три — вто­рин­но­го као­лі­ну (Обо­знів­ське, Кіро­во­град­ське та Бала­шів­ське).
Вер­бо­ло­зів­ське родо­ви­ще містить пер­вин­ний као­лін, який є про­ду­ктом виві­трю­ва­н­ня пор­фі­ро­ви­дних гра­ні­тів та при­да­тний для виро­бни­цтва напів­ки­слих вогне­трив­ких виро­бів. Родо­ви­ще готу­є­ться до роз­роб­ки.
Обо­знів­ське родо­ви­ще містить вто­рин­ний као­лін, який є кон­ди­цій­ною вогне­трив­кою сиро­ви­ною. Загаль­на поту­жність порід про­ду­ктив­ної тов­щі коли­ва­є­ться від 8–45 м. Родо­ви­ще роз­ро­бля­є­ться.
Кіро­во­град­ське родо­ви­ще скла­де­не вто­рин­ним као­лі­ном, при­да­тний для виро­бни­цтва вогне­трив­кої цегли та шамо­ту. Родо­ви­ще роз­ді­ле­не на захі­дну та схі­дну части­ни. Родо­ви­ще не роз­ро­бля­є­ться.
Бала­шів­ське родо­ви­ще Ана­ло­гі­чне за які­стю вто­рин­них као­лі­нів Обо­знів­сько­му родо­ви­щу. Пред­став­ле­не тон­ко­від­му­че­ною поро­дою сві­тло-сіро­го, сіро­го і тем­но-сіро­го кольо­рів і при­да­тне для виро­бни­цтва вогне­трив­кої цегли та шамо­ту. Родо­ви­ще не роз­ро­бля­є­ться.

Трепел і мергель

В обла­сті роз­мі­ще­но два родо­ви­ща тре­пе­лу і мер­ге­лю: Коно­плян­ське і Пер­во­зва­нів­ське.
Коно­плян­ське родо­ви­ще містить тре­пел і мер­гель. Тре­пел — лег­ка, нео­дно­рі­дна поро­да, з різни­ми кольо­ра­ми та щіль­ні­стю, з поту­жні­стю 3,7–10,5 м. Під тре­пе­лом роз­та­шо­ва­на мер­гель поту­жні­стю 8,5–16 м. Родо­ви­ще в даний час роз­ро­бля­є­ться. Тре­пел вико­ри­сто­ву­є­ться для виго­тов­ле­н­ня лег­ких цегли і бло­ків, а також як ізо­ля­цій­ний мате­рі­ал для пере­го­ро­док. Мер­гель під­хо­дить для сті­но­вих бло­ків.
Пер­во­зва­нів­ське родо­ви­ще тре­пе­лу пред­став­ле­не пла­сто­по­дібн ими шара­ми тре­пе­лу сере­дньої тов­щи­ни 13 м, що лежать гори­зон­таль­но на мер­ге­лях київ­ської сві­ти. Родо­ви­ще в даний час не роз­ро­бля­є­ться.

Камінь бутовий

Також в Кіро­во­град­ській обла­сті роз­та­шо­ва­ні родо­ви­ща кам’я­них буді­вель­них мате­рі­а­лів, в основ­но­му гра­ні­ту і гней­су:
Верх­ньо­ін­гуль­ське родо­ви­ще гней­сів містить гней­си біо­ти­то­ві, іно­ді з гра­на­та­ми і кор­ді­є­ри­та­ми. Гней­си є міцни­ми та щіль­ни­ми, з сере­дньою тов­щи­ною 38 м. Родо­ви­ще поки не роз­ро­бля­є­ться. Гнейс вико­ри­сто­ву­є­ться для отри­ма­н­ня буто­во­го каме­ню, буді­вель­но­го щебе­ню і запов­ню­ва­ча для важ­ко­го бето­ну.
Тир­лів­ське родо­ви­ще гра­ні­ту і гней­су містить гней­си біо­ти­то­ві та сві­тло-сірі гра­ні­ти. Гнейс є тем­но-сірим, дрі­бно­зер­ни­стим та сла­бо виві­трі­лим. Гра­ніт сві­тло-сірий і кру­пно­зер­ни­стий. Родо­ви­ще також не роз­ро­бля­є­ться.
Родо­ви­ща гра­ні­ту різних райо­нів (Жива­нів­ське, Кіро­во­град­ське, Мар­фів­ське, Субо­тців­ське) містять біо­ти­то­вий роже­во-сірий гра­ніт, який вико­ри­сто­ву­є­ться для виро­бни­цтва буто­во­го каме­ню і щебе­ню для буді­вель­них робіт, а також для запов­ню­ва­ча важ­ко­го бето­ну. Вони також поки не роз­ро­бля­ю­ться.

Пісок

Буді­вель­ні піски зустрі­ча­ю­ться на тери­то­рії обла­сті повсю­дно. Пло­що­ве поши­ре­н­ня мають піски ново­пе­трів­ської сві­ти та тов­ща пісків верх­ньо­го міо­це­ну, а в доли­нах рр. Інгул, Аджам­ка — алю­ві­аль­ні піски віль­шан­сько­го та деснян­сько­го сту­пе­нів. Роз­ві­да­но 5 родо­вищ буді­вель­но­го піску, вра­хо­ва­них балан­сом запа­сів кори­сних копа­лин: Іва­нів­ське, Кол­ма­ків­ське, Чер­во­но­яр­ське, Обо­знів­ське, Під­гай­ців­ське. Чоти­ри з них — родо­ви­ща кон­ти­нен­таль­них пісків ново­пе­трів­ської сві­ти, одне, Під­гай­ців­ське, — алю­ві­аль­них річко­вих від­кла­дів доли­ни р. Інгул.

Піски ново­пе­трів­ської сві­ти квар­цо­ві, сіру­ва­ті, жов­ту­ва­ті. Чер­гу­ю­ться неви­три­ма­ної поту­жно­сті вер­стви (від 0,2 до 1,0 м) різної зер­ни­сто­сті: звер­ху тон­ко-дрі­бно­зер­ни­сті, зни­зу — кру­пно- і сере­дньо­зер­ни­сті. Роз­крив­ні поро­ди — четвер­тин­ні від­кла­ди поту­жні­стю 4,4 м. Піски можуть вико­ри­сто­ву­ва­ти­ся для виго­тов­ле­н­ня бето­ну.

Води питні

У Кіро­во­град­ській обла­сті голов­ни­ми дже­ре­ла­ми прі­сної води в обла­сті є водо­но­сні гори­зон­ти, які вклю­ча­ють трі­щин­ні води в кри­ста­лі­чних поро­дах докем­брю, піски буча­цької серії, а також алю­ві­аль­ні від­кла­ди плі­о­це­ну. Цей гори­зонт має різно­зер­ни­сті квар­це­ві піски з поту­жні­стю до 25 метрів. Вода з цьо­го гори­зон­ту видо­бу­ва­є­ться через коло­дя­зі та свер­дло­ви­ни, такі як Обо­знів­ський та Леле­ків­ський водо­за­бо­ри.

Щодо хімі­чно­го скла­ду під­зем­них вод в обла­сті, вони від­но­ся­ться до гідро­кар­бо­на­тних, гідро­кар­бо­на­тно-суль­фа­тних, іно­ді суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тних, калі­є­вих та натрі­є­вих вод. Загаль­на жорс­ткість води коли­ва­є­ться в межах 1,5–8 мг-екв./літр.

Отже, всі кори­сні копа­ли­ни, вияв­ле­ні в Кіро­во­град­ській обла­сті, гра­ють важли­ву роль у роз­ви­тку про­ми­сло­во­сті, енер­ге­ти­ки та будів­ни­цтва. Вико­ри­ста­н­ня цих ресур­сів при­зво­дить до еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня регіо­ну. Інсти­тут Гео­ло­гії має зна­чний досвід у сфе­рі надро­ко­ри­сту­ва­н­ня в Кіро­во­град­ській обла­сті і гото­вий нада­ва­ти ком­пле­ксну під­трим­ку надро­ко­ри­сту­ва­чам.