Корисні копалини Сумської області
Щедра природа Сумщини вкладає в руки місцевих мешканців та експертів невичерпний скарб, розкриваючи таємниці корисних копалин, які відіграють ключову роль у розвитку області та її вкладі в енергетику, промисловість та добробут її мешканців. У межах області облікують 373 родовища корисних копалин, з яких 134 розробляються. Найбільшу частку у структурі мінерально-сировинної бази області займають родовища паливно-енергетичної сировини – 50%, 44,8% припадає на родовища будівельної сировини, 4% припадає на родовища підземних вод, 1,2% — на інші корисні копалини.
Нафта, газ, конденсат
Пошуково-розвідувальні роботи на нафту та газ у межах Сумської області розпочалась у першій половині ХХ століття. Першим родовищем, що було відкрито у області було Роменське нафтове родовище. Відкриття цього родовища ознаменувало початок розвідувальних та експлуатаційних робіт в межах Дніпровсько-Донецької западини. Запаси нафти на 21 родовищі складають 40,9 млн т, з них розробляють 17. Запаси газу на 41 родовищі (з них розробляють 21) 402,5 млрд м3. Запаси газоконденсату, що видобувають на 17 родовищах, становлять 12,5 млн т.
Розробляють такі родовища:
нафтові – Ясенівське, Бугруватівське, Шатравинське, Східно-Рогинцівське, Голиківське, Прокопенківське, Турутинське;
газові – Русанівське, Краснозаярське;
газоконденсатні – Миколаївське, Ярмолинцівське, Кулябчинське, Валюхінське, Загорянське, Андріяшівське, Волошківське;
нафтогазоконденсатні – Великобубнівське, Артюхівське, Коржівське, Перекопівське, Анастасівське, Липоводолинське, Південно-Панасівське, Куличихінське, Качанівське, Рибальське, Глинсько-Розбишівське, Хухрянське, Василівське.
Південно-Панасівське нафтогазоконденсатне родовище розташоване неподалік м. Ромни. Воно відноситься до Талалаївсько-Рибальського нафтогазоносного району. Знаходиться в північно-західній частині північної прибортової зони ДДЗ. Відкрито у 1983 р. під час пошукового буріння у межах Панасівської структури.
Нафтові та газоконденсатні поклади виявлено у горизонтах нижнього карбону. За типом структури є брахіантикліналлю північно-західного простягання, ускладненою трьома склепіннями та розділеною діагональним скидом на два блоки. Розвідані запаси природного газу становлять 4,6 млрд м3, 2,3 млн т конденсату та 4,7 млн т нафти. На даний час розробляється.
Качанівське нафтогазоконденсатне родовище розташоване у Охтирському районі на відстані 20 км від м. Охтирка, у центральній частині північної прибортової зони ДДЗ. За типом структури є брахіантикліналлю північно-західного простягання з девонським соляним ядром. Складка порушена системою поперечних та повздовжніх скидів.
Перспективними площами, на яких варто зосередити пошуково-розвідувальні роботи є: Мітяєвсько-Овинівська, Іванівська, Вербівська, Тростянецька та інші.
Вугілля
У області відомі прояви кам’яного та бурого вугілля. Кам’яне вугілля знайдено у кам’яновугільних відкладах на північному сході та півдні області. Вугільні пласти відносно малої потужності (0,1–0,6 м), залягають на значних глибинах (650‑1000 м, і нижче), що пояснює відсутність промислового інтересу до них. Буре вугілля було знайдено на заході та південному заході області. Прояви бурого вугілля пов’язані із відкладами палеогену та неогену (бучацька, берекська та полтавська світи). Досліджено прояв на окраїні Роменського діапіру. Із трьох шарів, верхній вугільний шар залягає на глибинах 61–116 м, а запаси вугілля оцінюють у 411 млн т, на інших двох – 202 млн т.
Торф
У Сумській області налічується близько 200 родовищ торфу , із балансовими запасами 64,4 млн т. Всі вони низинного типу, приурочені до заплавних частин великих річок (Десна, Сейм, Псел, Ворскла). Промислове значення мають родовища Бичихівське, Молчанське, Клевень-Обеста, а також ділянки Єзуч та Гнилицька. Значна частина торфовищ області меліорована і використовується у якості сільськогосподарських угідь.
Сапропель
На території Сумської області нараховується 188 озер, де виявлено 55 родовищ сапропелю із загальними геологічними запасами 6699 тис. т, з яких балансові становлять 6486 тис. т, а позабалансові — 213 тис. т. Видобуток сапропелю на цих родовищах наразі не ведеться. Запаси сапропелю за категоріями А+В+С1 становлять 2,36% від загальноукраїнських запасів. На 40 обстежених озерах донні відклади переважно представлені високозольним мулом із прошарками високозольного сапропелю із загальними запасами 4453 тис. т.
Кварцити для виробництва кремнію
Баницьке родовище високочистих кварцитів розташоване у Шосткинському районі, у 20 км на південь від м. Глухів. Розробку родовища розпочали у 1890 р., а з 1928 р. його розробляють як промисловий об’єкт. У 1958 р. сировину з цього родовища почали використовувати для виробництва кристалічного кремнію. Продуктивна товща кварцитовидних пісковиків належить до відкладів бучацької світи (еоцен). Середня потужність складає 9 м. За якістю сировини, родовище унікальне за вмістом кремнезему – 99–99,9%. Запаси складають 9,8 млн т, а площа кар’єру становить 20 га.
Менш якісну сировину також видобувають поблизу сіл Ховзівка та Руднєво, вміст кремнезему складає 65–68%. Схожим за кількістю та якістю запасів до Баницького родовища є Мацківське родовище кварцитопісковиків. Воно розташоване в 5 км на північний захід від Баницького родовища. На родовищі виконано попередню розвідку. Через складні умови і збитковість розробки, його не рекомендували для подальшої детальної розвідки.
Фосфорити
Фосфорити значно поширені у межах Сумської області. Залягає він неглибоко, у середньому 1,5–2,5 м, утворюючи прошарок між відкладами маастрихтського ярусу крейди та бучацької світи палеогену на півдні області. Виділяється Кролевецьке родовище фосфоритів не дуже хорошої якості. Є підстави переоцінити значення деяких родовищ фосфориту, а саме поблизу сіл Стецьківка та Могриця, де середній вміст P2O5 становить 28–30% та 15–30% відповідно. Потужність фосфоритового шару на Стецьківському родовищі складає 0,3–0,6 м, а глибина залягання – 17–25 м. На родовищі поблизу с. Могриця потужність шару фосфоритів складає 0,2–0,5 м, а глибина залягання — 30–50 м.
Сірка
На Бугруватівському родовищі запаси сірки пов’язані з нафтою. Їх оцінюють у 400 тис. т. Сірка частково розчинена у нафті, чим погіршує її якість. Основні запаси залягають на значних глибинах (кілька кілометрів), через що видобувати її нерентабельно. Розчинену у нафті сірку вилучають, але ці кількості не складають промислових масштабів.
Пісок
В області відкрито більше 60 родовищ пісків , із загальними запасами 101,2 млн м3, при чому більшість з них досить великі (Богданівське, Сумське, Басівське, Подолівське тощо). На території Сумської області відоме одне родовище формувальних пісків – Майське. Воно містить палеогенові та неогенові кварцові піски, що використовуються у металургії при формуванні ливарних форм.тУ межах області, у південній її частині, відомі прояви скляних пісків. Найперспективнішими ділянками є родовища кварцових пісків Люджанське та Журавне у Охтирському районі та Басівське у Сумському районі. За якістю сировини, піски придатні для виготовлення скляної тари та віконного скла.
Родовища будівельних пісків здебільшого розташовані у центральній і північній частинах області. Вони приурочені, переважно, до четвертинних відкладів. На державному балансі запасів обліковується 11 родовищ, 5 у Сумському районі та по 3 у Шосткинському та Конотопському районах. У межах області налічується 8 родовищ пісків, придатних для виготовлення силікатної цегли. Серед них Богданівське, Сумське, Басівське – І, Басівське ‑ІІ та Стецьківське. Із них для виготовлення силікатної цегли розробляються піски родовища Басівське – ІІ.
Пісковик
Пісковик використовують як сировину для виготовлення бутового каменю та щебеню. Серед родовищ, що розробляють це Мосіївське, Романівське, Берюхівське, Ховзівське, Кушкінське, Забелівське, Кочергінське та Петухівське.
Будівельний камінь
У якості будівельного каменю у межах Сумської області до використання придатні лише діабази Роменського соляного куполу. Діабази тут відслонюються на поверхні і розробляються кар’єрним способом для місцевих потреб.
Каоліни
На Глухівському родовищі залягають поклади унікально чистих каолінових глин палеогенового віку. Глухівське (Полошківське) родовище розроблялось кустарним способом близько 200 років. У 1974 р. розробку родовища припинили. Каоліни високо пластичні та дисперсні. Залишкові розвідані запаси складають 22 тис. т. У районі родовища є перспективні площі для відкриття покладів високоякісних вторинних каолінів.
Сировина цегельно-черепична
У Сумській області відкрито 94 родовища цегельно-черепичної сировини, з яких 55 розробляється. Сумарні запаси області оцінюються у 92,766 млн м3. У області поширено чимало різновидів глин .
Широко поширені у межах області відклади так званих «київських мергелів». Мергелисті глини київського надгоризонту (еоцен) придатні для виробництва високоякісної будівельної цегли жовтувато-зеленкуватого кольору. Зелені глини харківської світи широко поширені у Сумській області. На родовищах цих глин у Харківській області працюють цегельні заводи. Потужність цих глин становить від 1 до 12 м.
Строкатобарвні глини верхньої частини полтавської серії поширені у межах області на північ від міст Шостка та Глухів, та на південь від м. Суми у напрямку до міст Лубни, Полтава, Харків. Глини цієї серії придатні для виготовлення черепиці та інших видів кераміки за умови шихтування з іншими глинами. Строкаті глини Верхньосироватського та Михайлівського родовищ можна використовувати для виробництва керамічної фасадної і метласької плиток, дренажних труб та керамзитового гравію. У якості сировини для виробництва керамзиту і аглопориту розвідано три родовища, що знаходяться на державному балансі: Стрілецьке і Верхньосироватське з керамзитовою і Торопилівське – з аглопоритовою сировиною.
Мінеральні фарбники
Кам’янське родовище вохри розташоване у Шосткинському районі. Корисна копалина представлена коричнево-бурою пилуватою залізною рудою, що залягає над торфовим шаром. Потужність шару складає 0,2–0,3 м, а вміст оксиду заліза – 36,4–61,4%. При комплексній розробці родовища (разом з торфом) і при виробництві фарби на місці, розробку цього родовища можна вважати рентабельною. Малодосліджені поклади вохри поблизу с. Гвинтове Конотопського району та с. Метлахов Роменського району.
Крейда
Запаси крейди у Сумській області складають 54,4 млн м3, а вміст СаСО3 сягає 93–95%. Промислові поклади крейди приурочені до відкладів кампанського та маастрихтського ярусів. Родовища крейди розташовані у східній та північно-східній частині області, де вона залягає неглибоко, а подекуди виходить на денну поверхню. На даний час у області розробляють 17 родовищ крейди. Найбільшими з них є Заруцьке, Щечківське, Камінське, Прогресівсько-Порохівське.
Заруцьке родовище розташоване поблизу залізничного роз’їзду Заруцький на правому березі р. Клевань. Корисна товща представлена білою крейдою, потужністю до 200 м, що підстеляється мергелем, а перекривається четвертинними пісками та суглинками потужністю 5–10 м. За своїми властивостями крейда відповідає маркам Б і В. Запаси крейди на Запсельському родовищі становлять 3012 тис. т. Крейда придатна у якості карбонатної сировини для вапнування ґрунтів.
Мергель
Для виготовлення цементу придатною сировиною є мергель. У межах області розвідано Середино-Будське родовище. Корисною копалиною тут є карбонатна складова (крейда і мергель) і на окремій ділянці – глина. Запаси, станом на 2010 р., крейди за кат. В+С1– 45,526 млн. т, мергелю за кат. В+С1 – 32,868 млн. т. Також, у якості цементної сировини, можна використати мергелі Прогресівсько-Порохівського і Сорокино-Ромашівського родовищ, що не розробляються.
Гіпс
У минулому, в області розроблялось Роменське родовище гіпсу, яке забезпечувало потреби області на 6%. Наразі дане родовище вже відпрацьоване. На родовищі залишилась певна частина гіпсу, яка перемішана з глинами та мергелями, що значно збільшує вартість їх розробки.
Кам’яна та калійна сіль
Родовища галіту у області пов’язані із соляними діапірами – Роменський та Синівський. Роменське родовище розташоване на схід від залізничної станції Ромни. Це куполоподібна структура, у якій мезозойські відклади прорвані сіллю девонського віку. У площині шток має форму еліпсу, розмірами 6 км по великій осі, 2–3 км по малій осі. На Роменському родовищі якість солі низька, у відсотковому відношенні, 60% — власне галіт, 40% — механічні домішки (гіпс, глини, мергелі). Розвідані запаси родовища складають 435 млн т, проте наразі розробка даного родовища не є рентабельною.Калійні соліі з досить високим вмістом калію присутні на окремих рівнях Роменського соляного купола, що передбачає можливість їх використання. Синівське родовище розробляли за часів Другої світової війни.
Підземні води
Підземні води півдня області належать до Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Прісні води містяться у мезо-кайнозойських водоносних горизонтах і використовуються для водопостачання. Починаючи з пермського водоносного горизонту залягають високомінералізовані води та розсоли.Родовища мінеральних вод займають певне місце серед корисних копалин області. За складом води кремнисті, гідрокарбонатно-кальцієво-магнієво-натрієві, а також гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві та гідрокарбонатні.
Випускаються столові води «Тростянецька» (мінералізація 0,4–1 г/л), «Іволжанська» (0,2–0,9 г/л), «Кристал-Ромен» (до 0,5 г/л). на базі деяких родовищ мінеральних вод створено санаторії. Наприклад, у Сумському районі розташований санаторій «Токарі» , де використовують мінеральні води хлоридно-натрієвого складу типу «Миргородська» (вода «Токарівська»). Відоме джерело залізистої сірководневої мінеральної води в урочищі Вакалівщина, але у широких лікувальних цілях воно не застосовується.
Сумська область є важливим регіоном, що вирізняється різноманіттям корисних копалин. Розробка родовищ нафти та газу, глин, мергелів, торфу відіграє значущу роль в економіці та інфраструктурному розвитку регіону. Проте, важливо звертати увагу на раціональне використання цих ресурсів, збереження екологічної рівноваги та використання сучасних технологій для максимізації користі від їх видобутку. Необхідно також враховувати економічну рентабельність та сталість видобутку, щоб забезпечити довгострокову стійкість та благополуччя для місцевого населення.