Кори­сні копа­ли­ни Він­ни­цької обла­сті

Він­ни­цька область, роз­та­шо­ва­на в цен­траль­ній части­ні Укра­ї­ни, воло­діє зна­чни­ми при­ро­дни­ми ресур­са­ми, серед яких осо­бли­ве місце посі­да­ють кори­сні копа­ли­ни, які мають вели­ке зна­че­н­ня для роз­ви­тку регіо­ну та всі­єї кра­ї­ни. У надрах Він­ни­цької обла­сті від­кри­то 1159 родо­вищ і про­я­вів по 30 видам кори­сних копа­лин. Серед них: залі­зо, апа­тит, фло­го­піт, гра­нат, флю­о­рит, а також уні­каль­ні родо­ви­ща гра­ні­ту й поту­жні покла­ди као­лі­ну.

З точки зору текто­ні­чно­го райо­ну­ва­н­ня, тери­то­рія Він­ни­цької обла­сті вхо­дить у межі Дні­стров­сько-Бузь­кої суб­про­він­ції. При цьо­му вели­ка її части­на нале­жить до Поділь­ської стру­ктур­но-мета­ло­ге­ні­чної зони з рід­кі­сно­зе­мель­ною й апа­ти­то­вою міне­ра­лі­за­ці­єю. У свою чер­гу Поділь­ська стру­ктур­но-мета­ло­ге­ні­чна зона роз­по­ді­ле­на на мета­ло­ге­ні­чні зони: Пів­ні­чно-поділь­ську і Хміль­ни­цьку.

Оста­н­ня є най­ва­жли­ві­шою у міне­ра­ге­ні­чно­му від­но­шен­ні, оскіль­ки саме в ній зосе­ре­дже­но біль­шість родо­вищ і про­я­вів гра­на­ту, фло­го­пі­ту, гра­фі­ту, рід­кі­сних земель, обли­цю­валь­но­го і буді­вель­но­го каме­нів, під­зем­них вод, у тому числі радо­но­вих, вияв­ле­но міне­ра­лі­за­цію молі­бде­ну і міді, у корі виві­трю­ва­н­ня роз­та­шо­ва­ні кру­пні родо­ви­ща пер­вин­них као­лі­нів.

Тож основ­ні кори­сні копа­ли­ни Він­ни­цької обла­сті це:

Руди залізні

Бага­ті родо­ви­ща залі­зної руди були вияв­ле­ні на тери­то­рії обла­сті, що спри­яє роз­ви­тку важ­кої про­ми­сло­во­сті. Добу­ва­н­ня та пере­роб­ка залі­зної руди спри­яє ство­рен­ню нових робо­чих місць, залу­чен­ню інве­сти­цій та роз­ви­тку місце­вої еко­но­мі­ки. Одним з най­більш відо­мих родо­вищ є Пів­ні­чно-При­дні­стров­ське родо­ви­ще, роз­та­шо­ва­не у Кали­нів­сько­му та Гай­син­сько­му райо­нах обла­сті. Пів­ні­чно-При­дні­стров­ське родо­ви­ще є одним з най­біль­ших у кра­ї­ні і воло­діє зна­чни­ми запа­са­ми залі­зної руди. Ці ресур­си вико­ри­сто­ву­ю­ться для виро­бни­цтва чаву­ну, ста­лі та інших мета­лур­гій­них мате­рі­а­лів.

Рідкісні метали

На тери­то­рії Він­нич­чи­ни відо­мо 1 родо­ви­ще і 7 рудо­про­я­вів рід­кі­сних мета­лів. Вміст поро­до­твор­них міне­ра­лів різ­ко нерів­но­мір­ний, так само роз­по­ді­ле­ні рудні міне­ра­ли: мона­цит, цир­кон, іль­ме­ніт. Серед рід­кі­сно­зе­мель­них еле­мен­тів при­су­тні: церій, лан­тан, нео­дим, пра­зе­о­дим, сама­рій, гадо­лі­ній, дис­про­зій та ітрій.

Руди торієві

Відо­мо про 5 пер­спе­ктив­них рудо­про­я­вів з радіо­актив­ною міне­ра­лі­за­ці­єю.
Основ­ним міне­ра­лом-носі­єм торію є мона­цит, кон­цен­тра­ції яко­го дося­га­ють близь­ких до про­ми­сло­вих зна­чень. Зрід­ка в калі­шпа­то­вих пегма­ти­тах від­зна­ча­ю­ться оран­жит, чера­літ, хато­ніт. Май­же всі рудо­про­я­ви торію нале­жать до фор­ма­ції рід­кі­сно­ме­таль­но-рід­кі­сно­зе­мель­ної у лей­ко­гра­ні­тах, вони вияв­ля­ю­ться по радіо­актив­них ано­ма­лі­ях інтен­сив­ні­стю від 100 до 3145 мкр/год. Однак, слід пам’я­та­ти про необ­хі­дність суво­ро­го дотри­ма­н­ня вимог Норм раді­а­цій­ної без­пе­ки Укра­ї­ни (НРБУ-97) при доро­звід­ці вка­за­них про­я­вів.

Торф

У межах Він­ни­цької обла­сті зна­йде­но і різною мірою оці­не­но 26 родо­вищ тор­фу. Близь­ко 70% від­но­ся­ться до дрі­бних, з міні­маль­ною про­ми­сло­вою поту­жні­стю тор­фу 0,7 м, їх пло­ща ста­но­вить 10–50 га, 7 родо­вищ сере­дньо­го мас­шта­бу — 50–300 га і 1 вели­ке — понад 1000 га (Зга­рів­ське), де поту­жність гори­зон­тів кори­сної копа­ли­ни дося­гає 6 м при сере­дніх пока­зни­ках 2–3 м. Покла­ди тор­фу пред­став­ле­ні низин­ним типом з під­ви­ще­ною золь­ні­стю і сту­пе­нем роз­кла­ду 30–35 %. Роз­ві­да­ність їх висо­ка, 11 родо­вищ роз­ві­да­но деталь­но і запа­си їх затвер­дже­ні за кате­го­рі­єю А.

Абразивна сировина

Абра­зив­на сиро­ви­на, зокре­ма гра­нат, є цін­ним при­ро­дним ресур­сом, який зна­хо­дить широ­ке засто­су­ва­н­ня в про­ми­сло­во­сті зав­дя­ки сво­їм уні­каль­ним вла­сти­во­стям – висо­кій твер­до­сті, стій­ко­сті до меха­ні­чно­го зно­шу­ва­н­ня та хімі­чній інер­тно­сті. В Укра­ї­ні зна­чні покла­ди гра­на­то­вих міне­ра­лів вияв­ле­но у Він­ни­цькій обла­сті, зокре­ма на Лознен­сько­му та Слобід­сько­му родо­ви­щах. Ці родо­ви­ща хара­кте­ри­зу­ю­ться зна­чним вмі­стом гра­на­ту в поро­дах і мають важли­ве зна­че­н­ня для роз­ви­тку абра­зив­ної про­ми­сло­во­сті, забез­пе­чу­ю­чи пер­спе­кти­ви для вико­ри­ста­н­ня сиро­ви­ни як на вну­трі­шньо­му рин­ку, так і для екс­пор­ту.

Лознен­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не в Хмель­ни­цько­му райо­ні Він­ни­цької обла­сті. У пла­ні воно пред­став­ле­но вало­по­ді­бним тілом біо­тит-гра­на­то­вих гра­ні­тів. Вміст гра­на­ту в поро­ді у поро­ді коли­ва­є­ться від 9,2 до 17,4, у сере­дньо­му – 12,1 %, ресур­си сиро­ви­ни оці­ню­ю­ться в 7,6 млн т. Слобід­ське родо­ви­ще роз­та­шо­ва­но на пра­во­му бере­зі річки Пів­ден­ний Буг. Воно пред­став­ле­но вихо­да­ми біо­тит-гра­на­то­вих гра­ні­тів, витя­гну­тих на 1 км, зав­шир­шки 600–700 м, які ото­че­ні мігма­ти­та­ми. Мігма­ти­зо­ва­ні різно­ви­ди мають сму­га­сту будо­ву, де чер­гу­ю­ться тем­ні сму­ги (1–2 см), зба­га­че­ні біо­ти­том і грана­том, і сві­тлі, де пере­ва­жа­ють кварц і польо­ві шпа­ти. Вміст гра­на­ту ста­но­вить 14–17%, ресур­си сиро­ви­ни до гли­би­ни 50 м оці­ню­ють в 10 млн т.

Крім того, Він­ни­цька область має зна­чні запа­си буді­вель­них мате­рі­а­лів, зокре­ма вапня­ку, піску та буто­во­го каме­ню. Ці мате­рі­а­ли вико­ри­сто­ву­ю­ться для будів­ни­цтва доріг, інфра­стру­кту­ри, а також у буді­вель­ній та про­ми­сло­вій сфе­рах. Наяв­ність вла­сних запа­сів буді­вель­них мате­рі­а­лів спри­яє роз­ви­тку буді­вель­ної галу­зі та змен­шен­ню витрат на їх імпорт.

Вапняк

Як сиро­ви­на для пиля­них сті­но­вих мате­рі­а­лів вико­ри­сто­ву­ю­ться пере­ва­жно м’я­кі і сере­дньої міцно­сті оолі­то­ві вапня­ки сере­дньо­сар­мат­сько­го під’ярусу, різною мірою кавер­но­зні і ніздрю­ва­ті. Най­більш поши­ре­ні їх вихо­ди на поверх­ню в доли­нах рр. Мура­фа, Мура­шка, Лозо­ва. Поту­жність гори­зон­тів вапня­ків змі­ню­є­ться від 2,4 до 38 м, заля­га­ють вони на гли­би­нах до 60 м. Усьо­го на цій пло­щі роз­та­шо­ва­но 11 родо­вищ, най­біль­ше з яких Дереб­чин­ське, інші — сере­дні за мас­шта­ба­ми – Козлів­ське, Мураф­ське, Дов­жо­цьке, Хомен­ків­ське, Лозів­ське та інші.

Крім того, вапня­ки сере­дньо­сар­мат­сько­го під’ярусу деяких родо­вищ Він­нич­чи­ни при­да­тні для випа­лу вапна, якщо містять: близь­ко 85–99 % СаСОз, не біль­ше 5–8 % SiO2, не біль­ше 2–3 % MgCO3 та інших домі­шок. Най­біль­шим з таких є Рів­ське родо­ви­ще вапня­ку, роз­та­шо­ва­не на пів­ні­чний схід від с. Рів Жме­рин­сько­го райо­ну. Родо­ви­ще екс­плу­а­ту­є­ться, кори­сна копа­ли­на містить 85–95 % СаСО3. Мен­ши­ми за пло­щею, але також пер­спе­ктив­ни­ми є Жда­нів­ське, Джу­рин­ське та Вер­бів­ське родо­ви­ща.

Пісок будівельний

Піща­ні від­кла­ди мають незна­чне поши­ре­н­ня і зосе­ре­дже­ні зде­біль­шо­го в доли­нах р. Пів­ден­ний Буг та його при­ток. Покла­ди піску мають лін­зо­по­ді­бну фор­му з макси­маль­ною гли­би­ною роз­кри­ву 6,5 м при поту­жно­сті про­ду­ктив­них гори­зон­тів від 0,6 до 18,8 м. Усі родо­ви­ща дрі­бні і мають лише місце­ве зна­че­н­ня: При­бузь­ке, При­бо­рів­ське, Бохо­ни­цьке та Тив­рів­ське.

Піски біль­шо­сті родо­вищ неви­со­кої яко­сті, часті­ше це дрі­бно­зер­ни­сті різно­ви­ди з моду­лем кру­пно­сті 1,5–2. Май­же скрізь вміст гли­ни­стої фра­кції пере­ви­щує допу­сти­мі нор­ми ДСТУ (3 % у пісках для отри­ма­н­ня бето­нів і 5–7 % для буді­вель­них роз­чи­нів), тому місце­ві піски потре­бу­ють про­ми­ва­н­ня.

Цегельно-черепична сировина

На тери­то­рії Він­ни­цької обла­сті Дер­жав­ним запа­сом кори­сних копа­лин облі­ко­ву­є­ться 27 родо­вищ сиро­ви­ни цегель­но-чере­пи­чної, 13 з них роз­ро­бля­ю­ться в тепе­рі­шній час. Най­біль­ші з них Зар­ван­ців­ське, Він­ни­цьке, Бра­цлав­ське. Сиро­ви­ною для виро­бни­цтва цегли є поши­ре­ні еоло­во-делю­ві­аль­ні і лесо­по­ді­бні суглин­ки, що часто вихо­дять на ден­ну поверх­ню або заля­га­ють на неве­ли­кій гли­би­ні. При виго­тов­лен­ні цегли суглин­ки вико­ри­сто­ву­ю­ться в при­ро­дно­му ста­ні, тому для отри­ма­н­ня висо­ко­які­сної про­ду­кції необ­хі­дне вве­де­н­ня доба­вок — глин з числом пла­сти­чно­сті 24–36. Мар­ки цегли змі­ню­ю­ться в межах 75–150, зазви­чай 75–100.

Камінь бутовий

За запа­са­ми сиро­ви­ни для виро­бни­цтва буто­во­го каме­ню Він­ни­цька область посі­дає одне з пер­ших місць в Укра­ї­ні. Відо­мо 25 родо­вищ каме­ню, по 12-ти під­ра­хо­ва­но запа­си, 8 екс­плу­а­ту­ю­ться. Роз­ро­бля­ю­ться пере­ва­жно гра­ні­ти ран­ньо­го докем­брію, які хара­кте­ри­зу­ю­ться висо­кою міцні­стю та інши­ми пока­зни­ка­ми, що роблять їх при­да­тни­ми для отри­ма­н­ня про­ду­кції марок 800‑1400.

Най­біль­ше родо­ви­ще – Деми­дів­ське, зна­хо­ди­ться побли­зу одно­ймен­но­го села в Жме­рин­сько­му райо­ні, за 5 км від залі­зни­чної стан­ції Гні­вань. Кори­сна копа­ли­на при­да­тна для отри­ма­н­ня буто­во­го каме­ню мар­ки “800” і щебе­ню марок “800” і “1000. За гео­ло­гі­чною будо­вою та які­стю сиро­ви­ни до Деми­дів­сько­го поді­бні кру­пні родо­ви­ща каме­ню: Саба­рів­ське, Вітав­ське, Стри­жав­ське.

Декоративне та облицювальне каміння

Верх­нє Побуж­жя відо­ме сво­їм деко­ра­тив­ним та обли­цю­валь­ним камі­н­ням: мар­му­ром, ендер­бі­том, піско­ви­ком.
Мар­мур є нату­раль­ним буді­вель­ним мате­рі­а­лом висо­кої яко­сті, вико­ри­сто­ву­є­ться для вну­трі­шньо­го та зов­ні­шньо­го оздо­бле­н­ня буді­вель, ство­ре­н­ня скуль­птур та пам’я­тни­ків. Це дозво­ляє роз­ви­ва­ти кам’я­ни­цтво та ство­рю­ва­ти уні­каль­ну архі­те­кту­ру на тери­то­рії обла­сті.

Ендер­біт видо­бу­ва­ють на Тив­рів­сько­му та Рахни-Полів­сько­му родо­ви­щах, роз­та­шо­ва­них біля смт Тив­рів. Кори­сна копа­ли­на — ендер­біт сірий, тем­но-сірий дрі­бно- сере­дньо­зер­ни­стий тон­ко­сму­га­стий, одно­рі­дний, май­же не містить остан­ців кри­ста­ло­слан­ців. За худо­жньо-деко­ра­тив­ни­ми вла­сти­во­стя­ми ендер­бі­ти від­по­від­а­ють суча­сним вимо­гам, мають висо­ку якість полі­ру­ва­н­ня. Крім основ­но­го при­зна­че­н­ня — виго­тов­ле­н­ня пам’ятників, можуть вико­ри­сто­ву­ва­ти­ся для зов­ні­шньо­го і вну­трі­шньо­го обли­цю­ва­н­ня, покри­т­тя під­лог, схо­дів тощо. У полі­ро­ва­ній факту­рі камінь чор­но-сірий, без малюн­ка, тому його можна вико­ри­сто­ву­ва­ти для будів­ни­цтва та обли­цю­ва­н­ня вели­ких спо­руд, бо немає необ­хі­дно­сті вико­ну­ва­ти під­бір одно­рі­дних бло­ків або плит.

Піско­вик добу­ва­ють на Дов­жо­цько­му родо­ви­щі, роз­та­шо­ва­но­му за 1 км від с. Дов­жок Шар­го­род­сько­го райо­ну. Кори­сною копа­ли­ною є дрі­бно­зер­ни­сті білі поро­ди сере­дньо­го сар­ма­ту з яких можна виго­тов­ля­ти обли­цю­валь­ну пли­тку з факту­рою “Ске­ля”, бор­то­ві каме­ні та інші архі­те­ктур­ні дета­лі.

Каолін первинний

Поміж інших кори­сних копа­лин Він­ни­цької обла­сті можна виді­ли­ти као­лін — м’я­ку, білу гли­ну, яка має вели­ке зна­че­н­ня в кера­мі­чній та фар­ма­цев­ти­чній про­ми­сло­во­сті. Као­лін зна­хо­ди­ться у вели­ких кіль­ко­стях у під­зем­них запа­сах обла­сті і є важли­вим пре­дме­том екс­пор­ту. Пів­ні­чно-схі­дна части­на Він­ни­цької обла­сті хара­кте­ри­зу­є­ться най­кра­щою збе­ре­же­ні­стю кори виві­трю­ва­н­ня, з чітко вира­же­ною као­лі­но­вою зоною, роз­ви­не­ною по гра­ні­то­ї­дах бер­ди­чів­сько­го ком­пле­ксу. Най­ві­до­мі­шим є Тур­бів­ське родо­ви­ще, що роз­та­шо­ва­не біля смт Тур­бів та ряд пер­спе­ктив­них про­я­вів: Коро­лів­ський, Літин­ський, Сути­сків­ський тощо. У райо­ні фун­кціо­ну­ють вели­кі као­лі­но­ві ком­бі­на­ти, які рані­ше видо­бу­ва­ли і пере­ро­бля­ли близь­ко поло­ви­ни загаль­но­го вало­во­го об’єму као­лі­нів у СРСР.

Підземні води

Родо­ви­ща під­зем­них вод при­уро­че­ні до трі­щи­ну­ва­тої зони кри­ста­лі­чних порід та вапня­ко­вих від­кла­дів сар­мат­сько­го яру­су. На тери­то­рії обла­сті в різні роки роз­ві­да­но і затвер­дже­но запа­си по 6‑ти родо­ви­щах питних під­зем­них вод та 6‑ти родо­ви­щах сто­ло­вих і міне­раль­них радо­но­вих вод.
Най­ві­до­мі­шим серед них є Хміль­ни­цьке родо­ви­ще радо­но­вих вод, що було від­кри­те в 1935 р і ста­ло при­чи­ною фор­му­ва­н­ня Хміль­ни­цько­го курор­ту, що спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ліку­ван­нік опор­но-рухо­во­го апа­ра­ту. Води Хміль­ни­цько­го родо­ви­ща від­но­ся­ться до слаб­ко­ра­до­но­вих (10–25 нКи/дм3) і слаб­ко­мі­не­ра­лі­зо­ва­них (0,6–1,1 г/дм³).

При­ро­дні сто­ло­ві та міне­раль­ні крем­ні­є­ві води декіль­кох родо­вищ м.Вінниця від­зна­ча­ю­ться висо­кою які­стю і реко­мен­до­ва­ні для про­ми­сло­во­го роз­ли­ву. Най­біль­шим вва­жа­є­ться родо­ви­ще «Пан­да», дебіт свер­дло­вин, які роз­кри­ли трі­щи­ну­ва­ті поро­ди докем­брію, дося­гає 0,65 тис. м3 на добу. Також вияв­ле­но міне­раль­ні води типу «Мир­го­род­ської».

Усі ці кори­сні копа­ли­ни мають вели­ке зна­че­н­ня для роз­ви­тку про­ми­сло­во­сті, енер­ге­ти­ки та будів­ни­цтва. Вико­ри­ста­н­ня цих ресур­сів спри­яє еко­но­мі­чно­му зро­стан­ню регіо­ну, забез­пе­чує нові робо­чі місця, при­вер­тає інве­сти­ції та спри­яє ство­рен­ню стій­ко­го роз­ви­тку обла­сті в ціло­му.