Руди чор­них мета­лів мають стра­те­гі­чне зна­че­н­ня для мета­лур­гій­ної галу­зі Укра­ї­ни. До таких ресур­сів нале­жать залі­зні, мар­ган­це­ві та хро­мо­ві руди. Залі­зна руда є осно­вою виро­бни­цтва ста­лі та чаву­ну — клю­чо­вих мате­рі­а­лів для будів­ни­цтва, маши­но­бу­ду­ва­н­ня та інфра­стру­кту­ри. Мар­ган­це­ві руди вико­ри­сто­ву­ю­ться як добав­ка до ста­лі для полі­пше­н­ня її вла­сти­во­стей, а хро­мо­ві — для виго­тов­ле­н­ня лего­ва­них ста­лей і жаро­стій­ких спла­вів. Ці копа­ли­ни фор­му­ють базу важ­кої про­ми­сло­во­сті кра­ї­ни та мають вели­ке екс­порт­не зна­че­н­ня.

Руди кольо­ро­вих мета­лів віді­гра­ють клю­чо­ву роль у роз­ви­тку суча­сних техно­ло­гій та про­ми­сло­во­сті. До них нале­жать алю­мі­ні­є­ві, вісму­то­ві, воль­фра­мо­ві, кобаль­то­ві, магні­є­ві, мідні, миш’якові, молі­бде­но­ві, ніке­ле­ві, олов’яні, рту­тні, свин­це­ві, сурм’яні, тита­но­ві та цин­ко­ві руди. Ці мета­ли актив­но засто­со­ву­ю­ться в авіа­цій­ній, авто­мо­біль­ній, еле­ктрон­ній, хімі­чній та обо­рон­ній галу­зях. Зав­дя­ки сво­їм вла­сти­во­стям — лег­ко­сті, коро­зій­ній стій­ко­сті, еле­ктро­про­від­но­сті — кольо­ро­ві мета­ли є осно­вою для виго­тов­ле­н­ня висо­ко­мі­цних кон­стру­кцій, скла­дної техні­ки та еле­ктрон­них при­стро­їв. Їх наяв­ність у надрах Укра­ї­ни забез­пе­чує стра­те­гі­чну сиро­вин­ну базу для техно­ло­гі­чно­го та еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня кра­ї­ни.

Руди бла­го­ро­дних мета­лів мають висо­ку вар­тість і стра­те­гі­чне зна­че­н­ня для еко­но­мі­ки. До них нале­жать руди золо­та, срі­бла та пла­ти­ни . Золо­то та срі­бло тра­ди­цій­но вико­ри­сто­ву­ю­ться в юве­лір­ній спра­ві та є осно­вою фінан­со­вих резер­вів, тоді як пла­ти­на ціну­є­ться за свої уні­каль­ні хімі­чні вла­сти­во­сті та засто­со­ву­є­ться у виро­бни­цтві ката­лі­за­то­рів, меди­чно­го обла­дна­н­ня та еле­ктро­ні­ки. Зав­дя­ки сво­їй рід­кі­сно­сті й висо­кій цін­но­сті, руди бла­го­ро­дних мета­лів ста­нов­лять важли­вий об’єкт для гео­ло­гі­чної роз­від­ки, про­ми­сло­во­го видо­бу­тку та зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної діяль­но­сті.

Руди рід­кі­сно­ме­та­ле­ві та рід­кі­сно­зе­мель­ні ста­нов­лять осно­ву для роз­ви­тку висо­ко­те­хно­ло­гі­чних секто­рів еко­но­мі­ки, таких як еле­ктро­ні­ка, енер­ге­ти­ка, авіа­ко­смі­чна про­ми­сло­вість та «зеле­на» енер­ге­ти­ка. До рід­кі­сно­ме­та­ле­вих нале­жать руди ніо­бію, тан­та­лу, літію, бери­лію, цир­ко­нію, вана­дію, а до рід­кі­сно­зе­мель­них — руди еле­мен­тів лан­та­но­ї­дної гру­пи, вклю­ча­ю­чи нео­дим, пра­зе­о­дим, євро­пій, ітрій тощо . Ці мета­ли неза­мін­ні у виро­бни­цтві постій­них магні­тів, аку­му­ля­то­рів, лазер­них систем, опти­ки, ката­лі­за­то­рів та супер­про­від­ни­ків..

Руди роз­сі­я­них мета­лів мають важли­ве техно­ген­не та стра­те­гі­чне зна­че­н­ня, оскіль­ки містять еле­мен­ти, необ­хі­дні для суча­сних висо­ко­те­хно­ло­гі­чних галу­зей. До них нале­жать руди галію, індію, гер­ма­нію, скан­дію, телу­ру та інші. Ці мета­ли не утво­рю­ють вла­сних родо­вищ у вели­ких кіль­ко­стях, а зазви­чай тра­пля­ю­ться як домі­шки в рудах інших еле­мен­тів — алю­мі­нію, цин­ку, свин­цю, оло­ва. Вони засто­со­ву­ю­ться у виро­бни­цтві напів­про­від­ни­ків, сві­тло­діо­дів, лазе­рів, соня­чних пане­лей, авіа­цій­ної та космі­чної техні­ки. Через обме­же­ність при­ро­дних дже­рел і зро­ста­ю­чий попит, руди роз­сі­я­них мета­лів є об’є­ктом пиль­ної гео­ло­го-еко­но­мі­чної оцін­ки, інно­ва­цій­них мето­дів вилу­че­н­ня та між­на­ро­дної тор­гів­лі.