Кори­сні копа­ли­ни Запо­різь­кої обла­сті

У Запо­різь­кій обла­сті роз­та­шо­ва­но чима­ло родо­вищ кори­сних копа­лин, які віді­гра­ють важли­ву роль у роз­ви­тку про­ми­сло­во­сті та еко­но­мі­ки регіо­ну. У текто­ні­чно­му від­но­шен­ні тери­то­рія Запо­різь­кої обла­сті нале­жить до двох вели­ких гео­стру­ктур­них бло­ків. Пів­ні­чна части­на обла­сті роз­та­шо­ва­на у межах При­а­зов­сько­го мега­бло­ку Укра­їн­сько­го щита (УЩ), якій у рельє­фі від­по­від­ає При­а­зов­ська висо­чи­на, а пів­ден­на – у межах При­чор­но­мор­ської запа­ди­ни, яка у рельє­фі вира­же­на При­чор­но­мор­ською низо­ви­ною.

Таке роз­та­шу­ва­н­ня зумов­лює від­мін­но­сті у про­сто­ро­во­му роз­по­ді­лі родо­вищ кори­сних копа­лин. Основ­на части­на родо­вищ при­уро­че­на до пів­ні­чної части­ни обла­сті, де роз­ро­бля­ю­ться родо­ви­ща залі­зних, мар­ган­це­вих руд, гра­ні­тів, пор­фі­ри­тів тощо. Таке гео­ло­гі­чне поло­же­н­ня спри­яє роз­ви­тку гір­ни­чо-мета­лур­гій­ної про­ми­сло­во­сті та забез­пе­чує потен­ці­ал для подаль­шо­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня регіо­ну.

Газ

При­а­зов­ське газо­ве родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не у При­а­зов­сько­му райо­ні Запо­різь­кої обла­сті, за 6 км на пів­день від смт При­а­зов­ське і обме­же­не з пів­ден­но­го схо­ду бере­гом Азов­сько­го моря. У стру­ктур­но­му від­но­шен­ні При­а­зов­ське родо­ви­ще при­уро­че­не до При­а­зов­сько­го мега­бло­ку Укра­їн­сько­го щита (УЩ). Газо­но­сність При­а­зов­сько­го родо­ви­ща пов’я­за­на з нео­ге­но­вою тов­щею чор­них глин з про­шар­ка­ми і лін­за­ми сірих алев­ро­лі­тів, пісків, піско­ви­ків. Покла­ди газу літо­ло­гі­чно обме­же­ні. Міні­маль­ні гли­би­ни заля­га­н­ня покрів­лі гори­зон­тів ста­нов­лять 88 і 115 м. Газо­но­сні пла­сти на пів­дні родо­ви­ща викли­ню­ю­ться. Поту­жність газо­вих покла­дів – 50–64 м. Най­біль­ші поту­жно­сті газо­на­си­че­них коле­кто­рів хара­ктер­ні для цен­траль­ної части­ни родо­ви­ща.

Буре вугілля

У межах Запо­різь­кої обла­сті родо­ви­ща буро­го вугі­л­ля зосе­ре­дже­ні у пів­ні­чній части­ні обла­сті. Ці родо­ви­ща нале­жать до Дні­пров­сько­го буро­ву­гіль­но­го басей­ну і є його пів­ден­ним кри­лом. Захі­дні­ше м. Орі­хів роз­та­шо­ва­не Орі­хів­ське родо­ви­ще, а у пів­ні­чно-схі­дній части­ні Гуляй­піль­сько­го райо­ну зна­хо­ди­ться Сан­жа­рів­ське родо­ви­ще. Вугі­л­ля тут заля­гає на гли­би­нах від 25 до 50 м та має вели­ку тепло­твір­ну зда­тність.

Торф

У обла­сті відо­мо 5 родо­вищ тор­фу, що пере­бу­ва­ють на облі­ку ДКЗ Укра­ї­ни. Гео­ло­гі­чні запа­си оці­ню­ва­лись у 343 тис. т. Ста­ном на 01.01.2018 р. дані родо­ви­ща не роз­ро­бля­ю­ться.

Залізні руди

Біло­зер­ський залі­зо­ру­дний район – це гру­па родо­вищ залі­зних руд у Запо­різь­кій обла­сті на пів­ден­но­му схи­лі Укра­їн­сько­го кри­ста­лі­чно­го щита. Від­кри­тий Захі­дно­укра­їн­ською гео­ло­гі­чною екс­пе­ди­ці­єю у 1948 р. До ньо­го вхо­дять Пів­ден­но-Біло­зер­ське, Пів­ні­чно-Біло­зер­ське та Пере­вер­зів­ське родо­ви­ща. Кори­сна тов­ща пред­став­ле­на архей­ськи­ми залі­зи­сти­ми квар­ци­та­ми, поту­жні­стю від 60 до 250 м, що про­сте­жу­ю­ться за про­стя­га­н­ням на кіль­ка кіло­ме­трів і за паді­н­ням на понад 1500 м. За міне­ра­ло­гі­чним скла­дом залі­зні руди гема­тит-мар­ти­то­во­го типу. Сере­дній вміст залі­за у рудах ста­но­вить 60,6%.

При­а­зов­ський залі­зо­ру­дний район – це гру­па залі­зо­ру­дних родо­вищ у Запо­різь­кій та Доне­цькій обла­стях. До райо­ну вхо­дять Марі­у­поль­ське, Куксун­гур­ське та Орі­хо­во-Гуляй­піль­ське рудні поля. Кори­сні тов­щі пред­став­ле­ні залі­зи­сти­ми квар­ци­та­ми нижньо­про­те­ро­зой­ської та верх­ньо­ар­хей­ської фор­ма­ції. Вміст залі­за у рудах коли­ва­є­ться від 15 до 34 %. До Куксун­гур­сько­го рудно­го поля вхо­дять Куксун­гур­ське, Сер­гі­їв­ське, Кор­сак­ське, Ново­укра­їн­ське та Пав­лів­ське родо­ви­ща. До Орі­хо­во-Гуляй­піль­сько­го рудно­го поля вхо­дять Гуляй­піль­ське, Васи­нів­ське і Севе­ро­тер­сян­ське родо­ви­ща.

Марганцеві руди

У обла­сті роз­та­шо­ва­не одне з най­біль­ших родо­вищ мар­ган­це­вих руд в Укра­ї­ні – Вели­ко-Токма­цьке. Родо­ви­ще при­уро­че­не до Ніко­поль­сько­го мар­ган­це­во­ру­дно­го басей­ну. Рудні покла­ди пред­став­ле­ні олі­го­це­но­вою тов­щею, скла­де­ною піща­но-алев­ри­то-гли­ни­сти­ми поро­да­ми, яка заля­гає на корі виві­трю­ва­н­ня кри­ста­лі­чних порід. Рудна речо­ви­на пред­став­ле­на жов­на­ми, окру­гли­ми кон­цен­три­чно-шару­ва­ти­ми утво­ре­н­ня­ми, кута­сти­ми шма­тка­ми, суціль­ни­ми про­шар­ка­ми, зем­ли­стою масою, які у сумі займа­ють до 50 % тов­щі. На родо­ви­щі виді­ля­ю­ться окси­дні, окси­дно-кар­бо­на­тні та кар­бо­на­тні руди, при чому остан­ні пере­ва­жа­ють.

Титан-цирконієві руди

На тери­то­рії обла­сті роз­та­шо­ва­ні два роз­си­пні райо­ни ком­пле­ксних титан-цир­ко­ні­є­вих руд Укра­їн­ської роз­си­пної про­він­ції: Гуляй­піль­ський та Токма­цький. До Гуляй­піль­сько­го райо­ну вхо­дять Ново­ми­ко­ла­їв­ська гру­па покла­дів, Улья­нів­ський та Стуль­нів­ський покла­ди. До Токма­цько­го райо­ну вхо­дять Ногай­ське, Бер­дян­ське та Ново­пе­трів­ське родо­ви­ща. На даний момент ці покла­ди не роз­ро­бля­ю­ться.

Золото

Основ­ним золо­то­ру­дним об’єктом Запо­різь­кої обла­сті є Сурозь­ке родо­ви­ще. Воно роз­та­шо­ва­не у Бер­дян­сько­му райо­ні. Золо­то­ру­дна міне­ра­лі­за­ція при­уро­че­на до Соро­кин­ської зелено-кам’яної стру­кту­ри, на пере­ти­ні роз­ло­мів пів­ні­чно-захі­дно­го та пів­ні­чно-схі­дно­го про­стя­га­н­ня. Рудов­мі­сна асо­ці­а­ція пред­став­ле­на залі­зи­сти­ми квар­ци­та­ми, мета­ба­заль­та­ми, мета­ко­ма­ті­ї­та­ми, мета­рі­о­да­ци­та­ми та слан­ця­ми. Рудні тіла пред­став­ле­ні пла­сто­ви­ми тіла­ми оквар­цьо­ва­них та суль­фі­ди­зо­ва­них мета­со­ма­ти­тів у ката­кла­зо­ва­них, бре­кчі­йо­ва­них слан­цях, амфі­бо­лі­тах, магне­ти­то­вих квар­ци­тах. Воно згі­дно заля­га­ють серед вмі­сних порід, часто при­уро­че­ні до кон­та­ктів порід різно­го скла­ду. Вміст золо­та на окре­мих ділян­ках родо­ви­ща сягає 10 г/т.

Молібден, вольфрам, берилій

Молі­бде­но­ва міне­ра­лі­за­ція відо­ма на Чер­ні­гів­сько­му, Сал­ти­чан­сько­му та Обі­то­чно­му маси­вах. Пер­спе­ктив­ним на вияв­ле­н­ня воль­фра­мої міне­ра­лі­за­ції у обла­сті є Сурозь­ке золо­то­ру­дне родо­ви­ще. Рудо­про­я­ви бери­лію у обла­сті відо­мі на родо­ви­щі літі­є­вих пегма­ти­тів «Бал­ка Кру­та», а також Єли­се­єв­сько­му полі кера­мі­чних пегма­ти­тів.

Платиноїди, германій

Для уль­тра­ба­зи­тів басей­ну р. Обі­то­чна, Соро­кин­ської зони хара­ктер­ні під­ви­ще­ні вмі­сти пла­ти­ни та пла­ти­но­ї­дів. Про­я­ви гер­ма­нію у Запо­різь­кій обла­сті відо­мі на Гуляй­піль­сько­му залі­зо­ру­дно­му родо­ви­щі.

Рідкісні метали

В Запо­різь­кій обла­сті відо­мі про­я­ви рід­кі­сних мета­лів. Ново­пол­тав­ське апа­тит-рід­кі­сно­ме­та­ле­ве родо­ви­ще роз­та­шо­ва­не за 1 км на пів­ніч від смт Чер­ні­гів­ка, у Поло­гів­сько­му та Бер­дян­сько­му райо­нах. Дане родо­ви­ще є ком­пле­ксним. Кори­сною копа­ли­ною висту­па­ють апа­тит, руди тан­та­ло­ві, руди ніо­бі­є­ві, руд строн­ці­є­ві, руди рід­кі­сно­зе­мель­ні, руди ура­но­ві, фтор, магне­ти­то­вий кон­цен­трат та кар­бо­на­тна сиро­ви­на.

Рудо­про­яв «Кру­та Бал­ка» роз­та­шо­ва­ний у Бер­дян­сько­му райо­ні, на пра­во­му бере­зі р. Бер­да. Основ­ни­ми кори­сни­ми копа­ли­на­ми на родо­ви­щі висту­па­ють руди тан­та­лу, ніо­бію, літію, що містя­ться у пегма­ти­тах та руди цезі­є­ві, рубі­ді­є­ві та літі­є­ві, що містя­ться у слю­ди­тах і ослю­де­ні­лих поро­дах. Як супу­тні кори­сні копа­ли­ни попе­ре­дньо під­ра­хо­ва­но запа­си польо­во­го шпа­ту, квар­цу, муско­ві­ту, гра­но­діо­ри­ту, квар­цу жиль­но­го та амфі­бо­лі­ту.

Графіт

Покла­ди гра­фі­ту у обла­сті при­уро­че­ні до Тем­рю­цько-Тро­ї­цько­го гра­фі­то­но­сно­го поля. До цьо­го поля від­но­ся­ться Тем­рю­цьке, Тро­ї­цьке та Сачкин­ське родо­ви­ща, що роз­та­шо­ва­ні по сере­дній течії р. Бер­да та в пониз­зі її при­ток побли­зу с. Мико­ла­їв­ка та за 45 км від м. Бер­дянськ на межі із Доне­цькою обла­стю.
Тро­ї­цьке родо­ви­ще гра­фі­ту при­уро­че­не до Бере­стів­ської син­кі­на­лі. У гео­ло­гі­чній будо­ві родо­ви­ща беруть участь амфі­бо­ло­ві, біо­ти­то­ві, гра­нат-біо­ти­то­ві гней­си та каль­ци­фі­ри, що вмі­щу­ють пла­сти амфі­бо­ло­вих гней­сів з гра­фі­том. Сере­дній вміст гра­фі­ту ста­но­вить 4,5%.

Пегматити

Єли­се­їв­ське пегма­ти­то­ве поле роз­мі­ще­не у межах Сал­ти­чан­ської купо­ло­по­ді­бної стру­кту­ри у басей­ні річки Чокрак та відо­ме родо­ви­ща­ми Зеле­на Моги­ла та Бал­ка Вели­ко­го Табо­ру. Дані родо­ви­ща при­уро­че­ні до Чокрак­сько­го роз­ло­му пів­ні­чно-захі­дно­го про­стя­га­н­ня. Родо­ви­ще Зеле­на Моги­ла пов­ні­стю від­пра­цьо­ва­не, нара­зі кар’єр час­тко­во зато­пле­ний. На родо­ви­щі було вста­нов­ле­но 15 пегма­ти­то­вих та аплі­то­вих жил (поту­жність най­біль­ших скла­да­ла до 90 м, дов­жи­на сяга­ла до 400 м). На даний час у бор­тах кар’єру можна спо­сте­рі­га­ти жили письмо­во­го пегма­ти­ту поту­жні­стю до 5 м, субвер­ти­каль­но­го заля­га­н­ня.

Родо­ви­ще Бал­ка Вели­ко­го Табо­ру роз­ро­бля­є­ться на польо­во­шпа­то­ву сиро­ви­ну для кера­мі­чної та скля­ної про­ми­сло­во­сті. На родо­ви­щі жиль­ні тіла скла­де­ні пере­ва­жно пегма­ти­та­ми неясно­гра­фі­чної та гра­фі­чної стру­кту­ри, мен­шу роль віді­гра­ють пегма­ти­ти пегма­то­ї­дної, зер­ни­стої та бло­ко­вої стру­ктур. Роз­мі­ри най­біль­шої з жил скла­да­ють 630 м по дов­жи­ні, поту­жні­стю 40–50 м.

Граніти

Най­більш поши­ре­ни­ми при­ро­дні­ми буді­вель­ни­ми мате­рі­а­ла­ми, що видо­бу­ва­ють у обла­сті є гра­ні­ти. Тут видо­бу­ва­ють сірі (дні­пров­ські) та чер­во­ні гра­ні­ти. Від­сло­не­н­ня гра­ні­тів зустрі­ча­є­ться у бага­тьох місцях обла­сті. Най­ча­сті­ше зустрі­ча­ю­ться дні­пров­ські гра­ні­ти, який вихо­дить на ден­ну поверх­ню вздовж річок Дні­про, Кон­ка та Бер­да. У межах обла­сті роз­ро­бля­ю­ться вели­кі гра­ні­тно-щебе­не­ві родо­ви­ща – Запо­різь­ке, Янців­ське, Сал­ти­чан­ське, Мокрян­ське, Пере­да­то­чнін­ське, Царе­во­кон­стян­ти­нів­ське, Стуль­нів­ське та Острі­ків­ське.

Діабази

Покла­ди діа­ба­зів заля­га­ють у вигля­ді поту­жних дайок, що про­ри­ва­ють мігма­ти­ти, гней­си та інші кри­ста­лі­чні поро­ди При­а­зов­сько­го мега­бло­ку. Родо­ви­ща діа­ба­зів роз­та­шо­ва­ні по бал­ці Купу­рун, що впа­дає у верхів’я доли­ни р. Кор­сак. Зеле­но-сірі діа­ба­зи зустрі­ча­ю­ться пів­ні­чні­ше с. Мар’янівка. Тем­но-сірі діа­ба­зи зна­йде­но між с. Зеле­нів­ка та с. Юр’ївка. Вихо­ди діа­ба­зів можна зустрі­ти також і побли­зу гир­ла р. Чокрак, на пра­во­му бере­зі р. Оби­ті­чна, на р. Кон­ка та р. Суха Кон­ка.

Порфірити

Най­більш поши­ре­ні авгі­то­ві та діа­ба­зо­ві пор­фі­ри­ти. Поту­жність покла­дів незна­чна. Най­кра­щим родо­ви­щем у обла­сті є дай­ка, що роз­та­шо­ва­на по руслу р. Бель­ман­ка.

Амфіболіти

Амфі­бо­лі­ти заля­га­ють у вигля­ді лінз по р. Валю­хо­ва, по р. Токмак, по р. Юшан­ли, а також побли­зу рр. Оби­ті­чна, Кіль­тич­чя та Бер­да. Вели­кі покла­ди амфі­бо­лі­тів є у бал­ці Каїн­ку­ли, побли­зу с. Ново­укра­їн­ка.

Каоліни

Покла­ди као­лі­нів зосе­ре­дже­ні у цен­траль­ній части­ні обла­сті. Най­більш які­сні као­лі­ни заля­га­ють у Поло­гів­сько­му райо­ні (у верхів’ї р. Кон­ка, межу­ю­чи із кри­ста­лі­чним маси­вом; у верхів’ях лівих при­ток р. Моло­чна, вздовж захі­дної межі кри­ста­лі­чно­го маси­ву та на ліво­му бере­зі р. Бер­да). Зустрі­ча­ю­ться као­лі­ни також у Орі­хів­сько­му райо­ні. Роз­ро­бля­ю­ться родо­ви­ща као­лі­ну побли­зу с. Кін­ські Роз­до­ри у бал­ці Біла та біля м. Поло­ги.

Поло­гів­ське родо­ви­ще као­лі­нів та вогне­трив­ких глин про­стя­га­є­ться вздовж бере­гів р. Кон­ки сму­гою зав­довж­ки 30 км і зав­шир­шки близь­ко 5 км. Скла­да­є­ться з 10 діля­нок. Покла­ди пла­сто­по­ді­бні, пов’язані із нео­ге­но­ви­ми від­кла­да­ми, заля­га­ють на гли­би­ні 3–25 м. Загаль­на поту­жність покла­дів ста­но­вить від 1,5 до 15 м.
Біля­їв­ське родо­ви­ще као­лі­ну зна­хо­ди­ться на пів­ніч від м. Віль­нянськ. Родо­ви­ще при­уро­че­не до Віль­нян­ської анти­клі­на­лі Мокро­мо­сков­сько­го гра­ні­тно­го маси­ву і пов’язане з про­ду­кта­ми виві­трю­ва­н­ня кри­ста­лі­чних порід. На родо­ви­щі као­лін заля­гає у вигля­ді трьох покла­дів.

Магнезит

Побли­зу с. Весе­лян­ка Запо­різь­ко­го райо­ну роз­та­шо­ва­ний Весе­лян­ський про­яв таль­ко­ма­гне­зи­ту, який нара­зі не роз­ро­бля­є­ться. Про­яв при­уро­че­ний до Конк­ської магні­тної ано­ма­лії та скла­де­ний мета­мор­фі­чни­ми ком­пле­кса­ми нижньо­го архею, пере­кри­ти­ми кай­но­зой­ськи­ми від­кла­да­ми. Поклад пла­сто­по­ді­бної фор­ми. Таль­ко­ма­гне­зи­ти зеле­ну­ва­то-сірі, сві­тло-сірі, щіль­ні, жир­ні на дотик. Скла­де­ні вони від­по­від­но із таль­ку та магне­зи­ту, які при­бли­зно у рів­них кіль­ко­стях вхо­дять до скла­ду поро­ди.

Глини

У Поло­гів­сько­му та Токма­цько­му райо­нах роз­ро­бля­ють родо­ви­ща глин, при­да­тних для виго­тов­ле­н­ня чере­пи­ці. Всьо­го у обла­сті облі­ко­ву­є­ться 45 родо­вищ глин, при­да­тних для цегель­но-чере­пи­чної про­ми­сло­во­сті, з яких роз­ро­бля­ють 4. Побли­зу хуто­ра Кон­ські Води заля­га­ють гли­ни при­да­тні для виго­тов­ле­н­ня вогне­трив­кої цегли. Також вогне­трив­кі гли­ни заля­га­ють у смт Розів­ка, близь­ко верхів’я р. Мокрі Яли. Біля м. Токмак при­су­тні гли­ни, при­да­тні для гон­чар­но­го про­ми­слу. У обла­сті відо­мо два родо­ви­ща керам­зи­то­вої гли­ни — Токма­цьке та Весе­лів­ське, які на даний час не роз­ро­бля­ю­ться.

Піски

Скля­ні піски видо­бу­ва­ють на Буря­ків­сько­му родо­ви­щі, піски Мало­то­кма­чан­сько­го, Білогір’ївського та Омель­ни­цько­го родо­вищ не роз­ро­бля­ю­ться. У обла­сті відо­мі два родо­ви­ща фор­му­валь­них пісків, з яких одне роз­ро­бля­є­ться. Побли­зу м. Поло­ги заля­га­ють дрі­бно­зер­ни­сті чисті квар­цо­ві піски. Висо­ко­які­сні піски видо­бу­ва­ють у Поло­гів­сько­му та Орі­хів­сько­му райо­нах та в око­ли­цях м. Запо­ріж­жя. Зна­чні запа­си пісків є в райо­ні сіл Ново­да­ни­лів­ка, Тер­пі­н­ня, Май­ське та міст Моло­чанськ, Токмак, Мелі­то­поль.

Пісковики

Побли­зу м. Васи­лів­ка відо­мі покла­ди піско­ви­ків поту­жні­стю до 6 м. На пів­ден­ний захід від стан­ції Поло­ги заля­га­ють поту­жні шари піско­ви­ків, поту­жні­стю до 10 м. Також зна­чні запа­си вияв­ле­ні у Орі­хів­сько­му, Чер­ні­гів­сько­му та Мелі­то­поль­сько­му райо­нах.

Вапняки

На бере­зі р. Дні­про, в райо­ні с. Білень­ке роз­та­шо­ва­не родо­ви­ще вапня­ку.

Опока

У обла­сті відо­ме Ново­се­ме­нів­ське родо­ви­ще кре­ме­ни­стої сиро­ви­ни, яке нара­зі не роз­ро­бля­є­ться. Кори­сна копа­ли­на пред­став­ле­на тре­пе­лом алев­ро­лі­то­вим та опо­коюкрем’янистою.

Підземні та мінеральні води.

Тери­то­рія обла­сті нале­жить до двох вели­ких гідро­гео­ло­гі­чних басей­нів – При­чор­но­мор­сько­го арте­зі­ан­сько­го басей­ну та Укра­їн­сько­го басей­ну трі­щин­них вод. Водо­но­сні гори­зон­ти При­чор­но­мор­сько­го арте­зі­ан­сько­го басей­ну при­уро­че­ні до оса­до­вих крей­до­вих, палео­ге­но­вих, нео­ге­но­вих та четвер­тин­них від­кла­дів. Водо­но­сні гори­зон­ти Укра­їн­сько­го басей­ну трі­щин­них вод при­уро­че­ні до трі­щи­ну­ва­тої зони кри­ста­лі­чних порід докем­брію та про­ду­ктів їх виві­трю­ва­н­ня, оса­до­вих крей­до­вих, палео­ге­но­вих та нео­ге­но­вих від­кла­дів. Екс­плу­а­та­цій­ні запа­си прі­сних під­зем­них вод Запо­різь­кої обла­сті, при­да­ні для питно­го водо­по­ста­ча­н­ня, скла­да­ють близь­ко 300 тис. м³/добу.

У Запо­різь­кій обла­сті відо­мі Азов­ське, Бер­дян­ське, Кири­лів­ське, Лазур­не, Мир­нен­ське, Моло­чан­ське, Мелі­то­поль­ське, При­а­зов­ське родо­ви­ща питних під­зем­них та міне­раль­них вод. Питні під­зем­ні води Мир­нен­сько­го родо­ви­ща при­уро­че­ні до від­кла­дів буча­цької сві­ти еоце­ну. За хімі­чним скла­дом води суль­фа­тно-хло­ри­дно-гідро­кар­бо­на­тні натрі­є­ві без спе­ци­фі­чних ком­по­нен­тів, загаль­на міне­ра­лі­за­ція ста­но­вить 0,67 г/л. Під­зем­ні води Моло­чан­сько­го родо­ви­ща за скла­дом хло­ри­дно-суль­фа­тно-гідро­кар­бо­на­тні каль­ці­є­во-натрі­є­ві, магні­є­во-каль­ці­є­во-натрі­є­ві та суль­фа­тно-хло­ри­дно-гідро­кар­бо­на­тні. Міне­ра­лі­за­ція 0,6–0,9 г/л. За скла­дом та сані­тар­но-бакте­ріо­ло­гі­чни­ми пока­зни­ка­ми вода «Моло­чан­ська» від­по­від­ає вимо­гам, пред’явленим до при­ро­дно-сто­ло­вих вод.

У місті Бер­дянськ роз­та­шо­ва­но кіль­ка дже­рел міне­раль­них вод. Тут видо­бу­ва­ють йодо­бром­ні води висо­кої міне­ра­лі­за­ції, хло­ри­дно-натрі­є­ві води сере­дньої міне­ра­лі­за­ції та муло­ві суль­фі­дні гря­зі. Міне­раль­ні води Кири­лів­сько­го родо­ви­ща при­уро­че­ні до сар­мат­сько­го яру­су нео­ге­ну та олі­го­це­ну. Води сар­мат­ських від­кла­дів хло­ри­дно-натрі­є­ві, сере­дньо-міне­ра­лі­зо­ва­ні. За хімі­чним скла­дом вони близь­кі до вод Мир­го­род­сько­го та Ста­ро-Русько­го типів. Води олі­го­це­но­во­го гори­зон­ту хло­ри­дно-натрі­є­ві, а за міне­ра­лі­за­ці­єю є роз­со­ла­ми (50–52 г/л). Вміст бро­му у водах дося­гає баль­нео­ло­гі­чних норм (60–100 мг/л). Обме­же­не поши­ре­н­ня на родо­ви­щі мають ліку­валь­ні гря­зі.

Запо­різь­ка область воло­діє зна­чни­ми запа­са­ми різних кори­сних копа­лин та міне­раль­них вод, які віді­гра­ють важли­ву роль у галу­зі енер­ге­ти­ки, мета­лур­гії, будів­ни­цтва та інших про­ми­сло­вих секто­рах. Потен­ці­ал цих ресур­сів спри­яє роз­ви­тку еко­но­мі­ки та ство­рен­ню нових робо­чих місць в регіо­ні. Подаль­ший роз­ви­ток екс­плу­а­та­ції та вико­ри­ста­н­ня цих кори­сних копа­лин може спри­я­ти сти­му­лю­ван­ню еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, під­ви­щен­ню жит­тє­во­го рів­ня насе­ле­н­ня та роз­ви­тку інфра­стру­кту­ри обла­сті. Однак необ­хі­дно вра­хо­ву­ва­ти також еко­ло­гі­чні аспе­кти та забез­пе­чи­ти ста­ле та ефе­ктив­не вико­ри­ста­н­ня при­ро­дних ресур­сів для збе­ре­же­н­ня дов­кі­л­ля та забез­пе­че­н­ня зба­лан­со­ва­но­го роз­ви­тку регіо­ну.