Корисні копалини Житомирської області
Важко знайти в Україні область, рівну Житомирщині за кількістю, розмаїттям та унікальністю корисних копалин. Недаремно її називають українською скарбницею або «Уралом в мініатюрі». Своїм багатством область зобов’язана розміщенням у межах Українського щита.
Згідно з Державним балансом запасів корисних копалин України, на території Житомирської області розміщено більше півтисячі родовищ корисних копалин, з яких нині розробляється близько 200.
Є тут родовища паливно-енергетичної сировини. На території області розміщено близько 140 родовищ торфу з переважною концентрацією в північно-західній частині області. Тут відомі 2 буровугільні розрізи, щоправда нині вже закриті.
Рудні корисні копалини представлені в основному ільменітом — рудою титану, а також свинцем, цинком, берилієм, ванадієм, молібденом, цирконієм, скандієм. Запаси титану на Житомирщині складають понад 85% усіх розвіданих запасів титанових руд України. Видобуток титанових руд повністю забезпечує потреби України, значна частина сировини експортується закордон.
На території Житомирської області відомий ряд родовищ титан-цирконієвих руд магматогенного і екзогенного генезисів, які входять до складу Волинського гірничорудного району. Магматогенні родовища мають комплексний характер, оскільки містять крім ільменіту ще й апатитову мінералізацію, яка за складом відповідає фторапатиту. Кількісно титанові мінерали переважають над апатитом у відношенні від 2:1 до 7:1. Серед титанових мінералів майже завжди переважає ільменіт. Характерною особливістю руд малих інтрузій Житомирської області є повсюдна присутність у титанових і темноколірних (піроксен, олівін та ін.) мінералах у підвищених кількостях рідкісних металів, зокрема ванадію та скандію у вигляді ізоморфних домішок, а також ніобію, танталу, цирконію, гафнію та елементів рідкісноземельної групи (ітрію і церію).
Метали платинової групи встановлено в породах прутівського, букинського та коростенського комплексів. Основні перспективи виявлення промислових об’єктів можна пов’язувати з розшарованими тілами базит-гіпербазитових порід, які мають чітку мідно-нікелеву спеціалізацію. Потенційно платиноносними утвореннями на території досліджень також є вуглецеві породи василівської світи, грейзени та лужні метасоматити тектоно-метасоматичних зон.
Вольфрамове зрудніння пов’язане з метасоматичними скарновими утвореннями, які тяжіють до великих тектонічних зон, насамперед до Красногірсько-Житомирської. Незважаючи на невелику потужність інтервалів з підвищеним вмістом металу і не завжди встановленим мінералом-носієм, зона має значні перспективи на виявлення більш вагомих накопичень вольфраму. Потребує додаткового вивчення ділянка південного екзоконтакту Коростенського плутону з високим вмістом елемента в районі с. Осники, де встановлено процеси ороговикування, та ділянка прояву Лісний з високим вмістом металу, пов’язаним з карбідною сполукою, аналогів якої в Україні не встановлено.
На Житомирщині величезна мінерально-сировинна база нерудної сировини, серед якої варто передовсім згадати унікальне облицювальне каміння ( граніти, лабрадорити, габро, перекристалізовані вапняки) з розмаїтою гамою кольорів. На території області розвідано близько 70 родовищ облицювального каменю, розробляється близько 40 родовищ, видобуток становить 60% від всього видобутку цієї сировини в Україні. Про якість каменю свідчить те, що з Лизниківського граніту побудовано сходи і майданчик перед Верховною Радою, а з Коростенського граніту виготовлено плитку, якою облицьовано станцію метро Хрещатик.
Територія області належить до Буртинської графітоносної області, де відомі численні прояви графіту, які належать до метаморфічного типу графітової рудної формації. Прояви графіту просторово пов’язані з мігматитами шереметівського комплексу і гнейсами тетерівської серії. Найбільші прогнозні ресурси мають Теньківський та Шереліетівськиіі прояви.
Крім того, є на Житомирщині чимало родовищ каолінів, кварцових пісків, будівельного каменю, вогнетривких глин тощо.
Жодна область України не може похвалитися такою колекцією самоцвітів, як Житомирщина. Це не лише бурштин, який трапляється на третині території області. Камерні пегматити унікального Волинського родовища містять кілька різновидів кварц (гірський кришталь, цитрин, моріон), берили (переважно жовтий геліодор) і топази різної кольорової гами — безбарвний, блакитний, винний і різнокольоровий – поліхромний. У радянські часи на родовищі видобували переважно п’єзокварц — бездефектний кварц, який вважався стратегічною сировиною, оскільки використовувався в воєнній техніці (гідроакустичних комплексах та ін.), а кристали берилу і топазу нерідко можна було виявити у відвалах. В наш час у техніці використовуються штучні кристали, а на родовищі видобувається ювелірна сировина.
Багато розвіданих родовищ нині не експлуатуються. Водночас, за оцінками геологів, на території області можливе виявлення ресурсів низки металічних корисних копалин (молібдену, олова, срібла тощо), а також алмазів. Отже, Житомирська область має значні перспективи нарощування мінерально-сировинної бази, можливості для забезпечення потреб економіки України та збільшення надходжень до державного бюджету від експорту.
Інститут Геології має великий досвід у сфері надрокористування Житомирської області, до того ж комплексно вирішує будь-які питання надрокористувачів. У разі зацікавленості з переліком послуг ознайомтесь будь-ласка заповніть форму: