Крей­да — оса­до­ва орга­но­ген­на сла­боз­це­мен­то­ва­на, тон­ко­зер­ни­ста кар­бо­на­тна гір­ська поро­да. Скла­де­на пере­ва­жно каль­ци­то­ви­ми зали­шка­ми мор­ських план­ктон­них водо­ро­стей – коко­лі­то­фо­рид. Утво­рю­є­ться на гли­би­нах понад 100–300 м у теплих морях вна­слі­док нагро­ма­дже­н­ня орга­ні­чних решток (пере­ва­жно чере­па­шок) і оса­дже­н­ня СаСО₃ з мор­ської води. Фор­му­ва­н­ня крей­ди від­бу­ва­ло­ся пере­ва­жно в мезо­зой­ську еру, а саме в крей­до­во­му пері­о­ді, який три­вав від 145 до 66 міль­йо­нів років тому. У цей пері­од на зна­чних пло­щах суча­сних кон­ти­нен­тів пану­ва­ли теплі міл­ко­во­дні моря, де й від­бу­ва­ло­ся інтен­сив­не нагро­ма­дже­н­ня орга­ні­чно­го мате­рі­а­лу.

Крей­да має одно­рі­дну дрі­бно­зер­ни­сту стру­кту­ру, зазви­чай білу або сві­тло-сіру, іно­ді з домі­шка­ми гли­ни, квар­цу, фосфа­тів або орга­ні­ки, що нада­ють їй різних від­тін­ків. Основ­ним міне­раль­ним ком­по­нен­том поро­ди є каль­цит (CaCO₃), який ста­но­вить до 98% маси. Зав­дя­ки висо­кій пори­сто­сті (іно­ді понад 40%) та малій щіль­но­сті (при­бли­зно 1,5–2,6 г/см³), крей­да має низь­ку твер­дість (1–2 за шка­лою Моо­са), лег­ко кри­ши­ться, зали­шає слід на поверх­нях, добре вби­рає воду і актив­но реа­гує з кисло­та­ми з виді­ле­н­ням вугле­ки­сло­го газу.

Крей­да вхо­дить до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня, затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як сиро­ви­на хімі­чна, сиро­ви­на цемен­тна та сиро­ви­на для каме­ню буто­во­го та щебе­ню.

Видо­бу­ток крей­ди зазви­чай здій­сню­є­ться від­кри­тим (кар’єр­ним) спосо­бом. Отри­ма­ні бри­ли подрі­бню­ють і помі­ща­ють в воду. При пере­мі­шу­ван­ні частин­ки каль­цію спли­ва­ють. Зго­дом їх вису­шу­ють і вико­ри­сто­ву­ють в різних цілях. Не пере­ро­бле­ні каме­ні від­прав­ля­ють на випал для отри­ма­н­ня вапна.

Сму­га крей­до­вих від­кла­дів про­стя­га­є­ться від Муго­джар на захо­ді Казах­ста­ну через росій­ські регіо­ни (бєл­го­род­ська, воро­незь­ка, вол­го­град­ська, сара­тов­ська обла­сті) в Укра­ї­ну, Поль­щу, Німеч­чи­ну, Фран­цію, Вели­ко­бри­та­нію.

У нашій кра­ї­ні нара­хо­ву­є­ться близь­ко 60 родо­вищ з балан­со­ви­ми запа­са­ми близь­ко 450 млн. т. Основ­ні запа­си зосе­ре­дже­ні в Доне­цькій обла­сті — 218 млн. тонн. Поту­жність крей­дя­них товщ у захі­дних обла­стях до 20 м, у схі­дних — 50–56,5 м. Основ­ні її запа­си зосе­ре­дже­ні побли­зу міст Слов’янськ (Доне­цька обл.), Ізюм (Хар­ків­ська обл.), Лиси­чанськ (Луган­ська обл.), Глу­хів (Сум­ська обл.), Нов­го­род-Сівер­ський (Чер­ні­гів­ська обл.). Відо­мі також покла­ди у Волин­ській, Рів­нен­ській і Тер­но­піль­ській обла­стях.

Одним із най­ві­до­мі­ших місць видо­бу­тку крей­ди є Тор­го­ви­цьке родо­ви­ще. Воно зна­хо­ди­ться за 17 км від сели­ща місько­го типу Мли­нів в селі Тор­го­ви­ця Рів­нен­ської обла­сті. Крей­да з Мли­нів­щи­ни хара­кте­ри­зу­є­ться еко­ло­гі­чні­стю та висо­ким вмі­стом каль­цію (від 98,5 до 99,39 %) і пра­кти­чно не містить домі­шок. Саме таку чисту крей­ду й вико­ри­сто­ву­ва­ли для виро­бни­цтва ком­бі­кор­мів або ж дава­ли її тва­ри­нам у тому вигля­ді в яко­му вона є. Лише на одно­му родо­ви­щі в Укра­ї­ні, побли­зу Слов’янська, добу­ва­є­ться сиро­ви­на з ана­ло­гі­чни­ми вла­сти­во­стя­ми.

За видо­бу­ток крей­ди із родо­ви­ща взя­ло­ся під­при­єм­ство «ВіП-АКВА­РЕЛЬ». Ком­па­нія здій­сню­ва­ла пов­ний цикл пере­роб­ки, почи­на­ю­чи із добу­ва­н­ня її в кар’єрі, пере­роб­кою на вла­сних поту­жно­стях і завер­шу­ю­чи фасу­ва­н­ням. Під­при­єм­ство «ВіП-АКВА­РЕЛЬ» спе­ці­а­лі­зу­ва­ло­ся на виро­бни­цтві крей­ди сепа­ро­ва­ної, крей­ди кор­мо­вої та крей­ди для роз­ки­сле­н­ня ґрун­тів.

Ще одне родо­ви­ще які­сної крей­ди було зна­йде­но побли­зу міста Здол­бу­нів Рів­нен­ської обла­сті у 1870‑х роках. Однак, як свід­чать деякі дже­ре­ла, про крей­ду на око­ли­цях міста здол­бу­нів­ча­ни зна­ли дав­но і від­по­від­но видо­бу­ва­ти її поча­ли зна­чно рані­ше, аніж в 70‑х роках XIX сто­лі­т­тя. Видо­бу­ток крей­ди на Здол­бу­нів­сько­му родо­ви­щі веде­ться від­кри­тим кар’єрним спосо­бом. Основ­ним спо­жи­ва­чем є Дер­жав­не під­при­єм­ство «Здол­бу­нів­ський цемен­тно-шифер­ний ком­бі­нат», що вико­ри­сто­вує місце­ву сиро­ви­ну для виго­тов­ле­н­ня цемен­ту.

Крей­да має висо­ку чисто­ту (до 98% кар­бо­на­ту каль­цію), що робить її при­да­тною для виро­бни­цтва цемен­ту, вапна, міне­раль­них доба­вок, папе­ру та пла­стмас. Часто в родо­ви­щі при­су­тні супу­тні гли­ни­сті про­шар­ки, які також мають про­ми­сло­ве зна­че­н­ня. Балан­со­ві запа­си кори­сних копа­лин Здол­бу­нів­сько­го родо­ви­ща (ділян­ка гідро­від­ва­лів) скла­да­ють: суглин­ки – 5928 тис. т; крей­да – 18700 тис. т, у т. ч.: нео­бво­дне­на – 17408 тис. т, обво­дне­на – 1292 тис. т. Річна про­ду­ктив­ність по видо­бу­тку кори­сних копа­ли­ни прийня­та на рів­ні: суглин­ки – 402,7 тис. т; крей­да – 1306,5 тис. т.

Вико­ри­сто­ву­ють у сіль­сько­му госпо­дар­стві, папе­ро­вій і гумо­вій про­ми­сло­во­сті, у будів­ни­цтві тощо.

• Міне­рал вклю­ча­ють до скла­ду цемен­тних сумі­шей, коли потрі­бно нада­ти їм м’якість.
• У виро­бни­цтві скла, лако-фар­бо­вих мате­рі­а­лів, гуми, пла­сти­чних мас, кау­чу­ку, при ство­рен­ні ком­по­зи­тних мате­рі­а­лів на осно­ві ПВХ.
• Крей­ду актив­но вико­ри­сто­ву­ють при виро­бни­цтві кили­мів та ліно­ле­у­му. Крей­да допо­ма­гає регу­лю­ва­ти в’язкі вла­сти­во­сті лате­ксно­го клею, нада­ва­ти виро­бам міцність і покра­щу­ва­ти тепло­збе­рі­га­ю­чі вла­сти­во­сті.
• Також крей­ду засто­су­ву­ють при виго­тов­лен­ні ком­бі­кор­мів і ґрун­то­вих добрив.
• Без крей­ди не обхо­ди­ться папе­ро­ва і кар­тон­на про­ми­сло­вість.

Крей­да — цін­на при­ро­дна сиро­ви­на з висо­ким вмі­стом каль­цію, що актив­но вико­ри­сто­ву­є­ться у про­ми­сло­во­сті, сіль­сько­му госпо­дар­стві та будів­ни­цтві. В Укра­ї­ні відо­мі числен­ні родо­ви­ща крей­ди висо­кої яко­сті, зокре­ма в Рів­нен­ській і Доне­цькій обла­стях, що забез­пе­чу­ють вну­трі­шні потре­би та екс­порт­ний потен­ці­ал.