Мар­ша­літ – це пухка або мало ущіль­не­на поро­да, що скла­де­на на 85–98% із дрі­бних квар­цо­вих зерен і різних домі­шок. Є зали­шко­вим про­ду­ктом виві­трю­ва­н­ня окре­ме­ні­лих вапня­ків або квар­ци­тів і деяких інших кре­ме­ни­стих порід. Мар­ша­літ також відо­мий як, кварц пило­по­ді­бний та кварц боро­шни­стий. Утво­рю­є­ться шля­хом подрі­бне­н­ня та про­сі­ю­ва­н­ня квар­цо­во­го мате­рі­а­лу. За хімі­чним скла­дом мар­ша­літ пере­ва­жно скла­да­є­ться з SiO₂, містить незна­чні домі­шки Al₂O₃, Fe₂O₃ та TiO₂, має амор­фну або кри­ста­лі­чну стру­кту­ру з пило­по­ді­бною фра­кці­єю, білий, сіру­ва­тий або про­зо­ро-моло­чний колір, твер­дість за шка­лою Моо­са рів­ну 7 та висо­ку стій­кість до тер­мі­чних і хімі­чних впли­вів.

Мар­ша­літ вхо­дять до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня, затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як сиро­ви­на абра­зив­на.

Мар­ша­літ утво­рю­є­ться вна­слі­док різних гео­ло­гі­чних про­це­сів. Основ­ни­ми факто­ра­ми є гідро­тер­маль­на діяль­ність, під час якої гаря­чі роз­чи­ни, бага­ті на крем­не­зем, про­со­чу­ють поро­ди і від­кла­да­ють кварц у вигля­ді пило­по­ді­бних мас; меха­ні­чне руй­ну­ва­н­ня квар­цо­вих порід у про­це­сі виві­трю­ва­н­ня або кар’єрної оброб­ки; а також оса­до­ві про­це­си, коли квар­цо­вий пил осі­дає в мор­ських чи прі­сно­во­дних басей­нах і ущіль­ню­є­ться у вигля­ді тон­ких про­шар­ків. Такі умо­ви фор­му­ва­н­ня нада­ють міне­ра­лу висо­ку чисто­ту та одно­рі­дність, що є важли­вим для про­ми­сло­во­го вико­ри­ста­н­ня.

Видо­бу­ток мар­ша­лі­ту здій­сню­є­ться пере­ва­жно від­кри­тим спосо­бом. Кар’єрний метод перед­ба­чає роз­роб­ку квар­цо­вих пісків, їх дро­бле­н­ня та про­сі­ю­ва­н­ня для отри­ма­н­ня пило­по­ді­бної фра­кції. Дода­тко­во про­во­дять про­ми­сло­ве зба­га­че­н­ня, вклю­ча­ю­чи про­сі­ю­ва­н­ня, про­ми­ва­н­ня, суші­н­ня та подрі­бне­н­ня до необ­хі­дної фра­кції. Обся­ги видо­бу­тку в сві­ті сяга­ють міль­йо­нів тонн на рік, зале­жно від попи­ту у скля­ній та абра­зив­ній про­ми­сло­во­сті.

Пило­по­ді­бний кварц при видо­бу­тку може спри­чи­ня­ти респі­ра­тор­ні захво­рю­ва­н­ня, такі як силі­коз, у робі­тни­ків, а кар’єрний видо­бу­ток змі­нює ланд­шафт, впли­ває на ґрун­ти, гідро­ло­гі­чний режим, фло­ру та фау­ну. Для міні­мі­за­ції нега­тив­но­го впли­ву засто­со­ву­ють пило­за­хи­сні систе­ми, рекуль­ти­ва­цію кар’єрів та кон­троль вики­дів пилу у нав­ко­ли­шнє сере­до­ви­ще.

Про­я­ви мар­ша­лі­ту в Укра­ї­ні зафі­ксо­ва­ні у Кри­во­різь­ко­му залі­зо­ру­дно­му басей­ні, де вони пов’язані із зона­ми гіпер­ге­не­зу кре­ме­ни­сто-залі­зи­стих та слан­це­во-кре­ме­ни­сто-залі­зи­стих порід, зокре­ма з оки­сне­ни­ми руда­ми Сакса­ган­сько­го райо­ну. Інше зна­чне родо­ви­ще зна­хо­ди­ться на пів­ні­чний захід від Киє­ва — Гав­ри­лів­ське (побли­зу села Гав­ри­лів­ка, Димер­сько­го райо­ну). Воно пред­став­ле­но пла­стом, зба­га­че­ним мар­ша­лі­том, із пло­щею вихо­ду близь­ко 130 га, поту­жні­стю 1,4–4,8 м та гли­би­ною заля­га­н­ня 5,12–8,75 м, при­уро­че­ним до пол­тав­ських пісків.

Міне­раль­ний склад порід родо­ви­ща хара­кте­ри­зу­є­ться пере­ва­жа­н­ням квар­цу (93–94%) і као­лі­ні­ту (5–6%), у незна­чних кіль­ко­стях тра­пля­ю­ться пла­гі­о­клаз, хал­це­дон, лей­ко­ксен, а також домі­шки тур­ма­лі­ну, рути­лу, дисте­ну, цир­ко­ну, апа­ти­ту, іль­ме­ні­ту та епі­до­ту. За гра­ну­ло­ме­три­чним скла­дом пере­ва­жає дрі­бна фра­кція 0,01–0,06 мм (96–98%). Поту­жність роз­крив­них порід ста­но­вить 7,1 м, поло­ви­на з них пред­став­ле­на висо­ко­які­сною цегель­но-чере­пи­чною сиро­ви­ною. Орі­єн­тов­ні запа­си мар­ша­лі­ту оці­ню­ю­ться у 5,4 млн м³.

Крім відо­мих лока­лі­те­тів в Укра­ї­ні, мар­ша­літ також зустрі­ча­є­ться в США, Чилі, Пів­ден­ній Афри­ці, Азії, а також має кіль­ка пооди­но­ких про­я­вів у Євро­пі.

Мар­ша­літ широ­ко засто­со­ву­є­ться в про­ми­сло­во­сті для виро­бни­цтва рід­ко­го скла, яке слу­гує осно­вою для виго­тов­ле­н­ня шту­чно­го каме­ню, буді­вель­них еле­мен­тів (у поєд­нан­ні з домен­ним шла­ком, піском, тир­сою тощо), а також худо­жніх і деко­ра­тив­них виро­бів із меле­но­го мар­му­ру. Його вико­ри­сто­ву­ють для ущіль­не­н­ня пори­стих кам’яних мас, при­ско­ре­н­ня твер­ді­н­ня цемен­ту, цемен­та­ції ґрун­тів, про­со­чу­ва­н­ня доро­жньо­го покри­т­тя, бри­ке­ту­ва­н­ня вугі­л­ля, виро­бни­цтва кисло­то­трив­ко­го цемен­ту, абра­зив­них мате­рі­а­лів, вогне­трив­ких виро­бів, стри­жнів дуго­вих ламп. Крім того, мар­ша­літ є сиро­ви­ною для виго­тов­ле­н­ня силі­ка­тно­го клею, фане­ри, фібро­лі­ту, хірур­гі­чних пов’язок, а також вико­ри­сто­ву­є­ться як напов­ню­вач у пла­стма­со­вій, гумо­вій, скля­ній та фар­фо­ро-фаян­со­вій про­ми­сло­во­сті.