Молі­бден — важли­вий метал, який широ­ко вико­ри­сто­ву­є­ться у мета­лур­гії для легу­ва­н­ня надмі­цних ста­лей і супер­спла­вів, а також у хімі­чній про­ми­сло­во­сті — пере­ва­жно у вигля­ді молі­бда­тів і ком­пле­ксних спо­лук. Через від­су­тність про­ми­сло­вих родо­вищ, потре­би Укра­ї­ни в молі­бде­ні сьо­го­дні пов­ні­стю покри­ва­ю­ться за раху­нок імпор­ту.

Молі­бде­но­ві руди вхо­дять до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня, затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як руди кольо­ро­вих мета­лів.

Фізико-хімічні властивості

Молі­бден — метал срі­бля­сто-сіро­го кольо­ру з висо­кою тем­пе­ра­ту­рою плав­ле­н­ня (2623 °C), що робить його одним із най­більш туго­плав­ких серед хімі­чних еле­мен­тів. Його щіль­ність ста­но­вить 10,2 г/см³. У чисто­му вигля­ді він твер­ді­ший за залі­зо, але добре під­да­є­ться меха­ні­чній оброб­ці — кува­н­ня, валь­цю­ва­н­ня, штам­пу­ва­н­ня. Молі­бден від­зна­ча­є­ться висо­кою стій­кі­стю до коро­зії, осо­бли­во у від­нов­но­му сере­до­ви­щі, та добре чинить опір впли­ву кислот, зокре­ма HCl і H₂SO₄, однак роз­чи­ня­є­ться в азо­тній кисло­ті.

Метал має добру еле­ктро- й тепло­про­від­ність, неве­ли­кий кое­фі­ці­єнт тепло­во­го роз­ши­ре­н­ня, що робить його неза­мін­ним у висо­ко­тем­пе­ра­тур­них засто­су­ва­н­нях. Утво­рює міцні кар­бі­ди, а також хімі­чні спо­лу­ки з киснем, сір­кою, азо­том. Най­ва­жли­ві­ші з них — три­о­ксид молі­бде­ну (MoO₃) і молі­бда­ти, які мають вели­ке зна­че­н­ня у хімі­чній про­ми­сло­во­сті. Молі­бден добре сплав­ля­є­ться з інши­ми мета­ла­ми, зокре­ма з ніке­лем, залі­зом, воль­фра­мом і тита­ном, що забез­пе­чує йому клю­чо­ву роль у ство­рен­ні висо­ко­ле­го­ва­них і жаро­мі­цних спла­вів.

Генезис родовищ

Молі­бде­но­ві родо­ви­ща фор­му­ю­ться в межах трьох основ­них гене­ти­чних типів: плу­то­но­гі­дро­тер­маль­но­го, скар­но­во­го та грей­зе­но­во­го. Їх утво­ре­н­ня тісно пов’язане з кисли­ми й сере­дні­ми магма­ти­чни­ми інтру­зі­я­ми, що впро­ва­джу­ю­ться у вищі гори­зон­ти зем­ної кори та іні­ці­ю­ють цир­ку­ля­цію міне­ра­лі­зо­ва­них гідро­тер­маль­них роз­чи­нів. Основ­ним рудо­но­сним міне­ра­лом є молі­бде­ніт (MoS₂), який утво­рює жиль­ні, што­квер­ко­ві та про­жил­ко­во-вкра­пле­ні зони.

Плу­то­но­гі­дро­тер­маль­ні родо­ви­ща фор­му­ю­ться без­по­се­ре­дньо в маси­вах гра­ні­то­ї­дів або в їхніх екзо­кон­та­ктних зонах, часто мають фор­му роз­га­лу­же­них што­квер­ків.

• Скар­но­ві родо­ви­ща: утво­рю­ю­ться при кон­та­кті гра­ні­тних інтру­зій із вапня­ка­ми або доло­мі­та­ми, де від­бу­ва­є­ться мета­со­ма­ти­чне замі­ще­н­ня порід з утво­ре­н­ням каль­цит-силі­ка­тних міне­ра­лів і зон з вкра­пле­н­ням молі­бде­ні­ту.
• Грей­зе­но­ві родо­ви­ща: резуль­тат пнев­ма­то­лі­то­во­го і гідро­тер­маль­но­го пере­тво­ре­н­ня кра­йо­вих частин гра­ні­тів із фор­му­ва­н­ням квар­цо­во-слю­ди­стих змі­не­них зон, які містять молі­бде­ніт у вигля­ді роз­сі­я­но­го вкра­пле­н­ня або у кварц-молі­бде­ні­то­вих про­жил­ках.

ного пере­тво­ре­н­ня кра­йо­вих частин гра­ні­тів із фор­му­ва­н­ням квар­цо­во-слю­ди­стих змі­не­них зон, які містять молі­бде­ніт у вигля­ді роз­сі­я­но­го вкра­пле­н­ня або у кварц-молі­бде­ні­то­вих про­жил­ках.

У межах Укра­ї­ни молі­бде­но­ве зру­де­ні­н­ня пере­ва­жно при­уро­че­не до Укра­їн­сько­го щита (УЩ), де інтен­сив­на магма­ти­чна актив­ність, скла­дна текто­ні­ка й наяв­ність кон­та­ктних зон спри­я­ли фор­му­ван­ню числен­них рудо­про­я­вів усіх трьох гене­ти­чних типів.

Генетичні типи та рудні формації

Про­ми­сло­ві кон­цен­тра­ції молі­бде­ну зустрі­ча­ю­ться в родо­ви­щах трьох основ­них гене­ти­чних типів: плу­то­но­гі­дро­тер­маль­но­го, скар­но­во­го та грей­зе­но­во­го. В межах цих типів виді­ля­ю­ться кіль­ка рудних фор­ма­цій: мідно-молі­бде­но­ва, молі­бде­но­ва та воль­фрам-молі­бде­но­ва. Типо­ви­ми мор­фо­ло­гі­чни­ми стру­кту­ра­ми зру­де­ні­н­ня є што­квер­ки, жиль­ні систе­ми та про­жил­ко­во-вкра­пле­ні зони ліній­ної витя­гну­то­сті.

Рудопрояви та перспективні площі

У межах Укра­їн­сько­го щита вияв­ле­но зна­чну кіль­кість молі­бде­но­вих рудо­про­я­вів, які нале­жать до основ­них рудних фор­ма­цій. Най­пер­спе­ктив­ні­шою вва­жа­є­ться Усти­нів­ська пло­ща (Пер­жан­ське рудне поле, пів­ні­чно-захі­дна части­на щита), де виді­ле­но чоти­ри што­квер­ко­вих рудо­про­я­ви: Вер­бин­ський, Усти­нів­ський, Річи­цький і Висо­кий. На них уже під­ра­хо­ва­но запа­си кате­го­рії С2 та визна­че­но пер­спе­ктив­ні ресур­си.

У Сере­дньо­му Придніпров’ї пер­спе­ктив­ним є Схі­дно-Сер­гі­їв­ський рудо­про­яв (Сур­ська зеленокам’яна стру­кту­ра), де виді­ле­но ліній­но-што­квер­ко­ві та золо­то-молі­бде­но­ві міне­ра­лі­зо­ва­ні зони. Ще один важли­вий об’єкт — Ган­нів­ська ділян­ка воль­фрам-молі­бде­но­во­го зру­де­ні­н­ня, де міне­ра­ли молі­бде­ну пов’язані з грей­зе­ні­зо­ва­ни­ми поро­да­ми.

В межах ділян­ки «Чер­во­на» в Дні­про­пе­тров­ській обла­сті, у зоні екзо­кон­та­кту мікро­клі­но­вих гра­ні­тів Кіро­во­град­сько­го ком­пле­ксу з амфі­бо­лі­та­ми ново­кри­во­різь­кої сві­ти, вста­нов­ле­но кру­пне пла­сто-што­квер­ко­по­ді­бне зру­де­ні­н­ня скла­дної фор­ми з нерів­но­мір­ним роз­по­ді­лом молі­бде­ну. Запа­си кате­го­рії С2 зафі­ксо­ва­ні в цен­траль­ній части­ні ділян­ки, а ресур­си Р1 і Р2 — у пів­ден­ній та пів­ні­чній части­нах. Супу­тні ком­по­нен­ти — мідь, вісмут, воль­фрам — видо­бу­ва­ю­ться у скла­ді коле­ктив­но­го кон­цен­тра­ту. Через зро­ста­ю­чий сві­то­вий попит і дефі­цит, ком­пле­ксні руди «Чер­во­ної» мають висо­кий прі­о­ри­тет для подаль­шої роз­від­ки й дослі­дно-про­ми­сло­во­го осво­є­н­ня.

У межах Ком­со­моль­сько­го рудно­го вузла три­ва­ють гео­ло­го­ро­зві­ду­валь­ні робо­ти по пошу­ках полі­ме­та­ле­вих руд, зокре­ма в Стиль­ській і Ново­тро­ї­цькій рудо­но­сних зонах. У при­кон­та­кто­вій части­ні анде­зи­тів і базаль­то­ї­дів Ново­тро­ї­цької зони вияв­ле­но зону суль­фі­дної міне­ра­лі­за­ції поту­жні­стю до 25 м з вмі­стом молі­бде­ну 0,1% та міді 0,9%.

В Доне­цькій обла­сті, на Каль­мі­у­ській пло­щі Схі­дно­го Приазов’я (Ново­се­лів­ська, Вер­бо­ва, Кічі­ксу, Бар­ба­сів­ська, Вишне­ва, Капла­нів­ська ділян­ки) оці­не­но пер­спе­ктив­ні ресур­си молі­бде­ну кате­го­рії Р2, під­ра­хо­ва­но також загаль­ний міне­ра­ге­ні­чний потен­ці­ал — 136,3 тис. т. Виді­ле­на Каль­мі­у­ська вул­ка­но-плу­то­ні­чна стру­кту­ра реко­мен­до­ва­на для подаль­ших гео­ло­го­ро­зві­ду­валь­них робіт.

На Схі­дно-Сер­гі­їв­сько­му рудо­про­я­ві (пів­день Соло­нян­сько­го рудно­го поля) вста­нов­ле­но наяв­ність молі­бде­ну на гли­би­нах до 500 м, з ресур­са­ми кате­го­рій Р1 і Р2. Ган­нів­ська ділян­ка демон­струє типо­ву грей­зе­но­ву міне­ра­лі­за­цію з наяв­ні­стю молі­бде­ні­ту у вигля­ді роз­сі­я­но­го вкра­пле­н­ня або про­жил­ків у квар­цо­вих, польо­во­шпат-квар­цо­вих, епі­дот-квар­цо­вих і флю­о­ри­то­вих поро­дах.

У 2011 році було вико­на­но гео­ло­го-про­гно­зне кар­ту­ва­н­ня Чор­том­ли­цької зеленокам’яної стру­кту­ри мас­шта­бу 1:50 000. Було вияв­ле­но Оле­ксі­їв­ський рудо­про­яв, де ресур­си кате­го­рії Р2 оці­не­но на рів­ні 647 т при сере­дньо­му вмі­сті молі­бде­ну 0,119% (поро­го­вий вміст для окон­ту­рю­ва­н­ня — 0,025%). Про­гно­зні ресур­си Кіров­ської ділян­ки, потен­цій­но­го молі­бде­но­во­ру­дно­го поля, ста­нов­лять 68 108 т.

Укра­ї­на воло­діє сут­тє­вим гео­ло­гі­чним потен­ці­а­лом у части­ні молі­бде­но­вої сиро­ви­ни, осо­бли­во в межах Укра­їн­сько­го щита, Сере­дньо­го Придніпров’я та Приазов’я. З огля­ду на висна­же­н­ня сві­то­вих родо­вищ та зро­ста­ю­чий попит, доціль­ним є актив­не про­дов­же­н­ня роз­ві­ду­валь­них і дослі­дно-про­ми­сло­вих робіт на таких об’єктах, як ділян­ка «Чер­во­на», Схі­дно-Сер­гі­їв­ський про­яв, Усти­нів­ське поле та Каль­мі­у­ська стру­кту­ра.