Оформ­ле­н­ня пра­ва вла­сно­сті або кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою є обов’язковим юри­ди­чним ета­пом при під­го­тов­ці тери­то­рії для надро­ко­ри­сту­ва­н­ня, зокре­ма про­ве­де­н­ня гео­ло­гі­чно­го вивче­н­ня, дослі­дно-про­ми­сло­вої роз­роб­ки та видо­бу­ва­н­ня кори­сних копа­лин. Нале­жно оформ­ле­ні земель­ні пра­ва під­твер­джу­ють закон­ність вико­ри­ста­н­ня ділян­ки та ство­рю­ють пра­во­ву осно­ву для подаль­шо­го отри­ма­н­ня спе­ці­аль­но­го дозво­лу на кори­сту­ва­н­ня надра­ми. Від­по­від­но до стат­ті 125 Земель­но­го коде­ксу Укра­ї­ни, пра­во вла­сно­сті або кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою вини­кає лише з момен­ту його дер­жав­ної реє­стра­ції.

Згі­дно зі стат­тею 79–1 Земель­но­го коде­ксу Укра­ї­ни, земель­на ділян­ка вва­жа­є­ться сфор­мо­ва­ною лише після визна­че­н­ня її меж, пло­щі, місця роз­та­шу­ва­н­ня та вне­се­н­ня від­по­від­них відо­мо­стей до Дер­жав­но­го земель­но­го када­стру. Для цілей надро­ко­ри­сту­ва­н­ня це має прин­ци­по­ве зна­че­н­ня, оскіль­ки саме када­стро­ві дані вико­ри­сто­ву­ю­ться при фор­му­ван­ні кон­ту­рів гір­ни­чо­го від­во­ду, пого­джен­ні про­є­ктної доку­мен­та­ції та про­хо­джен­ні про­це­ду­ри ОВД.

Фор­му­ва­н­ня земель­ної ділян­ки здій­сню­є­ться на під­ста­ві зем­ле­впо­ря­дної доку­мен­та­ції, що роз­ро­бля­є­ться від­по­від­но до вимог Зако­ну Укра­ї­ни «Про зем­ле­устрій». Така доку­мен­та­ція визна­чає пра­во­вий, про­сто­ро­вий та фун­кціо­наль­ний ста­тус ділян­ки і є необ­хі­дною скла­до­вою паке­та доку­мен­тів для надро­ко­ри­сту­ва­н­ня.

Під­ста­ви набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті або кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою визна­че­ні стат­тею 81 Земель­но­го коде­ксу Укра­ї­ни та можуть вклю­ча­ти купів­лю-про­даж, орен­ду, сер­ві­тут, пере­да­чу земель­ної ділян­ки у вла­сність або кори­сту­ва­н­ня за ріше­н­ням орга­нів дер­жав­ної вла­ди чи місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня. Для надро­ко­ри­сту­ва­н­ня осо­бли­во важли­вим є нале­жне доку­мен­таль­не під­твер­дже­н­ня прав на зем­лю в межах кон­ту­ру родо­ви­ща.

Дер­жав­на реє­стра­ція від­по­від­них прав здій­сню­є­ться у Дер­жав­но­му реє­стрі речо­вих прав на неру­хо­ме май­но від­по­від­но до Зако­ну Укра­ї­ни «Про дер­жав­ну реє­стра­цію речо­вих прав на неру­хо­ме май­но та їх обтя­жень». Від­су­тність заре­є­стро­ва­них прав на зем­лю є під­ста­вою для від­мо­ви у пого­джен­ні гір­ни­чо­го від­во­ду або реа­лі­за­ції про­є­ктів з роз­роб­ки родо­вищ.

Осо­бли­ву ува­гу при оформ­лен­ні земель­них прав для надро­ко­ри­сту­ва­н­ня необ­хі­дно при­ді­ля­ти цільо­во­му при­зна­чен­ню земель­ної ділян­ки. Від­по­від­но до ста­тей 19 та 20 Земель­но­го коде­ксу Укра­ї­ни, вико­ри­ста­н­ня зем­лі повин­но від­по­від­а­ти її кате­го­рії та виду цільо­во­го при­зна­че­н­ня. Невід­по­від­ність цільо­во­го вико­ри­ста­н­ня може уне­мо­жли­ви­ти про­ве­де­н­ня гір­ни­чих робіт або потре­бу­ва­ти змі­ни цільо­во­го при­зна­че­н­ня.

Про­це­ду­ра змі­ни цільо­во­го при­зна­че­н­ня є окре­мим ета­пом, що вклю­чає роз­роб­ку зем­ле­впо­ря­дної доку­мен­та­ції, пого­дже­н­ня з упов­но­ва­же­ни­ми орга­на­ми та вне­се­н­ня змін до када­стро­вих і реє­стра­цій­них відо­мо­стей.

На пра­кти­ці оформ­ле­н­ня земель­них прав для надро­ко­ри­сту­ва­н­ня часто ускла­дню­є­ться від­су­тні­стю када­стро­во­го номе­ра, накла­де­н­ням меж сумі­жних діля­нок, наяв­ні­стю обме­жень або обтя­жень, а також невід­по­від­ні­стю факти­чно­го кори­сту­ва­н­ня земель­ною доку­мен­та­ці­єю. Такі обста­ви­ни можуть сут­тє­во впли­ва­ти на стро­ки та можли­вість реа­лі­за­ції про­є­ктів з кори­сту­ва­н­ня надра­ми.

Своє­ча­сне вре­гу­лю­ва­н­ня земель­них питань забез­пе­чує пра­во­ву визна­че­ність, змен­шує ризи­ки при отри­ман­ні спе­ці­аль­них дозво­лів та є клю­чо­вою перед­умо­вою успі­шно­го надро­ко­ри­сту­ва­н­ня.