Про­ми­сло­ві води Пере­д­кар­пат­сько­го про­ги­ну

Про­ми­сло­ві води мають при­ро­дний вміст роз­чи­не­них мікро­ком­по­нен­тів та їх солей у воді. Вони можуть бути тер­маль­ни­ми та вико­ри­сто­ву­ва­тись як тепло­енер­ге­ти­чні; супу­тньо-пла­сто­ві нафто­ві води зба­га­че­ні мікро­еле­мен­та­ми які є супу­тни­ка­ми при пошу­ках нафти й газу; мета­но­ві води вка­зу­ють на силь­но під­ви­ще­ний вміст йоду бро­му іно­ді літію; при­ро­дні роз­со­ли, ропа є міне­раль­ни­ми соля­ми — кухон­на сіль, сода, поташ.

Про­ми­сло­ві води є різних видів: бром­ні, йодні, строн­ці­є­ві, бор­ні, йодо-бром­ні, літі­є­ві, йодо-бор­ні, ура­но­ві. Основ­ни­ми ком­по­нен­та­ми, які вилу­ча­ю­ться із цих вод є від­по­від­но одно­ймен­ні хімі­чні еле­мен­ти та їх солі. При­ро­дні роз­со­ли, ропа теж пред­став­ни­ки про­ми­сло­вих вод, які поши­ре­ні в Пере­д­кар­пат­сько­му про­ги­ні. Здав­на в Пере­д­кар­пат­ті добу­ва­ли (вари­ли) сіль відо­мі соле­вар­ні в містах Долин­ську, Дро­го­би­чі, Боле­хо­ві. Факто­ра­ми ста­біль­но­го хімі­чно­го скла­ду про­ми­сло­вих вод є їх утво­ре­н­ня і заля­га­н­ня на зна­чних гли­би­нах, рух по текто­ні­чним роз­ло­мам, цир­ку­ля­ція по трі­щи­нам і порам гір­ських порід.

У Пере­д­кар­пат­сько­му про­ги­ні в нафто­га­зо­но­сних райо­нах у Біль­че-Воли­цькій СЗФ і Бори­слав­сько-Покут­ськІй СЗФ зустрі­ча­ю­ться про­я­ви про­ми­сло­вих вод. Скла­дні текто­ні­чні пору­ше­н­ня, гео­ло­гі­чна будо­ва в роз­рі­зі родо­вищ нафти, газу та соле­но­сних від­кла­дів є домів­кою для цих вод у фор­мі про­я­вів з визна­че­ним гео­хі­мі­чним типом вод, наяв­ні­стю спе­ци­фі­чних пока­зни­ків таких як міне­ра­лі­за­ція, наяв­ність суль­фа­тів, мікро­еле­мен­тів, тем­пе­ра­ту­ри. При­су­тність у нафто­вій воді барію, радію, строн­цію, молі­бде­ну, золо­та, рту­ті, ура­ну, гер­ма­нію та інш. вка­зує на наяв­ність нафти й газу, а кон­цен­тра­ція вка­зує на поло­же­н­ня покла­ду нафти газу в роз­рі­зі та вид про­ми­сло­вої води. Заля­га­ю­чи на зна­чних гли­би­нах, під­зем­ні води мають під­ви­ще­ну тем­пе­ра­ту­ру і руха­ю­чись пере­но­сять тепло і грі­ють зем­ну кору, в пер­спе­кти­ві можуть бути вико­ри­ста­ні як тепло­енер­ге­ти­чні.

Роз­со­лам Долин­сько­го родо­ви­ща хара­ктер­ні висо­ка якість, ста­біль­ність хімі­чно­го скла­ду і міні­маль­на кіль­кість домі­шок. Про­гно­зні пока­зни­ки пла­тформ­них умов мають хло­ри­дно-натрі­є­вий тип під­зем­них вод та їх висо­ку міне­ра­лі­за­цію, у суча­сних текто­ні­чних умо­вах аль­пій­ської склад­ча­сто­сті надій­ним пока­зни­ком буде тип гідро­кар­бо­на­тних натрі­є­вих вод з низь­кою міне­ра­лі­за­ці­єю. Гео­ло­гі­чний вік під­зем­них вод нале­жать до кем­брію, верх­ньої юри, верх­ньої крей­ди, палео­ге­ну, нео­ге­ну. Весь віко­вий пері­од про­ми­сло­вих про­я­вів під­зем­них вод при­су­тній у Біль­че-Воли­цько­му і Бори­слав­сько-Покут­сько­му нафто­га­зо­но­сних райо­нах. Відо­мі про­ми­сло­ві води роз­со­лів, ропи в солев­мі­сних від­кла­дах воро­ти­щен­ської та бали­цької світ нео­ге­ну. Баль­нео­ло­гі­чні ресур­си Пере­д­кар­пат­сько­го арте­зі­ан­сько­го басей­ну пред­став­ле­ні роз­ма­ї­т­тям сольо­во­го скла­ду, що визна­ча­ють їх вла­сти­во­сті як гідро­тер­маль­ну та міне­раль­ну сиро­ви­ну.

Бромні і йодні прояви промислових вод

Про­я­ви про­ми­сло­вих кон­ди­цій бром­них вод, вияв­ле­ні в райо­ні Калу­ша і Ста­ру­ні хло­ри­дні натрі­є­ві роз­со­ли з міне­ра­лі­за­ці­єю 319–321 г/дм3, вмі­стом бро­му 374–496 мг/дм3.

Про­ми­сло­ві кон­ди­ції йоду вияв­ле­ні в трьох про­я­вах: Лисків­ський, Нижньо­стру­тин­ський та Грабівський‑1, які пред­став­ле­ні хло­ри­дно-натрі­є­ви­ми роз­со­ла­ми з міне­ра­лі­за­ці­єю від 53 до 119 г/дм3 та вмі­стом йоду 26–50,7 мг/дм3.. Біль­шість йодних і бром­них вод пред­став­ле­ні міцни­ми солян­ка­ми з міне­ра­лі­за­ці­єю до 230 г/дм3.

Йодо-бромні промислові води

Ці йодо-бром­ні води (роз­со­ли) най­більш поши­ре­ні серед інших про­ми­сло­вих вод. Роз­со­ли хло­ри­дно­го-натрі­є­во­го та хло­ри­дно­го каль­ці­є­во-натрі­є­во­го скла­ду з міне­ра­лі­за­ці­єю від 43 до 383 г/дм3. У Більче–Волинській СЗФ роз­со­ли, що най­біль­ше наси­че­ні йодом і бро­мом, роз­кри­ті свер­дло­ви­на­ми у межах Гри­нів­сько­го газо­во­го родо­ви­ща серед кем­брій­ських, юрських, крей­до­вих, і нео­ге­но­вих від­кла­дів на гли­би­нах 898‑2350 м. Вміст йоду від 22,8- до 88,8 мг/дм3, бро­му від 220 до 531,4 мг/дм3, загаль­на міне­ра­лі­за­ція від 92 до 184 г/дм3, дебі­ти від 400- до 690 м3/добу. У Бори­слав­сько-Покут­ській СЗФ дебі­ти само­ви­лив­них сер­дло­вин неве­ли­кі — 200–500 м3/добу, міне­ра­лі­за­ція вод змі­ню­є­ться від 50 до 300 г/дм3, вміст йоду від 12,7 до 53 мг/дм3, бро­му від 254 до 804 мг/дм3. Ці води пред­став­ле­ні насту­пни­ми про­я­ва­ми: Ясе­но­ве­цьким, Іва­нів­ським, Дзвиняцьким‑І, Май­дан­ським, Дзви­ня­цьким-ІІІ, Старунським–І, Ста­рун­ським-ІІІ. Ділян­ка Дзви­няч-Ста­ру­ня охо­плює одно­ймен­ні нафто­га­зо­ві родо­ви­ща.

Під­зем­ні води від­кла­дів палео­ге­ну і нео­ге­ну висо­ко­мі­не­ра­лі­зо­ва­ні (220–383 г/дм3) і дуже мета­мор­фі­зо­ва­ні, хло­ри­дно­го каль­ці­є­во-натрі­є­во­го скла­ду. Для них хара­ктер­ний висо­кий вміст бро­му – від 400–550 до 804 мг/дм3; йоду – від 12–20 до 37 мг/дм3; В2О3 до 200–456 мг/дм3. Дебі­ти свер­дло­вин на само­ви­ли­ві скла­ли до 200–500 м3/добу. Пере­лив роз­со­лів спо­сте­рі­га­є­ться про­тя­гом бага­тьох років зі ста­рих свер­дло­вин у вигля­ді гри­фо­нів, що вка­зує на висо­кі запа­си пла­сто­вих енер­гій. Ділян­ку Дзви­няч-Ста­ру­ня, зав­дя­ки висо­ким дебі­там поши­ре­них тут йодо-бром­них вод, можна зара­ху­ва­ти до най­більш пер­спе­ктив­них у Бори­слав­сько-Покут­ській СЗФ.[3,4]

Йодо-борно-бромні промислові води

Роз­со­ли, поши­ре­ні в райо­ні Дзви­ня­цько­го і Ста­рун­сько­го нафто­га­зо­вих родо­вищ, та в райо­ні Наза­ви­зо­ва. Роз­со­ли хло­ри­дні натрі­є­ві, хло­ри­дні каль­ці­є­во-натрі­є­ві з міне­ра­лі­за­ці­єю 263–292 г/дм3, вмі­стом: І — 5–38,0; мг/дм3 В2О3 — 200–456,8 мг/дм3; Br — 200–461,9 мг/дм3. Роз­со­ли поши­ре­ні у від­кла­дах воро­ти­щен­ської (нео­ген) та нижнів­ської (верх­ня юра) світ. При­кар­па­т­тя є одним із най­дав­ні­ших райо­нів соле­ва­рі­н­ня. У яко­сті сиро­ви­ни вико­ри­сто­ву­ва­ли­ся при­ро­дні хло­рид-натрі­є­ві роз­со­ли, які поши­ре­ні в місцях роз­ви­тку солев­мі­сних від­кла­дів. Затвер­дже­ним кон­ди­ці­ям від­по­від­а­ють лише при­ро­дні роз­со­ли Долин­сько­го родо­ви­ща, яке роз­та­шо­ва­не на схі­дній око­ли­ці м. Доли­на. Долин­ське родо­ви­ще пред­став­ле­не роз­со­ла­ми висо­кої яко­сті, ста­біль­ним хімі­чним скла­дом і міні­маль­ною кіль­кі­стю домі­шок. Основ­ною части­ною роз­со­лів є NaCl з інших солей при­су­тні CaSO4, MgSO4, KСl.

Вилучення і використання компонентів промислових вод

Про­ми­сло­ві води маю­чи про­ми­сло­ві кон­ди­ції техні­ко-еко­но­мі­чне обгрун­ту­ва­н­ня доціль­но­сті їх нагаль­ної потре­би різних сфер про­ми­сло­во­сті вилу­ча­ю­ться відо­ми­ми та суча­сни­ми техно­ло­гі­я­ми та мето­да­ми таки­ми як: випа­рю­ва­н­ня, кри­ста­лі­за­ція, хімі­чне оса­дже­н­ня, сорб­ції на іон­но-обмін­них смо­лах, екс­тра­кції орга­ні­чни­ми екс­тр­аген­та­ми, еле­ктро­хі­мі­чни­ми мето­да­ми, вико­ри­сто­ву­є­ться для отри­ма­н­ня І, Br, Ba, B, Ra, Sr, з’єднань що містять орга­ні­чні речо­ви­ни, гази (вугле­во­дні, азот, сір­ко­во­день, вугле­ки­сло­ту). Мето­ди вилу­го­ву­ва­н­ня засто­со­ву­ю­ться для пере­роб­ки роз­чи­нів свер­дло­вин­но­го під­зем­но­го роз­чи­не­н­ня солей (соле­про­ми­сли).

Бор та його солі. В про­ми­сло­во­сті сплав­ле­н­ням з содою при­ро­дних бора­тів отри­му­ють буру, яку вико­ри­сто­ву­ють як анти­се­птик в меди­ци­ні, і вхо­дить в склад пести­ци­дів для поли­ву рослин і впли­ває на їх ріст, як ліку­валь­ний для люд­сько­го орга­ні­зму Пере­д­кар­пат­ський арте­зі­ан­ський басейн вмі­щує в собі різних за сольо­вим скла­дом ліку­валь­них вод: на Львів­щи­ні суль­фу­ров­мі­сні ліку­валь­ні роз­со­ли, міне­раль­ні води (курор­ти Тру­ска­вець, Мор­шин і Шкло), Бескид­сько­го кра­йо­во­го низькогір’я (Схі­дни­ця і Верх­нє Синьо­ви­дне) та Роз­точ­чя й Опі­л­ля (Неми­рів, Вели­кий Любінь і Роз­діл), які тра­пля­ю­ться у сму­зі При­кар­па­т­тя. Осо­бли­во інтен­сив­но вико­ри­сто­ву­ють йодні, бром­ні води. Міне­раль­ні води, які містять до 5 мг/дм3 йоду можна вико­ри­сто­ву­ва­ти в меди­ци­ні. Най­цін­ні­ші бром­ні води, це коли міні­маль­ні зна­че­н­ня спів­від­но­ше­н­ня хло­ри­дів до бро­му і загаль­ної міне­ра­лі­за­ції до бро­му. Най­біль­ша користь — це обґрун­то­ва­на кон­цен­тра­ція бро­му в міне­раль­них водах – 25 мг/дм3.

Йодні і бром­ні міне­раль­ні про­ми­сло­ві води відо­мі в усіх текто­ні­чних зонах Укра­їн­ських Кар­пат. Такі води від­кри­ті на різних гли­би­нах, або вихо­дять на поверх­ню у вигля­ді дже­рел (села Гре­бе­нів, Битків, Ново­се­ли­ця та ін.). Най­ці­ка­ві­ші води від­кри­ті на гли­би­ні 322–390 м в Кар­шів­ській запа­ди­ні (При­кар­па­т­тя): міне­ра­лі­за­ція їх 11,9 г/дм3, кон­цен­тра­ція бро­му – 24,9 мг/дм3, йоду – 15,2 мг/дм3. Бром вилу­ча­ють в основ­но­му із супу­тніх-пла­сто­вих про­ми­сло­вих вод, нафто­вих і газо­вих родо­вищ. Засто­со­ву­ють бром і його спо­лу­ки у фото­гра­фії, меди­ци­ні, виро­бни­цтві барв­ни­ків, у техні­ці, в нафто­ви­до­бу­тку.

Хло­ри­дно-натрі­є­ві про­ми­сло­ві води вико­ри­сто­ву­ю­ться для одер­жа­н­ня висо­ких сор­тів кухон­ної солі на Боле­хів­сько­му і Дро­го­би­чсько­му соле­за­во­дах. Видо­бу­ток здій­сню­є­ться із шахти гли­би­ною 64 м. Про­ду­ктив­ність шахти 60–78 м3/добу. З ропи, коли роз­чин дося­гає наси­че­н­ня, із ньо­го виді­ля­ють міне­ра­ли, солі при умо­ві фізи­ко-хімі­чної рів­но­ва­ги. При­ро­дні кар­бо­на­ти пред­став­ле­ні міне­ра­ла­ми каль­ци­том і доло­мі­том. Вико­ри­сто­ву­є­ться в про­ми­сло­вих та ліку­валь­них цілях. Виро­ще­ні кар­бо­на­ти: каль­ци­но­ва­на сода, поташ, і вапня­ки, крей­да, мар­мур широ­ко засто­со­ву­ють в будів­ни­цтві, хімі­чній про­ми­сло­во­сті, опти­ці тощо).

Йод. Про­ми­сло­ва кіль­кість йоду місти­ться у водах нафто­вих і газо­вих родо­вищ. У про­ми­сло­во­сті йод одер­жу­ють від­нов­ле­н­ням натрію йода­ту. Пре­па­ра­ти йоду засто­со­ву­ють у меди­чний пра­кти­ці із ліку­валь­но-діа­гно­сти­чною метою.

Літій, що видо­бу­ва­ють із гідро­тер­маль­ної сиро­ви­ни, зустрі­ча­є­ться рід­ко. Сере­дній пока­зник кон­ди­цій літію по Укра­ї­ні це 4–6,5 мг/дм3. На сьо­го­дні є одним з аль­тер­на­тив­них дже­рел жив­ле­н­ня (бата­рей­ки, аку­му­ля­то­ри).

Видо­бу­ва­н­ня нафти й газу супро­во­джу­є­ться вели­кою кіль­кі­стю видо­бу­тку і вико­ри­ста­н­ня нафто­вих, супу­тніх-пла­сто­вих вод, які є дже­ре­лом про­ми­сло­вих кон­ди­цій поши­ре­них хімі­чних еле­мен­тів йоду, бору, бро­му, літію, та інших еле­мен­тів, рано чи пізно родо­ви­ща висна­жу­ю­ться, а вода зали­ша­є­ться і якщо по ново­му оці­ни­ти і дослі­ди­ти можли­во­сті цих вод нові­ши­ми техно­ло­гі­я­ми роз­роб­ки, мето­ди­ки про­ве­де­н­ня дослі­джень та їх ана­лі­зу під кутом оцін­ки нових родо­вищ.

Роз­від­ка та осво­є­н­ня нафто­га­зо­вих родо­вищ несе в собі від­кри­т­тя нових про­я­вів і родо­вищ про­ми­сло­вих вод. Інсти­тут Гео­ло­гії про­по­нує надро­ко­ри­сту­ва­чу роз­роб­ку і супро­від паке­ту доку­мен­тів на отри­ма­н­ня Дозво­лу на кори­сту­ва­н­ня надра­ми від гео­ло­гі­чно­го вивче­н­ня до видо­бу­ва­н­ня.

Пере­лік Вико­ри­ста­ної літе­ра­ту­ри

1. Мала гір­ни­ча енци­кло­пе­дія за реда­кці­єю В.С.Білецького, Д., 2007р.т.2
2. Тлу­ма­чно-тер­мі­но­ло­гі­чний слов­ник –довід­ник з нафти і газу, київ, 2004р.
3. Дер­жав­на гео­ло­гі­чна кар­та м‑бу 1:200 000, Кар­пат­ська серія, Поясню­валь­на Запи­ска до Арку­шів M‑34 XXIII(ПШЕМИСЛЬ). M‑34-XXIV (ДРО­ГО­БИЧ), 2005р.
4. Дер­жав­на гео­ло­гі­чна кар­та м‑бу 1:200 000, Кар­пат­ська серія, Поясню­валь­на Запи­ска до Аркуш M‑35 XXV (ІВА­НО-ФРАН­КІВСЬК), 2007р.
5. Ксен­зен­ко В.І.Стасиневич Д.С. Химія і техно­ло­гія бро­ма, йода і їх з’єднань. 1979р.