Етапи і способи рекультивації родовищ
Видобування корисних копалин, таких як вугілля, нафта або руди, може суттєво пошкодити навколишнє середовище. Однак, завдяки рекультивації родовищ, є можливість відновити ці зруйновані території і повернути їх до природного стану. Рекультивація родовищ є важливим етапом після видобутку корисних копалин, який дозволяє відновити зруйновані природні середовища. Вибір підходу до рекультивації родовищ залежить від особливостей родовища, його географічного розташування та екологічних факторів. Комбінація різних видів рекультивації може забезпечити оптимальні результати відновлення. Це важливий крок у збереженні біорізноманіття та створенні стійких природних середовищ для майбутніх поколінь.
Згідно зі статтею 166 Земельного кодексу України, рекультивацією порушених земель називають комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації. Для рекультивації таких земель використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.
Етапи рекультивації земель
Процес рекультивації порушених земель можна розділити на кілька етапів. У практичному плані рекомендується визначити три основні етапи: підготовчий, гірничотехнічний і біологічний.
Підготовчий етап:
Обстеження та типізація порушених земель і земель, які будуть порушені.
Вивчення властивостей розкривних порід і їх класифікація з точки зору придатності для біологічної рекультивації.
Визначення напрямків і методів рекультивації.
Складання техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) і технічних робочих проєктів з рекультивації.
Гірничотехнічний етап, також відомий як інженерний або технічний етап рекультивації:
Селективне зняття, зберігання та збереження придатних для біологічної рекультивації розкривних порід,
включаючи родючий шар ґрунту.
Селективне формування відвалів з розкривних порід.
Планування та покриття спланованої поверхні шаром родючого ґрунту або потенційно родючих розкривних порід.
Засипання та планування деформованих поверхонь, таких як провали, карстові воронки та інші.
Влаштування під’їзних доріг.
Проведення меліоративних та протиерозійних заходів.
Біологічний етап:
Висаджування різноманітних видів рослин,
включаючи дерева, кущі та трав’янисті рослини.
Догляд за рослинами, поливання, внесення добрив та захист від шкідників.
Стимулювання росту рослин та розвитку біорізноманіття.
Проведення моніторингу та оцінка ефективності рекультивації.
Кожен етап рекультивації має свою важливість і вимагає виконання конкретних дій. Правильне планування і виконання рекультиваційних заходів сприяє поверненню порушених земель до природного стану та відновленню їх природних функцій.
Напрями рекультивації земель
Найбільш поширеними напрямами рекультивації є:
Сільськогосподарська рекультивація може бути:
З нанесенням ґрунтового шару для вирощування зернових або плодово-ягідних культур.
Без нанесення ґрунтового шару за умови наявності потенційно родючих порід для сінокосів.
Лісова рекультивація включає:
Розміщення лісів на придатних породах.
Захоронення токсичних порід під шаром потенційно родючих.
Водогосподарська рекультивація дозволяє створювати водосховища та штучні озера.
Будівельна рекультивація передбачає використання земель у промисловому або цивільному будівництві.
Детальні рекомендації щодо рекультивації земель описуються в проєктах рекультивації відповідно до чинних нормативних документів.