Рід­кі­сні мета­ли. Поши­ре­н­ня та гене­зис

Тан­тал, ніо­бій, гафній, скан­дій, ітрій, індій, телур, цир­ко­ній, вана­дій, літій і бери­лій нале­жать до гру­пи рід­кі­сних та стра­те­гі­чно важли­вих мета­лів, що мають широ­ке засто­су­ва­н­ня у різних галу­зях. Укра­ї­на — гір­ни­чо­ви­до­був­на кра­ї­на, що забез­пе­че­на запа­са­ми та про­гно­зни­ми ресур­са­ми рід­кі­сних мета­лів. Про­те цей при­ро­дний бага­тий потен­ці­ал для роз­ви­тку еко­но­мі­ки кра­ї­ни до тепе­рі­шньо­го часу пов­ною мірою не вико­ри­сто­ву­є­ться.

Біль­ша части­на родо­вищ та пер­спе­ктив­них рудо­про­я­вів рід­кі­сно­ме­таль­но­го зру­де­ні­н­ня вияв­ле­на в межах Укра­їн­сько­го шита, який виді­ля­є­ться як вели­ка рід­кі­сно­ме­таль­на про­він­ція. В його межах вста­нов­ле­ні 22 рід­кі­сно­ме­таль­ні фор­ма­ції, що сфор­му­ва­ли­ся в основ­но­му у зв’яз­ку з ран­ньо­про­те­ро­зой­ськи­ми рухо­ми­ми пояса­ми і пізньо­про­те­ро­зой­ськи­ми накла­де­ни­ми зона­ми текто­но-магма­ти­чної та текто­но-мета­со­ма­ти­чної акти­ві­за­ції. В межах цих зон про­яв­ле­ні гра­ні­то­ї­дний і лужний магма­тизм, пегма­ти­то­утво­ре­н­ня та мета­со­ма­ти­чні про­це­си. Виді­ля­є­ться також кіль­ка рудних фор­ма­цій, пов’я­за­них з рудо­но­сни­ми кора­ми виві­трю­ва­н­ня та роз­си­па­ми. Най­біль­ший інте­рес ста­нов­лять ком­пле­ксні родо­ви­ща, що пов’я­за­ні з рідю­сно­ме­таль­ни­ми гра­ні­та­ми та сіє­ні­та­ми, замі­ше­ни­ми пегма­ти­та­ми і лужни­ми мета­со­ма­ти­та­ми.

На тери­то­рії Укра­ї­ни до тепе­рі­шньо­го часу роз­ві­да­ні та під­го­тов­ле­ні до осво­є­н­ня Пер­жан­ське родо­ви­ще бери­лію, Жов­то­рі­чен­ське уран-вана­дій-скан­ді­є­ве родо­ви­ще, роз­ві­да­ні ком­пле­ксні родо­ви­ща апа­тит-рід­кі­сно­зе­мель­но-ніо­бі­є­вих (Ново­пол­тав­ське) та цир­ко­ній-ніо­бі­є­вих руд (Мазу­рів­ське).

Роз­ві­ду­є­ться Азов­ське родо­ви­ще флю­о­рит-цир­ко­ній-рід­кі­сно­зе­мель­них руд. Пер­спе­ктив­ни­ми об’є­кта­ми на літі­є­ві руди є Поло­хів­ське, Стан­ку­ват­ське, Шев­чен­ків­ське родо­ви­ща. Вияв­ле­но низ­ку пер­спе­ктив­них рудо­про­я­вів тан­та­лу, ніо­бію, ітрі­є­вих рід­кі­сних земель, оло­ва, молі­бде­ну, воль­фра­му.

Супу­тньо із руд чор­них та кольо­ро­вих мета­лів (залі­зи­стих квар­ци­тів, іль­ме­ні­то­вих габро, мар­ган­це­вих, ніке­ле­вих та кіно­вар­них руд) можна видо­бу­ва­ти вана­дій, галій, гер­ма­ній, скан­дій, гафній, вісмут, сур­му. Із різно­ма­ні­тних про­ми­сло­вих від­хо­дів можли­ве вилу­че­н­ня ряду рід­кі­сних мета­лів — Sc, V, Ga, Ge, Та, Nb, TR, V, Zr.

Серед відо­мих родо­вищ осо­бли­вий інте­рес ста­нов­лять най­біль­ші та уні­каль­ні, які можуть зайня­ти від­по­від­не місце у сві­то­во­му та перш за все євро­пей­сько­му балан­сі роз­по­ді­лу та вико­ри­ста­н­ня міне­раль­них ресур­сів. Це, насам­пе­ред, уні­каль­ні Пер­жан­ське бери­лі­є­ве і Азов­ське цир­ко­ній-рід­кі­сно­зе­мель­не родо­ви­ща та кру­пні дже­ре­ла літію — Поло­хів­ське, Стан­ку­ват­ське, Шев­чен­ків­ське родо­ви­ща.

Пер­жан­ське родо­ви­ще нале­жить до ново­го і поки що єди­но­го у сві­ті типу висо­ко­які­сних бери­лі­є­вих руд в лужних (польо­во­шпа­то­вих) мета­со­ма­ти­тах, пов’я­за­них з гент­гель­ві­ном, який рані­ше вва­жав­ся дуже рід­кі­сним міне­ра­лом. Це родо­ви­ще роз­ві­да­но, під­го­тов­ле­но до екс­плу­а­та­ції, супу­тньо вико­на­но пошу­ко­ву оцін­ку цир­ко­нію, рід­кі­сних земельнь, ніо­бію, тан­та­лу, оло­ва, флю­о­ри­ту. Осво­є­н­ня цьо­го родо­ви­ща дозво­лить впер­ше залу­чи­ти до сві­то­вої пра­кти­ки новий гео­ло­го-про­ми­сло­вий тип даної міне­раль­ної сиро­ви­ни. Разом з бери­лі­єм на Пер­жан­сько­му родо­ви­щі можна вилу­ча­ти Та, Nb, TR, Zr, F, Li, Mo, Sn, W, Au, Ag, Zn, Cd.

Азов­ське родо­ви­ще цир­ко­ній-рід­кі­сно­зе­мель­них руд при­уро­че­не до лужних сіє­ні­тів і є най­біль­шим у Євро­пі. Зру­де­нін­пя пов’я­за­не з мета­со­ма­ти­чни­ми утво­ре­н­ня­ми: такси­то­ви­ми олі­він-амфі­бо­лі­то­ви­ми лужно-польо­во­шпа­то­ви­ми сіє­ні­та­ми. Рудні міне­ра­ли пред­став­ле­ні цир­ко­ном, орти­том, бри­то­лі­том, бастне­зи­том, флю­о­ри­том. Гру­па рід­кі­сних земель досить різно­ма­ні­тна і скла­да­є­ться з церію, лан­та­ну, нео­ди­му, ербію, сама­рію, люте­цію та ітрію. На Азов­сько­му родо­ви­щі вико­ну­ю­ться пошу­ко­во-оці­но­чні робо­ти; в коро­ткий тер­мін воно може бути під­го­тов­ле­не до екс­плу­а­та­ції.

Поло­хів­ське, Стан­ку­ват­ське, Шев­чен­ків­ське родо­ви­ща літію пов’я­за­ні з пета­літ-спо­ду­ме­но­ви­ми пегма­ти­та­ми із супу­тні­ми Nb, Та, Cs. Вони хара­кте­ри­зу­ю­ться висо­ки­ми рів­ня­ми кон­цен­тра­цій кори­сних ком­по­нен­тів, сумі­ще­н­ням із залі­зо­ру­дни­ми та ура­но­ви­ми поля­ми, набли­же­ні­стю до дію­чих гір­ни­чо­ру­дних під­при­ємств. Літі­є­ві без­за­лі­зи­сті кон­цен­тра­ти також можна вико­ри­сто­ву­ва­ти для виро­бни­цтва кера­мі­ки та скла, що має вели­ке зна­че­н­ня для Укра­ї­ни. Попе­ре­дньо оці­не­ні запа­си літі­є­вих руд та гео­ло­го-еко­но­мі­чні пара­ме­три цих родо­вищ дозво­ля­ють від­не­сти їх до висо­ко­рен­та­бель­них ком­пле­ксних рудних об’є­ктів.

До висо­ко­пер­спе­ктив­них також слід від­не­сти Мазу­рів­ське родо­ви­ще цир­ко­ній-ніо­бій-тан­та­ло­вих руд, пов’я­за­не з нефе­лі­но­ви­ми сіє­ні­та­ми (марі­у­по­лі­та­ми). Роз­ві­да­но також Ново­пол­тав­ське родо­ви­ще ком­пле­ксних фосфо­рит-рід­кі­сно­зе­мель­но-рід­кі­сно­ме­таль­них руд у кар­бо­на­ти­тах. Воно може бути об’є­ктом вилу­че­н­ня рід­кі­сних земель, ніо­бію і тан­та­лу при видо­бу­тку основ­но­го ком­по­нен­та — апа­ти­ту.

В остан­ні роки в зв’яз­ку з ура­но­но­сни­ми аль­бі­ти­та­ми та егі­ри­ні­та­ми Кри­во­різь­ко-Кре­мен­чу­цької зони поряд з ура­ном та залі­зом виді­ле­ні вана­дій-скан­ді­є­ві руди (родо­ви­ще Жов­ті Води) з кон­цен­тра­ці­єю рудних ком­по­нен­тів в егі­рин-акмі­ті. Роз­ро­бле­на техно­ло­гія вилу­че­н­ня скан­дію з цих руд.

Укра­ї­на є також най­біль­шою титан-цир­ко­ні­є­вою роз­си­пною про­він­ці­єю з кон­ти­нен­таль­ни­ми, при­бе­ре­жно-мор­ськи­ми та пля­же­ви­ми фор­ма­ці­я­ми. В тепе­ре­шній час екс­плу­а­ту­є­ться вели­ке Мали­шів­ське родо­ви­ще, пов’язане з висо­ко­про­ду­ктив­ною тов­щею сар­мат­ських квар­цо­вих пісків. Цей об’єкт був голов­ним поста­чаль­ни­ком цир­ко­ні­є­вих кон­це­тра­тів у коли­шньо­му Радян­сько­му Сою­зі. Супу­тньо вилу­ча­ють іль­ме­ні­то­вий, рути­ло­вий та дистен-силі­ма­ні­то­вий кон­цен­тра­ти. Виді­ле­но низ­ку нових пер­спе­ктив­них об’є­ктів, роз­та­шо­ва­них вздовж пів­ні­чно­го та пів­ден­но-схі­дно­го схи­лу Укра­їн­сько­го щита та пів­ні­чно-схі­дно­го бор­ту Дні­пров­сько-доне­цької запа­ди­ни.

Широ­кий роз­ви­ток гір­ни­чо видо­був­ної, мета­лур­гій­ної, хімі­чної, маши­но­бу­дів­ної про­ми­сло­во­сті в кра­ї­ні ство­рює спри­я­тли­ві перед­умо­ви для реа­лі­за­ції вла­сної міне­раль­но-сиро­вин­ної бази рід­кі­сних мета­лів, що є осно­вою для роз­ви­тку висо­ких техно­ло­гій та висо­ко­які­сних спла­вів, кон­стру­кцій та машин.

Визна­че­ний до тепе­рі­шньо­го часу рід­кі­сно­ме­таль­ний міне­раль­но-ресур­сний потен­ці­ал Укра­ї­ни є най­біль­шим на Євро­пей­сько­му кон­ти­нен­ті і може забез­пе­чи­ти потре­би ВСІХ кра­їн Євро­пи. Укра­ї­на заці­кав­ле­на в роз­ви­тку вза­є­мо-вигі­дно­го між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва для подаль­шої оцін­ки та ефе­ктив­но­го осво­є­н­ня родо­вищ рід­кі­сних мета­лів на осно­ві суча­сних техно­ло­гій та з ура­ху­ва­н­ням між­на­ро­дних сер­ти­фі­ка­тів на рід­кі­сном­сталь­ну сиро­ви­ну та про­ду­кти її пере­роб­ки.