Зеле­ні рятів­ни­ки: Росли­ни-герої в рекуль­ти­ва­ції родо­вищ

Біо­ло­гі­чна рекуль­ти­ва­ція — один з видів рекуль­ти­ва­ції родо­вищ, що являє собою суку­пність захо­дів, спря­мо­ва­них на ство­ре­н­ня спри­я­тли­вих умов водно-пові­тря­но­го сере­до­ви­ща та пожив­них хара­кте­ри­стик ґрун­ту для сіль­сько­го­спо­дар­ських та лісо­вих куль­тур. До скла­ду біо­ло­гі­чної рекуль­ти­ва­ції вхо­дить вне­се­н­ня під­ви­ще­них норм орга­ні­чних та міне­раль­них добрив для забез­пе­че­н­ня росту та роз­ви­тку рослин. До цих захо­дів також можна від­не­сти і висад­ку рослин, що спри­я­ють збе­ре­жен­ню воло­го­сті та захи­ща­ють ґрунт від втра­ти пожив­них речо­вин та еро­зії, а також зни­жу­ють нега­тив­ний вплив про­ми­сло­во­сті на пові­тря та водо­йми.

Відновлення грунту

Деякі росли­ни мають осо­бли­вість спри­я­ти від­нов­лен­ню ґрун­ту та збіль­шен­ню біо­рі­зно­ма­ні­т­тя. Вони можуть мати кори­сний вплив на стру­кту­ру ґрун­ту, спри­я­ти зба­га­чен­ню пожив­них речо­вин, утво­рен­ню гуму­су, збіль­шен­ню родю­чо­сті, а також нада­ва­ти при­ту­лок та харч для різних видів тва­рин. Ось деякі при­кла­ди таких рослин:

Люцер­на (Medicago sativa) є від­мін­ною росли­ною для від­нов­ле­н­ня ґрун­ту, оскіль­ки має дов­гі коре­ні, що допо­ма­га­ють утри­му­ва­ти ґрунт, покра­щу­ва­ти його стру­кту­ру та збіль­шу­ва­ти його водо­про­ни­кність та бага­та на пожив­ні речо­ви­ни, що зба­га­чу­ють ґрунт гуму­сом. Люцер­на під­хо­дить для висі­ва­н­ня на похи­лих поверх­нях (напри­клад від­ва­лів) та попе­ре­джує зсув­ні про­це­си.

Кле­вер (Trifolium spp.) — спри­яє під­ви­щен­ню пло­дю­чо­сті ґрун­ту так як зба­га­чує його азо­тни­ми спо­лу­ка­ми зав­дя­ки спів­жит­тє­ві з азо­тфі­ксу­ю­чи­ми бакте­рі­я­ми на сво­їх коре­нях.

Облі­пи­ха зви­чай­на (Hippophae rhamnoides), також відо­ма, як щець, неза­мін­на для від­нов­ле­н­ня дегра­до­ва­них тери­то­рій, так як має силь­ну коре­не­ву систе­му, яка зда­тна утри­му­ва­ти ґрунт на схи­лі та запо­бі­га­ти еро­зії. Вер­блю­жий колю­чий також надає при­ту­лок для диких тва­рин та його яго­ди є хар­чем для пта­хів.

Ріпак (Brassica napus) — це росли­на, яка добре засі­кає голі пло­щі та може бути вико­ри­ста­на для від­нов­ле­н­ня ґрун­ту після гір­ни­чо­до­був­них дій. Він допо­ма­гає покра­щи­ти стру­кту­ру ґрун­ту та зба­га­чує його орга­ні­чни­ми речо­ви­на­ми.

Тез­хні­чні сор­ти коно­пель (Cannabis sativa) не мають пси­хо­тро­пної дії, про­те від­мін­но захи­ща­ють грун­ти від зне­во­де­не­н­ня, еро­зій, зсу­вів та лісо­вих пожеж зав­дя­ки сво­їй поту­жній та роз­га­лу­дже­ній (до 2м) коре­не­вій систе­мі. До того ж допо­ма­га­ють позбу­ти­ся личи­нок шкі­дни­ків та збу­дни­ків бага­тьох захво­рю­вань рослин.

Посів­ні сумі­ші рослин. Засто­су­ва­н­ня посів­них сумі­шей рослин, що містять різні види з різни­ми вла­сти­во­стя­ми, дозво­ляє забез­пе­чи­ти більш ком­пле­ксне під­хо­ду до від­нов­ле­н­ня ґрун­ту та під­ви­ще­н­ня біо­рі­зно­ма­ні­т­тя. Від­мін­но заре­ко­мен­ду­ва­ла себе суміш сто­ко­ло­су без­о­сто­го (Bromus inermis Leyss.) і азо­тов­мі­сно­го еспар­це­ту (Onobrychis arenaria), що актив­но вико­ри­сто­ву­є­ться ком­па­ні­єю “Веско” під час рекуль­ти­ва­ції родо­вищ глин і суглин­ків під пасо­ви­ща. Також відо­ме дослі­дже­н­ня пози­тив­но­го впли­ву фіто­ме­лі­о­ран­тів — Бур­ку­на біло­го (Melilotus albus) та Бур­ку­на жов­то­го (Melilotus officinalis) на засо­ле­ні грун­ти.

Ці та інші росли­ни можуть бути вико­ри­ста­ні в про­гра­мах рекуль­ти­ва­ції гір­ни­чо­до­був­них під­при­ємств зале­жно від кон­кре­тних умов і мети від­нов­ле­н­ня. Важли­во пам’я­та­ти, що успі­шна рекуль­ти­ва­ція почи­на­є­ться з які­сно­го про­е­кту роз­роб­ки та рекуль­ти­ва­ції родо­ви­ща і зале­жить від вивче­н­ня умов тери­то­рії та вибо­ру від­по­від­них рослин для від­нов­ле­н­ня.

Ощищення водойм

Росли­ни вико­ри­сто­ву­ють для очи­ще­н­ня водойм зав­дя­ки їх над­зви­чай­ним вла­сти­во­стям заби­ра­ти токси­чні речо­ви­ни та забру­дне­н­ня з води. Цей про­цес, відо­мий як фіто­очи­ще­н­ня або рослин­на очис­тка води, є ефе­ктив­ним та еко­ло­гі­чно без­пе­чним спосо­бом вида­ле­н­ня забру­днень з водойм. Ось декіль­ка рослин, які широ­ко вико­ри­сто­ву­ю­ться для очи­ще­н­ня водойм:

Оче­рет (Phragmites australis) є одні­єю з най­по­ши­ре­ні­ших рослин для фіто­очи­ще­н­ня. Він має зда­тність заби­ра­ти забру­дне­н­ня, такі як важ­кі мета­ли, масла та нафта, і полі­пшу­ва­ти якість води.

Рогіз (Typha spp.), також відо­мий як тир­са, дуже ефе­ктив­ний у вида­лен­ні забру­днень з води, вклю­ча­ю­чи пожив­ні речо­ви­ни, орга­ні­чні речо­ви­ни та бакте­рії.

Ряска мала (Lemna minor) має зда­тність ефе­ктив­но очи­ща­ти воду від різних забру­днень, зокре­ма азо­тних спо­лук.

Водя­ний салат (водя­ний латук) (Pistia stratiotes) має висо­ку погли­наль­ну зда­тність і може бути ефе­ктив­ним вида­ле­н­ням різних забру­днень, вклю­ча­ю­чи важ­кі мета­ли. Зна­тна зна­чно покра­щи­ти якість води у водо­ймах-від­стій­ни­ках гір­ни­чо-добув­них під­примств.

Золо­ті водо­ро­сті (Chrysophyta) є про­ду­цен­та­ми орга­ні­чних речо­вин у воді, зда­тні аку­му­лю­ва­ти в собі забру­дне­н­ня та полі­пшу­ва­ти газо­вий режим водо­йми.

Ці росли­ни і решта фіто­очи­щу­ва­чів можуть бути вико­ри­ста­ні окре­мо або в ком­бі­на­ції для ефе­ктив­но­го від­нов­ле­н­ня чисто­ти водойм та покра­ще­н­ня яко­сті води. Їхнє вико­ри­ста­н­ня є еко­ло­гі­чно дру­жнім та ста­ло деда­лі попу­ляр­ні­шим спосо­бом бороть­би з водно-еко­ло­гі­чни­ми про­бле­ма­ми.

Поліпшення якості повітря

Росли­ни є при­ро­дни­ми очи­сни­ка­ми пові­тря та віді­гра­ють важли­ву роль у покра­щен­ні яко­сті пові­тря в при­мі­ще­н­нях та від­кри­то­му пові­трі. Вони допо­ма­га­ють зни­жу­ва­ти рівень шкі­дли­вих речо­вин та забру­дню­ю­чих газів, таких як фор­маль­де­гід, бен­зол, толу­ол, амі­ак, окси­ди азо­ту та інші, шля­хом погли­на­н­ня та оброб­ки цих речо­вин. Ось декіль­ка рослин, які широ­ко вико­ри­сто­ву­ю­ться для очи­ще­н­ня пові­тря:

Сосна (Pinus L.) актив­но погли­нає вугле­ки­слий газ і інші шкі­дли­ві гази, такі як окси­ди азо­ту та сір­ки. Вони також від­да­ють спе­ци­фі­чні аро­ма­ти­чні спо­лу­ки, які можуть покра­щи­ти якість пові­тря.

Клен (Acer L.) має зда­тність погли­на­ти бага­то видів забру­днень, вклю­ча­ю­чи час­тки сажі та інші твер­ді час­тки, що забру­дню­ють пові­тря в містах.

Яли­ця (Abies) допо­ма­гає погли­на­ти окси­ди азо­ту та інші шкі­дли­ві гази, що утво­рю­ю­ться вна­слі­док вики­дів з авто­мо­бі­лів та про­ми­сло­вих дже­рел.

Магно­лія (Magnolia) має зда­тність погли­на­ти окси­ди азо­ту та інші токси­чні гази, а також воло­ді­ють чудо­вим аро­ма­том, що зба­га­чує пові­тря.

Липа (Tilia) є ефе­ктив­ним засо­бом для змен­ше­н­ня вмі­сту часток сажі та інших твер­дих часток у пові­трі.

Вер­ба (Salix L.) допо­ма­гає очи­ща­ти пові­тря від окси­дів азо­ту та інших забру­дню­ю­чих газів.

Шов­ко­ви­ця біло­ли­ста (Morus alba) є ефе­ктив­ним філь­тром для фено­лу, аце­то­ну та інших токси­чних спо­лук.

Оси­ка (P. tremula) має зда­тність погли­на­ти діо­ксид сір­ки та інші забру­дню­ю­чі речо­ви­ни.

Чере­да (Bidens tripartita) також відо­ма як “приче́па”, може погли­на­ти аце­тон, амі­ак та інші летких орга­ні­чних спо­лу­ки.

Шипши­на (Rosa canina L.) має вели­кий потен­ці­ал для очи­ще­н­ня пові­тря від важ­ких мета­лів, таких як сви­нець та кадмій.

Ці росли­ни разом з інши­ми дере­ва­ми та куща­ми можуть ство­рю­ва­ти при­ро­дні бар’є­ри, що допо­ма­га­ють зни­жу­ва­ти рівень забру­дне­н­ня пові­тря та покра­щу­ва­ти якість дов­кі­л­ля в обла­стях, що зазна­ли нега­тив­но­го техно­ген­но­го впли­ву. Тож вико­ри­ста­н­ня рослин для очи­ще­н­ня пові­тря стає деда­лі більш попу­ляр­ним мето­дом бороть­би з про­бле­ма­ми забру­дне­н­ня в про­ми­сло­вих регіо­нах нашої кра­ї­ни.