Сані­тар­но-захи­сна зона (СЗЗ) — тери­то­рія біля потен­цій­но небез­пе­чно­го під­при­єм­ства, в межах якої забо­ро­ня­є­ться про­ве­де­н­ня госпо­дар­ської діяль­но­сті та про­жи­ва­н­ня людей. Від­по­від­но до стат­ті 114 Земель­но­го Коде­ксу Укра­ї­ни — сані­тар­но-захи­сні зони ство­рю­ю­ться нав­ко­ло об’є­ктів, які є дже­ре­ла­ми виді­ле­н­ня шкі­дли­вих речо­вин, запа­хів, під­ви­ще­них рів­нів шуму, вібра­ції, уль­тра­зву­ко­вих і еле­ктро­ма­гні­тних хвиль, еле­ктрон­них полів, іоні­зу­ю­чих випро­мі­ню­вань тощо, з метою від­окрем­ле­н­ня таких об’є­ктів від тери­то­рій житло­вої забу­до­ви. У межах сані­тар­но-захи­сних зон забо­ро­ня­є­ться будів­ни­цтво житло­вих об’є­ктів, об’є­ктів соці­аль­ної інфра­стру­кту­ри та інших об’є­ктів, пов’я­за­них з постій­ним пере­бу­ва­н­ням людей. Пра­во­вий режим земель сані­тар­но-захи­сних зон визна­ча­є­ться зако­но­дав­ством Укра­ї­ни. Роз­мі­ри та кон­фі­гу­ра­ції сані­тар­но-захи­сної зони визна­ча­ю­ться інди­ві­ду­аль­но для кожно­го під­при­єм­ства та зале­жать не тіль­ки від кон­цен­тра­цій шкі­дли­вих вики­дів, а й від роз­та­шу­ва­н­ня дже­рел забру­днень та фізи­чних впли­вів на кар­ті під­при­єм­ства.

Ско­ро­че­н­ня сані­тар­но-захи­сних зон – це пере­гляд роз­мі­рів сані­тар­но-захи­сної зони під­при­єм­ства, від­по­від­но до його техно­ло­гій і поту­жно­стей, що змі­ни­ли­ся, при­ро­до­охо­рон­ни­ми захо­да­ми або вста­нов­ле­н­ням нових осо­бли­во­стей режи­му фун­кціо­ну­ва­н­ня СЗЗ.

Роз­мір сані­тар­но-захи­сни­ої зони (СЗЗ) може бути пере­гля­ну­тий у тому випад­ку, якщо надро­ко­ри­сту­ва­чу вда­сться дове­сти, що межа допу­сти­мих пока­зни­ків забру­дне­н­ня атмо­сфе­ри та фізи­чно­го впли­ву (шуму, вібра­ції, еле­ктро­ма­гні­тних випро­мі­ню­вань) з яко­їсь при­чи­ни набли­зи­ла­ся до дже­ре­ла. Ско­ро­че­н­ня роз­мі­рів сані­тар­но-захи­сної зони може про­во­ди­ти­ся лише за наяв­но­сті ваго­мих, під­твер­дже­них доку­мен­таль­ни­ми свід­че­н­ня­ми під­став. Для ско­ро­че­н­ня СЗЗ необ­хі­дна роз­роб­ка від­по­від­но­го про­е­кту та його затвер­дже­н­ня. При цьо­му закон не вста­нов­лює міні­маль­ний та макси­маль­ний поріг ско­ро­че­н­ня СЗЗ, а отже від­су­ну­ти кор­дон зони без­пе­ки можна навіть на кіль­ка метрів.

Від­по­від­но до Сан­ПіН 2.2.1./2.1.1.1200–03 «Сані­тар­но-захи­сні зони та сані­тар­на кла­си­фі­ка­ція під­при­ємств, спо­руд та інших об’є­ктів» ско­ро­че­н­ня сані­тар­но-захи­сних зон обо­в’яз­ко­во про­во­ди­ться у разі Змі­ни спе­ци­фі­ки під­при­єм­ства, модер­ні­за­ції техно­ло­гі­чних про­це­сів та обла­дна­н­ня або ско­ро­че­н­ня поту­жно­сті виро­бни­цтва. Роз­ви­ток інно­ва­цій­них техно­ло­гій та впро­ва­дже­н­ня суча­сних очи­сних систем дозво­ляє сут­тє­во ско­ро­ти­ти шкі­дли­вий вплив під­при­єм­ства на нав­ко­ли­шнє сере­до­ви­ще та зни­зи­ти ризи­ки для жит­тя та здо­ро­в’я людей.

Крім того, з часом спе­ци­фі­ка під­при­єм­ства може істо­тно змі­ню­ва­ти­ся, техно­ло­гі­чний про­цес кори­гу­ва­ти­ся, а сиро­ви­на стає без­пе­чні­шою. У зв’яз­ку з цим може бути пере­гля­ну­то клас небез­пе­ки під­при­єм­ства та від­по­від­но роз­мі­ри сані­тар­но-захи­сних зон. Кори­гу­ва­н­ня допу­сти­мих зна­чень забру­дне­н­ня з різних хімі­чних речо­вин. Якщо діяль­ність під­при­єм­ства пов’я­за­на з вики­дом у нав­ко­ли­шнє сере­до­ви­ще саме цих хімі­чних речо­вин, сані­тар­но-захи­сна зона має бути пере­гля­ну­та від­по­від­но до нових зна­чень ПДК та ГДК.

Голов­ним кри­те­рі­єм ско­ро­че­н­ня сані­тар­но-захи­сних зон у всіх опи­са­них вище випад­ках зали­ша­є­ться офі­цій­не під­твер­дже­н­ня без­пе­ки для жит­тя та здо­ро­в’я люди­ни та нав­ко­ли­шньо­го сере­до­ви­ща на новов­ста­нов­ле­но­му кор­до­ні сані­тар­но-захи­сної зони. Також слід розу­мі­ти, що сані­тар­но-захи­сна зона зна­хо­ди­ться під від­по­від­аль­ні­стю осіб, які екс­плу­а­ту­ють під­при­єм­ство, і має бути впо­ряд­ко­ва­на від­по­від­но до прое­кт­ної доку­мен­та­ції.

На тери­то­рії сані­тар­но-захи­сних зон повин­ні постій­но про­во­ди­ти­ся захо­ди при­ро­до­охо­рон­но­го хара­кте­ру, що зни­жу­ють нега­тив­ний вплив об’є­кта на дов­кі­л­ля. Усе це пов’я­за­но з вели­ки­ми витра­та­ми для керів­ни­цтва під­при­єм­ства. Водно­час ско­ро­че­н­ня сані­тар­но-захи­сної зони дозво­ляє дещо зни­зи­ти витра­ти на обслу­го­ву­ва­н­ня цієї тери­то­рії осо­бли­во­го режи­му екс­плу­а­та­ції.