Тальк — при­ро­дний міне­рал, відо­мий сво­єю м’які­стю, глад­кі­стю і зда­тні­стю вби­ра­ти воло­гу. Це силі­ка­тний міне­рал, що скла­да­є­ться з магнію, крем­нію і кисню. Тальк має уні­каль­не поєд­на­н­ня вла­сти­во­стей, які роблять його кори­сним для різних про­ми­сло­вих і спо­жив­чих цілей. Кри­ста­лі­чна стру­кту­ра шару­ва­та, зав­дя­ки чому тальк має саль­не або пер­ла­му­тро­ве від­чу­т­тя на дотик. Колір — від біло­го до зеле­ну­ва­то­го, іно­ді сіру­ва­то­го. Утво­рює листу­ва­ті, луску­ва­ті чи масив­ні агре­га­ти.

Утво­рю­є­ться в умо­вах мета­мор­фі­зму сере­дніх тем­пе­ра­тур (300–400 °C) як резуль­тат пере­тво­ре­н­ня міне­ра­лів у поро­дах, бага­тих на магній і залі­зо. Міне­рал вини­кає також уна­слі­док гідро­тер­маль­ної пере­бу­до­ви уль­тра­о­снов­них порід, часто у поєд­нан­ні з хром­шпі­не­лі­да­ми, магні­є­ви­ми кар­бо­на­та­ми та каль­ци­том. Крім того, він фор­му­є­ться на кон­та­кті доло­мі­тів з інтру­зив­ни­ми або вул­ка­ні­чни­ми поро­да­ми в умо­вах кон­та­кто­во-мета­со­ма­ти­чних про­це­сів. Зустрі­ча­є­ться в асо­ці­а­ції з доло­мі­том, хри­зо­лі­том, акти­но­лі­том, тур­ма­лі­ном, магне­ти­том, піро­ксе­на­ми та амфі­бо­ла­ми.

Тальк вхо­дить до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня, затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як еле­ктро- та радіо­те­хні­чна сиро­ви­на.

Тальк відо­мий сво­їм уні­каль­ним набо­ром фізи­чних вла­сти­во­стей, які полег­шу­ють його різно­ма­ні­тне засто­су­ва­н­ня в про­ми­сло­во­му, комер­цій­но­му та спо­жив­чо­му кон­текс­ті.

• Кри­ста­лі­чна будо­ва: Кри­ста­ли таль­ку скла­да­ю­ться з тон­ких листів або шарів ато­мів магнію, крем­нію та кисню, роз­та­шо­ва­них у гекса­го­наль­но­му поряд­ку. Шари нещіль­но з’єд­на­ні і лег­ко ков­за­ють один по одно­му, нада­ю­чи хара­ктер­не від­чу­т­тя “мила” і зда­тність лег­ко роз­би­ва­ти­ся на тон­кі листи.
• Колір і зов­ні­шній вигляд: Колір таль­ку може варі­ю­ва­ти­ся від біло­го до блі­до-зеле­но­го, сіро­го або навіть без­барв­но­го. На поверх­ні пря­но­сті має пер­ла­му­тро­вий або жир­ний блиск.
• Твер­дість і шка­ла Моо­са: Тальк є най­м’я­кшим міне­ра­лом за шка­лою Моо­са. Він має оцін­ку 1 за шка­лою, що озна­чає, що його можна лег­ко подря­па­ти твер­ді­ши­ми міне­ра­ла­ми, напри­клад ніг­тем.
• Тер­мі­чна ста­біль­ність: Тальк від­но­сно ста­біль­ний при висо­ких тем­пе­ра­ту­рах і стій­кий до дегра­да­ції.
• Хімі­чна інер­ція: Тальк хімі­чно інер­тний, тоб­то важ­ко реа­гує з інши­ми речо­ви­на­ми.
• Погли­на­н­ня та адсорб­ція: Тальк має зда­тність погли­на­ти воло­гу та масло, тому його часто вико­ри­сто­ву­ють у косме­ти­ці та засо­бах осо­би­стої гігі­є­ни. Зав­дя­ки сво­їй шару­ва­тій стру­кту­рі він також може адсор­бу­ва­ти пев­ні речо­ви­ни на сво­їй поверх­ні.

Хімічні властивості

Тальк — магні­є­во-силі­ка­тний міне­рал з хімі­чною фор­му­лою Mg3Si4O10(OH)2.

• Гідро­фо­бність: шару­ва­та стру­кту­ра таль­ко­вих і гідро­ксиль­них (ОН) груп на його поверх­ні робить його гідро­фо­бним, тоб­то водо­від­штов­ху­валь­ним.
• Нероз­чин­ність: Тальк пра­кти­чно нероз­чин­ний у воді, кисло­тах і осно­вах за нор­маль­них умов. Така хімі­чна ста­біль­ність дозво­ляє йому збе­рі­га­ти свої вла­сти­во­сті навіть у різних сере­до­ви­щах.

В зале­жно­сті від стру­кту­ри та наяв­них домі­шок виді­ля­ють такі види таль­ку міне­ра­лу:

• Ага­літ. Має гол­ча­сту стру­кту­ру. Воло­кна кри­ста­лів роз­та­шо­ва­ні май­же пара­лель­но, в одно­му напрям­ку.
• Мін­не­со­та­іт. Наяв­ність залі­за (воно замі­нює магній) надає йому кори­чне­во­го від­тін­ку.
• Сте­а­тит. Хара­кте­ри­зу­є­ться щіль­ною стру­кту­рою. Його також нази­ва­ють жиро­ви­ком.
• Віл­лем­се­їт. Через наяв­ність ніке­лю має бла­ки­тний або зеле­ний від­ті­нок.
• Шля­хе­тний тальк. Напів­про­зо­рий камінь має вели­ку щіль­ність. Добре обро­бля­є­ться.
• Таль­ко­хло­рит. До скла­ду вхо­дить хло­рид.

За сту­пе­нем подрі­бне­н­ня роз­рі­зня­ють таль­ко­вий поро­шок, мікро­тальк та вели­кий поміл.

Тальк є основ­ним міне­ра­лом таль­ко­вих руд. Най­біль­ші запа­си таль­ку та таль­ко­во­го каме­ню у захі­дних кра­ї­нах зосе­ре­дже­ні в США, Фран­ції, Іта­лії, Австрії, Нор­ве­гії та Індії, при­чо­му тіль­ки в США вони оці­ню­ю­ться при­бли­зно в 90 млн т. В Укра­ї­ні най­більш зна­чу­щи­ми є родо­ви­ща, від­кри­ті напри­кін­ці XX ст.: Весе­лян­ське тальк-магне­зи­то­ве родо­ви­ще (роз­ві­да­ні запа­си понад 130 млн т), Прав­дин­ське родо­ви­ще таль­ко-магне­зи­ту (105 млн т) та Сухо­ху­тір­ська ділян­ка у Дні­про­пе­тров­ській обла­сті (75 млн т). Попу­тним про­ду­ктом зба­га­че­н­ня є нікель-кобаль­то­вий кон­цен­трат.

Серед відо­мих сві­то­вих родо­вищ таль­ку можна назва­ти: Собо­тін (Чехія), Гьо­пфер­сґрюн (Бава­рія), Лобс­дорф і Цьо­бліц (Саксо­нія, Німеч­чи­на), Ґро­дзі­ще (Поль­ща), Ціл­лер­таль (Австрія), Хоспен­таль (Швей­ца­рія), Брі­ан­сон (Фран­ція), Ґуд­браннс­даль (Нор­ве­гія), Медок (Кана­да) та Про­ві­денс (США).

У про­ми­сло­во­сті вико­ри­сто­ву­ють не лише сам тальк, а й таль­ко­ві поро­ди: таль­кі­ти з вмі­стом таль­ку понад 70 % і таль­ко­ві каме­ні з вмі­стом 35–70 %. Зале­жно від міне­ра­ло­гі­чно­го скла­ду та техно­ло­гі­чних вла­сти­во­стей роз­рі­зня­ють тальк-хло­ри­то­ві, тальк-кар­бо­на­тні, тальк-магне­зи­то­ві та інші види каме­ню. Таль­ко­вий камінь відо­мий також як гор­шко­вий камінь (Укра­ї­на), миль­ний камінь (США), саль­ний камінь (Німеч­чи­на) та інши­ми назва­ми.

При роз­роб­ці від­кри­тих таль­ко­вих родо­вищ для збіль­ше­н­ня тем­пів видо­бу­тку вико­ри­сто­ву­ю­ться мас­шта­бні екс­ка­ва­то­ри, що може забез­пе­чи­ти доста­тній запас сиро­ви­ни. Робі­тни­ки точно визна­ча­ють напря­мок таль­ко­вих жил за раху­нок деталь­ної роз­від­ки, що може забез­пе­чи­ти видо­бу­ток висо­ко­які­сної таль­ко­вої руди.

Попе­ре­днє сор­ту­ва­н­ня маши­ною, бло­ки таль­ку, дрі­бні частин­ки таль­ку і таль­ко­во­го шла­ку від­окрем­лю­ю­ться і кла­си­фі­ку­ю­ться за різною які­стю. Добу­тий тальк можна очи­сти­ти сухим або воло­гим спосо­бом. Про­цес сухо­го виро­бни­цтва вико­ри­сто­ву­є­ться для висо­ко­які­сних таль­ко­вих від­кла­день, тоді як про­цес мокро­го виро­бни­цтва вико­ри­сто­ву­є­ться для низь­ко­які­сних таль­ко­вих від­кла­день. На сьо­го­дні про­ми­сло­вість в основ­но­му вико­ри­сто­вує сухий виро­бни­чий про­цес для виро­бни­цтва уль­тра­тон­ко­го таль­ко­во­го поро­шку і рід­ко вико­ри­сто­вує воло­гий виро­бни­чий про­цес. Зба­га­чу­є­ться пере­ва­жно пін­ною фло­та­ці­єю, іно­ді з магні­тною сепа­ра­ці­єю.

Тальк є уні­вер­саль­ним міне­ра­лом із широ­ким спе­ктром про­ми­сло­во­го засто­су­ва­н­ня зав­дя­ки уні­каль­но­му поєд­нан­ню фізи­чних і хімі­чних вла­сти­во­стей. Ось деякі з клю­чо­вих про­ми­сло­вих засто­су­вань таль­ку:

• Косме­ти­ка і догляд: Тальк вби­рає воло­гу, змен­шує тер­тя, вико­ри­сто­ву­є­ться в поро­шках, рум’ян­цях, тінях для полі­пше­н­ня текс­ту­ри і нане­се­н­ня.
• Фар­ма­цев­ти­чний: слу­жить ад’ю­ван­том і напов­ню­ва­чем у табле­тках, покра­щує потік поро­шку та полег­шує ков­та­н­ня.
• Пла­стма­си і полі­ме­ри: Поси­лює меха­ні­чні вла­сти­во­сті, під­ви­щує жорс­ткість і уда­ро­стій­кість тер­мо­пла­стів, зни­жує витра­ти виро­бни­цтва.
• Папір і целю­ло­за: вико­ри­сто­ву­є­ться як напов­ню­вач для під­ви­ще­н­ня непро­зо­ро­сті, яскра­во­сті, глад­ко­сті та кон­тро­лю тону папе­ру.
• Кера­мі­ка і фар­би: Покра­щує хара­кте­ри­сти­ки обсма­жу­ва­н­ня, змен­шує усад­ку, під­ви­щує адге­зію гла­зу­рі, збіль­шує об’єм і непро­зо­рість фарб.
• Авто­мо­біль­ний: вико­ри­сто­ву­є­ться в пла­сти­ко­вих і гумо­вих части­нах сало­нів авто­мо­бі­лів зав­дя­ки сво­їй міцно­сті та тер­мо­стій­ко­сті. Клеї та гер­ме­ти­ки: під­ви­щує в’яз­кість, адге­зію та техно­ло­гі­чність.
• Буді­вель­ні мате­рі­а­ли: Покра­щує пого­до­стій­кість, вогне­стій­кість і якість кера­мі­чної пли­тки.
• Сіль­ське госпо­дар­ство: вико­ри­сто­ву­є­ться в пести­ци­дах як носій для кра­що­го зв’язування дію­чої речо­ви­ни з росли­на­ми.