Торф. Гене­зис, вла­сти­во­сті, поши­ре­н­ня

Укра­ї­на має поту­жні покла­ди кори­сних копа­лин, які можуть зна­чно під­ви­щи­ти палив­но-енер­ге­ти­чну неза­ле­жність і про­ду­ктив­ність агро­про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу. Мова йде про родо­ви­ща тор­фу — орга­ні­чної гір­ської поро­ди, що утво­ри­лась вна­слі­док від­ми­ра­н­ня і час­тко­во­го роз­кла­да­н­ня боло­тних рослин в умо­вах про­фі­ци­ту воло­ги та дефі­ци­ту кисню.

Торф вхо­дить до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як твер­ді горю­чі кори­сні копа­ли­ни.

Генезис торфу

За гене­зи­сом торф поді­ля­є­ться на три типи:

• Вер­хо­вий, що фор­му­є­ться на під­ви­ще­н­нях рельє­фу, тому в його скла­ді панів­ну роль (95 %) віді­гра­ють зали­шки рослин вер­хо­во­го типу (сосни, модри­ни, осо­ки). Він хара­кте­ри­зу­є­ться під­ви­ще­ною пори­сті­стю, воло­го­єм­ні­стю та кисло­тні­стю, через що якнай­кра­ще під­хо­дить в яко­сті добрив для таких рослин, як суни­ця, чор­ни­ця, лохи­на та деяких деко­ра­тив­них кві­тів.
• Пере­хі­дний, що фор­му­є­ться на пере­хі­дних фор­мах рельє­фу, тому має висо­ку варі­а­тив­ність бота­ні­чно­го скла­ду: вміст зали­шків рослин­но­сті обох типів коли­ва­ю­ться від 10 % до 90 %.
• Низин­ний, що фор­му­є­ться в ярах та забо­ло­че­них запла­вах річок і скла­да­є­ться пере­ва­жно (95 %), з зали­шків рослин­но­сті, що живи­ться від назем­них водойм (віль­ха, мохи, папо­ро­ті). Такий торф має низь­ку кисло­тність та висо­кий вміст важли­вих для рослин міне­ра­лів (азо­ту й фосфо­ру).

Кожен тип тор­фу поді­ля­є­ться на три під­ти­пи, які від­обра­жа­ють умо­ви фор­му­ва­н­ня та вка­зу­ють на рівень воло­го­сті, сту­пінь роз­кла­ду та вміст дерев­них зали­шків. Роз­рі­зня­ють такі під­ти­пи тор­фу:

• лісо­вий
• лісо-дра­го­вин­ний
• дра­го­вин­ний

Під­ти­пи тор­фу, в свою чер­гу поді­ля­ю­ться на гру­пи — дрі­бні­ші таксо­но­мі­чні оди­ни­ці кла­си­фі­ка­ції, що від­обра­жа­ють гру­пу рослин­но­сті, з якої утво­рив­ся торф і хара­кте­ри­зу­ю­ться пев­ним спів­від­но­ше­н­ням дерев­них, тра­в’я­ни­стих і мохо­вих зали­шків. В кожно­му типі тор­фу виді­ля­є­ться шість груп:

• дерев­на
• дерев­но-тра­в’я­на
• дерев­но-мохо­ва
• тра­в’я­на
• тра­в’я­но-мохо­ва
• мохо­ва.

Фізичні властивості

Фізи­чні вла­сти­во­сті тор­фу зале­жать від воло­го­сті, сту­пе­ня роз­кла­да­н­ня, золь­но­сті, скла­ду міне­раль­ної і орга­ні­чної частин. Так, густи­на тор­фу в при­ро­дних умо­вах скла­дає 800—1080 кг/м3, а сухої речо­ви­ни 1400—1700 кг/м3. Воло­гість тор­фу визна­ча­ють у від­по­від­но­сті до ГОСТ 11305–2013 “Торф та про­ду­кти його пере­роб­ки. Мето­ди визна­че­н­ня воло­го­сті” і зазви­чай вона коли­ва­є­ться від 6,4 до 30 кг/кг. Золь­ність тор­фу визна­ча­є­ться від­по­від­но до ГОСТ 13306–2013 “Торф та про­ду­кти його пере­роб­ки. Мето­ди визна­че­н­ня золь­но­сті”. Пори­стість дося­гає 96–97 %, тому хара­ктер­ни­ми є губ­ча­ста, губ­ча­сто-воло­кни­ста, пла­сти­чно-в’яз­ка, пов­стя­на, стрі­чко­во-шару­ва­та стру­кту­ри. Колір варі­ю­є­ться від жов­то­го до кори­чне­во­го та від сіро­го до гра­фі­то­во­го.

Хімічний склад

За хімі­чним скла­дом, торф — це скла­дна бага­то­ком­по­нен­тна полі­дис­пер­сна напів­ко­ло­ї­дна систе­ма. В незмі­не­но­му ста­ні він скла­да­є­ться з твер­дої части­ни (рослин­них зали­шків твер­дих полі­ме­рів целю­ло­зної при­ро­ди та про­ду­ктів їх роз­па­ду), що запов­не­на водним роз­чи­ном. Хімі­чний склад тор­фу різних типів наве­де­но в табли­цях 1 та 2.

Табли­ця 1. Хімі­чний склад тор­фу

Табли­ця 2. Орга­ні­чні речо­ви­ни в хімі­чно­му скла­ді тор­фу

Видобуток торфу

Роз­ро­бля­ють торф від­кри­тим спосо­бом, тому що всі тор­ф’я­ні родо­ви­ща роз­та­шо­ва­ні на зем­ній поверх­ні. Існує три основ­ні схе­ми видо­бу­тку тор­фу:

• фре­зер­ний — порів­нян­но тон­ки­ми шара­ми з поверх­нею зем­лі;
• екс­ка­ва­тор­ний — гли­бо­ки­ми кар’єрами на всю гли­би­ну торф’яного пла­ста;
• гідро­на­мив — під водою, за допо­мо­гою зем­сна­ря­ду.

Від­по­від­но до пер­шої з цих схем торф витя­гу­ють, вирі­за­ю­чи верх­ній шар, від­по­від­но до дру­го­го — екс­ка­ва­тор­ним (або куско­вим) спосо­бом. Видо­бу­ток тор­фу здій­сню­є­ться за допо­мо­гою спе­ці­аль­но­го обла­дна­н­ня або меха­ні­зо­ва­них ком­пле­ксів

Видо­бу­ток і пере­роб­ка тор­фу сьо­го­дні є пер­спе­ктив­ни­ми і висо­ко­рен­та­бель­ним (до 30–40% річних) видом бізне­су. Торф є також пре­дме­том імпор­ту, при­чо­му потре­ба в ньо­му неу­хиль­но зро­стає. Най­біль­ши­ми спо­жи­ва­ча­ми тор­фу є Япо­нія, США, кра­ї­ни Євро­пи і Бли­жньо­го Схо­ду та ін., в яких веду­ться робо­ти з під­ви­ще­н­ня родю­чо­сті ґрун­тів і реа­лі­зу­ю­ться еко­ло­гі­чні про­гра­ми. Торф ціка­вий ще й тим, що за умо­ви дотри­ма­н­ня техно­ло­гій раціо­наль­но­го видо­бу­тку, від­но­си­ться до від­нов­лю­ва­них ресур­сів (швид­кість від­нов­ле­н­ня близь­ко 1мм на рік).

Забезпеченість України

В Укра­ї­ні облі­ко­ву­є­ться 1562 торф’яних родо­ви­ща із сумар­ни­ми запа­са­ми 1853 млн. тон, і загаль­ною пло­щею 639,5 тис. га, при­чо­му пра­кти­чно всі (96%) пло­щі нале­жать до най­більш цін­но­го (низин­но­го) типу і роз­та­шо­ва­ні на Поліс­сі. Пло­ща тор­фо­вих родо­вищ ста­но­вить близь­ко 1 млн га. З них роз­ро­бля­є­ться близь­ко тре­ти­ни, а сере­дній щорі­чний сумар­ний видо­бу­ток ста­но­вить близь­ко 20 млн.тон.

Основ­ні тор­фо­ви­до­був­ні під­при­єм­ства роз­та­шо­ва­ні в Чер­ні­гів­ській, Жито­мир­ській, Львів­ській, Сум­ській, Волин­ській та Рів­нен­ській обла­стях. Для при­кла­ду, у Волин­ській обла­сті зосе­ре­дже­ні най­біль­ші ресур­си тор­фу Укра­ї­ни – 27,4%. Тут відо­мі 308 родо­вищ, з них роз­ві­да­них – 99, а роз­ро­бля­є­ться лише 4. Близь­ко 80% добу­то­го в Укра­ї­ні тор­фу вико­ри­сто­ву­є­ться як пали­во і 20% — як добри­ва. Виго­тов­ля­ю­ться торф’яні орга­ні­чні добри­ва, гор­щи­ки для виро­щу­ва­н­ня роз­са­ди, фасо­ва­ний торф, під­стил­ки для худо­би та різно­ма­ні­тні сумі­ші тор­фу з ґрун­том. У неве­ли­ких обся­гах (близь­ко 15 тис. тон) Укра­ї­на екс­пор­тує торф’яну про­ду­кцію в яко­сті пали­ва.

За вмі­стом і які­стю вугле­во­дів укра­їн­ський торф є сиро­ви­ною, при­да­тною для хімі­чної і біо­хі­мі­чної пере­роб­ки. Гідро­лі­за­ти тор­фу ана­ло­гі­чні до гідро­лі­за­тів дере­ви­ни і можуть вико­ри­сто­ву­ва­ти­ся для виро­бни­цтва спир­тів, фено­лів, кор­мів. Гекто­зні цукри добре засво­ю­ю­ться тва­ри­на­ми, можуть пере­ро­бля­ти­ся мікро­ор­га­ні­зма­ми в різні про­ду­кти, зда­тні збро­джу­ва­ти­ся. Пен­то­зи не збро­джу­ю­ться і при­да­тні для виро­щу­ва­н­ня кор­мо­вих дрі­жджів. Про­ду­кти гідро­лі­зу пен­то­за­нів вико­ри­сто­ву­ю­ться в меди­чній і фар­ма­цев­ти­чній про­ми­сло­во­сті для виро­бни­цтва біл­ко­вих про­ду­ктів, жирів, віта­мі­нів тощо.

Отже, ресур­сна база Укра­ї­ни дозво­ляє сут­тє­во збіль­ши­ти видо­бу­ток тор­фу для пали­ва і виро­бни­цтва орга­ні­чних добрив. При цьо­му, зві­сно, обов’язково слід дотри­му­ва­ти­ся норм еко­ло­гі­чно­го зако­но­дав­ства, адже часи, коли вва­жа­ли, що всі боло­та повин­ні бути осу­ше­ні, дав­но мину­ли, і згі­дно з Рам­сар­ською кон­вен­ці­єю, слід «збе­рі­га­ти і зба­лан­со­ва­но вико­ри­сто­ву­ва­ти водно-боло­тні еко­си­сте­ми, цін­ні для біо­ло­гі­чно­го різно­ма­ні­т­тя та забез­пе­че­н­ня існу­ва­н­ня люди­ни».

Зага­лом, вивче­ність тор­фо­вищ в нашій кра­ї­ні дозво­ляє інве­сто­рам зна­чно збіль­ши­ти роль видо­бу­тку тор­фу в еко­но­мі­ці дер­жа­ви, а Інсти­тут Гео­ло­гії гото­вий допо­мог­ти вам у вирі­шен­ні будь-яких питань, пов’язаних з надро­ко­ри­сту­ва­н­ням у галу­зі тор­фо­ро­зроб­ки.