Залізні руди. Поширення, генезис, видобування

Україна — країна розвинутої чорної металургії, головну роль в становленні якої відіграла наявність на її території унікальної сировинної бази залізних руд. Видобуток цих руд розпочато з кінця XIX ст. кількома десятками шахт і кар’єрів річною потужністю від 0.5 до 30–40 млн т сирої руди. Товарною продукцією гірничорудних підприємств є залізний концентрат, дроблена багата руда, агломерат, залізорудні обкатиші. За обсягом видобутку залізних руд Україна посідає п’яте місце в світі після Китаю, Бразилії, Росії та Австралії. Виробництво заліза становить 4% від світового.

За станом на 2000 р. загальні запаси залізних руд в Україні досягають 18% світових запасів — друге місце після росії. Розвідані запаси залізних руд в Україні становили 32, а підтверджені — 28 млрд т, або 6 % світових запасів. Переважають в основному залізисті кварцити, особливо магнетитові, з відносно невисоким вмістом заліза (25,8–35,1%), багаті руди (50,6–62 % заліза) становлять 7 % загальних запасів залізних руд України.

Залзні руди входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827, як руди чорних металів.

На території України знаходиться найбільший у світі Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький і Білозерський залізорудні райони. В Керченському басейні і Приазовському районі родовища нині не експлуатуються. Крім того, невеликі родовища залізних руд виявлені в Середньому Побужжі. Загальна кількість родовищ залізних руд — 48, серед них 25 — розробляються. У межах родовищ, які розробляються та підготовлені до освоєння, знаходиться 17,8 млрд т запасів (58 %), на родовищах, які розвідані або розвідуються, — 12,8 млрд т (36 %). Потенційні можливості нарощування розвіданих запасів визначаються великими прогнозними ресурсами — понад 30 млрд т.

Криворізький залізорудний басейн

Криворізький басейн — головний гірничовидобувний центр України, розташований на території Дніпропетровської області. Він являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більше ніж на 100 км. Басейн знаходиться у межах Українського щита (УЩ), в Криворізько-Кременчуцькій структурно-металогенічній зоні, для якої характерний розвиток таких формацій:

джеспілітової,
кременисто-сланцевої,
кременисто-карбонатно-пісковикової,
метаконгломерат-пісковикової,
метаандезит-базальтової.

Поширення утворень джеспілітової формації зумовлює наявність промислових родовищ, які представлені багатими рудами і рудами, що потребують збагачення (залізисті кварцити) Серед багатих руд генетичними типами є метаморфічні руди, які збагачені в зоні гіпергенезу. До наведеного типу належить близько 85% багатих руд басейну. Утворення, які вміщують залізні руди, входять до складу новокриворізької, скелюватської, саксаганської, гданнівської і глеюватської світ криворізької серії протерозою. Залізні руди приурочені головним чином до саксаганської світи, яка складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і кварцито-сланпів загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються. Рудні тіла пластової, стовпчастої, гніздової форми. Породи криворізької серії зібрані в складчасту структуру субмеридіанального простягання.

Породи, що містять 30–45 % заліза (залізисті кварцити), поділяються на неокиснені (магнетитові, залізо-слюдяно-магнетитові, силікат-магнетитові) та оксиснені (мартитові, залізо-слюдяно-мартигові, гетит-гідрогетит-мартитові). Родовища легкозбагачувальних неоксидованих кварцитів приурочені до замків і крилоскладчастих структур, до зон поперечної деформації порід. На кварцитах розвинута площинна (глибиною до 100 м) і лінійна (глибиною до 2000–2500 м і більше) зони оксидування.

Багаті залізні руди розвинуті переважно серед залізистих кварцитів саксаганської світи. Рудні поклади потужністю від 10 до 100 м групуються в 25 родовищ. За мінеральним складом багаті залізні руди з середнім вмістом: Fe — 56 %, Р — 0,02 %, S — 0,16 % розподіляються на магнетитові, мартитові, гематит-мартитові, гетит-дисперсно-гематитові. Перевагу мають мартитові і гематит-мартитові руди. Бідні залізні руди представлені кварц ‑магнетитовими кварцитами. Видобуток багатих магнетит-гематит-мартитових руд здійснюється підземним способом. Глибина видобутку досягла 1400 м. Залізисті кварцити (магнетитові) видобуваються переважно на Новокриворізькому, Південному, Північному, Інгулецькому і Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах відкритим способом, на більшості кар’єрів глибина видобутку становить близько 300 м.

У Кривбасі сконцентровано 21 млрд т розвіданих запасів залізних руд. Промисловий комплекс його може видобути щорічно 190 млн т сирої залізної руди і переробити її в 70 млн т товарної продукції. Перспективи басейну пов’язані з подальшим поширенням виробництва залізних руд за рахунок збагачених оксидованих залізистих кварцитів і значного збільшення видобутку магнетитових кварцитів підземним способом.

Кременчуцький залізорудний район

Кременчуцький залізорудний район розташований на лівому березі р. Дніпро, в Полтавській області. Район складає північну гілку Криворізько-Кременчуцької структурно-металогенічної зони, представлений смугою докембрійських порід шириною 1–3 км, яка простягається з півночі на південь на 45 км. Залізні руди приурочені до саксаганської світи криворізької серії нижнього протерозою. Саксаганську світу (потужністю до 1200–1300 м) складають п’ять підсвіт залізистих кварцитів, які розділяються сланцевими горизонтами.

У Кременчуцькому районі розвідано запаси залізних руд, що становлять 4,1 млрд т. Це багаті залізні руди з середнім вмістом заліза 58,5 %, магнетитові кварцити (32,8 % заліза), кумінгтоніт-магнетитові кварцити (27,4 % заліза). На базі залізорудних родовищ працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат з проектною продуктивністю 34 млн т руди на рік. Перспективи району пов’язані з відпрацюванням залізистих кварцитів та впровадженням нових технологій їх збагачення.

Білозерський залізорудний район

Білозерський залізорудний район розташований в Запорізької області, на південному схилі Українського щита, простягається він в субмеридіанальному напрямку на 65 км, при ширині 5–20 км. В геологічній будові району беруть участь метаморфизовані осадково-вулканогенні породи архею, які містять залізні руди (пласти залізистих кварцитів). Залізисті кварцити утворюють пласти потужністю від 60 до 250 м, які простежуються по простяганню на декілька кілометрів і по падінню більше ніж на 1500 м. До залізистих кварцитів приурочені поклади багатих залізних руд потужністю до 100 м.

В Білозерському районі розвідані залізні руди, запаси яких становлять 0,7 млрд т, з вмістом заліза 60,6 %, з них 40 % багатих руд — мартенівських. На базі їх працює Запорізький залізорудний комбінат, шо видобуває близько З млн т руди.

Приазовський залізорудний район

Приазовський залізорудний район розташований на півдні Запорізької і Донецької областей, в межах південно-східної частини Українського щита. Загальна площа району 360 км2. Залізні руди приурочені до нижньопротерозойських і архейських утворень залізисто-кременистої формації. Рудні поклади тяжіють до брахіантиклінальних структур і вузьких грабеноподібних синкліналей. Загальні запаси залізних руд родовищ Приазовського району становлять 3,5 млрд т — це першочергова резервна база чорної металургії України. З приазовських руд можна одержувати залізорудні концентрати з вмістом заліза 69–72 %, які придатні для якісної металургії.

Керченський залізорудний басейн

Керченський залізорудний басейн розташований на Керченському півострові Кримської автономної республіки. Залізні руди приурочені до мульд і прогинів широтного простягання довжиною 6–40 км і шириною 1,5–13 км. Рудний горизонт тяжіє до морських кімерійських відкладів нижнього пліоцену і представлений пологозалягаючими пластами піщано-глинистих порід з бурими залізняками. Потужність рудних покладів від 0,5–2 м в крайових до 25–40 м в центральних частинах мульд. Головні типи руд: коричневі, які складені гідроферіхлоритом, ферімонтморилонітом, гідро гетитом, і табачні (лептохлоритові). Коричневі залізні руди утворились у верхній частині пласта внаслідок оксидації табачних руд. Переважна частина їх характеризується оолітовою текстурою. Запаси залізних руд басейну становлять 1,8 млрд т, в тому числі 560 млн т коричневих руд (з вмістом заліза 37,5%). Родовища розроблялися кар’єрами. В теперішній час видобуток залізних руд припинено.

Усвідомлення важливості залізорудного потенцалу України у світовому контексті відкриває перспективи для економічного зростання та промислового розвитку країни. Запаси залізних руд є ключовим елементом не лише для внутрішнього ринку, але й для міжнародної торгівлі та забезпечення потреб глобальної промисловості. Розвиток технологій, що підвищать якість залізорудної продукції та сприятимуть зменшенню негативного впливу на екологію, є надзвичайно актуальними завданнями для держави та галузевих підприємств. Лише враховуючи ці аспекти, Україна зможе забезпечити стале та відповідальне використання своїх природних ресурсів та сприяти збереженню навколишнього середовища для майбутніх поколінь.