Золо­то: поши­ре­н­ня, гене­зис, пер­спе­кти­ви видо­бу­ва­н­ня

Золо­то – доро­го­цін­ний метал, який здав­на при­вер­тав ува­гу людей сво­єю бли­ску­чі­стю, вар­ті­стю та непо­втор­ною кра­сою. Укра­ї­на, бага­та на різно­ма­ні­тні при­ро­дні ресур­си, тож золо­то в укра­їн­сько­му кон­текс­ті не тіль­ки сим­вол роз­ко­ші та багат­ства, а й об’єкт інте­ре­су для еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку та інве­сти­цій. Хоча його ресур­си у кра­ї­ні досить обме­же­ні порів­ня­но з інши­ми кра­ї­на­ми, про­те наяв­ність золо­та в Укра­ї­ні може мати важли­ве зна­че­н­ня для націо­наль­ної еко­но­мі­ки та загаль­но­го бла­го­по­луч­чя кра­ї­ни.

Руди золо­та вхо­дять до пере­лі­ку кори­сних копа­лин загаль­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня затвер­дже­но­го поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни від 12 гру­дня 1994 р. № 827, як руди бла­го­ро­дних мета­лів.

При загаль­ній недо­ста­тній вивче­но­сті золо­то­но­сно­сті Укра­ї­ни вияв­ле­но 240 рудо­про­я­вів, з яких 10 кла­си­фі­ку­ю­ться як родо­ви­ща із запа­са­ми кожно­го у роз­мі­рі 80–135 тонн та виді­ле­но З золо­то­но­сних регіо­ни: Кар­па­ти, Укра­їн­ський щит (УЩ), Дон­бас.

Най­більш роз­ві­да­ни­ми є золо­то­ру­дні райо­ни, роз­та­шо­ва­ні у вул­ка­но­ген­но­му поясі Кар­пат, мета­мор­фі­чних ком­пле­ксах ста­ро­дав­ньо­го Укра­їн­сько­го щита, чор­но-слан­це­вих фор­ма­ці­ях Склад­ча­то­го Дон­ба­су, у ста­ро­вин­них і суча­сних руслах річок, ком­пле­ксних тита­но-цир­ко­ні­є­вих роз­си­пах, а також у хво­стах зба­га­че­н­ня залі­зних руд. Пер­спе­ктив­ни­ми родо­ви­ща­ми Укра­їн­ських Кар­пат були Мужі­їв­ське, Бере­гів­ське, Сау­ляк, запа­си яких скла­да­ли міль­йо­ни тонн руди, а сере­дній вміст золо­та ста­но­вив 6—8 г/т.

Зага­лом Укра­ї­на має потен­ці­ал для видо­бу­тку при­бли­зно 3 тисяч тонн золо­та. Напри­клад, у Кар­па­тах запа­си цьо­го мета­лу оці­ню­ю­ться у 55 тонн, а в Дон­ба­сі загаль­ні про­гно­зні ресур­си ста­нов­лять близь­ко 400 тонн. Однак най­більш зна­чу­щим золо­то­но­сним регіо­ном є Укра­їн­ський щит, де очі­ку­є­ться можли­вість видо­бу­тку до 2400 тонн золо­та.

Однак, зараз в Укра­ї­ні пра­кти­чно не про­во­ди­ться видо­бу­ток золо­та. Одні­єю з при­чин цьо­го є недо­ста­тнє вивче­н­ня міне­раль­них ресур­сів. Ще одні­єю пере­шко­дою є скла­дність впро­ва­дже­н­ня техно­ло­гі­чно­го про­це­су та роз­по­ча­ток видо­бу­тку золо­та. На золо­то­ру­дних об’єктах Укра­ї­ни, де запа­си ста­нов­лять від 30 до 40 тонн, необ­хі­дні інве­сти­ції пере­ви­щу­ють 3,5 мільяр­ди гри­вень.

Карпатська золотоносна провінція

Золо­то­до­бу­ва­н­ня на Закар­пат­ті відо­ме з дав­ніх часів. Істо­рія золо­то­до­бу­ва­н­ня в цих місцях налі­чує сто­лі­т­тя, а суча­сні техно­ло­гії дозво­ля­ють про­дов­жу­ва­ти роз­від­ку та видо­бу­ток цьо­го бла­го­ро­дно­го мета­лу з нови­ми можли­во­стя­ми і пер­спе­кти­ва­ми.

В регіо­ні вияв­ле­но та під­го­тов­ле­но до екс­плу­а­та­ції Мужі­їв­ське родо­ви­ще у Кар­па­тах. Воно пов’я­за­не з вул­ка­но­ген­но-оса­до­ви­ми утво­ре­н­ня­ми анде­зит- ріо­лі­то­вої фор­ма­ції міо­цен-плі­о­це­но­во­го віку, роз­та­шо­ва­не в палео­каль­де­рі. Верх­ня части­на родо­ви­ща містить золо­ті руди з про­сті­ши­ми умо­ва­ми видо­бу­тку, які посту­по­во пере­хо­дять у золо­то-полі­ме­та­лі­чні; 30% золо­та зосе­ре­дже­но у золо­тих рудах, а 70% — у полі­ме­та­лі­чних. Вміст золо­та у рудах варі­ю­є­ться від 1 до 150 г/т, з сере­днім зна­че­н­ням 7–8 г/т. Бере­гів­ське полі­ме­та­лі­чне родо­ви­ще, з руда­ми ана­ло­гі­чно­го скла­ду, без­по­се­ре­дньо при­ля­гає до Мужі­їв­сько­го родо­ви­ща. Вста­нов­ле­но зна­чний роз­мах роз­по­всю­дже­н­ня зру­де­ні­н­ня у вер­ти­каль­но­му та гори­зон­таль­но­му напрям­ках (понад 1 км). Родо­ви­ще скла­да­є­ться з трьох пара­лель­них зон субме­ри­діо­наль­но­го про­стя­га­н­ня із суль­фі­дною міне­ра­лі­за­ці­єю у вигля­ді жил та вкра­плень.

Непо­да­лік Мужі­їв­сько­го родо­ви­ща роз­та­шо­ва­ний Рахів­ський рудний район з родо­ви­щем Сау­ляк, яке зна­хо­ди­ться у Мар­ма­ро­сько­му маси­ві ста­ро­дав­ніх мета­мор­фі­чних порід (рифей-нижній палео­зой). Золо­то-кварц ‑кар­бо­на­тні руди цьо­го родо­ви­ща мають вели­кий потен­ці­ал для зба­га­че­н­ня. Про­гно­зні ресур­си золо­та у Кар­пат­ській про­він­ції ста­нов­лять чверть загаль­них про­гно­зних ресур­сів золо­та в Укра­ї­ні. У Кар­па­тах існу­ють висо­ко­пер­спе­ктив­ні ділян­ки, де можуть бути вияв­ле­ні про­ми­сло­ві родо­ви­ща, охо­плю­ю­чи пло­щу близь­ко 1000 км².

На осно­ві резуль­та­тів пошу­ко­вих і пошу­ко­во-реві­зій­них дослі­джень на тери­то­рії Іва­но-Фран­ків­ської обла­сті вста­нов­ле­но наяв­ність золо­та в алю­ві­аль­них від­кла­дах долин басей­нів річок Прут, Чере­мош та Серет, а також у слобід­ських кон­гло­ме­ра­тах міо­це­ну і пістин­ських кон­гло­ме­ра­тах сар­ма­ту. Декіль­ка діля­нок, зокре­ма Коло­мий­ська, Доли­на, пра-Чере­мо­ша і Яблу­нів­ська, визна­ні пер­спе­ктив­ни­ми для вияв­ле­н­ня неве­ли­ких роз­си­пних родо­вищ золо­та.

Дже­ре­ла­ми роз­си­пно­го золо­та в алю­вію Пере­д­кар­пат­ської части­ни доли­ни р. Чере­мош та ста­ро­дав­ньої доли­ни р. пра-Чере­мош вияви­лись корін­ні золо­то­но­сні поро­ди Чив­чи­вин­сько­го (Мар­ма­ро­сько­го) маси­ву. Напри­клад, на Коло­мий­ській ділян­ці пло­щею 20 км² золо­тов­мі­сний алю­вій має поту­жність 0,2—0,8 м, вміст золо­та 22—226 мг/м³, а про­гно­зні ресур­си золо­та оці­ню­ю­ться на 0,5 т. Поді­бно, на пістин­ській ділян­ці пло­щею 3,5 км², поту­жність золо­то­но­сно­го шару дося­гає 20 м, вміст золо­та — до 2,2 г/т, і про­гно­зні ресур­си золо­та оці­ню­ю­ться до 2,0 т. Загаль­на оцін­ка про­гно­зних ресур­сів по чоти­рьох ділян­ках скла­дає 16,0 т золо­та.

Золотоносна провінція Українського щита

Древ­ньою золо­то­ру­дною про­він­ці­єю Укра­ї­ни є Укра­їн­ський шит, пред­став­ле­ний докем­брій­ськи­ми плу­то­ген­ни­ми та мета­мор­фо­ген­ни­ми утво­ре­н­ня­ми. Зів­став­ле­н­ня докем­брій­ських ком­пле­ксів та мета­ло­ге­нії Укра­їн­сько­го щита висо­ко­про­ду­ктив­ни­ми древ­ні­ми золо­то­но­сни­ми щита­ми сві­ту (Канад­ським, Захі­дно-Австра­лій­ським, Пів­ден­но-Афри­кан­ським, Індо­стан­ським) вису­ває його у ряд потен­ці­аль­них золо­то­но­сних про­він­цій, що під­твер­дже­но робо­та­ми остан­ніх років. Тут вста­нов­ле­ні хара­ктер­ні для докем­брію рудні утво­ре­н­ня золо­то-квар­цо­вої, золо­то-суль­фі­дно-квар­цо­вої, золо­то-скар­но­вої, https://insgeo.com.ua/zoloto/золото-ура­но­вої , залі­зо­ру­дної золо­тов­мі­щу­ю­чої фор­ма­цій.

До най­більш ран­ніх та типо­вих для докем­брію нале­жать золо­то­но­сні фор­ма­ції гра­ніт-зеле­но­ка­м’я­них обла­стей, що роз­ви­ну­ті у Дні­про­пе­тров­ській обла­сті (При­дні­пров­ська стру­ктур­но-мета­ло­ге­ні­чна зона). Тут, у скла­дно­по­бу­до­ва­них син­клі­наль­них стру­кту­рах — Вер­хів­ців­ській, Бур­ській, Чор­том­ли­цькій, Софі­їв­ській, Біло­зер­ській та ін., що скла­да­ють Вер­хів­ців­сько-Сур­сько-Чор­том­ли­цьку і Конк­сько-Біло­зер­ську мета­ло­ге­ні­чні зони, широ­ко пред­став­ле­ні кон­тра­стні вул­ка­но­ген­ні утво­ре­н­ня різно­ма­ні­тно­го скла­ду (від уль­тра­о­снов­них до кислих), хара­ктер­ні для зеле­но­ка­м’я­них ком­пле­ксів. Поро­ди роз­слан­ньо­ва­ні, мета­мор­фі­зо­ва­ні, під­ля­га­ють інтен­сив­ним мета­со­ма­ти­чним змі­нам: про­пі­лі­ти­за­ції, листве­ні­ти­за­шї, оквар­цу­ван­ню, бере­зи­ти­за­ції, суль­фі­ди­за­ції.

Золо­то­ру­дні утво­ре­н­ня при­уро­че­ні до змі­не­них порід і пред­став­ле­ні міне­ра­лі­зо­ва­ни­ми зона­ми, квар­цо­ви­ми і кар­бо­на­тни­ми жила­ми, а також золо­то­про­я­ва­ми в залі­зи­стих квар­ци­тах. З ними пов’я­за­ні родо­ви­ща: Сер­гі­їв­ське, Бал­ка Золо­та, Бал­ка Широ­ка, Пів­ден­не та кіль­ка пер­спе­ктив­них про­я­вів золо­та. Родо­ви­ща Сер­гі­їв­ське та Бал­ка Золо­та роз­та­шо­ва­ні в пів­ден­ній части­ні Сур­ської гра­ніт-зеле­но­ка­м’я­ної стру­кту­ри і кон­тро­лю­ю­ться екс­тру­зі­єю пла­гі­о­лі­па­ри­тів. В кон­та­кто­вих зонах екс­тру­зії, зрід­ка в сере­ди­ні неї, скон­цен­тро­ва­ні золо­то­ру­дні жили, що заля­га­ють субзгі­дно з її кон­та­кта­ми. Родо­ви­ще Бал­ка Широ­ка роз­та­шо­ва­не у схі­дній части­ні Чор­том­ли­цької гра­ніт-зеле­но­ка­м’я­ної стру­кту­ри. Золо­то­но­сни­ми є пачки пере­вер­сту­ва­н­ня мета­вул­ка­ні­тів основ­но­го та кисло­го скла­ду з залі­зи­сти­ми квар­ци­та­ми, по яких роз­ви­ну­ті мета­со­ма­ти­ти листве­ніт-бере­зи­то­во­го ряду. Міне­ра­лі­зо­ва­ні зони явля­ють собою субвер­ти­каль­ні вср­сто­по­ді­бні тіла.

Більш пізнє зру­де­ні­н­ня золо­та про­яв­ле­не в межах ран­ньо­про­те­ро­зой­ських рухо­мих поясів та шов­них про­ги­нів (Кіро­во­гра­цська, Захі­дно-Інгу­ле­цька, Кри­во­різь­ко-Кре­мен­чу­цька мета­ло­ге­ні­чні зони), а також пов’я­за­не з ліній­ни­ми текто­по-мета­со­ма- тични­ми зона­ми та стру­кту­ра­ми акти­ві­за­ції (Таль­нів­ська, Пер­во­май­сько-Тра­хте­ми­рів­ська, Зве­ни­го­род­сько-Гапнів­ська, Кіро­во­град­ська мета­ло­ге­ні­чні зони), що обрам­ля­ють скла­дні плу­то­ни та гра­ні­тні маси­ви. В межах цих зон про­яв­ле­ний лужний мета­со­ма­тоз, скар­ну­ва­ния, ослю­де­ні­пня, оквар­цу­ва­н­ня. Рудні тіла пред­став­ле­ні міне­ра­лі­зо­ва­ни­ми зона­ми і квар­цо­ви­ми жила­ми. Золо­то пере­ва­жно віль­не, асо­ці­ю­є­ться з само­ро­дним вісму­том, піри­том, піро­ти­ном, арсе­но­пі­ри­том, гале­ні­том, рід­ше халь­ко­пі­ри­том. Вияв­ле­но пер­спе­ктив­ні родо­ви­ща і рудо­про­я­ви цьо­го типу.

В Кіро­во­град­ській обла­сті, в межах Клин­ців­сько-Конев­сько­го рудно­го поля роз­та­шо­ва­ні два близь­ко роз­та­шо­ва­ні родо­ви­ща — Клин­ців­ське та Юрів­ське, які при­уро­че­ні до схі­дно­го кон­та­кту Ново­укра­їн­сько­го маси­ву гра­ні­тів. Золо­те зру­де­ні­н­ня лока­лі­зу­є­ться в гней­сах біо­ти­то­вих, біо­тит-амфі­бо­лі­то­вих, кор­ді­є­ри­то­вих. Міне­ра­лі­зо­ва­ні зони явля­ють собою ділян­ки інтен­сив­но­го про­квар­цу­ва­н­ня порід з кру­тим паді­н­ням. Рудні інтер­ва­ли роз­по­ді­ле­ні у сере­ди­ні міне­ра­лі­зо­ва­них зон нерів­но­мір­но. Руди золо­то-квар­цо­ві з низь­ким вмі­стом суль­фі­дів.

В Чер­ка­ській обла­сті (Таль­нів­ська мета­ло­ге­ні­чна зона, Сав­ран­ське рудне поле) роз­та­шо­ва­не Май­ське родо­ви­ще, при­уро­че­не до пачки гней­сів, мігма­ти­тів та амфі­бо­лі­тів, які зазна­ли інтен­сив­них гідро­тер­маль­но-мета­со­ма­ти­чних змін (у вигля­ді оквар­цу­ва­н­ня та біо­ти­ти­за­ції). До змі­не­них порід, що утво­рю­ють кру­то­па­да­ю­чі покла­ди, тяжіє золо­те зру­де­ні­н­ня, пред­став­ле­не в основ­но­му само­ро­дним золо­том.

На базі вка­за­них родо­вищ перед­ба­ча­є­ться ство­ре­н­ня вели­ко­го золо­то видо­був­но­го ком­пле­ксу на Укра­їн­сько­го щита. Про­гно­зні ресур­си золо­та на Укра­їн­сько­му щиті оці­ню­ю­ться як від­но­сно вели­кі і скла­да­ють 65 % ресур­сів бла­го­ро­дних мета­лів Укра­ї­ни. Висо­ко­пер­спе­ктив­ні пло­щі з бла­го­ро­дно­ме­таль­ним зру­де­ні­н­ням дорів­ню­ють 5000 км².

Донецька золотоносна провінція

За мас­шта­ба­ми про­я­ву та рів­нем про­ми­сло­во­го вмі­сту золо­та й срі­бла (малі та сере­дні за запа­са­ми кон­ди­цій­ні руди) Доне­цька стру­ктур­но-мета­ло­ге­ні­чна зона нале­жить до пер­спе­ктив­них золо­то­но­сних регіо­нів Укра­ї­ни. В Нагаль­но­му золо­то­ру­дно­му райо­ні вста­нов­ле­но про­ми­сло­ву рудо­но­сність на золо­то-срі­бні руди (Бобри­ків­ське та Гостро­бу­гор­ське родо­ви­ща) та золо­то-срі­бні руди з полі­ме­та­ла­ми (Журав­ське родо­ви­ще). Гео­ло­гі­чна пози­ція, вік бла­го­ро­дно­ме­таль­но­го зру­де­ні­н­ня, рудно­фор­ма­цій­ні, міне­ра­ло­гі­чні осо­бли­во­сті цих родо­вищ поді­бні до родо­вищ чор­но­слан­це­во­го типу. Най­кра­ще вивче­но Бобри­ків­ське родо­ви­ще, яке при­уро­че­не до пів­ден­но­го кри­ла одно­ймен­ної бра­хі­ан­ти­клі­на­лі, що скла­де­на піща­но-гли­ни­сти­ми від­кла­да­ми кар­бо­ну. Золо­то-суль­фі­дна міне­ра­лі­за­ція лока­лі­зу­є­ться в текто­ні­чно осла­бле­ній зоні. Зру­де­ні­н­ня — жиль­но­го, про­жил­ко­во-вкра­пле­но­го типу. Про­гно­зні ресур­си золо­та Дон­ба­су скла­да­ють близь­ко 10 % усіх про­гно­зних ресур­сів Укра­ї­ни. Висо­ко­пер­спе­ктив­ні пло­щі із зру­де­ні­н­ням бла­го­ро­дних мета­лів займа­ють декіль­ка сотень ква­дра­тних кіло­ме­трів.

Най­більш про­ду­ктив­на золо­то­но­сність тери­то­рії Укра­ї­ни пов’язана з транс­ре­гіо­наль­ни­ми дов­го­жи­ву­чи­ми (пізній архей — кай­но­зой) мега­зо­на­ми акти­ві­за­ції широ­тно­го про­стя­га­н­ня, які є основ­ни­ми рудо­кон­цен­тру­ю­чи­ми стру­кту­ра­ми. Цен­траль­но-Укра­їн­ська мега­зо­на акти­ві­за­ції пере­ти­нає весь Укра­їн­ський щит, пів­ден­ні части­ни Дон­ба­су та Укра­їн­ських Кар­пат. В межах цієї зони роз­та­шо­ва­ні основ­ні золо­то­ру­дні рід­кі­сно­ме­таль­ні та ура­но­ві об’є­кти Укра­їн­сько­го щита, золо­то-полі­ме­та­лі­чне та рту­тне зру­де­ні­н­ня Кар­пат і Дон­ба­су.

Пів­ні­чно-Укра­їн­ська мега­зо­на охо­плює пів­ні­чно-захі­дну кра­йо­ву части­ну Укра­їн­сько­го щита, пів­ні­чну части­ну Воли­но-Поділь­ської пли­ти, про­дов­жу­є­ться на тери­то­рію Поль­щі та Воро­незь­ко­го кри­ста­лі­чно­го маси­ву. Зона кон­тро­лює рід­кі­сно­ме­таль­не, срі­бло-полі­ме­та­лі­чне, флю­о­ри­то­ве зру­де­ні­н­ня Укра­їн­сько­го щита, само­ро­дну мідь в тра­пах Воли­ні, рід­кі­сно­ме­таль­не та золо­те зру­де­ні­н­ня Воро­незь­ко­го кри­ста­лі­чно­го маси­ву, срі­бно-полі­ме­та­лі­чні руди Сіле­зії в Поль­щі.

У фор­му­ван­ні ендо­ген­но­го золо­то­ру­дно­го потен­ці­а­лу Укра­ї­ни виді­ля­ю­ться чоти­ри голов­ні епо­хи: пізньо­ар­хей­сько-ран­ньо­про­те­ро­зой­ська (2450–2900 млн років), сере­дньо­про­те­ро­зой­ська (1650–1720 млн років), перм-трі­а­со­ва (220–300 млн років), нео­ге­но­ва (15 млн років).

Золо­то в Укра­ї­ні зали­ша­є­ться важли­вим ресур­сом як з еко­но­мі­чно­го, так і з соціо­куль­тур­но­го погля­ду. Резуль­та­ти вико­на­них гео­ло­го­ро­зві­ду­валь­них робіт свід­чать про зна­чний золо­то­ру­дний потен­ці­ал Укра­ї­ни, реа­лі­за­ція яко­го може поста­ви­ти її в ряд про­від­них кра­їн, що виро­бля­ють бла­го­ро­дні мета­ли. Про­те, вини­ка­ють і зна­чні викли­ки, пов’я­за­ні з еко­ло­гі­чни­ми та соці­аль­ни­ми аспе­кта­ми видо­бу­тку, які потре­бу­ють ува­ги та ретель­но­го регу­лю­ва­н­ня. Роз­ви­ток золо­то­ру­дно­го секто­ру в Укра­ї­ні має вели­кий потен­ці­ал для сти­му­лю­ва­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня та забез­пе­че­н­ня ста­біль­но­сті кра­ї­ни, але вима­гає балан­су між еко­но­мі­чни­ми інте­ре­са­ми та від­по­від­аль­ним став­ле­н­ням до при­ро­дних ресур­сів та соці­аль­них потреб спіль­нот.